Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Шляхи формування ключових компетентностей на уроках хіміїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Міжнародною комісією Ради Європи названо та охарактеризовано основні групи ключових компетентностей: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Ключові компетентності особистості пов'язані з формуванням загальнопредметних та предметних компетентностей. Можливості навчальних предметів щодо формування основних груп компетентностей учнів розглядаються в роботах І. Родигіної. Питанню формування предметних компетентностей з хімії присвячені роботи О. Бабенко. Формування предметних компетентностей учнів з хімії як складових ключових компетентностей базується на змісті предмета, який відображено в новій програмі для 12-річної школи, і пов'язане з удосконаленням методики викладання предмета та її переорієнтацією на особис-тісно орієнтовані технології навчання. Розглянемо методи та прийми в діяльності вчителя, які сприятимуть формуванню основних груп ключових компетентностей учнів. Соціальні компетентності характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві, робити вибір, приймати рішення. Формуванню таких властивостей особистості сприятиме організація на уроках групової роботи, використання проблемно-пошукових методів і створення умов для самооцінки та взаємооцінки. Питання проблемного характеру та питання для опрацювання в групах стимулюють учнів до вибору раціональних шляхів розв'язання навчальних проблеми. Для врахування інтересів, здібностей і нахилів учнів при побудові уроків слід використовувати різнорівневі та різноманітні запитання для контролю, які сприятимуть створенню ситуації вибору та формуванню навичок самооцінки учнів. Це також створює умови для диференціації та індивідуалізації навчання. Знання стають для дитини особисто та соціально значимими лише тоді, коли зрозуміле їх використання у житті. З цієї точки зору особливо важливим є наведення на уроках життєвих ситуацій, пов'язаних з властивостями та застосуванням речовин і прикладів, пов'язаних із життєвим досвідом учнів. Це підтримуватиме інтерес до навчання та підвищуватиме пізнавальну активність. Особливо важливим, з точки зору соціальної компетентності, вважаємо формування на уроках стійкого інтересу до предмета хімії з метою визначення майбутньої професійної орієнтації та виокремлення кола власної професійної компетенції. Формуванню полікультурної компетентності сприятиме наведення на уроках біографічних відомостей про вчених-хіміків, інформації про розвиток хімічної науки та її значення для розвитку цивілізації. Історичні відомості дають можливість учням простежити за процесом здобуття знань, розвивають їх інтелект і творчість. Висвітлення зв'язку хімії з іншими природничими науками дозволяє поступово формувати наукову картину світу. Використання в процесі викладання прикладів з художньої літератури, демонстрація творів мистецтва не тільки сприяють формуванню полікультурної компетентності, але й підвищують зацікавленість учнів до вивчення хімії. Особливе значення з цього приводу має проведення різноманітних позаклас-них заходів, які для багатьох учителів стали традиційними (хімічні вечори, КВК, вікторини, конкурси, виконання проектів тощо). Висвітлення на уроках ролі хімії в розв'язанні екологічних проблем, використання завдань екологічного змісту, проведення міжпредметних заходів екологічного спрямування (тижні екології, конференції, виставки, конкурси, заходи, які приурочені Дню довкілля, Всесвітньому Дню Землі, Дню води, Дню дій проти небезпечного спалювання відходів) створюватиме умови для виховання екологічної свідомості школярів. Необхідно формувати в учнів думку, що тільки всебічний розвиток науки, зокрема хімії, і грамотне використання здобутих знань сприятиме сталому розвитку нашої цивілізації. Інформаційні компетентності учнів передбачають оволодіння новими інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і творчо використовувати інформацію з різних джерел. Важливо навчити дітей опрацьовувати і оформиш»», аналізувати, систематизувати і представляти її у вигляді конспекту, і!ласу, тез, схем, алгоритмів, малюнків тощо Цьому сприятимуть відповідні завдання, які вчитель може пропонувати учням під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або під час роботи в групах. Для залучення учнів до використання різноманітних джерел інформації (додаткової літератури, Інтернету, програмних педагогічних, засобів, у тому числі й комп'ютерних мультимедійних навчальних програм та програм з віртуального хімічного експерименту) ми пропонуємо використовувати завдання проблемного та творчого характеру, теми для проектів та дослідницької діяльності. Це допоможе учням навчитися орієнтуватися в інформаційному просторі й сприятиме також формуванню здатності особистості до продуктивної творчої діяльності, стимулюватиме її саморозвиток. Подання результатів власної діяльності з виконання творчих завдань, яке може відбуватися у вигляді бесід, повідомлень, доповідей, захистів творчих робіт або проектів, забезпечуватиме розвиток мовлення та допомагатиме сформувати комунікативну компетентність особистості. Написання повідомлень, рефератів, звітів тощо сприятиме розвитку писемного мовлення.. Особливу увагу слід звертати вчителям хімії на дотримання учнями норм наукового лексикону та вимог нової хімічної номенклатури. Створити умови для формування компетентності самоосвіти та саморозвитку можна не тільки за допомогою завдань проблемного і творчого характеру, а й завдань практичного характеру, націлених на формування та розвиток навичок дослідницької роботи. Забезпечення мотивації при вивченні нового матеріалу, визначення учнями мети та