Основні положення концепції візуалізації учбової літератури.

Творчийпедагог перебуває у постійному пошуку нових способів використання методів і прийомів навчання. Проте, хай який метод чи прийом обере викладач, головна дидактична мета залишається незмінною: створити сприятливі дидактичні умови для засвоєння навчального матеріалу. Утім, як показує навчальна практика, створити такі умови стає дедалі складніше даються взнаки зміни в способахопрацювання інформації в ХХІ ст. Так, ро-

сійський дослідник Д. Фельдштейн у статті «Приоритетные направления развития психологических исследований в области образования и самообразования современного человека» зазначає, що сучасна учнівська й

студентська молодь потрапляє до своєрідних ножиць, коли структуровані й унормовані знання, набуті в навчальному закладі, перекриваються потоками хаотичної, невпорядкованої інформації від ЗМІ й Інтернет. І що важливо, у цій інформації, наголошує науковець,принципово змінюється поєднання здорового й слухового сприймання [16, с. 13]. Відомий російський соціолог О. Новиков теж звертає увагу на превалювання зорового сприймання над іншими видами: «Культура PowerPoint» майже цілком знищила культуру доповідей. Ми не можемо говорити, а аудиторія просто слухати – нам потрібно обов’язково показувати, мають бути картинки, відео... Люди

втрачають здатність сприймати більш складну інформацію, віддають перевагу ток-шоу перед дискусіями»[17]. Що ж, саме такі зміни принесло нам ХХІ ст. Таким чином, сучасний студент очікує, що йому не тільки «розкажуть», а й обов’язково «покажуть», «продемонструють». В умовах переобтяженості навчального матеріалу абстрактними термінами, поняттями та явищами перед викладачем постає складна проблема: «Як наблизити навчальний матеріал до інтересів студента, зробити захопливим, зримим, забарвити позитивними емоціями?». Одне з можливих рішень цієї проблеми полягає в тому, щоб використати образні засоби, адже образ нарівні з поняттям постає на кожному, зокрема й на найвищому, рівні мислення, як зазначаєС. Рубінштейн. Дослідники порізному пояснюють силу впливу образів. Так, М. Аткінсон уважає, що образні засоби, серед яких і образна мова, здатні так сильно впливати на аудиторію тому, що аудиторії хоча й доводиться вдаватися до розумових зусиль, але вона відчуває при цьому задоволення від розуміння того, що малося на увазі [18, с. 171]. Образи містять граничну концентрацію контенту, що для сучасної людини, яка віддає перевагу простоті і ясності, становить неабиякий практичний інтерес. Зауважимо, що образні засоби, окрім того, що створюють ефект ситуативної експресії, атмосферу невимушеності, спільної зацікавленості тощо, також

сприяють гармонійномурозвитку особистості суб’єкта навчального процесу: збагачують його новими смислами через виявлення нових «ниточок» від світу внутрішнього до світу зовнішнього.

 

В залежності від видів та форм організації навчального процесу зосередимо увагу на загальних підходах до підбору ілюстративного матеріалу (розробки плакатів, стендів, слайдів, фотоматеріалів, аудіо- та відео - матеріалів, роздаткового матеріалу) та використання цих засобів навчання (елементів наочності) при проведенні вище зазначених типів занять. Використанню наочності на занятті, як правило, передує:

- уточнення назви теми заняття та навчальних питань;

- підготовка списку основної та допоміжної літератури (можна підготувати і виставку);

- розробка переліку завдань для самостійної роботи;

- розробка систематизованих інформаційних фрагментів по темі даного заняття (навчальних питань), з виділенням основного та другорядного;

- підготовка роздаткового матеріалу;

- підготовка технічних засобів навчання, перевірка їх технічного стану;

- визначення методики візуальної подачі матеріалу за допомогою технічних засобів навчання.

З метою підвищення ефективності заняття, а також для активізації розумової та творчої діяльності слухачів, кращого запам’ятовування матеріалу, недопущення механічного конспектування теми застосовуються роздаткові та дидактичні матеріали. Для пояснень окремих теоретичних положень при викладенні нової теми, а також для закріплення матеріалу, вивченого раніше, викладач може використовувати:

- cлайди;

- схеми;

- плакати;

- мультимедійні та відео – матеріали.

Для візуалізації навчального процесу необхідно не тільки мати відповідні допоміжні засоби, але й необхідно уміти розробляти різні дидактичні матеріали, які можуть бути самостійно використані для підвищення ефективності заняття.

Слайд – це систематизовані фрагменти основних положень даного навчального заняття, що будуть демонструватися на екрані. Відомо декілька способів використання слайдів під час заняття.Слайд є багатофункціональним засобом навчання. Можна закривати частину слайду, можна накладати слайди один на одного, доповнювати готові слайди тощо. Слід використовувати різноманітні можливості, які відкриваються через проекцію слайдів.Недостатньо скопіювати сторінку тексту на слайд і спроектувати на екран. Великий текст не може бути суттєвою допомогою під час доповіді. Короткі ключові висловлювання, графічно чітко розподілені (дзеркальні штрихи, нумерація), набагато краще виконують допоміжну функцію. А зміна розміру товщини та кольору шрифту служать для додаткової орієнтації. Але тут дуже важливо не перестаратися, інакше це призведе до зворотнього ефекту. Більше ніж два (максимально три), види розміру, товщини чи кольору шрифту недоцільні. Зовнішній вигляд всіх слайдів має бути однаковий. Наприклад: над кожним слайдом наводиться заголовок, колір світло-блакитний, в подальшому тексті шрифт менший, колір темно-блакитний. Для акцентування уваги на окремих відрізках тексту краще вживати яскраві кольори (червоний, зелений, блакитний). Не слід застосовувати слайд, на якому багато тексту. В той же час, слухачам важко зорієнтуватися, якщо вони бачать не всю інформацію. Техніка перекривання слайдів допомагає вирішити цю проблему при чіткій структуризації заняття.Метод накладання слайдів один на одного застосовують у випадках, коли потрібно створити загальну картину і полегшити розуміння складного матеріалу. При застосуванні більше ніж трьох слайдів (методом накладання) проникнення світла знижується, і розбірливість інформації помітно погіршується.

Правила використання слайдів та технічних засобів навчання:

• Перш за все перевірити, чи працює кодоскоп.

• Попередньо настроїти чіткість зображення.

• Перевірити, чи можливе переключення на другу лампу? Чи є додаткові лампи.

• Попередньо перевірити фломастери.

• В кожному слайді перевірити: Чи все видно? Чи рівне зображення? Чи не зависоко розміщене зображення?

• Треба, щоб було зручно писати сидячи і стоячи.

• При поясненні користуватися фломастером, а не рукою.

• Не відвертатися, показуючи на екрані.

• Коли пишете, не затуляйте зображення власним тілом.

• Коли пишете, частіше дивіться на слухачів.

• Слідкуйте, як часто втрачається чіткість зображення, зображення нерівне, видне лише частково?

• Коли демонструєте наступний слайд, подивіться на екран, щоб пересвідчитися, чи все в порядку.

• Вмикайте проектор лише тоді, коли прийшла черга певного зображення.

• Спочатку поясніть, що слухачі побачать на слайді, а потім вмикайте проектор.

• Вимикайте проектор, коли певне зображення вже не знаходиться у центрі уваги. Інакше воно буде лише відволікати.

Сьогодні навчальний фільм став звичним компонентом заняття, одним із засобів навчального процесу.Історія педагогіки фіксує перші спроби використання кінематографа з навчальною метою ще на початку його появи та розповсюдження.Перший досвід дав позитивні результати, кінематограф стає визнаним у навчальній аудиторії. Починаючи з цього часу, його використання удосконалюється, розробляються методичні прийоми використання кіноматеріалів. Якісно новий імпульс ці дослідження отримують з появою телебачення, відеомагнітофонів, цифрових технологій, що дозволило значно підвищити інтенсивність навчально-виховного процесу. При цьому зменшилась витрата часу на виробництво навчальних фільмів, спростилась технічна процедура їх використання (відпала необхідність затемнення аудиторій, наявність проекційної апаратури і таке інше). Використання відеофільму дозволяє збільшити потік навчальної інформації, значно збільшує можливості візуального сприйняття навчального матеріалу. Але відео - демонстрація не може претендувати на незалежну, а, тим більше, провідну роль серед форм та методів навчання. Вона не замінює викладача, а є в його руках лише одним з інструментів досягнення мети заняття. Використання відеоматеріалів у навчальному процесі потребує від викладача глибокого знання дидактичних можливостей і уміння використовувати їх в залежності від мети навчання. Відеофільм стає могутнім засобом управління пізнавальною діяльністю слухачів тільки в руках досвідченого викладача, який вміє ефективно використовувати відеоматеріал на певному етапі заняття в залежності від його структури та типу.

Вимоги до відеоматеріалів, що використовуються на планових аудиторних заняттях:

- відеоматеріал повинен бути спеціалізованим, складати тільки частину заняття, розв'язувати тільки ті педагогічні задачі, які він зможе розв'язати найкращим чином;

- відеоматеріал повинен повністю відповідати навчальній програмі. Більше того, певний фільм повинен використовуватися на конкретному занятті. Все це повинно відображатися в методичних рекомендаціях по створенню та показу фільму;

- стиль та метод показу відеоматеріалу повинні відповідати стилю і методу, прийнятим при вивченні даної дисципліни;

- відеоматеріал повинен відображати тільки основну інформацію, яка необхідна для даного виду заняття;

- відеофільм повинен бути коротким. Навчальний відеофільм необхідно створювати для певної аудиторії (певної категорії тих, що навчаються);

- відеоматеріал, повинен показувати сучасні технології та сучасні наукові досягнення.

Отже, візуалізація учбового матеріалу повиненна зайняти чинне місце в аудиторних заняттях і використовуватись в обсягах та з інтенсивністю передбачених методиками вивчення іноземної мови.