Загальна характеристика аудіо-візуальних методів у навчанні іншомовному спілкуванню.

Зміст

Вступ

Глава І. Загальна характеристика аудіо-візуальних методів у навчанні іншомовному спілкуванню.

1.1 Типологія аудіо-візуальних засобів навчання.

1.2 Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

1.3 Основні положення концепції візуалізації учбової літератури.

Глава ІІ. Практичне застосування аудіо-візуальних засобів в навчальних закладах.

2.1 Відеозаняття в системі навчання іноземної мови.

2.2 Використання лінгафонного кабінету у навчанні усного мовлення.

2.3 Аудіокнига на уроці іноземної мови.

Висновки.

Бібліографічний список

 

 

Вступ

Прикметною ознакою сучасного етапу суспільного розвитку є зростання значущості іноземних мов,в тому числі і німецької.Той, хто знає німецьку, може спілкуватися з 101 мільйонами людей з усього світу. 100 мільйонів європейців, не лише у Німеччині, але й у Австрії, Швейцарії, Люксембурзі та Ліхтенштайні є носіями німецької мови. Знання німецької стане у пригоді навіть у деяких частинах Півночі Італії, Сходу Бельгії, Сходу Франції, а також у Нідерландах та Данії. З 1989 року по всьому світу зросла кількість тих, хто вивчає німецьку. За даними Гете-Інституту, у 1995 році німецьку як іноземну вивчали від 20 до 21 мільйона людей. У 2000 році 14.000 школярів склали іспит з німецької мови. Таким чином, німецька входить до 12 найчастіше уживаних мов світу: 2,1% світового населення. У європейському просторі найчисленнішими є носії німецької мови. До того ж Німеччина є економічно сильною країною та виступає економічним та торгівельним партнером багатьох країн. Німеччина має тривалі та добрі торгівельні контакти не лише з Європою, але й з ринками Азії та Америки. Німеччина є важливим світовим експортером. Німецькі вироби купляють у всьому світі завдяки їхній високій якості та відомі як "марка": не лише марки німецьких автомобілів як BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen є прикладом німецької якості. Проявом економічної потужності Німеччини є діяльність фірм із світовою мережею, як BASF, Bayer, Siemens, SAP, Deutsche Bank та багато інших. Німеччина є провідною країною у світі в галузі нових технологій охорони довкілля та використання альтернативних видів енергії. У Німеччині відбуваються великі міжнародні виставки, як IFA, CeBIT або IAA. З розширенням ЄС Німеччина зайняла центральну позицію у серці Європи. Німеччина є сполучною ланкою для економічних відносин всереддині Європи, із Східною Європою та з цілим світом. На сьогодні інтернаціоналізм та міжкультурна компетенція є важливими ключовими кваліфікаціями для економічного успіху. Знання мов допомагає відкривати на глобусі нові ринки та дає переваги в умовах конкуренції. Кожне підприємство, яке дбає про майбутні перспективи, робить інвестування у багатомовність своїх співробітників та тренування їхніх навичок. За останні 10 років німецька мова стала так званою регіональною "lingua franca" для стран Центральної та Східної Європи. З розширенням ЄС у країнах Центральної та Східної Європи зростає потреба у спеціалістах зі знанням німецької мови. При понад 100 мільйонах людей в ЄС, які володіють німецькою, для спеціалістів зі знаннями німецької знаходяться цікаві шанси щодо отримання освіти та працевлаштування. Володіння німецькою сприяє кращій професійній кар´єрі. хто може читати і розуміти німецьку, відкривається широкий науковий світ класичної та сучасної науки. Тому більше 40% науковців у США радять своїм студентам вивчати німецьку мову. У Польщі та Угорщині таких близько 70 %. Вивчення та оволодіння німецькою мовою - це інвестиція, зроблена у перспективну та солідну справу. Знання мови - це капітал, що працює на майбётнє та не виходить з моди. Отже, вивчення німецької як мови науки є непростим завданням, але воно себе виправдає.

Сучасні технічні засоби навчання виступають хорошими помічниками у вирішенні цього непростого завдання. Особливе місце серед них займають аудіовізуальні засоби. Протягом усього свого життя людина взаємодіє з навколишнім світом, приймаючи інформацію про нього і від нього за допомогою своїх п'яти органів чуття. На думку М. Маклюена, одного з популярних соціологів XX століття, людина сприймає реальність не такою, яка вона є, а такою, якою вона «подається» засобами комунікації. Сьогоднішній світ - це візуально орієнтований світ, світ віртуальних можливостей та інформаційних технологій. Тому телебачення і відео стали залучати аудиторію не лише в якості розваги, але і активно використовуватися з пізнавальною метою у всіх сферах людської діяльності, в тому числі й в освіті. Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі.

