Правила процедури посередництва

 

1. Протягом 10 днів з дати призначення посередника Сторона, яка ініціювала процедуру посередництва, надає посереднику та іншій Стороні у письмовій формі деталізований опис проблеми, зокрема, щодо впливу заходу, що розглядається і його наслідків для торгівлі. Протягом 20 днів з дати надання такого подання, інша Сторона може представити у письмовій формі свої зауваження до опису проблеми. Кожна Сторона може включити у свій опис або коментарі будь-яку інформацію, яку вона вважає доречною.

 

2. Посередник може прийняти рішення щодо найбільш доречного способу внесення ясності до зазначеного заходу та його можливого впливу на торгівлю. Зокрема, посередник може організувати зустрічі між Сторонами, проводити спільні або індивідуальні консультації зі Сторонами, звертатися за допомогою або консультуватися з відповідними експертами та заінтересованими особами та надавати будь-яку додаткову допомогу, яка вимагається Сторонам. Проте, перш ніж звернутися за допомогою або за консультаціями до відповідних експертів та заінтересованих осіб, посередник проводить консультації зі Сторонами.

 

3. Посередник може запропонувати пораду та представити рішення для розгляду Сторонами, які можуть прийняти або відхилити запропоноване рішення або можуть домовитися про інше рішення. Тим не менш, посередник не повинен давати поради або коментарі щодо відповідності зазначеного заходу цій Угоді.

 

4. Процедура проводиться на території Сторони, якій було адресовано запит, або за спільною згодою у будь-якому іншому місці або будь-яким іншим способом.

 

5. Сторони повинні намагатися досягти взаємопогоджуваного врегулювання протягом 60 днів з дати призначення посередника. До дати досягнення остаточного рішення, сторони можуть розглянути можливі проміжні рішення, особливо якщо захід стосується швидкопсувних товарів.

 

6. Рішення може бути ухвалено шляхом прийняття рішення Комітетом з питань торгівлі. Кожна зі Сторін може погодити таке рішення за умови завершення всіх необхідних внутрішніх процедур. Взаємопогоджувані врегулювання повинні бути загальнодоступними. Проте, версія, представлена публічно, може й не містити будь-яку інформацію, яку Сторона визначила як конфіденційна.

 

7. Процедура припиняється:

(a) шляхом прийняття взаємопогоджуваного врегулювання Сторонами, з дати його прийняття;

(b) письмовою заявою посередника після консультацій зі Сторонами, що подальші зусилля у посередництві не дадуть жодних результатів;

(c) письмовою заявою Сторони після вивчення взаємопогоджуваних врегулювань відповідно до процедури посередництва та після розгляду всіх порад та запропонованих рішень посередника; або

(d) на будь-якому етапі процедури за взаємною згодою Сторін.

 

Частина 2

Імплементація

Стаття 332

Імплементація взаємопогоджуваного врегулювання

1. Якщо Сторони погодили рішення, кожна із Сторін повинна вжити заходів, необхідних для імплементації взаємопогоджуваного врегулювання в погоджених часових рамках.

 

2. Імплементуюча Сторона інформує іншу Сторону в письмовій формі про будь-які заходи, вжиті для реалізації взаємопогоджуваного врегулювання.

 

3. На вимогу Сторін, посередник у письмовій формі надає Сторонам проект звіту про фактичний стан справ, який містить коротке резюме:

(a) заходу, що розглядається у цих процедурах;

(b) процедури, що застосовуються; та

(c) будь-яке взаємопогоджуване врегулювання, досягнуте як остаточний результат цих процедур, зокрема можливі проміжні рішення.

Посередник надає Сторонам 15 днів для надання коментарів щодо проекту звіту. Після розгляду коментарів Сторін, представлених у цей термін, посередник у письмовій формі подає Сторонам протягом 15 днів остаточний звіт про фактичний стан справ. Звіт про фактичний стан справ не повинен містити будь-якого тлумачення цієї Угоди.

