Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Особливості реалізації етапів сучасного уроку
|
|
|
|
| №
| Етап
| Дидактичні - завдання
| Зміст етапу
| Умови досягнення позитивних результатів
|
| Орга-
| Підготува-
| Взаємні вітання
| Вимогливість,
|
| нізація,
| ти учнів до
| вчителя й учнів;
| стриманість,
|
| початку
| роботи на
| фіксація відсут-
| зібраність
|
| заняття
| занятті, ви-
| ніх; перевірка зов-
| учителя; сис-
|
|
| значити мету
| нішнього стану
| тематичність
|
|
| й завдання
| класного примі-
| організацій-
|
|
| уроку
| щення; перевірка підготовленості учнів до уроку; організація уваги й внутрішньої готовності
| ного впливу; послідовність у пред'явленні вимог
|
| Всебічна
| Установити
| Перевірка різ-
| Оперативність
|
| перевірка
| правильність
| ними методами
| учителя, ці-
|
| виконан-
| і усвідом-
| ступеня засво-
| льова спрямо-
|
| ня до-
| леність
| єння заданого
| ваність його
|
| машнього
| виконання
| додому матеріа-
| діяльності;
|
| завдання
| всіма учнями
| лу; визначення
| використання
|
|
| домашнього
| типових помилок
| вчителем сис-
|
|
| завдання; гли-
| і з'ясування їх
| теми прийомів,
|
|
| боко й всебіч-
| причин; ліквіда-
| що дозволяють
|
|
| но перевірити
| ція виявлених не-
| перевірити до-
|
|
| знання учнів;
| доліків; перевірка
| машнє завдан-
|
|
| усунути в ході
| ступеня сформо-
| ня в більшості
|
|
| перевірки ви-
| ваності загально-
| учнів класу,
|
|
| явлені пробі-
| навчальних
| починаючи від
|
|
| ли в знаннях,
| умінь і навичок;
| фронтальної
|
|
| з'ясувати їх
| коментування
| бесіди, інди-
|
|
| причини,
| звітів учнів;
| відуального
|
|
| удосконалю-
| оцінювання
| опитування
|
|
| вати ключові
|
| й кінчаючи тес-
|
|
| учнівські ком-
|
| товою перевір- •
|
|
| петентності
|
| кою. Постановка додаткових питань для перевірки
|
Показники виконання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку
| Способи активізації на уроці
| Помилки, яких припускаються при реалізації
| Повна готовність
| Короткочасна ор-
| Запис на
| Немає єд-
| класу й облад-
| ганізація проце-
| дошці мети
| ності вимог
| нання, швидке
| су; вимогливість,
| уроку. По-
| до учнів; не
| включення учнів
| стриманість ви-
| відомлення
| стимулю-
| у діловий ритм,
| кладача; яскраво
| асистентів,
| ється їхня
| організація уваги
| виражена
| консультан-
| пізнавальна
| всіх учнів.
| вольова спрямо-
| тів про готов-
| активність
| Короткочасність
| ваність діяльнос-
| ність класу
|
| організаційного
| ті; стимуляція
| до роботи
|
| моменту
| діяльності учнів, її цілеспрямованість
|
|
| Перевірка вчите-
| Навчальний
| Використан-
| Одноманіт-
| лем за короткий
| характер опиту-
| ня різних
| ність уроків
| проміжок часу
| вання, наявність
| форм і мето-
| і методів
| (5—7 хвилин) рів-
| пошукових і про-
| дів контро-
| опитування;
| ня знань більшос-
| блемних завдань.
| лю. Пошу-
| відсутність
| ті учнів, а також
| Оптимальність
| кові, творчі,
| урахування
| з'ясування їхньої
| сполучення
| індивідуаль-
| індивідуаль-
| глибини, усвідом-
| контролю, само-
| ні завдання
| них особли-
| леності, гнучкості
| контролю й взає-
| учням,
| востей учнів
| й оперативності,
| моконтролю.
| стимулюван-
| і специфіки
| уміння викорис-
| Облік вікових
| ня учнів
| навчального
| тати знання на
| і індивідуальних
| до оволодін-
| матеріалу.
