Під час проведення хімічних дослідів

28. Учням, котрим за станом здоров'я медичні органи заборонили працювати з реактивами та розчинами, адміні­страція школи зобов'язана забезпечити роботу за індивіду­альною програмою.

29. Досліди, при яких можливе забруднення атмо­сфери навчальних приміщень токсичними речовин (хлором, сірководнем, фосфіном, карбон(ІІ) оксидом, бро­мом, бензолом, дихлор-етаном, діетиловим ефіром, фор­маліном, оцтовою кислотою, амоніаком), слід проводити в справній витяжній шафі або в приладах — замкнутих системах з адсорбцією чи аспірацією виділюваних речовин. У системі з аспірацією має бути пристрій для контролю за наявністю розрідження.

30. Як адсорбенти для газів та пари дозволяється за­стосовувати активоване вугілля (окрім суміші хлору та вод­ню, яка на активованому вугіллі реагує з вибухом), водні розчини кислот і лугів, натронне вапно.

31. У системах з аспірацією без адсорбції зібрані гази після закінчення експерименту витісняються з аспіратора за допомогою напірної склянки у витяжній шафі або на від­критому повітрі. Під час цієї операції підпалювати газ забороняється.

32. Готувати розчини з твердих лугів та концентро­ваних кислот дозволяється тільки вчителеві, використо­вуючи порцеляновий лабораторний посуд. Посудину слід наполовину заповнити холодною водою, а потім додавати невеликими дозами речовини.

Перед додаванням чергової порції рідину необхідно перемішати до розчинення всієї речовини. Після охоло­дження розчин шляхом додавання води слід довести до по­трібного об'єму.

33. Брати наважку твердого лугу дозволяється пласт­масовою або порцеляновою ложечкою. Забороняється ви­користовувати металеві ложечки й насипати луги зі скля­нок через край. На ваги необхідно помістити порцелянову випарювальну чашу № 1. Не можна задля цієї мети корис-* туватися папером.

34. Роботу з лужними металами, кальцієм, концен­трованими кислотами та лугами при підготовці та прове­денні дослідів слід виконувати в спецодязі з використан­ням засобів індивідуального захисту.

35. Різання літію та натрію й очищення металів від оксидної плівки обов'язково виконують під шаром гасу в ши-рокій скляній посудині на зразок кристалізаційної чаші.

36. Демонструвати взаємодію лужних металів та кальцію з водою необхідно в хімічних стаканах типу ВН-600,наповнених по висоті не більше ніж на 5 см. У цьому разі допускається демонстрація досліду без захисних екранів.

37. Переливання концентрованих кислот (оцтової, нітратної, хлороводневої, мурашиної), а також водного роз­чину амоніаку та приготування з них розчинів слід проводити у витяжній шафі або на відкритому повітрі. При цьому обов'язковим є використання лійки, а також застосування спецодягу та засобів індивідуального захисту. При вико­ристанні піпетки забороняється всмоктувати рідину ротом.

38. Під час приготування розчинів рідину з більшою Густиною слід вливати в рідину з меншою густиною.

39. Тверді сипкі реактиви дозволяється брати і склянок тільки за допомогою совочків, ложечок, шпате­лів та пробірок.

40. Розчини необхідно наливати з посудин так, щоб цри нахилі етикетка була зверху (етикетку — в долоню!). Краплю, що залишилася на шийці, знімають краєм того посуду, в який наливають рідину.

41. Розбирання приладів після експериментів з ви­користанням або утворенням речовин 1, 2 й 3-го класу не­безпеки проводять згідно з указівками щодо демонтажу.

 

Г. Засоби індивідуального захисту під час роботи в кабінеті (лабораторії) хімії

42. Під час роботи з токсичними та агресивними речовинами слід користуватися засобами індивідуально­го захисту. Адміністрація школи зобов'язана забезпечити вчителя хімії та лаборанта спецодягом і засобами індивіду­ального захисту (халатом, окулярами, рукавичками, фар­тухом).

