Місце фінансового права у правовій системі України

Фінансове право є складовою частиною єдиної системи права України. У той же час воно має специфічні особливості, своє призна­чення, самостійний предмет та особливий метод правового регулюван­ня, що дає можливість говорити:

а) про фінансове право як самостійну галузь права України;

б) про співвідношення фінансового права з іншими галузями права (конституційним, адміністративним, цивільним).

Найбільш тісним є зв'язок фінансового права з конституційним та адміністративним. Оскільки предметом конституційного праває норми, що закріплюють принципи організації усієї системи органів державної і місцевої влади України, в тому числі виконавчих, визначають основи взаємовідносин між представницькими, виконавчими органами державної та місцевої влади, адміністративного права-норми,якірегу-люють організацію апарату виконавчої влади, а фінансового - норми, які регулюють організацію фінансової діяльності на державному та місцевому рівнях, то багато питань регулюється конституційним, адмі-ністративним та фінансовим правом одночасно. Але норми

— 100 —

 

 

конституційного права закріплюють лише загальні, єдині для всіх державних та місцевих органів принципи організації суспільних відносин, а норми адміністративного та фінансового права, керуючись цими принципами, деталізують їх до системи тих органів, які створені для здійснення фінансової діяльності.

Фінансове право базується і розвивається на основах, установлених конституційним правом. Так, державний лад України обумовив наявність бюджетних прав у України як держави, органів місцевого самоврядування. Норми фінансового права, які регулюють склад та порядок утворення державних і місцевих доходів, базуються на конституційних положеннях про економічну систему України, про різноманітність форм власності. Конституційні норми також закріплюють основи організації фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування, зокрема:

а) встановлюють компетенцію Верховної Ради України з прийнят­тя законів про державний бюджет, про податки, державний борг, з інших питань фінансової діяльності;

б) визначають повноваження Уряду України із забезпечення єдиної фінансової, кредитної та грошової політики;

в) регламентують права органів місцевого самоврядування щодо затвердження місцевого бюджету і встановлення місцевих податків та зборів.

Ці норми конкретизуються у фінансовому праві. На їх основі роз­робляються детальні правила поведінки, що стосуються діяльності держави і органів місцевого самоврядування у сфері фінансів.

Співвідношення фінансового права з конституційним та адмініст­ративним виявляється у тому, що і конституційне, і адміністративне право регулюють правовідносини, які виникають з приводу організації і діяльності держави, органів місцевого самоврядування в цілому, а фі­нансове право - правовідносини, що виникають в одній із сфер такої діяльності - фінансової. Якщо конституційне право закріплює основи організації і діяльності представницьких, виконавчих органів влади, адміністративне - основи діяльності у сфері державного управління, то фінансове право поширюється на обидва види діяльності, адже фінансова діяльність може здійснюватися як представницькими і виконавчими, так і органами державного управління.

Тісний взаємозв'язок цих галузей права потребує їх розмежування, що дає можливість усунути конкуренцію і дублювання суміжних інститутів і норм.

— 101 —

 

При розмежуванні фінансового і конституційного права слід вихо­дити з того, що норми конституційного права закріплюють основи дер­жавного ладу, становища особи, фінансово-кредитного регулювання, бюджетноїполітики(наприклад,норми,що встановлюють компетенцію Верховної Ради України на затвердження Державного бюджету Украї­ни, внесення змін до нього, контролю за виконанням та прийняття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України (п. 4 ст. 85); норми про повноваження Кабінету Міністрів України на розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення його виконання (п. 6 ст. 116); права органів місцевого самоврядування на затвердження бюджетів і встановлення місцевих податків (ст. 143) тощо. Тобто, конституційне право закріплює вихідні положення фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування, які конкретизуються у нормах фінансового права.

Співвідношення фінансового і адміністративного права базується на використанні подібних методів правового регулювання, основним з яких є метод владних приписів. Разом з тим ці галузі права відрізняються за предметом правового регулювання. Сферою і фінансового, і адміністративного права є відносини, які виникають у процесі діяльності фінансово-кредитних органів. Але нормами адміністративного права закріплюється структура таких органів, організаційні форми їх діяльності, порядок призначення і звільнення їх посадових осіб, тоді як нормами фінансового права регулюються лише ті відносини, які безпосередньо пов'язані з виконанням цими органами функцій з мобілізації, роз-поділу фондів коштів держави, органів місцевого самоврядування та контролю за їх використанням.

