Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням

У методиці початкової школи застосовують наступні методи і прийоми роботи над зв'язним мовленням учнів.

ü Розгорнуті відповіді на запитання. Наприклад: метод ПРЕС. Алгоритм розповіді- міркування.

Я вважаю, я гадаю, на мою думку... (позиція).

Тому що, оскільки, через те... (причина).

Наприклад... (докази, аргументи).

Отже, тож... (висновок).

— Я вважаю, що ліс дає людям користь, оскільки він затримує вологу, пом'якшує клімат, служить постачальником будівельного матеріалу. Отже, ліс потрібно берегти.

ü Різні текстові вправи, пов'язані з аналізом прочитаних творів, з вивченням граматичного матеріалу, активізацією граматичних форм і лексики. Наприклад: використовуємо прийом "синкан" для аналізу тексту про вітер. Цей прийом вимагає певної побудови. Складається з 5 рядків.

1ряд - іменник;

2ряд - прикметник;

3ряд - дієслово чи дієслівні форми;

4ряд - фраза, яка передає особистісне ставлення до теми;

5ряд - синонім до іменника у першому рядку.

1. Вітер. 2. Сильний. 3. Зриває.

4. Дошкуляє. 5. Повітряна маса.

ü Усний переказ художніх текстів, вивчених напам'ять, записи таких текстів по пам'яті.

ü Імпровізація за мотивами казок (усно), складання віршів, оповідань.

ü Усний та письмовий переказ тексту з творчим завданням: дописати зачин, кінцівку, ввести додаткових героїв, поширити розповідь про основних героїв тощо.

ü Перебудова поданих учителем текстів усно і письмово.

ü Різні види драматизації, словесного малювання, ілюстрування прочитаного.

ü Письмові твори різних типів.

ü Відгуки про прочитане, побачене.

ü Складання ділових паперів: телеграм, оголошень, запрошень тощо.

Аудіювання — вид роботи, який здійснюється фронтально. Учитель читає незнайомий текст, а потім пропонує запитання до нього з варіантами відповідей. Учні вислуховують кожне запитання та відповіді, обирають один із варіантів, записують номер запитання і поряд — номер відповіді (І.а). Використовуючи цей вид роботи, вчитель акцентує увагу на цікавих, влучних словах, доречності їх використання у словосполученнях, реченнях, спонукає до роздумів над ними.

Перекази дають можливість вчитися логічно, зв'язно викладати думки, сприяють збагаченню лексичного запасу, допомагають осмисленню різних функцій зображувальних засобів мовлення, виробляють уміння користуватись образним мовленням. Переказ виробляє в учнів уміння, необхідні для складання тексту твору. Він підказує певну композиційну канву, стає словниково-стилістичною основою у ході складання твору на ту саму тему.

Переказування як тип мовленнєвих вправ розвиває механізми комбінування, конструювання, пробуджує у дітей певні думки, викликає відповідні настрої, почуття, виробляє прагнення до наслідування всього зразкового, передового, розширює їхні знання про навколишній світ.

Працюючи над вивченням віршованих рядків, доцільно звернути увагу школярів на те, що у вірші поет висловлює свої почуття, викликані картинами природи, суспільними явищами, зустрічами з близькими людьми. Одна й та сама картина природи може пробудити у різних поетів різні почуття: радість, печаль, турботу. І від цього вірші отримують різне емоційне навантаження. Тримаючи в пам'яті багато віршованих рядків, дитина вільно оперує словами з них під час написання твору.

Народні прислів'я і приказки, скоромовки, щедрівки є взірцем стислої і глибокої думки; їх синтаксична структура дуже чітка, лексика завжди різноманітна і образна. Школярі люблять прислів'я, приказки, скоромовки, легко їх запам'ятовують. Наприклад, діти міркують над прислів'ям: "Маленька праця краща за велике безділля". Згадують, чим допомогли сьогодні мамі, яка від цього користь. Що ще можна було зробити? Чи часто вони виконують доручення дорослих? Міркуючи над даним прислів'ям, діти вибудовують логічні речення, які відповідають певній темі.

Розгадування, відтворення і самостійне складання загадок, загадок-добавлянок, підбирання до відгадок слів-порівнянь. Цей вид роботи сприяє вмінню знаходити в контексті головну думку і переносити її у реальність. У кожній загадці образ, метафора пов'язані з дійсністю, що і допомагає її відгадати.

Пропонується загадка: "Чорні птахи на білій сторінці". Тут метафора — ціла картина. Діти можуть її уявити, але пояснити словами їм важко. Тому вчитель ставить запитання: "Що це за птахи? Чому їх назвали птахами?" та інші. За даним зразком діти складають свої загадки (це і є творча робота).

Використовування віршованих задач. (Див. "Вивчення віршів напам'ять".)