43. Учитель та лаборант для захисту очей від бризок рідин і твердих частинок зобов'язані користуватися окуля­рами типу ЗНБ-90, повністю закритими, з непрямою вен­тиляцією.

44. Учитель хімії, лаборант та учні повинні працю­вати з реактивами тільки в халаті з бавовняної тканини, який застібається спереду, манжети рукавів мають бути на ґудзиках. Довжина халата — трохи нижча за коліна. Фартух має бути виготовлений з хімічно стійкого матеріалу.

45. У шкільних умовах допускається використання рукавичок, що захищають від кислот і лугів середньої кон­центрації та органічних розчинників.

46. При проведенні лабораторних та практичних ро­біт, пов'язаних з нагріванням рідин до температури кипін­ня, використанням розчинів, агресивних рідин, учитель має слідкувати за тим, щоб учні обов'язково вдягли захисні окуляри.

 

Зберігання реактивів та роботу з ними

Групи зберігання реактивів

№ Гр..	Загальні властивості речовин данної групи	Приклади речовин із Типових переліків навчально-наочних посібників для ЗНЗ	Умови зберігання в школі
	Вибухові речо­вини	У Типових переліках не зазначені	Вносити до будівлі школи заборонено
	Виділяють при взаємодії з водою легко­займисті гази	Літій, натрій, кальцій, кальцій карбід	У лаборантській, у замкненій шафі або разом з ЛЗР; можна суміщати із 4 групою на окремій полиці
	Самозаймають­ся на повітрі при неправиль­ному зберіганні	У Типових переліках не зазначені.
	Легкозаймисті оідини (ЛЗР) < і і	Діетиловий ефір, аце-гон, бензол, етиловий спирт, Толуол, цикло- і гексан, ізобутиловий і зпирт тощо	у лаборантській, р металевому пцику або в спе­ціальній укладці
	Легкозаймисті тверді речо­вини	Живцева (черешкова) сірка, червоний фосфор, парафін, вугілля, сухе пальне, органічні кисло­ти: олеїнова, стеаринова, пальмітинова, бензойна	У лаборантській, у замкненій шафі, можна суміща­ти з 8 групою, але на різних полицях
в	Запалюваль­ні речовини (окисники)	Калій перманганат, нітратна кислота (гус­тина 1,42), калій нітрат, натрій нітрат, амоній ні­трат, манган(і V) оксид, 3 % гідроген пероксид	У лаборантській, у шафі, окремо від 4 та 5 груп
	Підвищена фізіологічна активність	а) Амоніак водний 25%-й, бром, амоній дихромат і роданід; аргентум нітрат; барій гідроксид, оксид, нітрат і хлорид; йод кристалічний, калій гідроксид, дихромат, роданід та хромат; кальцій фторид, гідро­ксид і оксид; кобальтЩ) хлорид; кров'яна жовта сіль, кров'яна червона сіль; літій гідроксид; ко­бальт сульфат і хлорид; натрій сульфід, дихро­мат і хромат; фосфор(V) оксид, фторид, гідроксид і оксид; нікель сульфат; хром(Ш) хлорид; плюм-бум ацетат, плюмбум(Ш) оксид; цинк сульфат і хлорид; б) хлористий метилен, хлороформ, дихлоретан, гексахлорбензол, карбон чотирихлористий, фе­нол; анілін, анілін суль­фат, спирт ізоаміловий	У лаборантській, у сейфі (метале­вому ящику, що надійно закрива­ється) окремо від інших груп
	Малонебезпеч-ні речовини та майже без­печні	Натрій хлорид, сахаро­за, крейда, боратна кис­лота, магній сульфат, кальцій сульфат тощо	У класі — у ша­фах, які замика­ються, або в лабо­рантській; можна суміщати з 5 або 6 групою, але на різних полицях

 

Аптечка в кабінеті хімії

І. Ящик для аптечки дозволяється розміщувати в лаборантській на стіні. На його дверцятах або поряд з ним слід вивісити коротку інструкцію щодо надання заходів першої допомоги при різного роду отруєннях та ураженнях організму. На склянках та упаковках ліків, окрім написів про вміст, має стояти порядковий номер, унаслідок чого розділ інструкції щодо заходів першої допомоги при опіках матиме такий вигляд:

Опік термічний: 12,13 або 3, 2. Опік кислотний: 14,13 або 3, 2.

