Вимоги безпеки перед початком практичних робіт




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вимоги безпеки перед початком практичних робіт



2.1. Обов'язковою є наявність у кабінеті хімії доку­ментації, що забезпечує організацію і проведення практич­них робіт:

• акт комісії про готовність кабінету хімії до експлуатації;

• інструкції з охорони праці, інструкції з проведення прак­тичних робіт, інструкції з медичного забезпечення в кабі­неті хімії;

• правила поведінки учнів на уроках і практичних роботах з хімії;

2.2. Перевіряється наявність запасу води і медичної аптечки, що зберігаються в лаборантській кабінету хімії.

2.3. Перед початком практичних робіт учні знайом­ляться з інструкцією щодо проведення практичної роботи, отримують інструкції щодо безпечного проведення прак­тичної роботи.

 

Вимоги безпеки під час проведення практичних робіт

3.1. До практичної роботи допускаються тільки учні, що пройшли інструктаж з техніки безпеки при проведенні практичних робіт.

3.2. Працювати в кабінеті хімії при проведенні прак­тичних і лабораторних робіт обов'язково в халаті.

3.3. Робочі столи учнів повинні бути звільнені від сто­ронніх речей.

3.4. Реактиви для проведення дослідів видаються в посудинах з етикетками і крапельницями, закритими зо­внішніми пробками.

3.5. Усі видані реактиви повинні містяться строго в штативах (або в лотках).

3.6. Проведення дослідів здійснюється тільки над штативами (або лотками), щоб уникнути забруднення робо­чих столів.

3.7. Перед початком досліду потрібно уважно прочи­тати етикетки і вибрати необхідний реактив.

 

3.8. Відкривши посудину з реактивом, потрібно клас­ти пробку догори дном, щоб реактив не забруднював робоче місце.

3.9. Надлишок узятого реактиву не можна зливати (висипати) назад у посуд, де він зберігається.

3.10. Використовувати реактиви потрібно ощадливо, причому так, щоб розчин не попадав на етикетку.

3.11. Посудину, з якої взяли реактив, відразу ж за­крити пробкою і поставити на місце в штатив.

3.12. Під час нагрівання розчинів у пробірці необхід­но користуватися дерев'яним тримачем, при цьому пробір­ка повинна бути повернута отвором від себе й інших пра­цюючих.

3.13. У пробірку, в якій нагрівається реактив, не мож­на заглядати і нахилятися над нею, щоб уникнути влучен­ня бризів в очі.

3.14. Жодні речовини не можна пробувати на смак.

3.15. Визначити запах газу чи пари речовини можна, обережно рухаючи повітря змахами долоні від посудини до носа.

3.16. Потрібно бути особливо уважним при роботі з кислотами і лугами, не допускаючи їхнього потрапляння на шкіру, одяг, в очі.

3.17. При розведенні кислоту треба лити у воду.

3.18. Гарячі предмети потрібно ставити на спеціальну підставку.

Вимоги безпеки по закінченні практичної роботи

4.1. Перевірити наявність у кюветах повного комп­лекту виданих реактивів.

4.2. Відпрацьовані реактиви можна зливати в рако­вину тільки після їхньої нейтралізації.

4.3. Після закінчення роботи робоче місце повинне бути прибране» а руки ретельно вимиті.

Вимоги при виникненні нещасного випадку

5.1. При проведенні практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (хімічні і термічні опіки,

травми осколками скла і т. п.). Потрібно пам'ятати, що чим скоріше буде надана допомога, тим менше буде несприятли­вих наслідків.

5.2, У кабінеті хімії повинна зберигатися аптечка з медикаментами і перев'язними засобами.

5.3. В аптечці повинні міститися інструкції щодо на­дання першої медичної допомоги.

5.4. Якщо на руки потрапив розчин лугу, потрібно змити його великою кількістю води до зникнення відчут­тя милкості; якщо розчин лугу потрапив в очі, потрібно промити очі слабким розчином борної кислоти протягом 20 хвилин, потім доставити потерпілого до лікаря.