Фінансове право тісно пов'язане з цивільним правом, оскільки до предмета останнього серед майнових належать і грошові відносини. Але предметом фінансового права охоплюються лише ті грошові відно-сини, які виникають у сфері фінансової діяльності та виконують функції мобілізації, розподілу та використання фондів коштів держави, органів місцевого самоврядування. Крім того, фінансово-кредитні органи, здійснюючи фінансову діяльність, виступають одночасно як юридичні особи і не лише адресують владні приписи іншим учасникам фінансових правовідносин, а й будують такі відносини на підставі юридичної рівності, вільного волевиявлення, що не властиві методу фінансово-правового регулювання. До податкових,

— 102 —

бюджетних відносин, заснованих на владному підпорядкуванні, цивільне законодавство не застосовується.⁶⁶

Отже, фінансове право відмежовується від цивільного не лише предметом, а й методом правового регулювання.

Фінансове право також пов'язане з трудовим правом, правом соці­ального забезпечення (у частині регулювання відносин з приводу мобілізації, розподілу та використання коштів соціальних фондів) та з кримінальним правом (у частині застосування кримінальної відповідальності за правопорушення у фінансовій діяльності).

Таким чином, фінансово-правові норми, регулюючи відносини у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування і маючи свій особливий предмет та метод правового регулювання, утворюють самостійну галузь права - фінансове право.

Питання для самоконтролю

1. Визначте фінансове право як галузь права.

2. Обґрунтуйте, чому фінансове право належить до публічних галузей права.

3. Яке коло суспільних відносин складає предмет фінансово-правового регулювання?

4. Якими ознаками характеризується метод фінансово-правового регулювання?

5. Обґрунтуйте, чому основним методом фінансово-правового регулювання є імперативний.

6. За допомогою яких принципів здійснюється регулювання суспільних відносин, що складають предмет фінансового права?

7. Назвіть принципи фінансового права.

8. Визначте зміст галузевих принципів фінансового права.

9. Які функції виконує фінансове право?

10. Що слід розуміти під системою фінансового права?

11. Визначте структурні елементи системи фінансового права.

12. У чому проявляється зв 'язок фінансового права з конституційним? ⁶⁶Цивільний кодекс України: Коментар. - X.: «Одісей», 2003. С'т. 1.

— 103 —

 

 

13. Установіть співвідношення фінансового права з адміністративним.

14. Відмежуйте фінансове право від цивільного права.

15. Яким чином фінансове право пов'язане з трудовим правом, правом соціального забезпечення та з кримінальним правом?

Додаткова література:

1. Ашмарина Е. М. Структура финансового права на современном зтапе // Государство й право. - 2004. - № 9. - С. 89-96.

2. Дмитренко Е. С. Фінансове право України. Практикум: Навчально-методичний посібник. - К.: Атіка, 2004. - С. 14-20.

3. Карасева М. В. К вопросу о предмете финансового права в Российской Федерации / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск І. - С. 25-31.

4. Карасева М. В. Финансовое право - политически «напряженная» отрасль права // Государство й право. - 2001. - № 8. - С. 60-67.

5. Карасева М. В. О предмете финансового права на современном зтапе // Государство й право.- 1997. -№ 11. -С. 22-31.

6. Карасева М. В. Финансовое право - политически «напряженная» отрасль права // Государство й право. - 2001. - № 8. - С. 60-67.

7. Козловський А. А. Фінанси і право: гносеологія взаємодій / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск І. - С. 46-56.

8. Кучерявенко М. До питання про систему фінансового права // Право України. - 2003. - № 4. - С. 33-37.

9. Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період // Право України. - 2000. - № 1. - С. 54-59.

10. Яечам/4.Предметфінансовогоправанасучасномуетапі//Підприємництво,

господарство і право. - 2004. - № 5. - С. 62-64.

11. Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права. - Чернівці: Вид-воЧДУ, 1998.-275с.

12. Рукавишникова Й. В. К вопросу об особенностях метода финансового права // Государство й право. - 2004. - № 4. - С. 36-41.

13. Худяков А. Й. К вопросу о предмете й методах финансового права / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск І. - С. 32-36.

ГЛАВА 5.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОГО ПРАВА

/. Поняття джерел фінансового права та їх класифікація.

2. Конституція Українияк основне джерело фінансового права.

3. Бюджетний кодекс України та інші законодавчі акти, норми яких регулюють фінансові правовідносини.

4. Підзаконні акти як джерела фінансового права.

5. Значення судових актів для застосування фінансово-правових норм.

6. Міжнародні правові акти як джерела фінансового права.

7. Дія нормативно-правових актів, які є джерелами фінансового права, у часі, просторі та за колом осіб.