| практиці. Мож-
| особливостей
| ня раціо-
| Репродуктив-
| ливість у ході
| дітей. Усвідомле-
| нальними
| ний харак-
| перевірки домаш-
| ність діяльності
| прийомами
| тер питань
| нього завдання
| учнів; залучення
| самоосвіти
| і завдань.
| актуалізувати
| учнів до виправ-
|
| Слабка акти-
| й скорегувати опо-
| лення помилок
|
| візація учнів
| рні поняття; лік-
|
| | у процесі
| відувати причини
|
|
| перевірки.
| виявлених недолі-
|
|
| Відсутність
| ків. Рецензування
|
|
| аргументів
| відповідей учнів;
|
|
| при оціню-
| активна
|
|
| ванні
| | | | | | | |
№
| Етап
| Дидактичні - завдання
| Зміст етапу
| Умови досягнення позитивних результатів
| |
|
|
|
| міцності, гли-
|
|
|
|
| бини усвідом-
|
|
|
|
| леності знань;
|
|
|
|
| створення при
|
|
|
|
| опитуванні
|
|
|
|
| нестандартних
|
|
|
|
| ситуацій; залу-
|
|
|
|
| чення за допо-
|
|
|
|
| могою спеці-
|
|
|
|
| альних завдань
|
|
|
|
| всіх учнів
|
|
|
|
| до активної
|
|
|
|
| участі в пошуку
|
|
|
|
| більш повних
|
|
|
|
| і правильних
|
|
|
|
| відповідей на
|
|
|
|
| поставлені
|
|
|
|
| питання
|
| Підго-
| Забезпечення
| Повідомлення
| Уміння вчителя
|
| товка до
| мотивації
| мети, теми й за-
| чітко й одно-
|
| активного
| й прийняття
| вдань вивчення
| значно визначи-
|
| й сві-
| учнями мети
| нового матеріалу;
| ти освітню мету
|
| домого
| навчально-
| показ його прак-
| уроку, показати
|
| засвоєння
| пізнавальної
| тичної значи-
| учням, чого
|
| нового ма-
| діяльності,
| мості; постановка
| вони повинні
|
| теріалу
| актуаліза-
| перед учнями
| навчитися
|
|
| ція опорних
| навчальної про-
| в ході уроку,
|
|
| знань і вмінь
| блеми
| якими уміннями повинні опанувати. Варіативність прийомів повідомлення учням мети на різних уроках
| | | | | | | | | | |
Показники виконання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку
| Способи активізації на уроці
| Помилки, яких при-пускаються при реалі-зації
| діяльність усього
|
|
|
| класу в ході
|
|
|
| перевірки знань
|
|
|
| окремих учнів
|
|
|
| Готовність учнів
| Активність
| Способи
| Зневажан-
| до активної
| пізнавальної
| мотивації,
| ня даним
| навчально-
| діяльності учнів
| атракції,
| етапом уроку
| пізнавальної ді-
| на наступних
| визначення
| приводить
| яльності на основі
| етапах; ефектив-
| значущості
| до відсутнос-
| опорних знань,
| ність сприйняття
| для учнів
| ті мотивації
| розуміння учнями
| й осмислення
| нового на-
| навчальної
| практичної зна-
| нового матеріалу
| вчального
| діяльності
| чимості досліджу-
|
| матеріалу,
| учнів
| ваного матеріалу
|
| навчальної
|
| (з'ясовується
|
| проблеми
|
| на наступних
|
|
|
| етапах уроку)
|
|
|
|
|
| Дидактичні
|
| Умови досяг-
| №
| Етап
| | Зміст етапу
| нення позитив-
| | | завдання
| | них результатів
|
| Засвоєн-
| Дати учням
| Організація
| Використання
|
| ня нових
| конкретне
| уваги; повідо-
| прийомів, що
|
| знань
| уявлення
| млення вчителем
| підсилюють
|
| і способів
| про факти,
| нового матеріалу;
| сприйняття
|
| дій
| явища, що
| забезпечення
| істотних сторін
|
|
| вивчаються,
| сприйняття,
| навчального
|
|
| а також сфор-
| усвідомлення,
| матеріалу.
