Вибір оптимального поєднання методів навчання

Питання вибору найбільш адекватного в даній на­вчальній ситуації методу навчання, оптимального для да­них умов його застосування, становлять найважливішу сторону діяльності вчителя. На будь-якому етапі навчаль­ної діяльності завжди поєднується кілька методів. Методи завжди ніби взаємно проникають один в одний, характери­зуючи з різних боків взаємодію педагогів і учнів. І якщо ми все-таки говоримо про застосування в даний момент певно­го методу, то це означає, що він домінує на даному етапі, роблячи особливо великий внесок у розв'язання основного дидактичного завдання.

При виборі й поєднанні методів навчання необхідно керуватися такими критеріями:

1. Відповідність принципам навчання.

2. Відповідність цілям і завданням навчання.

3. Відповідність змісту даної теми.

4. Відповідність навчальним можливостям школя­рів: віковим (фізичним, психічним); рівню підготовленості (освіченості, вихованості й розвитку); особливостям клас­ного колективу.

5. Відповідність наявним умовам і відведеному часу для навчання.

6. Відповідність можливостям самих учителів. Ці можливості визначаються їхнім попереднім досвідом, рів­нем теоретичної й практичної підготовленості, особистісними якостями вчителя та ін.

Спираючись на загальні принципи навчання, учи­тель повинен мати уявлення про те, коли раціонально за­стосовувати відповідні методи навчання.

Мета уроку завжди співвідноситься з можливостя­ми засобів її досягнення, а до них належать зміст і методи навчання. Але при різному змісті методи можуть бути різ­ними, тому при виборі методів ураховуються відразу всі названі критерії. Для цього потрібен комплексний аналіз змісту навчального матеріалу й виявлення його доступнос­ті для засвоєння учнями. Тому особливості навчального матеріалу (його труднощі, складність, суперечливість, спів­відношення опорних і нових понять) співвідносяться з віко­вими особливостями школярів.

Важливо врахувати вікові особливості учнів. У по­чаткових класах раціональніше віддати перевагу розпо­віді й бесіді, у середній групі класів — бесіді-розповіді, а в старших класах поряд із названими методами можна використати й лекції. Те саме можна сказати й про наочні методи: питома вага їх застосування з урахуванням віко­вих особливостей скорочуватиметься від молодших класів до старших. Що стосується практичних методів, то ступінь їх застосування цілком залежатиме від особливостей теми, а характер вправ визначатиметься програмою.

Учителеві доведеться врахувати й вікові особливості пізнавальної діяльності школярів. Від молодших до стар­ших класів запам'ятовування змінюватиметься по лінії розширення логічних прийомів. Пізнавальна діяльність репродуктивного характеру у старших класах усе ширше замінятиметься проблемно-пошуковою. Зростатиме пито­ма вага різноманітних методів самостійної роботи школя­рів з оволодіння навчальним матеріалом і буде менше видів роботи, пов'язаних із безпосереднім викладом навчально­го матеріалу вчителем на уроці. Вибираються методи, які найкраще враховують особливості змісту вивченого, мож­ливості учнів, наявність часу для їх застосування. У ре­зультаті таких міркувань більш обґрунтовано, а не стихій­но обирається оптимальний комплекс методів вивчення нового навчального матеріалу на уроці.

Сучасні засоби навчання

До засобів навчання належать наочні прилади, тех­нічні засоби навчання, дидактичні матеріали й т. п. Специ­фікою викладання хімії є використання великої кількості наочних засобів навчання: хімічного лабораторного облад­нання, реактивів, таблиць, схемтаін. Питанню наочного по­дання навчального матеріалу при викладанні хімії в школі завжди приділялась значна увага. Але, на жаль, останнім часом загострилась проблема постачання в шкільні хімічні кабінети обладнання, реактивів та інших наочних посібни­ків. Навчальні кінофільми та діафільми фактично не ви­користовуються, бо і вони, і пристрої для їх демонстрацій застаріли як морально, так і технічно.

Сучасний урок потребує сучасних технологій навчан­ня. Одним із найефективніших шляхів розв'язання про­блеми наочності стала активна розробка, апробація і впро­вадження засобів сучасних інформаційних технологій навчання. Нові інформаційні (комп'ютерні) технології на­вчання дозволяють розв'язувати досить складні дидактич­ні завдання, пов'язані із забезпеченням реалізації принци­пу наочності на основі використання засобів комп'ютерної графіки та комп'ютерного моделювання.

