Загальноправовий зміст юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права

У будь-якому суспільстві вчинялися, вчиняються і, швидше за все, будуть вчинятися діяння, які с неправомірними і, відповідно, вимагають застосування заходів примусу.

Ідею відповідальності, що зародилася із появою суспільства,¹⁹⁷ розглядають протягом усього періоду його розвитку як частину соціальної проблеми, адже відповідальність - це одночасно і свідомість, і стимул, і санкція. Вона може як спонукати до певної діяльності, так і утримати від здійснення певних дій.

Поведінка суб'єктів фінансових правовідносин є соціальною пове­дінкою, яка характеризується такими ознаками:

1) має зовнішньо виражений характер у вигляді дії або бездіяльності;

2) може бути або соціальне корисною (правомірна поведінка), або соціальне шкідливою (правопорушення);

3) має свідомо виражений характер, тобто передбачає усвідомлен­ня суб'єктом результатів своєї поведінки;

4) має вольовий характер, тобто передбачає наявність контролю за поведінкою суб'єкта з боку його волі.

5) має властивість викликати певні наслідки.

¹⁹⁷ Самощенко Й. С., Фарукшин М. X. Ответственность по совстскому чако-нодательству. - М.: Юрид. лит., 1971. - С. 12.

— 303 —

Усі вчинки суб'єктів фінансового права можна поділити на суспі­льне корисні та шкідливі. Відповідно розрізняють правомірну та протиправну поведінку суб'єктів фінансового права.

Правомірна поведінка - суспільне необхідна, бажана і допустима поведінка суб'єктів фінансового права (дія чи бездіяльність). Така поведінка відповідає приписам правових норм (наприклад, подання фізичною особою податкової декларації до податкового органу у визначені законодавством терміни).

Неправомірна (протиправна) поведінка (правопорушення) - суспільне небезпечне (шкідливе) протиправне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи - суб'єкта фінансового права, що зумовлює юридичну відповідальність. Така поведінка полягає в порушенні приписів правових норм суб'єктами фінансового права (наприклад, ухилення від сплати податків).

Реальна правомірна та неправомірна поведінка суб'єкта фінансово­го права складає зміст його юридичної відповідальності.

У "Словнику російської мови" С. Ожегова поняття «відповідаль­ність» тлумачиться як необхідний обов'язок відповідати за свої дії, вчинки, бути відповідальним за них.¹⁹⁸ З філософської точки зору під відповідальністю розуміють специфічний стан особи, яка володіє вільною волею, що передбачає можливість дати звіт за обраний цією особою варіант поведінки.¹⁹⁹

"Філософський енциклопедичний словник" визначає відпові­дальність як філософсько-соціологічне поняття, що відображає об'єктивний, історично конкретний характер взаємовідносин між особистістю, колективом, суспільством з точки зору свідомого здійснення взаємних вимог, що пред'являються їм. Відповідальність індивіда формується як результат тих зовнішніх вимог, які йому пред'являє суспільство, колектив. Сприйняті індивідом, вони стають внутрішньою основою мотивації його відповідальної поведінки, регулятором якого виступає совість.²⁰⁰

Серед видів соціальної відповідальності (моральної, політичної, організаційної, партійної тощо) особливе місце посідає юридична відповідальність.

¹⁹⁸ Ожегов С. Й. Словарь русского язьїка / Под ред. А.Ю. Шведовой. - 18-е изд. стереот.- М.: Рус.язьік, 1987. - С. 401.

¹⁹⁹ Чистяков А. А. Уголовная ответственность й механизм формирования ее основания: Монография. - М.: Юнити Дана. Закон й право, 2002. - С. 35.

²⁰⁰ Философский знциклопедический словарь. - М. - Прогресе, 1983. - С. 49.

— 304 —

 

Юридична відповідальність—категорія, властива усім галузям пра­ва, інститут будь-якої правової системи, одна із суттєвих ознак права, необхідний механізм його дії. Такий вид соціальної відповідальності є одним із важливих засобів організації правильного (належного) вико­нання приписів правових норм, запобігання та припинення небажаної з точки зору закону поведінки суб'єктів суспільних відносин.