Актуальність даного дослідження полягає у тому, що застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною потребою сьогоднішньої школи. У сучасних умовах розвитку освіти зміст навчання спрямований на забезпечення можливості спілкування осіб, в процесі якого зустрічаються різні норми та моделі поведінки, різний вік та умови спілкування, різні ціннісні орієнтації особистості. З розвитком комунікативного підходу до вивчення іноземної мови змінилася не тільки організація процесу навчання. Процес навчання реалізується відповідно до реального спілкування, завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування. Постійний розвиток науки і техніки спонукає до модернізації процесу навчання, тим самим вимагаючи від освітніх закладів запровадження сучасних технологій, яке за відсутністю іншомовного оточення стає необхідним. Проблемою використання аудіо та відео технологій у навчальному процесі займалися у своїх наукових дослідженнях Тернопольський О.Б., Зубченко О., Ніколаєва С.Ю., Архангельський С.І., Беспалько В.П., Пресман В.П., Сувора Г.Ф., Чашко Л.В., Шахмаїв М.М. та інші. Автори стверджують,що застосування технічних засобів навчання значно підвищує ефективність навчально-пізнавальної діяльності. Однак необхідно розробляти нові інформаційні технології, дидактичні засоби,втілювати їх у навчальний процес.

Об’єкт дослідження: аудіо-візуальні засоби навчання

Предмет дослідження: використання аудіо-візуальних засобів у формуванні усного мовлення на уроках німецької мови.

Мета дослідження: показати роль використання аудіо-візуальних засобів на уроках німецької мови в сучасній школі, спрямованій на формуванні комунікативної компетенції учнів і на розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності.

Завдання:

1) Дати загальну характеристику аудіо-візуальним методам навчання іншомовного спілкування.

2) Визначити типологію аудіо-візуальних засобів навчання.

3) Визначити сутність аудіювання як засобу мовленнєвої діяльності.

3) Визначити основні положення концепції візуалізації учбової літератури.

4) Надати характеристику практичному застосуванню аудіо-візуальних засобів в навчальних закладах.

5) Визначити роль відео занять в системі навчання іноземної мови.

6) Визначити роль лінгафонного кабінету у навчанні усного мовлення.

7) Визначити роль аудіо книги на уроці іноземної мови.

Методи дослідження: аналіз методичної літератури, синтез, узагальнення.

Фактичним матеріалом для дослідження послугували: наукові статті, методична література,присвячена цій проблематиці, різноманітні интернет-сайти, а також різні художні фільми, відео уроки, телепередачі, мультфільми.

Практична цінність роботи полягає у визначенні ролі аудіо-візуальних засобів у формуванні усного мовлення на уроках німецької мови.

 

Глава І.

Висновки

Отже, давши загальну характеристику аудіо-візуальним методам навчання іншомовного спілкування; визначивши типологію аудіо-візуальних засобів навчання, сутність аудіювання як засобу мовленнєвої діяльності, основні положення концепції візуалізації учбової літератури, роль відео занять в системі навчання іноземної мови, роль лінгафонного кабінету та аудіо книги у навчанні усного мовлення, я можу зробити висновок, що використання аудіовізуальних засобів необхідне у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення навчальних завдань;

- забезпечення зворотного зв’язку,широкі можливості діалогізації навчального процесу;

- широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

- широке застосування ігрових прийомів;

- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

- посилення мотивації навчання.

Також я зробила висновок, що важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами, оскільки побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетентностей, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

- робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

- спостереження і аналіз історичних подій;

- формування гіпотези;

- використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів.

Оснащення кабінету сучасним мультимедійним устаткуванням створює основу для використання аудіовізуальних засобів навчання.Однак, учителеві, що використає їх на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше цікавим та ефективним.

Бібліогрвфічний список

1. Верисокін Ю.І. Відеофільм як засіб підвищення мотивації учнів// Іноземна мова в школі. – 2003. - №5-6. С31-34

2. Яхунов Т.О., Верисокін Ю.І. Типологія кіно інформації та її використання для навчання лексики соціокультурним компонентом// Іноземні мови. – 2000. - №3. С33-36

3. Щукин А.Н. Современное состояние и пути совершенствования аудиовизуальных и технических средств для обучения // 1986. – c42-56

4. Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения В-2-х т. / Под ред. А.И.Пискунова (отв.ред.) и др. – М.: Педагогика, 1982 – Т1. – 656с.

5. Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения В-2-х т. / Под ред. А.И.Пискунова (отв.ред.) и др. – М.: Педагогика, 1982 – Т2.- 576с.

6. Барменков О.И. Видеозанятие в системе обучения иностранной речи // Иностранные языкив школе. – 1999 - №3. – с20-25

7. Практический курс методики преподавания иностранных языков / Андресян И.М. (и др.); под общ. ред. И.М. Андресян. – Минск: Театр Системс, 2009. – 288с. (с220-221)

8. Гонжара И.В. Об опыте использования новых образовательных технологий при обучение иностранному языку в видеоклассе / Иностранные языки в РГГУ (Электронный ресурс). – 2005. – Режим доступа http://www.rsuh.ru/article.html?id=3614#21

9. Леонтьев Г.П. Опыт и перспективы видео в обучении иностранным языкам / Нетрадиционные мет ды обучения иностранным языкам в вузе: материалы респ. Конференции. – Минск, 1995. – с61-74

10. Лиховицький М.В., Гез Н.И., Миролюбов А.А. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: учебник. – М.: Высш. Шк.,1982

11. Раушенбах В.Э. Краткий обзор основных методов преподавания иностранных языков с 1 по 20 век. М., 1991

12. Науково-методичний збірник «Методика викладання іноземних мов» - К.: Радянська школа, 1956-1996рр.

13. Скалкін В.П. Навчання диалогічного мовлення. К.: Радянська школа, 1989. 158с.

14. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах/ Підручник, видання 2-е, випр.. перероб. / Кол. Авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаївої. – К.: Ленвіт,2002. – 328с.

15.Методика начання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. Навчальний посібник. Тарнопольський О.Б. – Д.: Видавництво ДУЕП, 2005. – 248с.

16. Фельдштейн Д. И.Приоритетные направления развития психологических исследований в области образования и самообразования современного человека [Текст] / Д. И. Фельдштейн // Вопр. психологии. – 2003. – № 6. – С. 7 – 16.

 

17. Новиков А.Человеческого в нас будет оставаться все меньше [Електронний ресурс] / А. Новиков.– Режим доступа: http://slon.ru /articles/360021/

 

18. Аткинсон М.Выступать легко: Все,что нужно знать о речах и презентациях/ Макс Аткинсон. — М.: Альпина Паблишерс, 2010.—293 с.

 

19. Барменкова О.І. Відеозанятія в системі навчання іноземної мови / / Іноземні мови в школі - 1999. - № 3. - С. 20-25.

 

20. Освіта.ua Дата публікації: 18.12.2009

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

Глава І. Загальна характеристика аудіо-візуальних методів у навчанні іншомовному спілкуванню.

1.1 Типологія аудіо-візуальних засобів навчання.

1.2 Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

1.3 Основні положення концепції візуалізації учбової літератури.

Глава ІІ. Практичне застосування аудіо-візуальних засобів в навчальних закладах.

2.1 Відеозаняття в системі навчання іноземної мови.

2.2 Використання лінгафонного кабінету у навчанні усного мовлення.

2.3 Аудіокнига на уроці іноземної мови.

Висновки.

Бібліографічний список

 

 