|
|
| мулювати
| запам'ятовування
| Постановка
|
|
| основні пра-
| первинної сис-
| перед учнями
|
|
| вила, прин-
| тематизації й
| проблемної си-
|
|
| ципи, закони.
| узагальнення
| туації, викорис-
|
|
| Забезпечити
| цього матеріалу
| тання методу
|
|
| сприйняття,
| учнями.
| евристичної
|
|
| осмислення
| Повне й точне
| бесіди. Вико-
|
|
| й первинне
| визначення від-
| ристання само-
|
|
| запам'я-
| мітних ознак ви-
| стійної роботи
|
|
| товування
| вчаємих об'єктів
| учнів, різних
|
|
| учнями
| і явищ, фіксація
| прийомів мис-
|
|
| знань, засво-
| на них уваги
| лення (аналізу,
|
|
| єння способів
| учнів. Запис у
| порівняння,
|
|
| дій, зв'язків
| зошитах форму-
| абстрагування,
|
|
| і відносин
| лювань, опорних
| узагальнення,
|
|
| в об'єкті ви-
| пунктів плану,
| конкретизації).
|
|
| вчення
| узагальнюючих
таблиць,
тез конспекту
| Актуалізація особистого досвіду й опорних знань учнів. Використання комп'ютерної техніки
|
Показники виконання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку
| Способи активізації на уроці
| Помилки, яких припускаються лри реалізації
| Активні дії учнів
| Чітка постановка
| Використан-
| Немає
| з об'єктом вивчен-
| перед учнями за-
| ня нестан-
| чіткості
| ня; максимальне
| вдань вивчення
| дартних
| в постанов-
| використання
| нової теми, сти-
| форм і мето-
| ці завдань,
| самостійності
| муляція інтересу
| дів навчан-
| не виділене
| в добуванні знань
| до розглянутого
| ня. Високий
| головне,
| і оволодінні спосо-
| питання. Забез-
| ступінь само-
| не система-
| бами дій.
| печення належ-
| стійності
| тизований
| Показником ефек-
| ної науковості,
| учнів при ви-
| і не за-
| тивності засвоєн-
| доступності
| вченні нового
| кріплений
| ня учнями нових
| й систематич-
| матеріалу.
| матеріал,
| знань і вмінь є та-
| ності викладу
| Використан-
| непов'язаний
| кож правильність
| матеріалу. Кон-
| ня мульти-
| з раніше
| їхніх відповідей
| центрація уваги
| медійних
| вивченим.
| і дій у процесі
| на головному.
| засобів для
| Використо-
| бесіди й актив-
| Оптимальність
| забезпечення
| вується недо-
| на участь класу
| темпу й системи
| наочності
| ступний для
| в підбиванні під-
| методів вивчення
|
| учнів рівень
| сумків, а також
| нового матеріалу
|
| викладу
| в оцінці якості
|
|
| матеріалу
| знань учнями на
|
|
|
| наступних етапах
|
|
|
| навчання
|
|
|
|
№
| Етап
| Дидактичні завдання
| Зміст етапу
| Умови досягнення позитивних результатів
| |
| Первинна
| Установлення
| Перевірка вчите-
| Створешія не-
| |
| перевірка
| правильності
| лем глибини ро-
| стандартних
| |
| розумін-
| й усвідомле-
| зуміння учнями
| ситуацій при
| |
| ня учня-
| ності засво-
| навчального мате-
| використанні
| |
| ми нового
| єння нового
| ріалу. Постановка
| знань; звер-
| |
| матеріалу
| навчального
| питань за змістом
| тання вчителя
| |
|
| матеріалу,
| нових понять,
| до класу з про-
| |
|
| виявлення
| на встановлення
| ханням допо-
| |
|
| пробілів
| зв'язку між на-
| внити, уточнити
| |
|
| і невірних
| вчальними факта-
| або виправити
| |
|
| уявлень і їх
| ми, на виявлення
| відповідь учня,
| |
|
| корекція
| закономірностей.