Цифри відповідають номерам медикаментів у пода­ному нижче реєстрі.

II. Необхідний перелік препаратів та засобів першої допомоги в аптечці.

1. Бинт стерильний, одна упаковка.

2. Бинт нестерильний, одна упаковка.

3. Серветки стерильні, одна упаковка.

4. Вата гігроскопічна стерильна в тампонах, 50 г. Зберігають у стерильній склянці з притертою пробкою.

5. Пінцет для накладання ватяних тампонів на рану, ножиці.

6. Клей БФ-6 для обробки мікротравм, один флакон, 25—50 мл.

7. Йодна настоянка для обробки шкіри біля рани, в ампулах або темному флаконі, 25—50 мл.

8. Гідроген пероксид з масовою часткою речовини З % як кровоспинний засіб, 50 мл.

9. Активоване вугілля в гранулах, порошку або пі­гулках («Карболен»). Приймати (внутрішньо) при отруєн­нях по одній столовій ложці кашки у воді або по 4—6 пігу­лок (до та після промивання шлунка).

10. Водний розчин амоніаку з масовою часткою 10 %. Давати нюхати з ватки при втраті свідомості та при отруєн­ні парами брому.

11. Альбуцид (натрій сульфацил) з масовою част­кою 30%, 10—20 мл, закапати в очі після промивання по 2—3 краплі. Зберігається при кімнатній температурі не більше 3 тижнів.

12. Спирт етиловий для обробки опіків та видалення крапель брому зі шкіри, 30—50 мл.

13. Гліцерин для зняття больових відчуттів після опіку, 20—ЗО мл.

14. Водний розчин натрій гідрогенкарбонату з масо­вою часткою 2 % для обробки шкіри після опіку кислотою, 200—250мл.

15. Водний розчин боратної кислоти з масовою част­кою 2% для обробки очей або шкіри після потрапляння лугу, 200—250 мл. Зберігати в посудині на зразок проми-валки.

Розчини 14, 15 можна тримати поза аптечкою.

16. Піпетки для закапування в очі альбуциду, Зшт.

 

Надання першої допомоги

При наданні першої медичної допомоги в умовах ка-, бінету (лабораторії) хімії слід пам'ятати про те, що після цього потрібно звернутися до медичного закладу.

У кожному конкретному випадку перша медична до­помога полягає у наступному.

Отруєння кислотами: 'випити 4—5 склянок теплої; води та викликати блювоту, потім випити стільки ж сус­пензії магній оксиду у воді та знову викликати блювоту. Після цього промити двічі шлунок чистою теплою водою. Загальний об'єм рідини має бути не менше 6 л.

При потраплянні всередину концентрованих кислот і при втраті свідомості забороняється викликати штучно блювоту, застосовувати карбонати та гідрогенкарбонати як протиотруту (замість магній оксиду). У цьому разі необхід­но викликати лікаря.

Отруєння лугами: випити 4—5 склянок теплої води й викликати блювоту, потім випити стільки ж водного роз­чину оцтової кислоти з масовою часткою речовини 2 %. Піс­ля цього двічі промити шлунок чистою теплою водою.

Отруєння фенолом: випити 4—5 склянок теплої води й викликати блювоту, потім випити стільки ж рожевого розчину калій перманганату та знову викликати блювоту. Третє промивання зробити водним розчином етанолу з ма­совою часткою речовини 5 % (Об'єм не менше 1 л).