5.5. Якщо розчин кислоти потрапив на руки, зми­ти його великою кількістю води, якщо в очі — промити 1-2%-ним розчином питної соди протягом 20 хвилин, по­тім доставити потерпілого до лікаря.

5.6. При термічних опіках промити місце опіку пер­манганатом калію чи протиопіковим аерозолем і звернути­ся до лікаря.

5.7. При порізах осколками скла промити поріз 3 %-м розчином перекису чи 5 %-м розчином йоду і накласти тугу пов'язку за допомогою стерильного бинта.

Обов'язки завідуючого кабінету хімії щодо організації роботи з питань охорони праці

Викладачі, завідуючі кабінетів відповідають за орга­нізацію та проведення в кабінеті хімії лабораторних занять та практичних робіт відповідно до вимог охорони праці й забезпечують:

• виконання постанов, розпоряджень і наказів Міністер­ства освіти і науки України та профспілкових організацій з питань охорони праці;

• збереження життя і здоров'я учнів та вихованців під час навчально-виховного процесу;

• дотримання правил техніки безпеки на уроках і під час позакласних заходів з хімії;

• проведення лабораторних занять і практичних робіт за наявності відповідного обладнання, спецодягу та інших умов, які вимагають правила і норми техніки безпеки;

• безпечний стан робочих місць: приладів, інструментів, нормальний санітарний стан приміщень;

• складання і перегляд (один раз на три роки) інструкцій з охорони праці та техніки безпеки, протипожежної без­пеки і здійснення нагляду за їх виконанням;

• систематичне проведення інструктажів з учасниками навчально-виховного процесу та відповідну їх реєстра­цію в спеціальному журналі;

• контроль за виконанням учнями правил та інструкцій з техніки безпеки;

• щорічну розробку заходів з охорони праці та включення їх у плани і колективну угоду з охорони праці загально­освітнього навчального закладу;

• дотримання правил і норм збереження отруйних, поже­жо- і вибухонебезпечних матеріалів, ретельну перевірку підготовлених дослідів;

• проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму під час навчально-виховного процесу;

• термінове повідомлення керівника закладу освіти про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу та надання першої долікар­ської допомоги;

• своєчасне розслідування нещасного випадку та здійснен­ня заходів щодо усунення причин, що призвели до нього;

• проведення у встановлені терміни оперативного конт­ролю за станом охорони праці й техніки безпеки.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ УРОК ХІМІЇ:

ВІД ПЛАНУ ДО АНАЛІЗУ

Урок у сучасній школі, незважаючи на величезну кількість нововведень, продовжує залишатися основною формою організації навчального процесу. Це варіатив­на форма організації цілеспрямованої взаємодії вчителів і учнів у певний відрізок часу, яка систематично застосо­вується для колективного й індивідуального вирішення за­вдань навчання, розвитку й виховання особистостей. У цій формі представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: цілі, зміст, засоби, методи, діяльність з організа­ції й керування. Урок характеризується логічною заверше­ністю педагогічного процесу, систематичністю, цілісністю, особистісно-діяльнісним спрямуванням.

Класно-урочна система має безсумнівні позитивні якості, такі як проста організаційна структура, економіч­ність, можливість управління. Але одночасно в ній є чима­ло негативних моментів, серед яких недостатнє урахування індивідуальних особливостей учнів, строгість організацій­ної структури, що сприяють формальному підходу до уро­ку. Для виконання всіх складних завдань процесу навчан­ня не може бути єдиного еталону уроку з чіткими етапами та чіткою послідовністю їх здійснення. Сучасний урок — це урок, на якому за допомогою вчителя відбувається актив­ний процес розвитку особистості, формування її моральних цінностей на основі розумового збагачення. Найголовніши­ми рисами сучасного уроку, на наш погляд, є:

• дотримання методичних основ підготовки уроку,

• врахування психологічних особливостей учнів та класу в цілому,

• цілеспрямоване формування мотивів навчання,

• організація самостійної пізнавальної діяльності учнів,

• орієнтація на формування ключових життєвих компетентностей,

• використання сучасних мультимедійних засобів навчання,

• творчий підхід учителя.