Категорії «юридична відповідальність у фінансовому праві», «юридична відповідальність суб'єктів фінансового права» є тотожними, але їх слід відмежовувати від категорії «фінансово-правова відповідальність».

Юридична відповідальність у фінансовому праві, як і юридична відповідальність суб'єктів фінансового права, застосовується у широкому значенні як адміністративна, кримінальна, цивільна та дисциплінарна (останнім часом з'явилось багато публікацій, в яких обґрунтовується також існування конституційної²⁰¹ та фінансосво-правової відповідальності²⁰²) відповідальність за порушення правових норм суб'єктами фінансового права.

Юридична відповідальність суб'єктів фінансового права у вузько­му значенні - це лише фінансово-правова відповідальність.

У зв'язку із зазначеним юридична відповідальність суб'єктів фі­нансового права може бути як прямою відповідальністю, види й міра

²⁰¹ Див.: ПогорілкоВ.Ф., Фсдорснко В. Л. Юридична відповідальність за порушення конституційного законодавства України // Часопис Київського університету права. - 2001. - № 1. - С. 30-37; Тодьїка Ю.Н. Конституционнос право Украйни: отрасль права й наука. - Симферополь: Таврида, 1997. - 117 с.,; Тодьїка Ю.Н. Конституция УкраиньІ: проблеми теории й практики. - X.: Факт, 2000. - С. 188-200; Наливайко Л.Р. Конститущйно-правова відповідальність: питання теорії та практики: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2000. - 16 с.; Мельник О. В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2000. -17с.; Наливайко Л. Р. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. -- 1999. - № 10. - С. 45-50; Наливайко Л. Р. Конституційно-правова відповідальність в Україні: критерії класифікації та види // Віче. - № 1999. - № 10. - С. 25-32; Майданник О. О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. - 2001. - № 5; та інші.

²⁰² Карасева М. В. Финансовое право. Общаячасть: Учебник. -М.: Юристь, 2000. — С. 181-200; Кучеров Й. Й., Судаков О. Ю., Орешкин Й. А. Налоговьш контролі. 11 ответственность за нарушения законодательства о налогах й зборах / Под ред. 11.11. Кучерова. - М., 2001. - С. 143; Туркіна Н.В. Поняття і специфіка фінансово-мраїкжих санкцій // Право і безпека. - 2002. - С. 127; та інші.

— 305 —

Якої визначаються фінансовим правом (фінансово-правова відповідальність), так і опосередкованою (бланкетною) відповідальністю, види й міра якої визначаються іншими галузями права (адміністративно-правова, кримінально-правова, цивільно-правова відповідальність, дисциплінарна відповідальність).

Юридичну відповідальність розглядають у двох аспектах: позити­вному та негативному, так як є галузі, які в об 'єктивно-правовому плані мають виключно ретроспективну відповідальність (негативна відпові­дальність в охоронних галузях), і, навпаки, - галузі регулятивного зміс­ту, які спираються, як правило, на позитивну юридичну відповідаль­ність.²⁰³

Юридична відповідальність суб'єктів фінансового права - це суку­пність суспільних відносин, врегульованих нормами чинного законо­давства, зміст яких полягає в заохоченні за належну правомірну поведінку таких суб'єктів, передбачену правовими нормами (позитивний аспект), чи примусі до виконання приписів норм права в разі їх порушення, що здійснюються державою в межах чинного законодавства (негативний аспект).

І перспективна, і ретроспективна юридична відповідальність суб'єкта фінансового права означають його здатність передбачати наслідки своїх діянь і відповідати за них.

Юридична відповідальність повинна виступати головним чином у її загальному позитивному значенні - як відповідальне ставлення особи до своїх обов'язків, покладених на неї законом, як правильне, сумлінне, успішне, ефективне виконання обов'язків та дійовий державний і громадський контроль за таким виконанням.

Позитивна (перспективна) юридична відповідальність суб'єктів фінансового права означає:

1) відповідальність за майбутню поведінку;

2) обов'язок суб'єктів фінансового права діяти відповідно до приписів правових норм;

3) свідоме, відповідальне ставлення до покладених на них законом обов'язків.²⁰⁴

²⁰³ Зраоісєвская Т. Д., Боброва Н. А. Ответственность в системе гарантий кон-ституционньїх норм. - Воронеж, 1985. - С. 17.