Вступ

Прикметною ознакою сучасного етапу суспільного розвитку є зростання значущості іноземних мов,в тому числі і німецької.Той, хто знає німецьку, може спілкуватися з 101 мільйонами людей з усього світу. 100 мільйонів європейців, не лише у Німеччині, але й у Австрії, Швейцарії, Люксембурзі та Ліхтенштайні є носіями німецької мови. Знання німецької стане у пригоді навіть у деяких частинах Півночі Італії, Сходу Бельгії, Сходу Франції, а також у Нідерландах та Данії. З 1989 року по всьому світу зросла кількість тих, хто вивчає німецьку. За даними Гете-Інституту, у 1995 році німецьку як іноземну вивчали від 20 до 21 мільйона людей. У 2000 році 14.000 школярів склали іспит з німецької мови. Таким чином, німецька входить до 12 найчастіше уживаних мов світу: 2,1% світового населення. У європейському просторі найчисленнішими є носії німецької мови. До того ж Німеччина є економічно сильною країною та виступає економічним та торгівельним партнером багатьох країн. Німеччина має тривалі та добрі торгівельні контакти не лише з Європою, але й з ринками Азії та Америки. Німеччина є важливим світовим експортером. Німецькі вироби купляють у всьому світі завдяки їхній високій якості та відомі як "марка": не лише марки німецьких автомобілів як BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen є прикладом німецької якості. Проявом економічної потужності Німеччини є діяльність фірм із світовою мережею, як BASF, Bayer, Siemens, SAP, Deutsche Bank та багато інших. Німеччина є провідною країною у світі в галузі нових технологій охорони довкілля та використання альтернативних видів енергії. У Німеччині відбуваються великі міжнародні виставки, як IFA, CeBIT або IAA. З розширенням ЄС Німеччина зайняла центральну позицію у серці Європи. Німеччина є сполучною ланкою для економічних відносин всереддині Європи, із Східною Європою та з цілим світом. На сьогодні інтернаціоналізм та міжкультурна компетенція є важливими ключовими кваліфікаціями для економічного успіху. Знання мов допомагає відкривати на глобусі нові ринки та дає переваги в умовах конкуренції. Кожне підприємство, яке дбає про майбутні перспективи, робить інвестування у багатомовність своїх співробітників та тренування їхніх навичок. За останні 10 років німецька мова стала так званою регіональною "lingua franca" для стран Центральної та Східної Європи. З розширенням ЄС у країнах Центральної та Східної Європи зростає потреба у спеціалістах зі знанням німецької мови. При понад 100 мільйонах людей в ЄС, які володіють німецькою, для спеціалістів зі знаннями німецької знаходяться цікаві шанси щодо отримання освіти та працевлаштування. Володіння німецькою сприяє кращій професійній кар´єрі. хто може читати і розуміти німецьку, відкривається широкий науковий світ класичної та сучасної науки. Тому більше 40% науковців у США радять своїм студентам вивчати німецьку мову. У Польщі та Угорщині таких близько 70 %. Вивчення та оволодіння німецькою мовою - це інвестиція, зроблена у перспективну та солідну справу. Знання мови - це капітал, що працює на майбётнє та не виходить з моди. Отже, вивчення німецької як мови науки є непростим завданням, але воно себе виправдає.

Сучасні технічні засоби навчання виступають хорошими помічниками у вирішенні цього непростого завдання. Особливе місце серед них займають аудіовізуальні засоби. Протягом усього свого життя людина взаємодіє з навколишнім світом, приймаючи інформацію про нього і від нього за допомогою своїх п'яти органів чуття. На думку М. Маклюена, одного з популярних соціологів XX століття, людина сприймає реальність не такою, яка вона є, а такою, якою вона «подається» засобами комунікації. Сьогоднішній світ - це візуально орієнтований світ, світ віртуальних можливостей та інформаційних технологій. Тому телебачення і відео стали залучати аудиторію не лише в якості розваги, але і активно використовуватися з пізнавальною метою у всіх сферах людської діяльності, в тому числі й в освіті. Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі.

Актуальність даного дослідження полягає у тому, що застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною потребою сьогоднішньої школи. У сучасних умовах розвитку освіти зміст навчання спрямований на забезпечення можливості спілкування осіб, в процесі якого зустрічаються різні норми та моделі поведінки, різний вік та умови спілкування, різні ціннісні орієнтації особистості. З розвитком комунікативного підходу до вивчення іноземної мови змінилася не тільки організація процесу навчання. Процес навчання реалізується відповідно до реального спілкування, завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування. Постійний розвиток науки і техніки спонукає до модернізації процесу навчання, тим самим вимагаючи від освітніх закладів запровадження сучасних технологій, яке за відсутністю іншомовного оточення стає необхідним. Проблемою використання аудіо та відео технологій у навчальному процесі займалися у своїх наукових дослідженнях Тернопольський О.Б., Зубченко О., Ніколаєва С.Ю., Архангельський С.І., Беспалько В.П., Пресман В.П., Сувора Г.Ф., Чашко Л.В., Шахмаїв М.М. та інші. Автори стверджують,що застосування технічних засобів навчання значно підвищує ефективність навчально-пізнавальної діяльності. Однак необхідно розробляти нові інформаційні технології, дидактичні засоби,втілювати їх у навчальний процес.

Об’єкт дослідження: аудіо-візуальні засоби навчання

Предмет дослідження: використання аудіо-візуальних засобів у формуванні усного мовлення на уроках німецької мови.