| знайти інше,
| |
|
|
| Учитель запитує
| більш ра-
| |
|
|
| середніх і слабких
| ціональне
| |
|
|
| учнів, клас залу-
| розв'язання
| |
|
|
| чається до оцінки
| йт. д.; облік до-
| |
|
|
| їхніх відповідей,
| даткових від-
| |
|
|
| по ходу перевірки
| повідей за кіль-
| |
|
|
|
| кістю й ха-
| |
|
|
|
| рактером при
| |
|
|
|
| з'ясуванні пробі-
| |
|
|
|
| лів у розумінні
| |
|
|
|
| учнями нового
| |
|
|
|
| матеріалу
| |
| Закріплення знань і способів дій
| Забезпечити засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування в зміненій ситуації
| Самостійна робота учнів з новим матеріалом. Виконання за вдань на закріплення отриманих знань і вмінь у стандартних і нестандартних ситуаціях
| Вироблення вмінь оперувати раніше отриманими знаннями, розв'язувати практичні й теоретичні завдання, використання різноманітних
| |
| | | Показники виконання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку
| Способи активізації на уроці
| Помилки, яких припускаються при реалізації
|
| Засвоєння сутності засвоюваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і невірних уявлень в учнів
| Усвідомленість нового матеріалу більшістю слабких і середніх учнів,
усунення пробілів у розумінні учнями нового матеріалу
| Постановка
питань, що
вимагають
активної
розумової
діяльності
учнів
| Питання пропонуються в тій послідовності, що й вивчення нового матеріалу
|
| Уміння учнів співвідносити між собою факти, поняття, правила й ідеї; уміння відтворювати основні ідеї нового матеріалу, уміння виділити істотні ознаки провідних понять,
| Доступність, послідовність виконуваних завдань, самостійність учнів при цьому. Надання учням диференційованої допомоги, аналіз помилок, забезпечення контролю
| Розмаїтість завдань, їхня практична спрямованість
| Завдання пропонуються в тій самій логіці, що й вивчення нового матеріалу. Одноманітність способів закріплення. Мало часу
| | | | | | |
| №
| Етап
| Дидактичні
| Зміст етану
| Умови досягнення позитив-
| | | п/п
| | | | них результатів
| |
|
|
|
|
| форм закріплення знань
| |
|
| Узагаль-
| Формуван-
| Організація ді-
| Уміння вчителя
| |
|
| нення
| ня цілісної
| яльності учнів
| ставити пи-
| |
|
| й систе-
| системи про-
| з переведення
| тання, давати
| |
|
| матизація
| відних знань
| окремих знань
| завдання,
| |
|
| знань
| з теми, курсу, виділення
| і вмінь у цілісну систему знань
| спрямовані на узагальню-
| |
|
|
| світоглядних
| навчального пред-
| ючу діяльність
| | |
|
| ідей
| мета. Складання
| учнів з вклю-
| | |
|
|
| схем, таблиць, ви-
| чення частини
| |
|
|
|
| конання проектів
| знань у цілісну
| |
|
|
|
| і т. п.
| систему
| |
|
| Контроль
| Глибока
| Перевірка якості
| Використання
| |
|
| і само-
| всебічна
| навчальних до-
| додаткових
| |
|
| перевірка
| перевірка
| сягнень, перевір-
| завдань для
| |
|
| знань
| якості й рівня
| ка рівня форму-
| перевірки сві-
| | |
|
| оволодіння
| вання загальних
| домості знань,
| |
|
|
| знаннями
| навчальних
| використання
| |
|
|
| й способами
| умінь, визначення
| нестандартних
| | |
|
| дій. Виявлен-
| позитивних і не-
| ситуацій. Опора
| |
|
|
| ня пробілів
| гативних сторін
| на допомогу
| | |
|
| у знаннях
| у знаннях. Реко-
| учнів при
| |
|
|
| і забезпе-
| мендації учням
| взаємоперевірці
| | |
|
| чення їхньої
| щодо усунення
| або рецензуван-
| |
|
|
| корекції.