планування власної пізнавальної діяльності, рефлексія результатів навчання — дотримання вчителем цих принципів у структурувати уроку дозволяє керувати самоосвітньою діяльністю учнів. Особливого значення така діяльність вчителя набуває при роботі з талановитими дітьми, які проявляють стійкий інтерес до вивчення предмета. Формуванню компетентності продуктивної творчої діяльності сприятиме рефлексія та оцінювання результатін, що досягнуті на уроці. Нри цьому відбувається остаточне прпево'ішя здобутих знань особистістю учня. Метою рефлексії є усвідомлення учнями основних етапів, способів навчальної діяльності, її мети та отриманих результатів. За висловлюванням А. В. Хуторського, «рефлексія — не пригадування головного на уроці або формулювання висновків — це усвідомлення способів діяльності, виявлення її смислових особливостей*. Рефлексивно-оцінювадьн ий етап уроку можна реалізувати, використовуючи такі методичні прийоми: взаємоконтроль, самоконтроль; взаємоперевірка, самоперевірка; створення ситуації успіху, емоційного комфорту на уроці; домінування на уроці вербальних оцінок; участь учнів у виправленні помилок; надання можливості учням для дослідження свого помилкового судження; прийоми зворотного зв'язку в кінці уроку; відстеження емоційного стану учнів, інтерактивні технології «мікрофон», «незакінчеяє речення». Для формування здатності особистості до продуктивної творчої діяльності важливим є проведення позакласних заходів, нетрадиційних уроків, виконання нетрадиційних домашніх завдань, залучення учнів до реалізації проектів та до науково-дослідігацької роботи в МАН. Вибір педагогічних технологій для реалізації компетентнісного Підходу до навчання Ефективність процесу навчання забезпечується використанням окремих педагогічних технологій, у яких сплановані очікувані результати навчання, окреслені умови для досягнення цих результатів, методи та прийоми, що стимулюють та забезпечують процес пізнання. Формування всіх груп учнівських компетентностсй пов'язане з використанням різноманітних педагогічних пряйрмік та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання. Оновлення цілей та змісту навчання, зокрема з хімії, потребує оновлення методичного інструментарію вчителя, переходу до системного використання більш ефективних педагогічних технологій, націлених на організацію продуктивної освітньої діяльності учнів і формування компетентної особистості. Наведемо приклади деяких педагогічних технологій, результатом використання яких є формування основних груп ключових компетентностей. Метод проектів Найбільш ефективною технологією щодо формування ключових компетентностей вважається проектна технологія або метод проектів, який дозволяє створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння планувати свою навчальну діяльність, самостійно добувати знання, орієнтуючись в інформаційному просторі. Метод проектів — це спосіб досягнення дидактичної мети через самостійну навчальну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), яка спрямована на детальну розробку проблеми, на виконання конкретного творчого завдання і завершується реальним практичним результатом. Робота над груповим проектом не тільки розвиває інтелектуальні здібності школяра, а й виховує вміння працювати в колективі, нести відповідальність за прийняте розв'язування, аналізувати результати діяльності. Навчальний проект — це дидактичний засіб, що дозволяє навчати проектування, тобто цілеспрямованої діяльності зі знаходження способу розв'язання проблеми шляхом розв'язання завдань, що випливають із цієї проблеми при розгляді їх у певній ситуації. Метод проектів дозволяє виробляти й розвивати специфічні компетентності особистості, а саме навчає: • проблематизації (розгляд проблемного поля й виділення підпроблем, формулювання головної проблеми й постановка завдання, що випливає із цієї проблеми); • цілекокладання й планування діяльності; • самоаналізу й рефлексії (самоаналіз успішності й результативність розв'язання проблеми проекту); • презентації (самопред'явлення) ходу своєї діяльності й результатів; • уміння готувати матеріал для проведення презентації в наочній формі, використовуючи для цього спеціально підготовлений продукт проектування; • пошуку потрібної інформації, вичленовування й засвоєння необхідного знання з інформаційного поля; • практичного застосування знань, умінь і навичок у різних, у тому числі й нетипових, ситуаціях; • вибору, освоєння й використання адекватної технології виготовлення продукту проектування; • проведення дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези, деталізація й узагальнення). Навчальний проект — з погляду учня це можливість робити щось цікаве самостійно, у групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє виявити себе, спробувати свої сили, прикласти свої знання, дати користь і показати привселюдно досягнутий результат. Основні вимоги до використання методу проектів: добровільність та самостійність навчання; наявність значущої проблеми, яка вимагає інтегрованих знань; врахування учнівських інтересів; структурне планування проекту із зазначенням поетапних результатів; можливість застосування теоретичних знань на практиці; реалізація міжпред-метних зв'язків; використання дослідницьких методів. В основі кожного проекту лежить проблема. Немає проблеми — немає проекту. Таким чином, метод проектів можна віднести до проблемного навчання. Метод проектів відповідає основним принципам особистісно орієнтованого навчання, формує творче і критичне мислення і, за визначенням В. В. Гузєєва, належить до інтегральних технологій.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; просмотров: 943; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.227.199 (0.007 с.) |