Отруєння парами брому: нюхати з ватки нашатирний л спирт (водний розчин амоніаку з масовою часткою речови­ни 10 %), потім промити слизові оболонки носа та горла вод­ним розчином натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою речовини 2%.

Отруєння газами: забезпечити надходження чистого повітря та спокій, у важких випадках — кисень.

Опіки: при будь-якому опіку забороняється користу­ватися жирами для обробки ураженої ділянки. Забороня­ється також застосовувати барвники (розчини калій пер­манганату, брильянтової зелені, йодної настоянки). Опік 1-го ступеня обробляють етиловим спиртом та накладають суху стерильну пов'язку.

У всіх інших випадках після охолодження місця опі­ку накладають стерильну пов'язку й звертаються за медич­ною допомогою.

Опіки їдкою речовиною: місце опіку очищають від їд­кої речовини за допомогою струшування, пінцета, сухого паперу чи скляної палички.

Опіки розчинами кислот або лугів: змивають речови­ни після струшування видимих крапель широким струме­нем прохолодної води або душем. Забороняється обробляти уражену ділянку зволоженим тампоном.

Опіки не гашеним вапном: знімати вапно зі шкіри слід пінцетом або тампоном, змоченим мінеральним або рослин­ним маслом. Не можна видаляти негашене вапно водою.

Після очищення шкіри уражену ділянку обмивають розчинами оцтової кислоти або натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою речовини 2 %, потім обполіскують во­дою й накладають пов'язку з риванолом або фурациліном.

Опіки йодом та рідким бромом: речовину видаляють зі шкіри етиловим спиртом і накладають примочку з роз­чину натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою речови­ни 5 %. У разі опіку бромом слід негайно звернутися в мед­пункт.

Порізи: необхідно зупинити кровотечу (джгут, пере­давлювання судини, туга пов'язка).

Якщо рана забруднена, промивають тільки шкіру на­вколо рани, але в жодному разі не її глибинні шари. Шкіру навколо рани знезаражують йодною настоянкою або розчи­ном брильянтової зелені й звертаються в медпункт.

Якщо після накладання джгута кровотеча продовжу­ється, на рану накладають стерильний тампон, змочений розчином гідроген пероксиду з масовою часткою 3 %, потім стерильну серветку й туго бинтують. Якщо пов'язка намо­кає від крові, нову пов'язку накладають поверх старої.

Удари: забезпечити спокій пошкодженому органу. На область удару накладають тугу пов'язку та холод (на­приклад, лід в полі-етиленовому мішечку). Забитий орган має перебувати в піднятому положенні.

При ударах голови постраждалому забезпечують по­вний спокій та викликають «швидку допомогу».

Потрапляння в очі чужорідних тіл: дозволяється видалити вологим ватяним або марлевим тампоном. По­тім промивають очі водою з фонтанчика не менше 7—10 хв. Для подачі води дозволяється також користуватися чайни­ком або лабораторною промивалкою.

Потрапляння в очі їдких рідин: очі промивають во­дою, як зазначено вище, потім розчином боратної кислоти або натрій гідрогенкарбонату, залежно від характеру речо­вини, що потрапила.

Після остаточного обполіскування очей чистою водою під повіки слід закапати 2—3 краплі розчину альбуциду з масовою часткою речовини ЗО % і доставити постражда-лого в медпункт.

 

Відомості про особливі властивості й групи зберігання речовин із Типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загально­освітніх навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 20.06.2002 р. № 364

Для всіх речовин і частини матеріалів із «Типових пе­реліків...» нижче подані такі характеристики:

1. Особлива позначка (графа 2). Якщо стоїть знак х, то у формах, передбачених «Типовим переліком...», речови­ною користується тільки вчитель. Учням можна видавати речовини у вигляді розбавлених розчинів.

Якщо в цій графі стоїть знак хх, то з речовиною слід поводитися по-особливому, оскільки їй притаманна висока фізіологічна активність у відносно малих дозах, підвищена

пожежонебезпечніеть або можливі важкі віддалені наслід­ки дії на організм. Учням у початковій формі не видають.

