Тема 6. 2. «основні етапи розробки управлінських рішень в органах та підрозділах дснс україни»

План лекції:

1. Етапи розробки управлінських рішень.

2. Особливості рішень різних типів.

Мета:

Навчальна: Ознайомити слухачів з основними етапами розробки управлінських рішень в органах та підрозділах ДСНС України.

Виховна: Виховання чіткості виконання поставлених задач, які входять до системи управління.

 

Час: 2 год.

Місце проведення: Лекційний зал – згідно з розкладом.

Матеріально-технічне забезпечення: Кодоскоп, кодослайди.

Основні етапи розробки управлінських рішень.

Як уже говорилося раніше, прийняття рішень є одним з основних складових будь-якого управлінського процесу.

Процес прийняття рішень за удаваної простоти є дуже непростим. У кожній організації здійснюється розробка управлінських рішень. І в кожній організації практика розробки і прийняття управлінських рішень має свої особливості, обумовлені характером і специфікою її діяльності, її організаційною структурою, діючою системою комунікацій, внутрішньою культурою. Проте є загальне, характерне для будь-якого процесу прийняття рішень, де б він не здійснювався. Це той єдиний стрижень, що формує технологію розробки і прийняття рішень, використовувану в будь-якій організації.

Як ми вже говорили вище, однією з відмітних рис теорії прийняття рішень є наявність у ній методів, що дозволяють обробляти як кількісну, так і якісну (некількісну) інформацію. При цьому у процесі прийняття рішень велика увага приділяється використанню методів експертного оцінювання, призначених для роботи як з кількісною, так і з якісною інформацією. Основне призначення експертних технологій - підвищення професіоналізму, а отже, й ефективності прийнятих управлінських рішень.

Проблемам, пов'язаним із прийняттям управлінських рішень, сьогодні присвячено багато літератури. Тут ми розглянемо основні етапи процесу вироблення і прийняття управлінських рішень, які можуть використовуватись будь-якою організацією.

Можливі різні способи уявлення процесу прийняття рішень, в основі яких лежать різні підходи до управління: системний, кількісний, ситуаційний і т.д.

Основну увагу ми приділимо ситуаційному підходу, оскільки він найбільш повно відбиває проблеми, що виникають при управлінській діяльності, є універсальним і, власне кажучи, містить основні методи, пов'язані з прийняттям управлінських рішень, які використовуються в інших підходах. Розглянемо основні етапи процесу прийняття управлінських рішень. Блок-схему процесу управління представлено на рис.6.1.

Отримання інформації про ситуацію.

Сучасні технології прийняття управлінських рішень, у тому числі й можливості експертного оцінювання, дозволяють при виробленні і прийнятті управлінських рішень особам, що приймають рішення (керівникам), враховувати основні аспекти взаємодії "ситуація - керуючий" за рахунок можливості використання якісних і кількісних оцінок ситуації, які можуть бути як формалізованими, так і неформалізованими, у якій керуючий здійснює активні управлінські виливи. Для адекватного представлення ситуації, як правило, використовуються не тільки кількісні дані, але і дані якісного характеру. Це забезпечується за допомогою широко використовуваних у процесі прийняття рішень експертних технологій [5].

Отримувана інформація про ситуацію щодо ухвалення рішення повинна бути достовірною і досить повною. Недостовірна або недостатньо повна інформація може призводити до прийняття помилкових і неефективних рішень. Однак не менші труднощі виникають і за наявності надлишкової інформації, оскільки виникає проблема відбору інформації, що дійсно представляє інтерес і є важливою для своєчасного прийняття ефективного управлінського рішення.

Доцільною при одержанні й обробці інформації про ситуацію ухвалення рішення є підготовка аналітичного матеріалу, що відбиває основні особливості і тенденції розвитку ситуації. Природно, що такий аналітичний матеріал повинен готуватися фахівцями, що володіють достатніми знаннями і досвідом в галузі, до якої належить ситуація ухвалення управлінського рішення.

 

Визначення цілей.

Велике значення має визначення цілей, що постають перед організацією. Тільки після їхнього визначення можна здійснювати визначення факторів, механізмів, закономірностей, ресурсів, що впливають на розвиток ситуації.

При прийнятті важливих рішень, наслідки реалізації яких можуть зіграти значну роль, цілі, досягнення яких прагне організація, необхідно представляти чітко. Розробляються і використовуються методи формування дерев цілей, що дозволяють визначити ієрархічну структуру системи цілей, і дерев критеріїв, що дозволяють оцінити ступінь досягнення цілей.

Дерева цілей широко використовуються при програмно-цільовому плануванні структурами федерального рівня, концернами, промислово-фінансовими групами, фірмами при розробці великомасштабних проектів і програм.

Чітке визначення мети є невід'ємною складовою процесу управління.

Велике значення має визначення пріоритетності цілей, оскільки досвід показує, що при реальному управлінні доводиться здійснювати вибір.

Не можна невиправдано витрачати сили та ресурси, що використовуються при функціонуванні організації які є, як правило, обмеженими.

Важливо при визначенні цілей організації чітко представляти можливі шляхи їхнього досягнення.

Формування цілей організації може здійснюватися безпосередньо керівником, а може вироблятися колективно фахівцями - експертами, залученими до цієї роботи.

На сьогодні розроблені методи побудови результуючих дерев цілей і дерев критеріїв, одержуваних у результаті колективної експертизи для тих випадків, коли точки зору фахівців, що формують цілі організації, можуть не збігатися.

 

3. Розробка (використання наявної) системи оцінок.

У процесі вироблення управлінського рішення велике значення має адекватна оцінка ситуації, різних її аспектів, враховувати які необхідно при прийнятті рішень, що приводять до успіху.

Для адекватної оцінки того чи іншого аспекту ситуації нерідко виявляється доцільним формування індексів, чи індикаторів, що характеризують стан ситуації в залежності від зміни значень факторів, що визначають її розвиток.

Іншим видом оцінки є розрахунок рейтингів.

Але, мабуть, одним з найбільш важливих застосувань методів оцінки є порівняльна оцінка альтернативних варіантів рішень з метою визначення пріоритетів.

Визначення пріоритетів відіграє основну роль при стратегічному плануванні, при розробці стратегії і тактики розвитку організації.

Методи оцінювання використовуються у багатьох ситуаціях управління складними об'єктами, для порівняльної оцінки переваги альтернативних варіантів керуючих впливів та їхнього результату.

В основі перерахованих вище ситуацій використання оцінок різної природи лежать, як правило, ті самі методи оцінювання, яким передує побудова відповідних систем оцінок.

Система оцінок формується як для індивідуальних, так і для колективних порівняльних оцінок.

До складу системи оцінок входять:

- критерії, що характеризують об'єкт оцінки;

- шкали, з використанням яких оцінюється об'єкт за кожним з критеріїв;

- принципи вибору, за якими на підставі оцінок значень критеріїв для об'єкта визначається загальна оцінка або виробляється порівняльна оцінка переваги альтернативних варіантів.

Відповідні різновиди систем оцінок використовуються і для розрахунку індексів і рейтингів, і для визначення пріоритетів, і для порівняльної оцінки альтернативних варіантів рішень у всім різноманітті ситуацій ухвалення рішення.