²⁰⁴ Строгович М. С. Сущность юридической ответственности // Советское государство й право. - 1979. - № 5. - С. 74.

— 306 —

 

 

Така відповідальність передбачає відповідальну поведінку, підзвіт­ність, юридичну компетентність та заохочення за виконання корисних для суспільства та держави варіантів поведінки.

Негативна (ретроспективна) юридична відповідальність суб'єктів фінансового права - це відповідальність за минулу протиправну поведінку.²⁰⁵ Вона характеризується: засудженням суб'єкта правопорушення за протиправні діяння у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; покладанням на нього встановленого законодавством та забезпеченого державою юридичного обов'язку бути позбавленим належних йому певних благ (майнового та особистого характеру) за скоєне правопорушення. Така відповідальність - це:

1) захід державного примусу, що базується на юридичному та суспільному засудженні правопорушення і виражається в установленні для нього певних негативних наслідків у формі обмежень особистого або майнового характеру.

2) здійснення негативних вчинків, які відступають від обов'язку;

3) санкція за правопорушення, що виражається у застосуванні за­ходів примусу до правопорушників²⁰⁸, наслідок, встановлений у законі на випадок його порушення;

4) примус і покарання за здійснене порушення правової заборони;²⁰⁹

5) реакція на правопорушення;²¹⁰

6) обов'язок, який виконується примусово, що існував раніше або виник знову внаслідок вчинення правопорушення.²"

²⁰⁵ Див.: Бахрах Д. Н. Советское законодательство об административной ответственности. - Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1969. - С. 64; Самощен-ко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. - М.: Юрид. лит, 1971. - С. 73; Иоффе О.С. Вина й Ответственность по совет-скому праву// Советское государство й право. - 1972. - № 9. - С. 37.

²⁰⁶ Братусь С. Спорнне вопросьі теории юридической ответственности // Советское государство й право. - 1973. - № 4. - С. 27.

²⁰⁷ Иоффе О. С. Вина й Ответственность по советскому праву // Советское государство й право. - 1972. - № 9. - С. 35.

²⁰⁸ Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.-С. 9.

²⁰⁹ Явич Л.С. Общая теория права. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. - С 276.

²¹⁰ Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причиньї, Ответственность. М.: Юрид. лит, 1985.-С. 134.

²¹¹ Братусь С. Н. Юридическая Ответственность й законность. - М.: Юрид. лит., 1976.-С. 69.

— 307 —

Отже, ретроспективна юридична відповідальність - це обов'язок суб'єкта фінансового права, який скоїв правопорушення, зазнавати заходів державного примусу. Саме зміст ретроспективної юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права розглянемо у цій главі.

Юридичній відповідальності суб'єктів фінансового права властиві як загальні ознаки юридичної відповідальності, так і специфічні, притаманні лише для юридичної відповідальності за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування.

Загальними ознаками юридичної відповідальності є такі:

1) настає лише за скоєне правопорушення;

2) суб'єктами такої відповідальності можуть бути як колективні, так і індивідуальні, наділені деліктоздатністю - здатністю нести юридичну відповідальність за свої протиправні діяння;

3) базується на застосуванні державного примусу - державно-владного впливу уповноважених державних органів на поведінку тих, хто скоїв правопорушення;

4) виражається в обов'язку правопорушника нести покарання (но­вий обов'язок, якого не існувало до скоєння правопорушення) за його протиправну поведінку;

5) викликає для правопорушника певні негативні наслідки (матеріальні, фізичні, моральні): втрату конкретних благ особистого (позбавлення волі, посади), організаційного (позбавлення ліцензії на здійснення банківських операцій) та майнового характеру (конфіскація валютних цінностей, штраф, припинення бюджетного фінансування);

6) встановлюється державою в особі уповноваженого органу від­повідно до санкцій норм права, якими визначається вид і міра відповідальності;

7) є формою негативної реакції держави на правопорушення і суб'єкта, винного у його скоєнні;

8) здійснюється під час правозастосовчої діяльності шляхом до­тримання визначеного процедурно-процесуального порядку та форм, установлених законом (поза процесуальною формою юридична відповідальність неможлива).