ж Якщо особливої позначки немає, то речовиною при до­триманні правил техніки безпеки користуються всі без об­меження.

2. Групи зберігання речовин визначаються насам­перед їхньою хімічною сумісністю: при випадковому змі­шуванні речовин однієї і тієї самої групи між ними не має бути взаємодії або, якщо таке відбудеться, продукти ре­акції та тепловий ефект не повинні становити небезпеки (графа 3). -щ

3. Дія на організм (графа 4). Якщо речовина не стано­вить небезпеки ні при короткочасній, ні при тривалій дії, у графі ставлять прочерк.

Знаком «+» біля назви позначені речовини, які потра­пляють в організм у крапельно-рідкому стані через шкіру.

Назва речовини за «Типовими переліками»

Особлива позначка

Група зберігання

Дія на організм

Прості речовини

Алюміній металіч­ний (гранули)

VIII

Бром, в ампулах по 5г

ХХ

VII

Хімічний опік

Ферум відновлений (порошок)

VIII

Йод кристалічний

ХХ

VII

Хімічний опік

Кальцій металічний

Х

II

Хімічний опік

Кремній металічний

VIII

Літій металічний

Х

ІІ

Хімічний опік

Магній металічний

Х

II

Натрій металічний

Х

ІІ

Хімічний опік

Сірка

V

Екзема в особливо чут­ливих людей

Фосфор червоний

X

V

Захворювання шкіри різного характеру

Цинк металічний (гранули)

VIII

Цинк (пил)

X

VIII

Оксиди, гідроксиди

Алюміній гідроксид

VIII

Подразнення слизових оболонок пилом

Алюміній оксид без­водний

VIII

Подразнення слизових оболонок пилом

Амоніак 25%-й с?водний

VII

Катар верхніх дихаль­них шляхів, подразнен-*4 няочей

Барій оксид

XX

VII

Отруєння при по­траплянні всередину (смертельна доза — 0,2 г)

Барій гідроксид

XX

VII

Отруєння при по­траплянні всередину (смертельна доза — 0,2 г)

ФерумЩІ) гідроксид

VIII

Ферум(Ш) оксид

VIII

Калій гідроксид (гранули)

ХХ

VII

Виразка шкіри пальців рук, захворювання ніг­тів. Особливо небезпеч­ний при потраплянні в очі

Кальцій оксид

XX

Ш

Виразка шкіри пальців рук, захворювання ніг­тів. Особливо небезпеч­ний при потраплянні в очі

Кальцій гідроксид

XX

VII

Виразка шкіри пальців рук, захворювання ніг­тів. Особливо небезпеч­ний при потраплянні в очі

Магній оксид

VШ

Манган(ІУ) оксид (порошок)

VI

Купрум гідроксид

X

VIII

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Купрум(П) оксид (по­рошок)

X

viii

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Купрум(П) оксид (гранули)

X

VIII

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Натрій гідроксид (гранули)

XX

Виразка шкіри пальців рук, захворювання ніг­тів. Особливо небезпеч­ний при потраплянні в очі

Гідроген пероксид 3%-й

X

VI

Опік слизових оболо­нок при потраплянні всередину

Фосфор(У) оксид

X

vп

Подразнення при потра­плянні на вологу шкіру

Цинк(П) оксид

VIII

Солі

Алюміній хлорид

VIII

Подразнення слизових оболонок пилом

Алюміній сульфат

VIII

Подразнення слизових оболонок пилом

Алюмокалієвий галун

Подразнення слизових оболонок пилом

Алюміній нітрат

XX

VI

Канцероген, як і всі нітрати

Амоній карбонат

VIII

Амоній нітрат

XX

VI

Канцероген

Амоній хлорид

VIII

Амоній дихромат

XX

ІІІ

Виразка шкіри, отру­єння при потраплянні всередину (смертельна доза — 1г)

