II. Перевірка домашнього завдання




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

II. Перевірка домашнього завдання



• Бесіда

1. Що таке хімічні та фізичні явища? Чим вони від­різняються?

2. Перелічіть зовнішні ефекти хімічних реакцій.

3. Які ознаки хімічних реакцій спостерігаються: а) під час горіння багаття; б) під час іржавіння заліза; в) під час скисання їжі?

4. Наведіть приклади фізичних явищ, за яких змі­нюється агрегатний стан речовин.

5. Наведіть приклади хімічних явищ, які супрово­джуються зміною агрегатного стану речовин.

6. Наведіть приклади хімічних, реакцій, які ви спо­стерігали в природі або в побуті.

• Обговорюються питання домашнього завдання

• Можна провести експрес-тестування для всього класу або окремих учнів (якщо не проводилося на минуло­му уроці)

III.Актуалізація опорних знань

Учитель зазначає, що на уроці піде мова про кількісну сторону хімічних реакцій і, наголошуючи на її важливості, наводить висловлювання Д. І. Менделєєва щодо діяльності алхіміків: «Ошибка их исследования состояла в том, что они не мерили и не весили».

Учитель називає тему уроку та заплановані резуль­тати.

• Бесіда

У чому полягає сутність хімічної реакції? Що відбу­вається з атомами під час хімічної реакції?

IV.Вивчення нового матеріалу

1. Сутність хімічної реакції та її схема. • Бесіда

Тож вам відомо, що сутністю хімічних реакцій є утво­рення нових речовин із вихідних речовин, під час якого про­ходить перегруповування атомів, які входять до їх складу. Як можна стисло записати таке перетворення? реагенти —» продукти реакції (вихідні речовини) (кінцеві речовини) Але для конкретних речовин маємо конкретні хіміч­ні формули. Хімічну реакцію можна записати за допомо­гою хімічних формул у вигляді схеми. Наприклад, процес горіння вугілля можна описати такою схемою:

С +. о2 --> со2
Вугілля взаємодіє з киснем з утворенням вуглекислого газу

Цей схематичний запис називається схемою хімічної реакції. У лівій частині наведеного рівняння записаний один атом Карбону й одна молекула кисню, що складаєть­ся з двох атомів Оксигену — це реагенти. У правій частині рівняння записана одна молекула вуглекислого газу — про­дукт реакції.

Учитель пояснює умовні позначки, що можуть зу­стрічатися в схемах хімічних реакцій, звертає увагу на те, як слід читати та коментувати схеми хімічних реакцій, на­водить приклади.

Н2+8->Н28 3 + 02 ->802

Варто звернути увагу на те, що схема наочно показує, що хімічні елементи під час хімічної реакції не змінюють­ся. Це підтверджує той факт, що й атоми при хімічних ре­акціях не змінюються.

2. Закон збереження маси речовини в хімічних реакціях.

А чи залишається незмінною кількість атомів? Чи за­лишається незмінною маса речовин під час хімічних реак­цій? (Учні висловлюють припущення.)

Як можна перевірити ваші гіпотези? Що необхідно зробити, що це з'ясувати? (Учні пропонують провести екс перимєнт).

• Демонстрація

Для демонстрації досліду, що ілюструє закон збере­ження маси, необхідно помістити у двоколійну пробірку розчини барій хлориду та натрій сульфату. Пробірку за­криваємо корком та підвішуємо до терезів. За допомогою важків терези переміщують у стан рівноваги і після цього (обов'язково з закритим аретиром) вміст двох колін змішу­ють. У результаті реакції розчин стає каламутним, а після повторного зважування доводимо, що маса пробірки зали­шилася незмінною.

Після обговорення досліду учні формулюють висно­вок: загальна маса речовин у результаті хімічної реакції не змінюється. Учитель вітає учнів з відкриттям закону збереження маси речовини в хімічних реакціях і розпові­дає про історію його відкриття. #

3. Історія відкриття закону збереження мас.

• Розповідь учителя

Закон збереження маси був відкритий великим ро­сійським ученим Михайлом Васильовичем Ломоносовим.

З 1748 року Ломоносов вивчав процеси горіння, оскільки був упевнений, що пояснення цього явища попередніми вченими були недоречними. Він вивчав досліди Бойля. Як відомо, Бойль прожарював метали в запаяних скляних посудинах. Він добував металічну золу, а потім зважував її. Маса цієї золи була завжди більша від маси взятого металу. Бойль припускав, що збільшення маси золи пояснюється переходом «теплороду» від вогню до металів.

Ломоносов підготував скляні посудини, заповнив їх свинцевими, залізними та мідними ошурками й запаяв. Потім він зважив посудини та став нагрівати їх у великій печі. Свинцеві ошурки розплавилися, сяючі сріблясто-білі краплі швидко вкривалися сірувато-жовтим нальотом. Червоні ошурки міді перетворилися на чорно-коричневий порошок. Залізні ошурки почорніли. Після досліду Ло­моносов знову зважив посудини. Але ваги показували, що маса всіх посудин залишилася незмінною! Це не відпо­відало прийнятним на той час поняттям.

Ломоносов став розмірковувати. Що ж сталося із зо­лою металів? Необхідно порівняти її з масою металу. На­ступного дня дослідник повторив дослід. Він зважив мета­лічні ошурки до запаювання посудини.

Після розжарювання він знову зважив посудини, по­тім відкрив їх і зважив отриману металеву золу. Зола була важча за раніше взятий метал!

Ці досліди спростовували досліди Роберта Бойля. Ло­моносов зробив таке припущення, що якщо зола в посудині стала важчою, відповідно повітря, яке містилося в посуди­ні, зменшилося в масі на стільки ж. Без доступу зовнішньо­го повітря маса металу залишиться незмінною!