Мета дослідження: показати роль використання аудіо-візуальних засобів на уроках німецької мови в сучасній школі, спрямованій на формуванні комунікативної компетенції учнів і на розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності.

Завдання:

1) Дати загальну характеристику аудіо-візуальним методам навчання іншомовного спілкування.

2) Визначити типологію аудіо-візуальних засобів навчання.

3) Визначити сутність аудіювання як засобу мовленнєвої діяльності.

3) Визначити основні положення концепції візуалізації учбової літератури.

4) Надати характеристику практичному застосуванню аудіо-візуальних засобів в навчальних закладах.

5) Визначити роль відео занять в системі навчання іноземної мови.

6) Визначити роль лінгафонного кабінету у навчанні усного мовлення.

7) Визначити роль аудіо книги на уроці іноземної мови.

Методи дослідження: аналіз методичної літератури, синтез, узагальнення.

Фактичним матеріалом для дослідження послугували: наукові статті, методична література,присвячена цій проблематиці, різноманітні интернет-сайти, а також різні художні фільми, відео уроки, телепередачі, мультфільми.

Практична цінність роботи полягає у визначенні ролі аудіо-візуальних засобів у формуванні усного мовлення на уроках німецької мови.

 

Глава І.

Загальна характеристика аудіо-візуальних методів у навчанні іншомовному спілкуванню.

Поняття методу навчання є досить складним. Проте, не дивлячись на різні визначення,які даються цьому поняттю окремими дидактиками, можна виділити дещо загальне, що зближує їх точки зору. Більшість авторів визначає метод навчання способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Історія методів викладання іноземних мов найповніше була досліджена і описана І.В. Рахмановим. Історією методики займалися К.А. Ганшина, І.А. Грузинська, Ф. Аронштейн, В.Е. Раушенбах. Окремі розділи історії методів викладені в роботах З.М. Цвєткової, С.К. Фоломкіної, Н.І. Гез, Ю.А. Жлуктенко, Р.А. Кузнєцової. Класифікація методів навчання іноземним мовам є складним питанням, оскільки в основу їх найменування були встановлені досить відмінні ознаки. Залежно від того, який аспект домінує у викладанні, метод називається лексичним або граматичним; які логічні категорії є основними, – синтетичним або аналітичним. Відповідно до того, розвиток самого уміння є метою навчання. Назва методу визначається прийомом, який складає основу роботи над мовою. Навчання завди відбувається в спілкуванні і ґрунтується на вербально-діяльністному підході. Слово одночасно є засобом виразу і пізнання суті явища,що вивчається, знаряддям комунікації і організації практичної діяльності учнів. Історія методики викладання іноземних мов знає численні і різноманітні спроби знайти найбільш раціональний метод навчання іноземним мовам, адже діяльність кожної людини пов’язана з великою кількістю психологічних факторів. Психологи стверджують, що використання аудіо та відео матеріалів у навчальному процесі значно покращує кінцеві результати і значно більше спонукає учнів до комунікативної діяльності. Беручи до уваги зацікавленість учнів засобами масової інформації, які є для них найбільш видовищними та здатними викликати інтерес і підтримувати увагу досить тривалий час, можна психологічно обґрунтувати доцільність використання аудіо та відео навчальних посібників. Використовуючи фрагменти відеозаписів та звукових записів ми спонукаємо до дії зорові та слухові центри людини, які в свою чергу, впливають на процес засвоєння та запам’ятовування матеріалу. Використання відео та аудіо записів використовуються ще як засіб гармонізації взаємин, мети, намірів, уявлень, думок усіх учасників навчального процесу. Така гармонізація забезпечує зберігання їхнього емоційного сприйняття навчальної дійсності і реагування на цю дійсність, що забезпечує створення оптимального психологічного клімату для навчання і здобуття найкращих результатів. Цей процес отримав в психології назву НЛП (нейролінгвістичне програмування) і був вперше розроблений в 70-х роках американськими дослідниками Р.Бендлером і Дж.Грайндлером. Ці вчені психоаналітики дійшли висновку про те, що в основі будь-якого процесу навчання має бути емоційний фактор, який або спонукає учнів до засвоєння знань, або виробляє у них стійкий мотив до протистояння. В сучасній школі використання аудіо і відео записів на уроці є не тільки доречними, а й обов’язковими. Робота з такими матеріалами на уроці урізноманітнює види діяльності учнів в процесі навчання іноземній мові. Аудіо і відео матеріали роблять урок цікавим для всіх учнів, підвищує рівень мотивації вивчення іноземної мови, дає можливість працювати з автентичними зразками іноземної мови [1],[2].