Робота над фразеологізмами. (Див. розділ III, "Робота над лексикою".)

Метод фантограм. Допомагає побудувати асоціативний ряд слів до названого предмета чи явища. Вчитель називає певне слово, а діти — слова, які асоціюються із цим словом.

Ніжність — мати, дитина, душа, квітка, любов, родина, дівчина...

Батьківщина — дім, сім'я, країна, родина, місто, село, садок, мати, калина, батько, люди, Україна...

Метод фантограм є специфічним тренінгом під час роботи з опорними словами, що дозволяє учню швидко зорієнтуватись серед розмаїття слів, вчить добирати потрібне слово, вдало його використовувати.

Добір синонімічного ряду.

Добір антонімів до слів.

(Див. розділ ПІ, "Робота над лексикою".)

Інсценізація казок. Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути головну думку твору, вчить компонувати слова в словосполучення і речення, слідкувати за логічною послідовністю твору, знаходити зачин, основну частину, кінцівку. Крім того, текст кожної казки — прекрасний матеріал для формування навичок зв'язного мовлення.

Виписування цікавих слів і виразів у зошит "Мовна скарбничка". Такий зошит учень повинен завести, щойно навчиться писати. Дитина виписує прислів'я, приказки, крилаті слова, синоніми, антоніми, вислови великих людей відповідно до певних тем. Учень може звертатись до цього зошита під час уроку, на перерві, вдома — тоді, коли виникне необхідність.

Тема. Калина

Загадки:

Не дівчина, а червоні стрічки має.

За хатою у садочку у зеленому віночку та в червоних намистинах

стала пава молода.

Прислів'я:

Милуйтеся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.

Написання заміток у класні та шкільні стіннівки, ведення літопису класу. Такий вид роботи стимулює дитячу творчість, пробуджує бажання самостійно мислити і доречно користуватися словом. Діти пишуть побажання однокласникам, вчителям до свят, на канікули, розповідають про цікаві події у шкільному та особистому житті, добирають матеріал з життя тварин, птахів тощо.

Побажання однокласникам. "Любі мої однокласники! Через три дні у нас розпочинаються літні канікули. Ми всі роз'їдемось і будемо сумувати один за одним і за нашою вчителькою. Бажаю вам гарно відпочити, підрости, засмагнути, назбирати багато "цікавинок". До зустрічі у 4-му класі!"

Повідомлення на тему: "Цікаве про птахів".

"Вівсянка — це невеличка пташка розміром з горобця. Самець відрізняється від самки яскравішим пір'ям і голосним співом. Живіт у вівсянки золотистий і шапочка на голові жовтенька. Все інше пір'я — сіре або коричневе. Взимку вівсянки гріються на півдні, а ближче до березня прилітають до нас"...

Логопедичні вправи. Правильна вимова підкреслює мелодійність українського слова, допомагає дитині користуватися літературною мовою.

Розвиток інтонаційних умінь. Інтонація — це ритміко-мелодійний малюнок мовлення, її складовими елементами є методика мовлення, логічний наголос, тембр і темп мовлення. За допомогою інтонації ми висловлюємо синтаксичні відношення між частинами речення: інтонація перерахування, інтонація вставки, клична інтонація, попереджувальна, пояснювальна, зіставна. Інтонація є одним із засобів граматичного членування речень в усному мовленні. Важливо пояснювати учням, яке значення має інтонація для усвідомлення змісту, як невідповідні інтонації перешкоджають правильному розумінню того, що читається. Хоча усне і писемне мовлення за своїми характеристиками багато в чому не збігаються, однак обидві форми мовлення при усній своїй різниці найтісніше пов'язані між собою під час роботи над розвитком зв'язного мовлення школярів.

Етимологічний аналіз слів. Робота над дослідженнями етимології слова допомагає зацікавити дитину мовними засобами.

Тема. Будова слова. Основа слова. Префікс.

Первісне значення слова "основа" — головні, подовжні нитки у тканині. Пізніше воно стало означати опору будівлі, найважливіші положення науки, частину слова, що виражає основне значення тощо.

Слово "префікс" латинського походження. Воно означає прикріплений, приросток. Уперше цей термін у латинському написанні в українському мовознавстві використав відомий вчений Омелян Михайлович Огоновський.

Ігри

Гра — це один із основних видів діяльності дитини молодшого шкільного віку. Саме в ній виявляються й розвиваються різні сторони особистості, задовольняються різні інтелектуальні й емоційні потреби.

Наукові дослідження педагогів показали, що гра — це така діяльність, завдяки якій в психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються основні психологічні якості. В процесі гри у дітей виробляються навички зосереджуватися, думати самостійно, розвивати увагу тощо. Захопившись грою, діти не відчувають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, розвивають творчість, фантазію.