| пробілів у зна-
| ні відповідей
| | |
|
| Стимулюван-
| ннях
|
|
|
|
|
| ня учнів до самоосвіти
|
|
|
|
| Показники ви-конання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку
| Способи активізації на уроці
| Помилки, яких припускаються нри реалізації
|
| конкретизувати їх. Активність учнів
| й самоконтролю при виконанні завдань
|
| приділяється на закріплення. Упор робиться не на головному
|
| Активна продуктивна діяльність учнів з включення частини в ціле, класифікації й систематизації, виявленню внутрішньопред-метних і міжкур-сових зв'язків
| Розвиток загально-навчальних умінь, розвиток творчого й критичного мислення
| Розмаїтість завдань, їхня творча спрямованість
| Учитель самостійно робить узагальнюючі висновки, пропонує готові класифікації, не залучаючи учнів до осмислення зв'язку між поняттями
|
| Одержання достовірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів навчання
| Всебічність перевірки навчальних досягнень. Рецензування відповідей учителем або учнями, конкретність пропозицій з усунення пробілів у знаннях
| Передача учням функцій учителя при організації взаємоперевірки й самоперевірки
*
| Використання контролю тільки для оцінювання навчальних досягнень без проведення корекції засвоєних знань
|
п/п
| Етап
| Дидактичні завдання
| Зміст етапу
| Улови досягнення позитивних результатів
| |
| Підбиття підсумків заняття й рефлексія
| Проаналізувати, дати оцінку успішності в досягненні мети й намітити перспективу наступної роботи. Стимулювати учнів до усвідомлення основних етапів, способів власної навчальної діяльності, її цілей і результатів
| Самооцінка й оцінка роботи класу й окремих учнів. Аргументація виставлених оцінок, зауваження щодо уроку, пропозиції про можливі зміни на наступних уроках
| Чіткість, лаконічність, максимум участі школярів в оцінці власної діяльності і її результатів
|
|
| Інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання
| Забезпечити
розуміння
мети, змісту
й способів
виконання
домашнього
завдання
| Інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання; перевірка розуміння учнями змісту роботи й способів її виконання, перевірка відповідних записів
| Спокійне, терпляче пояснення змісту роботи, прийомів і послідовності її виконання. Обов'язкове й систематичне виконання етапу в межах уроку; уміння дати короткі вказівки одне одному щодо виконання завдання
|
|
Показники виконання дидактичного завдання уроку
| Вимоги до реалізації дидактичного завдання
| Способи активізації на уроці
| Помилки яких припускаються при реалізації
| Адекватність
самооцінки учня
і оцінки вчителя.
Одержання учня-
ми інформації про
реальні результа-
ти навчання.
Відкритість учнів
в осмисленні своїх
дій і самооцінці.
Засвоєння прин-
ципів саморегу-
ляції й співробіт-
ництва
| Остаточне при-
| Використан-
| Подані жуж-
| своєння при-
| ня алгорит-
| мом етапи,
| дбаних знань
| му оцінки
| підбивання
| учнями.
| роботи класу,
| підсумків
| Усвідомлення
| учителя
| уроку після
| учнями значу-
| й окремих
| дзвінка,
| щості отрима-
| учнів.
| відсутність
| них результатів
| Стимуляція
| даного етапу.
| і готовність
| висловлення
| Розплив-
| використати їх
| особистої
| чатість,
| для досягнен-
| думки про
| необ'єк-
| ня навчальних
| урок і спосо-
| тивність
| цілей
| би роботи на
| в оцінці,
|
| ньому
| відсутність заохочення
|
Успішне виконан-
ня домашнього
завдання всіма
учнями відповідно
до рівня їхнього
розвитку
| Оптимальність
| Диференціа-
| Інформація
| об'єму й склад-
| ція завдань,
| про домашнє
| ності домаш
| творчий
| завдання піс-
| нього завдання.
| характер їх
| ля дзвінка.
| Попередження
| виконання
| Великий об-
| про можливі
| (інтерв'ю,
| сяг і висока
| труднощі й спо-
| захист про-
| складність.