 

Частина 3

Загальні положення

 

Стаття 333

Зв’язок з врегулюванням спорів

 

1. Процедура відповідно до цього механізму посередництва не призначена бути основою для процедур врегулювання спору у рамках цієї Угоди або іншої угоди. Сторона не покладається на та не наводить як доказ у процедурах врегулювання спору, третейська група не бере до уваги:

(a) позиції, зайняті іншою Стороною у процесі процедури посередництва;

(b) той факт, що інша Сторона заявила про свою готовність прийняти рішення щодо заходу, який є предметом посередництва; або

(c) надані поради або пропозиції посередника.

 

2. Механізм посередництва не завдає шкоди правам та обов’язкам Сторін відповідно до положень про вирішення спорів.

 

3. Якщо Сторони не домовились про інше, і без шкоди для статті 331(6) цієї Угоди, всі етапи процедури, у тому числі будь-яка порада або запропоноване рішення, є конфіденційними. Проте, кожна Сторона може публічно розкривати факт про те, що посередництво має місце.

 

Стаття 334

Строки

 

Будь-які строки, зазначені у цій Главі, можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, що беруть участь у цих процедурах.

 

Стаття 335

Витрати

 

1. Кожна Сторона покриває власні витрати, що випливають з участі у процедурі посередництва.

2. Сторони разом і у рівних обсягах покривають витрати, що випливають з організаційних питань, зокрема винагороди та витрати посередника, будь-якого помічника посередника, та, якщо Сторони не можуть домовитись про спільну мову, будь-які витрати, пов’язані з перекладом. Винагорода посереднику повинна відповідати винагороді, встановленій голові третейської групи, у пункті 8 Додатку ХХIV до цієї Угоди.

 

Стаття 336

Перегляд

 

Через п’ять років після набрання чинності цією Угодою, Сторони проводять консультації одна з одною стосовно необхідності внесення змін до механізму посередництва, враховуючи набутий досвід та розвиток відповідного механізму у СОТ.

 

 

РОЗДІЛ V

ЕКОНОМІЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

 

ГЛАВА 1

СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЯДЕРНУ ЕНЕРГЕТИКУ

 

Стаття 337

 

1. Сторони погоджуються продовжувати та активізувати наявне співробітництво у сфері енергетики з метою підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та стабільності, що є необхідним для просування економічного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової інтеграції, в тому числі шляхом поступового зближення в енергетичному секторі та через участь у регіональних ініціативах щодо співробітництва у сфері енергетики. Співробітництво у нормативно-правовій сфері враховуватиме необхідність забезпечення відповідних зобов’язань щодо надання публічних послуг, зокрема заходи щодо інформування і захисту споживачів від нечесних методів ціноутворення, а також доступу до доступних енергетичних ресурсів для споживачів, зокрема найбільш вразливі верстви населення.

 

2. Співробітництво базуватиметься на всеохоплюючому партнерстві, виходячи із принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики та інших багатосторонніх і відповідних двосторонніх домовленостей.

 

Стаття 338

 

Взаємне співробітництво включатиме, серед іншого, такі сфери:

(a) імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора, що базується на своєчасному обміні інформацією про енергетичний баланс та потоки енергоносіїв, відповідно до міжнародної практики, а також розвиток інфраструктури;

(b) створення ефективних механізмів розв’язання потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності;

(c) модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, яка становить спільний інтерес, зокрема енергогенеруючі потужності, цілісність, надійність та безпеку енергетичних мереж, поступову інтеграцію електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережі, а також повне відновлення енергетичної транзитної інфраструктури і встановлення транскордонної системи обчислення на зовнішніх кордонах України, створення нової енергетичної інфраструктури, яка становитиме спільний інтерес, з метою диверсифікації джерел, постачальників енергії та шляхів і методів її транспортування, що відповідатиме принципам економічної доцільності та збереження довкілля;

(d) розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;

(e) співробітництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року;

(f) активізацію та посилення довготермінової стабільності та безпеки торгівлі енергоресурсами, їх транзиту, розвідки, видобутку, очищення, виробництва, зберігання, транспортування, передачі, розподілу та маркетингу чи збуту енергетичних матеріалів та продуктів на взаємовигідній і недискримінаційній основі, відповідно до міжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Угоди СОТ і цієї Угоди;

(g) досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату шляхом забезпечення інституційних, правових, фіскальних та інших умов, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі;