Досліди Ломоносова дозволили зробити насправді велике відкриття, завдяки якому в 1760 році йому вдалося сформулювати і основний закон хімічної науки. Ломоносов писав: «Все перемены в натуре, случающиеся такого суть состояния, что сколько у одного тела отнимется, столько присовокупится к другому; так, ежели где убудет несколь­ко материи, то умножится в другом месте...».

Пізніше аналогічні досліди проводив французький учений А. Лавуазье. Тому зараз цей закон збереження маси часто називають законом Ломоносова—Лавуазье.

Сучасне формулювання закону збереження маси таке: маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорів­нює масі речовин, що утворилися в результаті реакції.

4.Закон як форма наукових знань.

Використовується метод «позначок» із технології «Розвитку критичного мислення через читання та письмо». Учитель пропонує учням прочитати текст з навчальною ін­формацією. Під час читання учні повинні робити на полях позначки, відповідно до яких після читання організовуєть­ся обговорення матеріалу:

! знав раніше,

+ дізнався про нове,

— не зрозумів,

? потребує уточнення.

Текст для самостійного читання Гіпотеза. Теорія. Закон

Описуючи та порівнюючи явища, які спостерігають­ся, ми можемо виділити їхні закономірності. Вам, звичай­но, не раз доводилося помічати, що в гарячій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній. Ви спостерігали, як іржавіють забуті під дощем залізні вироби. А срібло та золото не бояться контактів з водою. Подібні спостере­ження приводять нас до висновку про те, що в гарячій воді речовини розчиняються швидше, а метали виявляють різ­ну активність під час взаємодії з водою. Як же пояснити за­кономірності, які спостерігаються?

Для того, щоб пояснити отримані факти, ми будуємо припущення, або гіпотезу. Гіпотеза — це гадана думка про зв'язок явищ; вона висувається для встановлення законо­мірності між фактами та явищами. Грецькою мовою «гіпо­теза» (тщтотпеша) — підстава, припущення.

Гіпотеза не може вважатися абсолютно достовірною, поки вона не доведена на підставі більш загальних законів або теорій. Будь-яка гіпотеза повинна бути підтверджена незалежними експериментами. Доведене припущення пе­рестає бути гіпотезою і стає теорією.

Теорія — це комплекс поглядів або думок, який опи­сує, пояснює і передбачає які небудь явища. Грецькою мовою «теорія» (тшріа) — спостереження, розгляд, дослі­дження.

Теорія може бути створена на підставі ряду експери­ментів. Але деякі теорії були виведені спочатку теоретич­но, з більш загальних законів природи, і лише потім пере­вірені дослідами та спостереженнями. Таке підтвердження є блискучим підтвердженням теорії. Навіть більше, виве­дені теоретично закономірності іноді дають точніший опис явищ. Найбільшим узагальненням дослідних даних у хімії є Періодичний закон Д.І. Менделєєва, який сам Менделє­єв пояснити не міг. Періодичний закон був теоретично під­тверджений тільки після відкриття структури атома май­же через півстоліття.

На підставі теорій, узагальнюючи наявні знання, учені формулюють закони. Закон — істотний, сталий і по­вторюваний зв'язокміж явищами.

Закон можна назвати формою існування наукових знань, адже у вигляді законів сформульовані практично всі виявлені закономірності в природі. Закон виражає загаль­ні відношення або зв'язки між предметами або явищами, які існують у природі незалежно від нашої свідомості. За­кон може бути не всеосяжним, а тільки окремим випадком іншого, більш загального закону.

V. Узагальненнята закріплення знань

1. Організується бесіда за питанням: Яке значення закону збереження маси?

Учитель надає допоміжні питання, корегує відповіді, підводить підсумок і пояснює.

Значення закону збереження маси полягає в такому:

1) підтверджує висновки про те, що сутність хіміч­них реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних ре­човин та утворенні нових сполук;

2) він підтверджує, що речовини не зникають без­слідно й не утворюються з нічого;

3) дозволяє складати рівняння хімічних реакцій та проводити розрахунки за ними.

Закон збереження маси кількісно описує хімічну ре­акцію, тому його слід враховувати в схемах хімічних реак­цій — про це піде мова па наступному уроці.

Закон збереження маси надає можливість проводити розрахунки маси речовин, що приймають участь у хімічній реакції.

Необхідно зазначити, що збереження маси речовин спостерігається лише при явищах, що відбуваються без розкладання атомів. Відповідно, межі застосування цього закону — хімічні перетворення.

2. Завдання для закріплення

1) Чому п і д час горі ння свічки її маса поступово змен­шується? Чи не суперечить це закону збереження маси?

При розв'язуванні задач слід використовувати схеми реакцій.

2) Визначте масу натрій хлориду, що утворюється при взаємодії натрію масою 10 г з хлором масою 14 г. При розв'язуванні задачі запишіть словесну схему реакції.

3) Унаслідок взаємодії 8 г метану з 32 г кисню утво­рилося 22 г вуглекислого газу і вода. Розрахуйте, яка маса води виділилася в результаті цієї реакції. При розв'язуванні задачі запишіть словесну схему реакції.

4) У результаті взаємодії 16 г сірки S із залізом Fe утворилося 44 г ферум(ІІ) сульфіду. Розрахуйте масу ви­траченого заліза. При розв'язуванні задачі запишіть схему реакції за допомогою формул.

VI.Домашнє завдання

1. § 14 (до ет. 89).

2. Виконати завдання після параграфа № 111 (письмо­во). Поясніть, що означають записи: ЗН20 , Н,, 2С02, 5С, 302 (письмово).

3. Знайдіть цікаву інформацію з біографії М. В. Ло-моносова та А. Лавуазьє.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.007 с.)