Специфічні ознаки юридичної відповідальності суб'єктів фі­нансового права зумовлені особливостями фінансово-правового регулювання і полягають у тому, що така відповідальність:

1) спрямована на охорону фінансових правовідносин;

— 308 —

 

2) настає за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування;

3) встановлюється державою у санкціях охоронних правових норм, які можуть застосовувати і окремі суб'єкти фінансового права (Державна податкова адміністрація України, Державне казначейство України, Державна митна служба України, Національний банк України тощо);

4) у результаті застосування юридичної відповідальності суб'єкти фінансового права зазнають певних втрат, які, зазвичай, мають майновий характер і спрямовані на відшкодування державі, органам місцевого самоврядування завданої правопорушенням шкоди та покарання правопорушника у формі, властивій сфері фінансово-правового регулювання, - грошовій;

5) їй властиве власне коло санкцій, але вона також забезпечується санкціями інших галузей права.

Отже, юридична відповідальність суб'єктів фінансового права - це сукупність правовідносин між державою в особі уповноважених органів та порушником приписів правових норм, змістом яких є покладання обов'язку на такого суб'єкта нести відповідальність за невідповідність своєї юридично значущої поведінки у сфері фінансової діяльності держави органів місцевого самоврядування тій, яка приписана йому правовими нормами, забезпечуючи можливість застосування державою до такого суб'єкта заходів державного примусу.

Зміст юридичної відповідальності розкривається у її меті, функціях та принципах.

Мета юридичної відповідальності суб' єктів фінансового права - це вияв соціальної необхідності та ефективності такої відповідальності. Вона дає можливість глибше пізнати її сутність та показати результати, які досягаються за допомогою даного правового засобу. Основною метою юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права є охорона та захист суспільних відносин у сфері мобілізації, розподілу та використання фондів коштів. Юридична відповідальність суб'єктів фінансового права поряд з охороною суспільних відносин у зазначений сфері має й більш вузьку мету - покарання винних у вчиненні правопорушень. При цьому держава, застосовуючи захід державного примусу до порушників, переслідує ще одну мету - превентивну, тобто запобігання вчиненню правопорушень суб'єктами фінансового права у майбутньому.

— 309 —

Мета юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права визначає її функції - головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших суб'єктів фінансового права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

За допомогою юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права реалізується охоронна функція права та її мета - охорона правопорядку.

Спеціальне призначення юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права - охорона суспільних відносин у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування - реалізується у її правоохоронній і виховній функціях.

Правоохоронна функція юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права, в свою чергу, поділяється на правовідновлювальну і каральну.

Правовідновлювальна (компенсаційна) функція спрямована на примусове виконання суб'єктами фінансового права невиконаних обов'язків. Вона дає можливість державі, органам місцевого самоврядування стягнути з винного завдану шкоду, відшкодувати збитки, компенсувати втрати через скоєне правопорушення.

Каральна (штрафна) функція спрямована на покарання державою того, хто скоїв правопорушення, шляхом обмежень особистого, майнового та організаційного характеру та на запобігання новим правопорушенням. Каральні санкції характеризують реакцію держави на правопорушення.

Виховна функція юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права покликана формувати у таких суб'єктів мотиви до правомірної поведінки, запобігти як новим правопорушенням, які підлягають юридичній відповідальності (часткова (спеціальна) превенція), так і правопорушенням інших суб'єктів фінансового права (загальна превенція). Відповідно, розрізняють загальнопревентивну та спеціальнопривентивну функції юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права.

Принципи юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права - це вихідні основоположні ідеї, що виражають її сутність, при­роду, призначення, випливають з її змісту і які дають можливість забез­печувати правопорядок у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування, їх поділяють на 2 групи: загальноправові та міжгалузеві.