| соби їх ліквіда-
| ектів)
| Відсутність
| ції. Підвищення
|
| інструктажу,
| інтересу до
|
| ясності мети
| домашнього за
|
| й способів
| вдання
|
| виконання
|
Основні етапи сучасного уроку
• Організаційний момент, що характеризується зовнішньою й внутрішньою (психологічною) готовністю учня до уроку;
• перевірка домашнього завдання (перевірка пройденого матеріалу марна, якщо не стосується нового матеріалу);
• перевірка знань, умінь і навичок учнів, необхідних для сприйняття нового матеріалу (актуалізація);
• постановка мети й завдань уроку перед учнями + мотивація;
• організація сприйняття й осмислення нової інформації, тобто засвоєння початкових знань — це центральна ланка уроку;
• первинна перевірка розуміння нового матеріалу;
• організація засвоєння способів діяльності шляхом відтворення інформації й виконання вправ щодо її застосування за зразком (можлива зміна варіантів);
• творче застосування й добування знань, освоєння способів діяльності шляхом розв'язання проблемних завдань, побудованих на основі раніше засвоєних знань і вмінь;
• узагальнення вивченого на уроці й введення його в систему раніше засвоєних знань;
• домашнє завдання до наступного уроку, у тому числі раніше пройденого навчального матеріалу, необхідного для сприйняття наступної теми;
• рефлексія й підбиття підсумків уроку, у тому числі оцінка діяльності учнів і оголошення оцінок.
Методи навчання
Поняття методу навчання
Метод (від грец. слова тегойоь — буквально: шлях до чого-небудь) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.
Щодо визначення методу навчання в літературі існують різні підходи:
1) це спосіб діяльності вчителя й учнів;
2) сукупність прийомів роботи;
3) шлях, по якому вчитель веде учнів від незнання до знання;
4) система дій учителя й учнів і т. д.
Навчання як взаємодія вчителя й учня обумовлене як його метою забезпечити засвоєння новим поколінням накопичених суспільством знань і досвіду, так і індивідуальними цілями розвитку особистості. Ю. Д. Бабанський методом навчання називає «спосіб упорядкованої взаємозалежної діяльності викладача й учнів, діяльності, спрямованої на розв'язання завдань освіти, виховання й розвитку в процесі навчання».
Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємозалежної діяльності вчителя й учнів, діяльності, спрямованої на розв'язання завдань навчання.
Процес навчання обумовлений також реальними навчальними можливостями учнів, у момент навчання. Тому І. Я. Лернер дає таке визначення методу навчання: метод навчання як спосіб досягнення мети навчання являє собою систему послідовних і впорядкованих дій учителя, що організує за допомогою певних засобів практичну й пізнавальну діяльність учнів щодо засвоєння соціального досвіду. У цьому визначенні автор підкреслює, що діяльність учителя в навчанні, з одного боку, обумовлена метою навчання, закономірностями засвоєння й характером навчальної діяльності учнів, а з іншого — сама обумовлює навчальну діяльність учнів, реалізацію закономірностей засвоєння й розвитку.
Головна думка, основна ідея, покладена в слово «методі» як педагогічний термін,— це вказівка до педагогічно доцільної дії, приписання, як діяти. Метод навчання — це система регулятивних принципів і прнвил організації педагогічно доцільної взаємодії педагога й учнів, застосовувана для певного кола завдань навчання, розвитку й виховання. Таким чином, у цьому визначенні підкреслюється, що метод містить у собі й правила дії, і самі способи дії.
Метод нерідко визначається як сукупність прийомів діяльності. Будь-який метод навчання можна уявити собі як такий, що складається із сукупності методичних прийомів, які забезпечують розв'язання завдань, навчання. Таким чином, методичний прийом уважають частиною методу навчання.
Метод — сукупність методичних прийомів.
Порівняння різних визначень показує, що вони не суперечать одне одному, а доповнюють одне одного.
Класифікація методів навчання
Оскільки методи навчання численні й мають множинну характеристику, то їх можна класифікувати за кількома підставами. Найбільш ранньою класифікацією є розподіл методів навчання на методи роботи вчителя (розповідь, пояснення, бесіда) і методи роботи учнів (вправи, самостійна робота). У наш час методи навчання класифікують:
1. За джерелами передачі й характеру сприйняття інформації — система традиційних методів (Е.Я. Голант, І. Т. Огородніков, С. І. Перовський):
• словесні методи (розповідь, бесіда, лекція та ін.);
• наочні (показ, демонстрація та ін.);
• практичні (лабораторні роботи, твори та ін.).