Амоній роданід

X

Амоній сульфат

УШ

Барій нітрат

XX

VII

Отруєння при потрап­лянні всередину (смер­тельна доза — 0,2 г)

Барій хлорид

XX

VII

Отруєння при потраплянні всередину (смертельна доза — 0,2 г)

Ферум(Щ) хлорид

X

VIII

Ферум(П) сульфат

УШ

Ферум(П) сульфат семиводний

VIII

Калій ацетат

VII

Калій бромід

XX

VШ

Калій гідрогенкар-бонат

VПI

Калій гідрогенсульфат

Калій дихромат

XX

VII

Виразка шкіри, отруєння при потраплянні всередину (смертельна доза — 1г)

Калій йодид

XX

VIII

Калій карбонат

УIII

Калій моногідроген-фосфат

VII

Калій нітрат

XX

VI

Канцероген

Калій перманганат

XX

VI

Отруєння при по траплянні всередину (смертельна доза — 1г)

Калій роданід

X

УП

Наркотична дія при вживанні (гострий пси­хоз, доза — ЗО г)

Калій сульфат

VIII

Калій феро(П) гекса-ціанід

XX

УП

Отруєння ціанідами, які можуть утворитися при розкладанні під дією шлункового соку

Калій феро(ІІІ) гек-саціанід

XX

VII

Отруєння ціанідами, які можуть утворитися при розкладанні під дією шлункового соку

Калій хлорид

VIII

Калій хромат

XX

VII

Виразка шкіри, отру­єння при потраплянні всередину (смертельна доза — 1г)

Кальцій дигідроген-фосфат

УШ

Кальцій сульфат

VIII

Кальцій фосфат

УШ

Кальцій гідроген-фосфат

VIII

Кальцій хлорид дво-водний

VIII

Кобальт сульфат

X

УП

Гострий дерматит від пилоподібної речовини, гостре отруєння (від 1 г)

Літій хлорид

УШ

Подразнення шкіри

Магній сульфат

УШ

Магній хлорид

УШ

Манган(П) сульфат

X

УШ

Подразнення пошко­джених ділянок шкіри, погіршення загоєння мікротравм

Манган(ІІ) хлорид

X

УШ

Подразнення пошко­джених ділянок шкіри, погіршення загоєння мікротравм

Купрум(ІІ) гі дроксо-карбонат

УШ

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Купрум(ІІ) сульфат безводний

УШ

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Купру м(ІІ) сульфат п'ятиводний

VIII

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Алергія в легкій формі

Купрум(П) хлорид

УШ

Сильне подразнення шкіри, особливо в місцях мікротравм. Длергія в легкій формі

Натрій ацетат

УШ

Натрій бромід

XX

УШ

Натрій гідрогенкар-бонат

УШ

Натрій гідрогенсуль-фат

VIII

Натрій карбонат

УШ

Натрій карбонат десятиводний

VIII

Натрій метасилікат

УШ

Пошкодження слизових оболонок очей пилом

Натрій нітрат

XX

VI

Канцероген

Натрій ортофосфат водний

VIII

Натрій гідрогенорто-фосфат

VIII

Натрій дигідрогенор-тофосфат

УШ

Натрій сульфід дев'ятиводний

VII

Отруєння при потрап­лянні всередину (смер­тельна доза — 3—5 г)

Натрій сульфат без­водний

VIII

Натрій сульфат деся­тиводний

УШ

Натрій сульфіт

УШ

Натрій тіосульфат

VIII

Натрій фторид

XX

VII

Отруєння при потрап­лянні всередину (смер­тельна доза — 0,2 г)

Натрій хлорид

VIII

Нікель сульфат

X

VIII

Канцероген

Плюмбум ацетат

XX

VII

Сильне отруєння при потраплянні всередину (доза 0,5 г — для дорос­лого; 0,1 г — для дитини)