— 310 —

Загальноправові принципи закріплені в Конституції України. До них належать:

1) принцип верховенства права (ст. 8). Цей принцип конкретизу­ється у інших статтях Конституції України, відповідно до змісту яких: ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19); права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55) та на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої такими діяннями (ст. 56); кожному гарантується право знати свої права і обов'язки (ст. 57); кожен має право на правову допомогу (ст. 59); ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60) тощо;

2) принцип рівності усіх перед законом, відповідно до якого не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24). Важливими складовими елементами цього принципу є: єдність і взаємозв'язок прав і обов'язків; взаємна відповідальність держави і особи. Ще Цицерон сформулював сутність цього принципу, за яким під дію закону повинні попадати всі;²¹²

3) принцип законності (ст.ст. 29, 61, 62, 124) полягає в тому, що юридична відповідальність настає за ті діяння, які передбачені законом; застосовується у визначеному законом порядку; передбачає наявність складу правопорушення - протиправного, винного діяння. Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечливості їх один одному;

б) суворого дотримання та виконання правових приписів усіма суб'єктами фінансового права;

в) невідворотності відповідальності таких суб'єктів за винне протиправне діяння;

²¹² Цицерон. Сочинения. Диалоги. - М.: 1966. - С. 139.

— 311 —

 

 

4) принцип гуманізму розкривається шляхом дотримання основних конституційних прав суб'єктів фінансового права при застосуванні до них заходів юридичної відповідальності (ст. ст. 28, 29, 32, 55);

5) принцип справедливості означає відповідність між правами та обов'язками суб'єктів фінансового права, що скоїли правопорушення, між правопорушенням і покаранням та можливістю застосування заходів державного примусу до правопорушника у межах закону. Принцип справедливості виявляється у такій системі формальних вимог:

- неможливо призначити кримінальне покарання за проступки;

- закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність (ст. 58);

- ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58);

- якщо шкода, завдана правопорушником, має зворотний характер, юридична відповідальність повинна забезпечити її відшкодування;

- за одне й те саме правопорушення можна притягнути до юридичної відповідальності одного виду один раз (ст. 61);

- юридичну відповідальність несе той, хто здійснив правопорушення;

- вид і міра покарання мають бути конкретними, індивідуальними із урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення;

6) принцип обґрунтованості означає необхідність: об'єктивно, всебічно та аргументовано розглядати обставини справи; установити факт скоєння правопорушником конкретного протиправного діяння, установити інші юридичне значущі факти про факт та суб'єкт правопорушення; установити відповідну норму права, яка у загальній формі фіксує юридичну відповідальність за конкретне правопорушення конкретного суб'єкта фінансового права;

7) принцип доцільності - змістом, якого є відповідність обраного заходу впливу на правопорушника меті юридичної відповідальності - захистити правопорядок у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування,

— 312 —

 

виховати поважне ставлення до права суб'єктів фінансового права. Цей принцип передбачає в деяких випадках пом 'якшення і навіть відмову від застосування заходів відповідальності за наявності можливості досягнути її мети іншим шляхом;

8) принцип невідворотності полягає: у неминучості настання юридичної відповідальності правопорушника; у дійовому, якісному і повному розкритті правопорушення; у оперативності застосування заходів відповідальності за скоєне правопорушення; у професіоналізмі і сумлінності діяльності правозастосовних органів; у ефективності заходів, що застосовуються до правопорушника. Принцип невідворотності юридичної відповідальності означає, що кожен суб'єкт фінансового права, в протиправних діяннях якого є склад правопорушення, повинен понести юридичну відповідальність і що без законних підстав ніхто не може бути звільнений від відповідальності та покарання;

9) принцип своєчасності означає можливість притягнення право­порушників до відповідальності протягом терміну давності - часу не дуже віддаленого від факту правопорушення.

Міжгалузевим змістом наділений принцип особистого характеру відповідальності. Сутність його полягає в тому, що:

а) лише суб'єкт, який скоїв правопорушення і вину якого доведено, може нести відповідальність і підлягати застосуванню заходів державного примусу. Ст. 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;

б) заходи державного примусу мають персональний, особистий

характер і можуть застосовуватися лише до конкретного суб'єкта, визнаного таким, що вчинив правопорушення, уповноваженими органами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Існують різні підстави для поділу юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права на окремі види.

Залежно від уповноважених органів, які мають право застосову­вати юридичну відповідальність до суб'єктів фінансового права, її поділяють на таку, що накладається:

— 313 —

 

- контрольно-наглядовими органами;

- правозастосовчими органами.