Проведення уроків було й залишається головною офі­ційною й формальною функцією вчителя. Це те, за що вчи­тель одержує гроші. Це його робота. Але на підготовку до уроку — постановку цілей уроку, складання його плану, вибір відповідних форм, методів, прийомів навчання, ство­рення моделі уроку з урахуванням психологічних особли­востей учнів, підготовку дидактичного матеріалу — навіть досвідчений учитель найчастіше витрачає більше часу, ніж триває сам урок. А саме це і є основною частиною роботи вчителя. Добре проведений урок — це тільки вершина айс­берга, ім'я якому «титанічна праця вчителя».

Найбільш важкою ця праця, природно, виявляєть­ся в перші роки роботи в школі. Адже молодим учителям, що не мають достатнього досвіду педагогічної роботи, необ­хідна найбільш ретельна підготовка до уроку.

Проблем, з якими стикаються молоді вчителі хімії при конструюванні уроків, багато. Як сформулювати цілі уроку? Як ефективніше організувати контроль знань або самостійну роботу? Які методи використати для викладу нового матеріалу? Як провести демонстраційний досвід? Як утримати увагу дітей на уроці й захопити їх? У чому особливості сучасного уроку? Як раціонально розподілити час уроку?

Не викликає сумнівів те, що читач даного посібника був старанним студентом, але перші кроки на шляху про­фесійної майстерності іноді вимагають поновити в пам'яті основні теоретичні ази. До того ж, з появою першого до­свіду, як правило, відбувається переосмислення багатьох теоретичних понять і правил. Тому в даному посібнику ми й наводимо в довідковому вигляді основні педагогічні по­няття, вимоги до уроку, правила його підготовки й проведення.

 

Планування уроку

У підготовці вчителя до уроку розрізняють два етапи: попередній і безпосередній.

Попередній етап починається фактично ще перед по­чатком навчального року, коли вчитель уточнює зміст і ви­моги навчальної програми з предмета, розподіляє в часі ви­вчення всіх тем програми, складає календарно-тематичний план з урахуванням кількості уроків на тиждень і розкладу. Учителеві необхідно також познайомитися із програмами й підручниками з суміжних предметів і зі свого предмета в молодших і старших класах, щоб можна було з'ясувати на­явність міжпредметних і внутрішньо-предметних зв'язків. На допомогу вчителеві зараз видається багато методичної літератури, серед якої є й готові календарно-тематичні пла­ни. Але для того щоб такий план став особистим планом учителя, його необхідно уважно переглянути, опрацюва­ти, порівняти з навчальною програмою, підручником, ка­лендарем і розкладом. При цьому фактично відбувається попередня розробка системи уроків за темами програми.

Схема календарно-тематичного плану може бути до­вільною, але вона обов'язково має включати такі питання: 1 — дата; 2 — номер уроку; 3 — тема уроку. Крім цього в календарно-тематичному плані можуть бути відображе­ні тип уроку, цілі уроку, опорні поняття, методи навчан­ня, види контролю, дидактичні або мультимедійні засоби, міжпредметні зв'язки й домашнє завдання. Для вчителя хімії важливо передбачити проведення демонстраційного експерименту, лабораторних дослідів і практичних робіт. Як приклад наводимо календарно-тематичне планування уроків хімії з підтеми «Оксиген. Кисень» теми «Прості ре­човини метали й неметали» в 7 класі* (таблиця «Орієнтовне календарно-тематичне планування. Хімія. 7 клас»).