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності за концепцією ЮНЕСКО - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити.

Методи усного викладу нового матеріалу вчителем, як правило, поєднуються із застосуванням засобів наочності. Ще Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи. Ефективність використання ілюстрацій і демонстрацій значною мірою залежить від умілого поєднання слова і наочності, від уміння вчителя виділяти ті властивості і особливості, які в більшій мірі розкривають сутність предметів і явищ, що вивчаються. При розгляді методів усного викладу знань вчителем особливо слід зупинитися на питаннях, пов'язаних із збудженням активності учнів щодо сприйняття і осмислення матеріалу, що вивчається.Сприйняття матеріалу на слух – справа важка, що вимагає від учнів зосередженої уваги і вольових зусиль. Недаремно ще К.Д. Ушинський відзначав, що при невмілому веденні уроку учні можуть бути лише зовні «присутніми на заняттях», а внутрішньо – думати про своє або ж зовсім залишатися «без думки в голові». Про це ж писав С.Т. Шацький, вказуючи на те, що нерідко учні можуть занурюватися на уроці в «педагогічний сон», тобто зберігати лише видимість уваги, але бути абсолютно байдужими в роботі і не сприймати висловлюваний матеріал. Проте, ці недоліки, обумовлюються не самими методами усного викладу знань як такими, а їх невмілим вживанням. Важливе значення в рішенні цієї задачі мають дві дидактичні умови: по-перше, сам виклад матеріалу вчителем повинен бути змістовним в науковому відношенні, живим і цікавим за формою, по-друге, в процесі усного викладу знань необхідно застосовувати особливі педагогічні прийоми, які будуть стимулювати розумову активність школярів і сприяти підтримці їх уваги. Один з цих прийомів полягає в тому, що при усному викладі знань вчитель створює проблемні ситуації, ставить перед учнями пізнавальні задачі і питання, які їм слід вирішити в процесі сприйняття і осмислення матеріалу, який викладається. У стимулюванні пізнавальної активності велику роль виконує уміння вчителя спонукати учнів до осмислення логіки і послідовності у викладі теми, що вивчається, до виділення в ній головних і найістотніших положень

Всю інформацію, яку здатний сприймати людина, можна розділити на два основні класи:

- По впливу на органи чуття: оптично-акустична, оптично-дотикальна тощо;

- За технічною однорідності: текстова, акустична, що використовує зображення, колірна.

Питання, пов'язані з ефективним поданням навчальної інформації є одними з найважливіших проблем навчання. Особливу значимість вони придбали в даний період, у зв'язку з широким використанням в системі освіти інформаційних технологій. Але відомо,що загальна специфіка людського сприйняття різної інформації визначається особливостями функціонування різних органів почуттів, таких як зір, слух, нюх, дотик, сенсорика. Якщо розглядати тільки ті види інформаційного впливу на людину, які можливі при роботі учнів з сучасною комп'ютерною та комунікаційною технікою, то всю інформацію за способом сприйняття учнями, можна розділити на три основні групи:

- інформація, сприйнята слуховим апаратом людини, так звана звукова інформація;

- інформація, сприйнята зором людини, так звана зорова або візуальна інформація, яка включає текст та графічні зображення-картинки;

- інформація, частково сприймається сенсорною системою людини при роботі за допомогою спеціальних технічних засобів з відеороликами, телеоб'єктив та ін - сенсорна або тактильна інформація.

Поєднання відео-і звукових ефектів забезпечує одночасний вплив на два найважливіших органу чуття людини - зір і слух, що істотно підвищує інформативність навчального процесу та ефективність його сприйняття. Впливаючи на органи почуттів комплексом фарб, звуків, словесних інтонацій, аудіовізуальні засоби навчання викликають різноманітні відчуття, що аналізуються, порівнюються, зіставляються з уже наявними уявленнями та поняттями. Експериментально встановлено, що при усному викладі матеріалу учень за хвилину сприймає і здатний переробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць, тому що при одночасному впливі декількох подразників утворюються тимчасові зв'язки між самими аналізаторами, виникає асоціація відчуттів, що веде до підвищення емоційного тонусу і рівня працездатності. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні аудіовізуальних засобів, заснованих на зоровому і слуховому сприйнятті матеріалу.