(h) ефективне співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком з реконструкції і розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими організаціями й інструментами для підтримки співробітництва між Сторонами у сфері енергетики;

(i) сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС, зокрема ефективну генерацію, виробництво, транспортування, розподіл та використання енергії, на основі функціонування ринкових механізмів, а також ефективного використання енергії при застосуванні обладнання, освітленні та у будівлях;

(j) розвиток та підтримка відновлювальної енергетики із урахуванням принципів економічної доцільності та охорони довкілля, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку;

(k) просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики;

(l) науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання, особливу увагу надаючи технологіям енергоефективності та екологічно безпечним технологіям, зокрема вловлювання та зберігання вуглецю, ефективні та «чисті» технології у вугільній галузі, відповідно до встановлених принципів, визначених, зокрема, в Угоді про співробітництво у сфері науки та технологій між Україною та Європейським Співтовариством;

(m) співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.

Стаття 339

Сторони обмінюватимуться інформацією і досвідом, а також надаватимуть відповідну підтримку процесу регуляторних реформ, який включає реструктуризацію вугільного сектору (енергетичного, коксованого та бурого вугілля) з метою підвищення його конкурентоспроможності, безпеки шахт і гірників, а також послаблення негативного впливу на довкілля, при цьому враховуючи регіональний та соціальний вплив. З метою підвищення ефективності, конкурентоспроможності та стабільності, процес реструктуризації має охоплювати всі етапи вугільного виробництва, зокрема від видобутку через виробництво і збагачення до оброблення й утилізації відходів вугільного виробництва та їх спалювання. Цей підхід включає відновлення і використання викидів метану із вугільних шахт, а також у результаті операцій з нафтою і газом та у сільськогосподарському секторі, як це викладено, inter alia, у Глобальній ініціативі з метану, в якій Сторони є партнерами.

 

Стаття 340

Сторони, таким чином, створюють механізм раннього попередження, зазначений у Додатку XXVI до Глави 1 (Співробітництво у сфері енергетики, зокрема ядерну енергетику) Розділу V (Економічне і галузеве співробітництво) цієї Угоди.

Стаття 341

Поступове наближення відбуватиметься відповідно до графіку, визначеному у Додатку XXVII до цієї Угоди.

 

Стаття 342

1. Співробітництво в цивільному ядерному секторі відбуватиметься шляхом імплементації окремих угод, укладених чи тих, що будуть укладені, між Сторонами в цій сфері, згідно з відповідними владними повноваженнями і компетенцією ЄС та його держав-членів, Євратому та його держав-членів і відповідно до правових процедур кожної із Сторін.

 

2. Співробітництво забезпечуватиме високий рівень ядерної безпеки, чисте використання ядерної енергії та використання її в мирних цілях. Співробітництво охоплює увесь спектр діяльності в галузі цивільної ядерної енергетики і всі стадії паливного циклу, зокрема виробництво та торгівлю ядерними матеріалами, аспекти безпеки ядерної енергії, готовність до надзвичайних ситуацій, а також питання охорони здоров’я, довкілля і нерозповсюдження ядерної зброї. У цьому контексті співробітництво також включатиме подальший розвиток політик, структури права та нормативно-правової бази, що базуватимуться на законодавстві та практиці ЄС, а також стандартах МАГАТЕ. Сторони сприяють цивільним науковим дослідженням у галузі ядерної безпеки, в тому числі спільним дослідженням і розробкам, навчанню та мобільності вчених.

 

3. Співробітництво спрямовуватиметься на вирішення проблем, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, зокрема:

(а) план здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (SIP) для перетворення наявного зруйнованого 4-го блоку (Об’єкт «Укриття») в екологічно безпечну систему;

(b) поводження з відпрацьованим ядерним паливом;

(c) дезактивація територій;

(d) поводження з радіоактивними відходами;

(e) моніторинг навколишнього середовища;

(f) інші питання, які можуть бути спільно погоджені, такі як медичні, наукові, економічні, соціальні та адміністративні аспекти діяльності, спрямованої на мінімізацію наслідків катастрофи.

ГЛАВА 2