За джерелами права, норми яких регулюють відповідальність суб'єктів фінансового права, розрізняють:

- відповідальність, передбачену у законах України;

- відповідальність, передбачену у підзаконних нормативних актах: постановах та інших нормативно-правових актах Верховної Ради України; указах і розпорядженнях Президента України; декретах, постановах, розпорядженнях Кабінету Міністрів України; нормативно-правових актах міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади;

- відповідальність, передбачену у рішеннях органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій.

За формами накладання юридичної відповідальності за порушення суб'єктами фінансового права приписів правових норм:

— юридична відповідальність суб'єктів фінансового права, що накладається у судовому порядку органами судової влади й проявляється в розгляді справ про правопорушення з обов'язковим винесенням рішення, яке визначає винність (невинність) суб'єкта правопорушення, а в разі вини - визначає міру юридичної відповідальності;

- юридична відповідальність суб'єктів фінансового права, що накладається у позасудовому порядку державними органами та їх посадовими особами, місцевими органами та їх посадовими особами.

Щодо кількості суб^єктів фінансового права, які скоїли протиправне діяння, розділяють індивідуальну (щодо фізичних осіб) та колективну (щодо юридичних осіб) юридичну відповідальність.

Окремо виділяють також державну (внутрішню) і міжнародну юридичну відповідальність суб'єктів фінансового права.

Поширеною є класифікація юридичної відповідальності залежно від галузевої належності правової норми, що встановлює відповідальність. Згідно з ст. 92 Конституції України існує чотири види такої відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна. У юридичній літературі ще розрізняють матеріальну конституційну та фінансово-правову відповідальність. Кримінальну та адміністративну відповідальність відносять до публічної відповідальності, а цивільно-правову, дисциплінарну та матеріальну - до приватної.

Кримінальна відповідальність полягає у застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб - суб'єктів фінансового права, винних у скоєнні злочину. Кримінальна відповідальність - цс особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин;²¹³ це правовий обов'язок особи, яка скоїла злочин, зазнавати (підкоритися) заходів державного впливу або бути покараною.²¹⁴

Адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення - порушення суб'єктами фінансового права загальнообов'язкових правил, чинних в управлінні та в інших сферах, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законодавством адміністративного примусу у вигляді штрафу, сплатного вилучення предмета, конфіскації предмета, позбавлення спеціального права, виправних робіт, адміністративного арешту.

Під цивільно-правовою відповідальністю розуміють відповідаль­ність фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зо­бов'язань за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих майнових прав, її сутністю є покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.²¹³ Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком скоєного ним цивільного правопорушення.²¹⁶ Вона має майновий та компенсаційний характер.

Трудовим законодавством передбачено випадки накладання дисциплінарної (статті 139-152 КЗпП України)²¹⁷ та матеріальної

²¹⁵ Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. П. С. Матишевського, П. П Андрушка, С. Д. Шапченка. - К., 1997. - С. 74.

²¹⁴ Маттиевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина - К: Юрінком Інтер, 2000. - С. 57.

²¹⁵ Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.-С. 14.

²¹⁶ Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін; За ред. Н. С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов і персроб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1. - С. 716.

²¹⁷ Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-УІІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1971. - № 50. - Ст. 375.

— 315 —

відповідальності (статті 130-138 КЗпП України) на працівників і посадових осіб — суб'єктів фінансового права.

Дисциплінарну відповідальність, передбачену Кодексом законів про працю України, законами України, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників, застосовують за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, звільнення, інших дисциплінарних стягнень.

Матеріальна відповідальність - це відповідальність працівника за матеріальну шкоду, завдану підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України). Ця відповідальність може бути обмеженою (ст. 133 КЗпП України) та повною (ст. 134 КЗпП України).

Конституційна відповідальність - це передбаченій нормами кон­ституційного права вид соціальної та юридичної відповідальності, що існує в сфері конституційно-правових відносин, характеризується наявністю специфічних суб'єктів, механізму реалізації та санкцій і полягає у примусовому перетерплюванні заходів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відповідальному стані зобовязанного суб'єкта (позитивний аспект).²¹⁸

Фінансово-правову відповідальність визначають як застосування до порушника фінансово-правових норм заходів державного примусу уповноваженими на те державними органами. Така відповідальність настає за фінансове правопорушення, встановлюються у фінансово-правових нормах, викликає для правопорушника певні негативні нас­лідки, як правило, майнового характеру та реалізується у специфічній процесуальній формі.²¹⁹

Залежно від того, до якої групи суб'єктів фінансового права на­лежить той, хто притягається до відповідальності, виділяють:

- відповідальність державних органів і посадових осіб;

- відповідальність органів і посадових осіб місцевого самовряду­вання;

- відповідальність політичних партій, громадських організацій тощо;

- відповідальність юридичних осіб;

- відповідальність фізичних осіб.