2. За характером взаємної діяльності вчителя й учнів — система методів навчання І. Я. Лернєра —М.Н. Скат-кіна:
• пояснювально-ілюстративний метод (інформаційно-рецептивний),
• репродуктивний метод,
• метод проблемного викладу,
• частково-пошуковий, або евристичний, метод,
• дослідницький метод.
3. За основними компонентами діяльності вчителя — система методів Ю. К. Бабанського, що включає три більші групи методів навчання:
• методи організації й здійснення навчально-пізнавальної діяльності (словесні, наочні, практичні, репродуктивні й проблемні, індуктивні й дедуктивні, самостійні роботи й роботи під керівництвом викладача);
• методи стимулювання й мотивації навчання (методи формування інтересу — пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створення ситуацій успіху; методи формування обов'язку й відповідальності в навчанні — роз'яснення суспільної й особистісної значимості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);
• методи контролю й самоконтролю (усний і письмовий контроль, лабораторні й практичні роботи, програмований контроль, фронтальний і диференційований, поточний і підсумковий).
4. За сполученням зовнішнього й внутрішнього в діяльності вчителя й учня — система методів М. І. Махмуто-ва, що включає систему методів проблемно-розвиваючого навчання:
• монологічний,
• показовий,
• діалогічний,
• евристичний,
• дослідницький,
• алгоритмічний,
• програмований.
5. За сполученням методів викладання з відповідними методами навчання (М. І. Махмутов):
• інформаційно-узагальнюючий і виконавський,
• пояснювальний і репродуктивний,
• інструктивно-практичний і продуктивно-практичний,
• пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий,
• спонукальний і пошуковий.
6. За основними дидактичними завданнями, реалізованими на даному етапі навчання (М. А. Данилов, Б. П. Єси-пов):
• методи придбання знань,
• методи формування вмінь і навичок,
• методи застосування знань,
• методи творчої діяльності,
• методи закріплення,
• методи перевірки знань, умінь, навичок.
В. Ф. Паламарчук і В. І. Паламарчук запропонували модель методів навчання, у якій у єдності сполучаються джерела знань, рівень пізнавальної активності й самостійності учнів, а також логічний шлях навчального пізнання. В.Гузєєв виділяє такі методи навчання: репродуктивний (пояснювально-ілюстративний), програмований, евристичний, проблемний, модельний.
Різні точки зору на проблему класифікації методів відбивають їх різноманіття.
Розглянемо деякі найчастіше використовувані класифікації методів навчання більш докладно.
Розповсюдженою є класифікація методів навчання за джерелом одержання знань. Відповідно до такого підходу виділяють:
а) словесні методи (джерелом знання є усне або друковане слово);
б) наочні методи (джерелом знань є спостережувані предмети, явища, наочне приладдя);
в) практичні методи (учні отримують знання й виробляють уміння, виконуючи практичні дії).
Словесні методи
Словесні методи традиційно займають провідне місце в системі методів навчання. Були періоди, коли вони були майже єдиним способом передачі знань. Прогресивні педагоги (Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський та ін.) виступали проти абсолютизації їхнього значення, доводили необхідність доповнення їх наочними й практичними методами. У наш час їх нерідко називають застарілими, «неактивними». Але до оцінки цієї групи методів треба підходити об'єктивно. Словесні методи дозволяють у найкоротший строк передати велику за обсягом інформацію, поставити перед учнями, проблеми й указати шляхи їх розв'язання. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів.
Словесні методи поділяють на такі види: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з книгою.
Розповідь
Метод розповіді припускає усний оповідальний виклад змісту навчального матеріалу, який не переривається питаннями до учнів. Цей метод застосовується на всіх вікових етапах навчання. Змінюється лише характер розповіді, його обсяг, тривалість.
До розповіді, як методу викладу#<
|