"Конструювання букв і слів"

"Фонетичний годинник"

"Прочитати слова"

" Кружечки-братики"

"Знайди свою казку"

"Кросворди-загадки"

"Поле чудес"

"Будівельники"

"Ерудити" "Що? Де? Коли?"

Всі ці ігри дуже гарно описані у книзі І.М. Веремійчика "Граючись, вчимося".

"Мозаїка"

Для цієї гри потрібна магнітна дошка і букви з магнітами. На дошці діти викладають слова, словосполучення у вигляді геометричних фігур, ялинок, квітів, хатинок тощо.

"Цікаві слова"

На дошці чи таблиці написані слова: дід, рис, тік, Рим. Завдання: прочитати їх навпаки. Самому скласти подібні.

"Знайди імена дітей в складових таблицях"

Для цієї гри потрібно використовувати складові таблиці. Серед розмаїття складів діти вибирають такі, з яких складається їх ім'я, потім — ім'я сусіда за партою, далі - імена друзів тощо.

"Розірване речення"

У цій грі використовують деформовані речення. Наприклад:
1 5 2 4 3

Взимку носок деньок комарів як

Діти розташовують слово у потрібній логічній послідовності.

"Чарівні перетворення"

Для цієї гри використовують слова, в яких міняють букву чи склад. Ці слова змінюють своє лексичне значення. Наприклад:

нора — нога

ноша — наша

наша — Маша

"Екскурсія"

Вчитель заздалегідь готує таблички з написами: "ліс", "парк", "ремонт взуття", "театр", "зоопарк"... Діти створюють ситуацію і озвучують її.

"Якого кольору слова"

Вчитель піднімає табличку, на якій написане слово, і просить сказати, якого воно кольору. Для цієї гри потрібно використовувати слова, добре знайомі дітям. Наприклад: "сонце" — жовте, помаранчеве; "сніг" — білий, сірий; "трава" — зелена; "осінь" — жовта, червона.

Добираючи форми, методи та прийоми роботи для уроку розвитку зв'язного мовлення, вчитель повинен пам'ятати про те, що необхідно спонукати учнів думати, зіставляти, порівнювати, знаходити цікаве, придумувати, продовжувати, а головне — вчити користуватися українською мовою.

 

Перевірка аудіативних умінь у 4 класі здійснюється фронтально в кінці кожного семестру. Перевіряються вміння сприймати на спух незнайомий текст з одного прослуховування і розуміти:

— фактичний зміст;

— причинно-наслідкові зв'язки;

— основну думку висловлювання.

У 4 класі вчитель читає учням незнайомий текст, а потім пропонує тести, що складаються із 6 запитань з трьома варіантами відповідей.

Текст обсягом 320—400 слів має звучати протягом 3-4 хв.

Оцінювання. Якість розуміння сприйнятого на слух тексту (уривка) визначається за чотирма рівнями:

 

Клас	Рівень	Бали	Критерії оцінювання аудіативних умінь
	Початковий	1-3	Учень правильно вибрав відповіді лише на 1-2 запитання.
	Середній	4-6	Учень впорався із 3-4 запитаннями до тексту
	Достатній	7-9	Учень правильно виконав 5-6 тестових завдань.
	Високий	10-12	Учень правильно вибрав відповіді на 7-8 за­питань.

 

Лекція № 22 (2 години)

Перекази, їх класифікація, методика проведення. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності. Методика роботи над складанням діалогів.

План лекції.

1. Види вправ на виробленні уміння оперувати зв'язним мовленням.

2. Прийоми формування стилістичних умінь і навичок.

3. Перекази, їх класифікація.

4. Ефективні засоби підготовки до написання переказу.

5. Методика поетапної підготовки до написання переказів.

6. Говоріння, його види.

7. Ознайомлення з етикою мовленнєвої поведінки.

8. Робота над діалогом на уроках читання.

9. Типи речень-реплік у діалогах.

10. Види вправ на побудову діалогів;

Рекомендована література

1. Варазацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності. - ж-л «Початкова школа», №2,1991, №11, 1988.

2. Гаць Н.А. Роль засобів міжфразового зв'язку у розвитку мовлення
молодших школярів. - ж-л «Початкова школа» №7 1990.

3. Трунова В. А. Мовленнєві ситуації як засіб формування комунікативних умінь, -ж-л. «Початкова школа» №, 1988.

4. Дубовик С. Аудіювання на уроках української мови. - ж-л «Початкова школа», №3 2002.

5. Понаморьова К. Перевірка аудіативних умінь та знань про мову і

мовлення за допомогою тестових завдань. - ж-л «Початкова школа», № З, 2002.

6. Пономарьова К. Орієнтовні тестові завдання з української мови на кінець навчального року.-ж-л «Початкова школа», №4,2003.