²⁰⁸ Наливайко Л. Проблеми визначення поняття специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. -1999.-№10.-С. 48.

²⁰⁹ Карасева М. В. Финансовое право: Общая часть. Учебник. - М.: Юристь, 2000.-С. 182-183.

— 316 —

Залежно від функцій юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права виокремлюють правовідновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну) юридичну відповідальність.

Належність фінансово-правової норми, що порушена, до фінансово-правового інституту чи підгалузі фінансового права зумовлює поділ юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права на такі види:

- відповідальність за порушення бюджетного законодавства;

- відповідальність за порушення податкового законодавства;

- відповідальність за правопорушення у сфері державних та місцевих запозичень;

- відповідальність за порушення законодавства, яким регулюєть­ся грошовий обіг та розрахунки;

- відповідальність за порушення валютного законодавства тощо.

Суб'єкти фінансового права, які скоїли протиправні діяння, притя­гаються до юридичної відповідальності за наявності сукупності підстав.

Підстави юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права — це сукупність обставин, зазначених у правових нормах, наявність яких робить таку відповідальність можливою і необхідною.

Визначити підстави юридичноївідповідальності суб' єктів фінансо­вого права - означає відповісти на питання: за що суб'єкт підлягає відповідальності; чому суб'єкт має нести таку відповідальність; на якій правовій підставі він підлягає такій відповідальності?

Підстави юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права визначають, хто, коли, за що і якій відповідальності підлягає.²²⁰

Слід розрізняти підставу притягнення до юридичної відповідаль­ності і підстави настання юридичної відповідальності.

Підстава притягнення до юридичної відповідальності суб" єктів фінансового права - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність суб'єктів фінансового права можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права є склад правопорушення.

²²⁰ Ребане Й. А. О методологическом й гносеологическом аспектах учення об основаниях юридической ответственности // Ученьїе записки Тартускою университета. Випуск 852. - Тарту: Изд-во Тартуского у-та, 1989. - С. 23.

— 317 —

 

Правопорушення не зумовлює автоматичне настання юридичної відповідальності, а лише є підставою для притягнення до неї.

Підстави настання юридичної відповідальності суб'єктів фі­нансового права - це сукупність обставин, наявність яких робить таку відповідальність необхідною.

Тільки за наявності зазначених підстав, у порядку, встановленому нормами процесуального законодавства, настає юридична відповідаль­ність правопорушника перед суспільством (державою), яка має публічний характер.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі:

1. Фактична підстава - те, за що суб'єкт фінансового права несе відповідальність, тобто конкретні його дії або бездіяльність. Такою під­ставою є факт правопорушення, тобто скоєння суспільношкідливого, винного, протиправного діяння (дії чи бездіяльності) деліктоздатного суб'єкта фінансового права, що порушує врегульований правовими нормами порядок формування, розподілу та використання централізо­ваних та децентралізованих фондів коштів держави, органів місцевого самоврядування, заяке законодавством встановлено юридичну відпові­дальність. Для притягнення суб'єкта фінансового права до юридичної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність юридичних ознак протиправної поведінки, необхідних та достатніх для притягнення до юридичної відповідальності, за наявності яких суспільне шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Наприклад, суб'єкта фінансового права можна притягнути до юридичної відповідальності за ст. 199 Кримінального кодексу України за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї за наявності складу цього злочину: об'єкта - встановленого законом порядку формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи нашої держави; об'єктивної сторони злочину, що полягає у виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну або збуті предметів злочину (підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї); суб'єкта; суб'єктивної сторони у формі прямого умислу з метою подальшого збуту предметів злочину.²²¹

²²¹ Кримінальний кодекс України