Однією з істотних особливостей комп'ютерних техно­логій навчання є можливість використання мультимедіа-технологій надання й обробки інформації. Так, наприклад, використання засобів мультимедіа при вивченні хімії надає можливість учням наочно уявити будову атома та сутність процесів утворення хімічного зв'язку, побачити проце­си, які відбуваються з речовинами під час хімічних пере­творень на мікрорівні, розглянути технологічні процеси, що відбуваються на хімічних підприємствах. При викорис­танні засобів мультимедіа в навчанні наочність може бути представлена у вигляді двовимірних і тривимірних гра­фічних зображень (малюнків, фотографій, схем, графіків, діаграм), звукових фрагментів, анімації, відеофрагментів, анімаційних та інтерактивних моделей.

Мультимедіа сприяє:

1) стимулюванню сприйняття й усвідомлення інфор­мації;

2) підвищенню мотивації школярів до навчання;

3) розвитку навичок спільної роботи і колективного пізнання учнів;

4) розвитку в учнів усвідомленого підходу до навчан­ня і, отже, формуванню глибшого розуміння матеріалу, що вивчається.

Окрім цього, до переваг використання мультимедіа в освіті можна віднести:

• одночасне використання декількох каналів сприй­няття в процесі навчання, за рахунок чого досяга­ється інтеграція інформації, що сприймається де­кількома різними органами чуття;

• можливість моделювати складні, дорогі або не­безпечні реальні експерименти, проведення яких у школі неможливе;

• візуалізацію абстрактної інформації за рахунок ди­намічного подання процесів;

• візуалізацію об'єктів і процесів мікро- і макросві­тів;

• подання в зручному для вивчення масштабі часу різних фізичних, хімічних, біологічних та соціаль­них процесів, які реально перебігають з дуже вели­кою або дуже малою швидкістю;

• можливість розвинути когнітивну сферу учнів, по­даючи матеріал, що вивчається, в широкому на­вчальному, суспільному, історичному контексті й пов'язуючи цей матеріал з інтерпретацією школя­рів.

Отже, запровадження новітніх засобів інформаційних та комунікаційних технологій є сьогодні пріоритетним на­прямком розвитку освіти. Офіційно в Україні такі засоби отримали назву педагогічних програмних засобів навчання (ППЗ). За функціями, які вони виконують, їх можна поді­лити на навчальні, контролюючі, додаткові та багатофунк­ціональні. Але такий поділ досить умовний, бо найчастіше педагогічні програмні засоби виконують декілька функцій. Напевно, можна говорити про такий поділ тільки з точки зору переваги, яка надається виконанню певної функції. До ба­гатофункціональних у цьому разі слід віднести педагогічні програмні засоби, які рівною мірою реалізують усі освітні функції. Слід зазначити, що для хімії важливим є викорис­тання професійних та наукових комп'ютерних програм, які можуть бути адаптовані для використання під час вивчення предмета або дозволяють моделювати об'єкти пізнання даної науки. З точки зору доступності для використання слід від­значити ППЗ з хімії, які є у продажу на CD-дисках.

Основні типи комп'ютерних засобів навчання з визна­ченням можливостей їх використання на уроках наведені в таблиці «Основні типи комп'ютерних засобів навчання».

Більшість програмних засобів, що вже існують на рин­ку України, — це переважно електронні версії друкова­них підручників, дещо доповнені та більш зручні з огляду на можливість пошуку в них інформації. Але останнім ча­сом з'являються педагогічні програмні засоби, в яких увага сконцентрована не лише на інформаційному та мультиме­дійному наповненні, але й на забезпеченні взаємодії корис­тувача з програмою та роботи в діалоговому режимі.

В Україні дедалі більше уваги приділяється розробці вітчизняних ППЗ з хімії, причому якість їх останнім часом е досить задовільною. Сучасні ППЗ хімії містять не лише тексти підручника, а й біографії видатних учених, відео-фрагменти дослідів, моделі молекул, анімаційні моделі хі­мічних процесів, інтерактивні тестові системи.

Розглянемо можливості реалізації принципу нао­чності завдяки використанню існуючого ППЗ з хімії, як ві­тчизняного, так і іншомовного.

Труднощі, які виникають при оформленні роздаваль­них дидактичних матеріалів та при друкуванні текстів з хі­мічними формулами в різних формах, малюнками, схемами та графіками, можна легко розв'язувати за допомогою спе­ціалізованих хімічних редакторів, таких як ChemWindow, ACD Labs, CS ChemOffice (Кембріджський хімічний офіс).

Більшість хімічних понять (атом, молекула, електро­нна конфігурація, кристалічні ґратки, хімічний зв'язок та інше) є уявними і складними для дитячого сприйняття. ('-утність багатьох хімічних процесів і об'єктів мікро- та ма­кросвіту може бути показана наочно шляхом демонстрації їх моделей, анімаційних ілюстрацій за допомогою мульти­медійного комп'ютера.