Аргентум нітрат

XX

УН

Канцероген

Хром(Ш) хлорид

XX

УП

Канцероген

Цинк сульфат

XX

УШ

Подразнення шкіри, шлунково-кишкові розлади

Цинк хлорид

XX

VII

Подразнення шкіри, шлунково-кишкові розлади

Кислоти

Нітратна кислота (густина 1,42)

УП

Хімічний опік

Боратна кислота

УШ

Мурашина кислота (85 %)

VII

Хімічний опік

Ортофосфатна кис­лота

УШ

Хімічний опік

Сульфатна кислота (густина 1,84)

VII

Хімічний опік

Хлороводнева кисло­та (густина 1,19)

УН

Хімічний опік

Оцтова кислота (тех­нічна)

VII

Хімічний опік, сильне подразнення верхніх дихальних шляхів

Органічні речовини

Анілін +

XX

VII

Отруєння при вдиханні пари та через шкіру. Сильне отруєння від 2—3 крапель

Анілін сульфатно-кислий

XX

VII

Менш отруйний, аніж анілін

Ацетон

IV

Наркотична дія (при вдиханні великих доз)

Бензальдегід

X

IV

Сильне подразнення очей

Бензол +

XX

IV

Руйнування печінки, крові, сухість шкіри

Гексан

IV

Гексахлорбензол

XX

VII

Подразнення очей (навіть від малих доз), викликає підвищену втомлюваність

Гліцерин

IV

Глюкоза

VIII

Дихлоретан

XX

VII

Зага льноотру йна дія (смертельна доза для до­рослого — 10—15 мл)

Діетиловий ефір

IV

Наркотична дія

переліками»

Кислота амінооцтова

IV

Кислота бензойна

X

V

Подразнення шкіри

Кислота масляна +

XX

IV

Дуже сильне подраз­нення шкіри та верхніх дихальних шляхів

Кислота олеїнова

V

Кислота пальміти­нова

V

Кислота стеаринова

V

Ксилол +

X

IV

Руйнування печінки, крові, сухість шкіри

Метиламін

X

VIII

Подразнення верхніх дихальних шляхів

Нафта (сира)

IV

Легке подразнення шкіри

Сахароза

VHI

Спирт бутиловий

X

IV

Подразнення шкіри

Спирт ізоаміловий

XX

VII

Отруйний. Викликає психічні розлади. Наркотична дія

Спирт ізобутиловий

X

IV

Подразнення шкіри

Спирт етиловий

Х

IV

Наркотична дія

Толуол +

X

IV

Дещо менш отруйний, аніж бензол

Карбон чотирих ло-ристий

XX

VII

Наркотична дія (викли­кає буйний стан). При хронічному отруєнні страждає печінка

Етилацетат +

X

IV

Дерматити та екзема

Ізоамілацетат

XX

VII

Наркотична дія. По­дразнення верхніх дихальних шляхів

Фенол +

XX

VII

Важке отруєння при потраплянні на шкіру у вигляді кон­центрованого розчину

Формалін 40 %-й

X

IV

Викликає гострі отру­єння. Легко проникає в організм у будь-якому вигляді

Хлороформ

XX

Ш

Пари викликають наркоз, після нього — гострий розлад усього організму

Хлористий метилен

XX

VII

Гостре отруєння при вдиханні пари. У дітей можливий смер­тельний результат від 1—2 вдихів

Циклогексан

X

IV

Легке подразнення шкіри

Етилгліколь

IV

Матеріали

Алюміній металічний

VIII

Активоване вугілля

V

Графіт

V

Мідь металічна

VIII

Ферум дисульфід І (пірит)

VIII

Кальцій карбонат, (мармур)

VIII

Кальцій карбід

XX

II

Дерматит, виразки, що довго не загоюють­ся. При потраплянні І в очі втрата зору

Парафін

V

Вапно натронне

XX

Ш

і Виразка шкіри паль­ців рук, захворювання І нігтів. Особливо небез­печні при потраплянні в очі

Сухе пальне

V