На попередньому етапі підготовки уроків учитель також уточнює зміст підручників і навчальних посібників (це особливо важливо під час переходу на викладання.

 

№ уро­ку Дата     Тема уроку Цілі уроку  
Тема2. Прості речовини метали і неметали (10 год)  
  Оксиген. Кисень, склад його молеку­ли, фізичні властивості Закріпити поняття про елементи та прості речовини на прикладі кисню; ознайомити учнів з історією відкриття кисню. Розглянути властивості хі­мічного елемента Оксигену та простої речовини кисню. Формувати уявлення про відмінності понять «хімічний елемент» та «проста речовина»    
  Добування кисню в лабо­раторії. Реак­ції розкладу. Поняття про каталізатор Сформувати уявлення про способи добування кисню в лабораторії та про­мисловості. Сформувати поняття про реакцію розкладу на прикладі реакцій добування кисню; сформувати поняття про каталізатор    

 

  Основні по­няття Демонстрації. Лабораторні дот сліди Міжпредметні зв'язки Домашнє завдання
     
  Поширеність у природі. Метали та не­метали, прості та складні речо­вини, Оксиген, кисень, хіміч­ний елемент, проста речови­на, повітря   Геологія, геогра­фія (поширеність у природі, атмос­фера, геосфера). Фізика (фізичні властивості). Біологія (біоло­гічна роль кисню) §16, №123(усно), № 122,124, 126,128 (письмово)
  Оксиген, кисень, прості та складні речо­вини, каталі­затор, реакція розкладу Демонстрації: 11. Добування кисню з калій перманганату. 12. Добування кисню з гідроген пероксиду. 13. Збирання кисню витіснен­ням води. 14. Виявлення наявності кисню. Добування кис­ню електролізом води Історія (відкрит­тя кисню). Біологія (біо­логічна роль кисню). Математика (роз­рахунки) §17, №129, 130,132 (усно), М» 131,133, 134 (пись­мово)

 

№ Уро­ку Дата Тема уроку Цілі уроку  
  Хімічні влас­тивості кис­ню. Реакції сполучення Закріпити та розширити знання про хімічні реакції, складання рівнянь хімічних реакцій; розвивати навички робити висновки, виходячи з резуль­татів хімічних дослідів; ознайомити учнів з деякими хімічними власти­востями кисню; сформувати навички складання рівнянь реакцій горіння простих та складних речовин, уявлен­ня про реакції сполучення    
  Практична робота № 3. Добування кисню та ви­вчення його властивостей Оволодіти навичками добування кисню лабораторними методами; розпізнавання кисню, збирання його методами витіснення повітря та ви­тіснення води. Дослідити властивості кисню. Продовжити формувати нави­чки практичної роботи та поводження з лабораторним обладнанням    
  Поняття про окиснення та горіння. Умови ви­никнення та припинення горіння Сформувати поняття про окиснення та вибух. Розширити та поглибити знання учнів про процес горіння. По­рівняти процес горіння та повільного окиснення. Сформувати уявлення про умови виникнення та припинення го­ріння, механізм дії засобів пожежога­сіння, заходи протипожежної безпеки в побуті та на виробництві    
  Кругообіг Оксигену в природі. За­стосування кисню Розширити та поглибити знання учнів про процес горіння; ознайоми­ти із застосуванням кисню в побуті та у промисловості. Виявити зв'язок між властивостями кисню та його застосуванням. Сформувати поняття про кругообіг елементів у природі на прикладі кисню. Сформувати уявлен­ня про біологічну роль кисню    

 

 

