Тема: Структура уроку букварного періоду.

План лекції

1. Визначення теми і завдань уроку навчання грамоти.

2. Підготовчі вправи для ознайомлення з новою буквою.

3. Робота за сторінками букваря.

4. Завдання з розвитку навички читання.

5. Розвиток мовлення на уроці вивчення нової букви.

Рекомендована література

1. Дорошенко С.І., Олійник С.П. Робота з орфограмами на уроках письма в 1класі, -ж-л "Початкова школа",№12, 1995р.

2. Зимульдінова А.С., Проць М.М. Вивчаємо Буквар.- ж-л "Початкова школа",№№6, 7,1991р.

3. Ільченко Л.Ф. Прийоми формування навичок правопису ненаголошених голосних. - ж-л "Початкова школа",№11, 1989р.

4. Канацина В.І., Ільченко Л.Ф. Вивчення наголосу.- ж-л "Початкова школа",№5, 1994р.

5. Канюк Л.В. Розвиток орфоепічних умінь.- ж-л "Початкова школа",№2, 1993р.

6. Колесникова Ю. "Буквар" оцінено на "5".- ж-л "Початкова школа",№8, 1998р.- 64с.

ОРІЄНТОВНІ ДИДАКТИЧНІ СТРУКТУРИ УРОКІВ РІДНОЇ МОВИ

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання — уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці – уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової), і уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається; особли­вий тип уроку — урок повторення і узагальнення, обов'язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв'язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність робо­ти над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру ма­теріалу і завдань навчання, доступність методики — її цікавий та ігровий ха­рактер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв'язку (від учнів — до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці («вчити учитися»), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

е) обов'язкові також й інші дидактичні вимоги — науковість, доступ­ність матеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов'язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчите­ля про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати «мовне чуття», любов до рідної мо­ви, до живого, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов'язково повинна ма­ти місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активі­зація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам'ять, драматизація і т. ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими - зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повин­ні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу - підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і пи­сьма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття «читання» входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочита­ного; це можна сказати і про поняття «письмо»);

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка - додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, пи­сьменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки заплано­ваного чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [р], [р'], позначення їх буквою «ер», тобто у най повинен відображатися провідний принцип аналітико синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:.

Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт: читання учнями напам'ять віршів, скоромовок про вивчену «букву, розгадування загадок, словниково-логічні вправи, розв'язуванні фонетичних задач з якісною характеристикою звуків, конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень, алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.

Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт: заучування напам'ять (загадки, прислів'я, скоромовки), виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків; спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними орга­нами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихува­ного повітря); віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння); позначення звуків умовними значками (фішка­ми): о, о', —, =; вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах; самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях; аналітичні і син­тетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

Ознайомлення з буквою.

Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літе­ри, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної аз­буки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи.

Вправи з читання.

Види робіт: складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонст­раційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колон­ках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

Робота з підручником.

Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; ро­бота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читан­ня тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання — аналіз речень, тексту.

Творча робота.

Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вка­заною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень за малюнком (предметним, сюжетним); слов­никово-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до мо­делей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву і т. ін.

Підсумок уроку.

Види робіт: алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обе­рнених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порі­вняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін.