Психологічний аспект аналізу навчального заняття

1. Мотивація діяльності вчителя й учнів.

2. Ступінь загальної активності учнів.

3. Диференційованість навантаження на учнів з урахуванням їхніх індивідуально-психологічних особли­востей.

4. Емоційний фон. ¹

5. Зміст пізнавальної діяльності учнів.

6. Аналіз керування увагою учнів на уроці.

• Як стимулюється інтерес до змісту уроку.

• Як створюється установка бути уважним.

• Як використовуються особливості наочного матері­алу для залучення уваги.

• Як організовано виклад навчального матеріалу: яскравість, образність, емоційність мови, зміна ін­тонацій тощо.

• Як організована діяльність дітей, у яких спостері­гаються виражені недоліки уваги.

7. Аналіз управління розвитком мнемонічних осо­бливостей учнів.

• Чи формувалася установка на запам'ятовування навчального матеріалу.

• Якими прийомами акцентувалася увага учнів на матеріалі, що підлягає запам'ятовуванню.

• Як ураховується співвідношення видів пам'яті за характером психічної активності: рухова, наочно-образна, словесно-логічна, знаково-символічна.

• Як організовується матеріал для завчання: дозуван­ня за обсягом, розподіл за часом, структурування.

• Як організовується повторення.

8. Аналіз закономірностей функціонування й розви­тку мислення.

Необхідно звернути увагу на наступне:

• якою мірою формуються в учнів на уроці загальні прийоми розумової діяльності: аналіз, синтез, по­рівняння, узагальнення й ін.;

• чи навчаються школярі в ході уроку прийомів ло­гічної обробки навчального матеріалу;

• чи відбувається в процесі пояснення (і відповідей учнів) виділення головного в змісті навчального матеріалу;

• чи використовується на уроці встановлення зв'язків між навчальним матеріалом і особистим досвідом учнів;

• чи використовується на уроці колективна розумова діяльність учнів: «мозковий штурм», розбір про­блемної ситуації й т. п.;

• якою мірою на уроці формуються елементи творчо­го мислення.

Гігієнічний аспект аналізу навчального заняття

1. Характеристика учнів класу:

• працездатність учнів класу: концентрація й роз­поділ уваги, стомлюваність і чергування, у зв'язку із цим, різних видів діяльності;

• стан здоров'я учнів;

• виконання рекомендацій лікаря, психолога, лого­педа стосовно окремих дітей і груп дітей з порушен­нями здоров'я;

• розвиненість самоконтролю учнів за своїм станом і вміння здійснювати елементарну корекцію.

2. Урахування вікових особливостей учнів і профі­лактика дезадаптації учнів на уроці:

• відповідність мети уроку й складності розв'язуваних завдань віковим можливостям учнів;

• відповідність ступеня абстрактності й складності матеріалу рівню фізичного дозрівання й психічного розвитку учнів;

• диференційований підхід до учнів на основі особли­востей їх соматичного й психологічного розвитку.

3. Виконання санітарно-гігієнічних вимог:

• дотримання гігієнічних вимог до класного примі­щення (меблі, освітленість та ін.);

• дотримання психогігієнічних вимог до розкладу занять.

4. Наявність або попередження стомлюваності й пе­ревантаження школярів:

• дозування навчального навантаження,

• проведення динамічних пауз,

• обсяг домашньої роботи та ін.

5. Володіння вчителем прийомами саморегуляції в професійній діяльності.

Методичний аспект аналізу навчального заняття

І. Основна навчальна мета уроку:

• мета сформульована вчителем у загальному вигля­ді або в діях учнів;

• мета сформульована учнями;

• досягнення мети на уроці: на різних етапах, на рів­ні ознайомлення й осмислення, на рівні репродукції тощо;

• досягнення на уроці предметної мети;

• досягнення на уроці розвиваючої мети.

II. Методична логіка уроку:

• структура уроку, її обґрунтованість;

• доцільність розподілу часу, хронометрування уроку;

• доцільність і характер перевірки домашнього за­вдання;

• характер подання нового матеріалу вчителем;

• характер сприйняття нового матеріалу учнями, ступінь їхньої самостійності;

• розвиток в учнів загально-навчальних і спеціаль­них умінь і навичок;

• оцінна діяльність учителя й самооцінка учнів;

• характер домашнього завдання, способи інформу­вання про домашнє завдання;

• Результативність уроку.

III. Використання різних засобів навчання:

• завдань різного характеру, інструкцій, алгоритмів, опор (схем, моделей, ілюстрацій та ін.);

• адекватність використовуваних засобів основній меті уроку;

• ефективність використання засобів у даному класі;

• грамотне використання й поєднання різних засобів навчання.

IV. Використання різних методичних прийомів:

• адекватність даного прийому меті й завданням уро­ку; обґрунтованість використання даного прийому.

• ефективність використання даних прийомів.

V. Використання різних організаційних форм на­вчання:

• індивідуальна,

• групова,

• парна,

• фронтальна,

• диференційована форми роботи.

Педагогічний аналіз уроку

Мотиваційно-орієнтаційний аспект

1. Чи зумів учитель забезпечити мотиваційну готов­ність і позитивно-емоційне налаштування учнів на роботу на уроці? Які педагогічні прийоми для цього були вико­ристані?

2. Наскільки точно роз'яснені цільові орієнтири на­вчального заняття? Чи стали вони особистісно значимими для учнів?

3. Чи націлена діяльність педагога на розвиток інди­відуальності учнів, на формування їхньої здатності до са­мопізнання й саморозвитку?

Змістовний аспект

1. Чи є адекватним відібраний навчальний матеріал вимогам програми, меті, завданням і провідним ідеям уроку?

2. Чи зумів учитель правильно визначити групові й індивідуальні пізнавальні можливості учнів, установи­ти взаємозв'язок навчального матеріалу із суб'єктивним досвідом дитини? Наскільки те, що вивчається, є цікавим і значущим для школярів?

3. Чи намагався вчитель сформувати системне уяв­лення в учнів про досліджуване явище або процес, що ви­вчається, виявити в ньому найбільш важливе й характерне, виявити й установити внутрішньопредметні й міжпредмет-ні зв'язки?

4. Чи очевидна практична спрямованість навчаль­ного матеріалу, його значення для формування емоційно-вольової сфери, ціннісних відносин і творчих здібностей дитини?

Організаційний аспект ^

1. Які педагогічні прийоми використовувалися для актуалізації й збагачення суб'єктивного досвіду учнів?

2. Чи застосовувалися діалогові й полілогові форми спілкування під час навчального заняття?

3. Чи стимулював учитель учнів до колективного й індивідуального вибору виду завдання й форми його ви­конання?

4. Чи створювалася на уроці ситуація успіху для кожного учня? Чи відчувався прояв педагогом толерант­ності й довіри в навчальній взаємодії?

5. Чи були створені на уроці умови для прояву са­ мостійності учнів? Чи оптимальною була міра допомоги вчителя? Чи враховувався індивідуальний темп і стиль на­вчальної діяльності учнів?

6. Чи властивий домашнім завданням диференційо­ваний характер? Чи володіли учні реальним правом вибору домашнього завдання?

Оцінювально-результативний аспект

1. Чи стали предметом оцінних суджень учителя не тільки правильність відповіді, але і її оригінальність, а та­кож раціональність шляхів і способів виконання навчаль­ного завдання?

2. Чи сприяла оцінювально-аналітична діяльність учи­теля формуванню позитивної Я-концепції особистості учнів, виробленню в дитини індивідуального стилю пізнання?

Самоаналіз уроку І І. Задум заняття.

1. Які головні підстави вибору саме такого задуму уроку?

• Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі.

• Як він пов'язаний з попередніми уроками, на що спи­рається.

• Як урок працює на наступні уроки, теми, розділи й інші предмети.

• Як були враховані при підготовці до уроку про­грамні вимоги.

• У чому бачиться специфіка, унікальність цього уроку, його особливе призначення.

• Як і чому були обрані форма заняття, тип.

2. Які особливості учнів були враховані при підго­товці до уроку?

3. Які головні завдання виконувалися на уроці й чому?

4. Чим обґрунтовується вибір структури й теми про­ведення уроку?

5. Чим обґрунтовується конкретний хід уроку? Чому був обраний саме такий зміст, методи, засоби, форми на­вчання?

6. Які умови (соціально-психологічні, або навчально-матеріальні, або естетичні) були створені для проведення уроку й чому?

II. Чи були зміни, відхилення, удосконалення в по­рівнянні з даним планом у ході уроку. Якщо так — які і до чого вони привели.

III. Чи вдалося розв'язати на необхідному, оптималь­ному рівні поставлені завдання й одержати відповідні їм результати навчання, уникнути при цьому перевантажен­ня й перевтоми учнів, зберегти й розвинути продуктивну мотивацію: навчання, настрій, самопочуття.

IV. Які причини успіхів і недоліків проведеного уро­ку. Які використані резервні можливості. Що в цьому уроці варто було б зробити інакше.

V. Які висновки з уроку необхідно зробити на май­бутнє.

Самоаналіз уроку II

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі курсу? Як він пов'язаний з попередніми уроками, на що спираєть­ся? Як цей урок «працює» на наступні уроки, теми, розді­ли? У чому специфіка цього уроку? Який його тип?

2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів за параметрами педагогічного консиліуму. Які осо­бливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?

3. Які завдання розв'язувалися на уроці: а) навчаль­ні, б) виховні, в) завдання розвитку? Чи була забезпечена їх комплексність, взаємозв'язок? Які завданнябулиголовними, стрижневими? Як враховані в завданнях особливості кла­су, окремих груп школярів?

4. Чому обрана структура уроку раціональна для розв'язання цих завдань? Чи раціонально виділене місце на уроці для опитування, вивчення нового матеріалу, за­кріплення домашнього завдання тощо? Чи раціонально був розподілений час, відведений на всі етапи уроку? Чи логіч­ні зв'язки між етапами уроку?

5. На якому змісті (на яких, поняттях, ідеях, по­ложеннях, фактах) робиться головний акцент на уроці й чому? Чи виділене було головним, істотним?

6. Яке сполучення методів навчання було обране для розкриття нового матеріалу? Дайте обґрунтування вибору методів навчання.

7. Яке сполучення форм навчання було обране для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідний був ди­ференційований підхід до учнів? Як він здійснюється (чому саме так.

8. Як був організований контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і яких методах здійсню­вався? Чому?

9. Як використовувався на уроці навчальний кабі­нет, які засоби навчання? Чому? Як здійснювався відбір дидактичних матеріалів і наочних посібників?

10. За рахунок чого забезпечувалася висока працез­датність школярів протягом усього уроку?

11. За рахунок чого на уроці підтримувалася гарна психологічна атмосфера, спілкування? Як був реалізова­ний виховний вплив особистості вчителя?

12. Як і за рахунок чого забезпечувалося на уроці (і в домашній роботі школярів) раціональне використання часу: попередження перевантаження школярів?

13. Які були придумані запасні методичні «ходи» на випадок непередбаченої ситуації?

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?

Самоаналіз уроку III

1. Яке місце даного уроку в темі? Як цей урок пов'язаний з попередніми уроками, як цей урок працює на наступні уроки?

2. Стисла психолого-педагогічна характеристика класу (кількість слабковстигаючих, сильних учнів). Які особливості учнів були враховані при плануванні уроку?

3. Яка триєдина дидактична мета уроку, її навчаль­ні, розвиваючі, виховний аспекти. Дати оцінювання успіш­ності в досягненні ТДЦ уроку, обґрунтувати показники ре­альності уроку.

4. Відбір змісту, форм і методів навчання — відпо­відно до мети уроку. Виділити головний етап і дати його повний аналіз, ґрунтуючись на результатах навчання на уроці.

5. Чи раціонально був розподілений час, відведений на всі етапи уроку? Чи є логічними «зв'язки» між цими етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап.

6. Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, наочних по­сібників у відповідності до мети уроку.

7. Як організований контроль засвоєння знань, вмінь і навичок учнів? На яких етапах урока?

8. Психологічна атмосфера на уроці та спілкування учнів та вчителя.

9. Як ви оцінюєте результати уроку? Чи вдалося реа­лізувати всі задачі уроку? Якщо не вдалося, то чому?

10. Намітити перспективи своєї діяльності.