  Основні поняття Демонстрації. Лабораторні до­сліди Міжпредметні зв'язки Домашнє завдання
  Кисень, хімічні властивості, оксиди, горін­ня, окиснення, прості та склад­ні речовини, реакція спо­лучення Демонстрації: 15. Спалювання неметалів (фос­фору, вуглецю, сірки) у повітрі та кисні ОБЖ (техніка безпеки) §18, № 136—139 (письмово), № 135, 144 (усно)
  Кисень, фізичні та хімічні властивості; реакція роз­кладу, реакція сполучення, горіння Практична робота ОБЖ (техніка безпеки) Повторити § 16-18, № 141—143 (письмово) № 145,146 (усно)
  Кисень, оксиди, окиснення, горіння та по­вільне окиснен­ня, вибух Демонстрації. Зразки оксидів Фізика (енергія), ОБЖ (умови ви­никнення та при­пинення горіння) §19, № 147—151, 153 (усно), №152 (письмово), підготува­ти повідо­млення
  Оксиген, ки­сень, кругообіг хімічних еле­ментів, фото­синтез   Екологія (круго­обіг хімічних еле­ментів), біологія (фотосинтез) § 20. По­вторити § 16-19, № 154, 156 (усно), № 155,157 (письмово)

 

за новою програмою 12-річної школи), ознайомлюється зі спеціальною, педагогічною й методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів. Важливо проаналізува­ти власний досвід проведення уроків за даною темою в по­передні роки, якщо такий є, і внести відповідні корективи при моделюванні уроку.

Безпосередня підготовка вчителя до уроку полягає в уточненні місця даного уроку в системі уроків певного розділу або теми програми, у конкретизації тематично­го планування стосовно до кожного уроку, продумуванні й складанні планів окремих уроків, відборі необхідних по­сібників і обладнання. Поурочний план уроку необхідний для кожного вчителя. Розрізняється звичайно тільки його обсяг від докладного конспекту в учителя-початківця до ко­роткого й стислого плану в досвідчених учителів. Доклад­ний план свідчить про продуманість учителем усіх деталей майбутнього уроку.

План уроку складається в довільній формі, однак у ньому мають знайти відображення такі елементи:

• дата проведення уроку і його номер за календ^рно-тематичним планом;

• тема уроку;

• цілі й завдання уроку;

• тип уроку;

• основні поняття й терміни;

• методи й прийоми роботи вчителя та учнів;

• навчальне обладнання, необхідне для проведення уроку, включаючи наочні й технічні засоби навчання, а також джерела інформації;

• структура уроку із зазначенням послідовності його етапів і приблизного розподілу часу по цих етапах;

• опис діяльності учнів і вчителя на кожному етапі уроку;

• зміст навчального матеріалу;

• завдання додому (репродуктивного й творчого характеру) з необхідними поясненнями.

Наведемо кілька орієнтовних схем поурочних планів.

 

А. Схема поурочного плану (за М. І. Махмутовим)

І. Тема уроку (відповідно до календарно-тематичного планування)

1.Цілі уроку:

• освітня (які передбачаються прирощення в знан­нях, уміннях і навичках учнів, які формуються по­няття);

• розвиваюча (які логічні операції й прийоми розу­мової діяльності засвоять учні і який це може дати розвиваючий результат);

• виховна (які якості особистості формуються).

2.Тип уроку (вказуються тип уроку відповідно до календарно-тематичного плану та його вид).

3. Методи навчання, методичні прийоми, педагогіч­ні техніки, педагогічні технології.

4. Обладнання: ТЗН, засоби наочності, джерела ін­формації, дидактичні засоби навчання.

II. Актуалізація

(Вказується час, що відводиться на актуалізацію; опорні знання, які необхідно активізувати у свідомості учнів для сприйняття нового матеріалу; планується само­стійна робота учнів, відзначаються способи формування мотивації в навчанні, інтересу до предмета — повідомлен­ня цікавого факту з історії науки, показ практичної значи­мості, незвичайна постановка питання, нове формулюван­ня завдання, створення проблемної ситуації; визначається форма контролю за ходом роботи, прийоми самоконтролю, взаємоконтролю, визначаються учні для опитування, фор­ма одержання зворотного зв'язку,)





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.014 с.)