Державні підприємства та підприємства, яким надані

Спеціальні або виключні права

1. Щодо державних підприємств та підприємств, яким надані спеціальні або виключні права:

(а) жодна Сторона не запроваджуватиме та не зберігатиме чинність будь-якого заходу, що суперечить принципам, що містяться у статтях 254 та 258(1) цієї Угоди; та

(b) Сторони забезпечуватимуть застосування до таких підприємств законодавства про конкуренцію, на яке посилається стаття 253(2) цієї Угоди

до тієї міри, в якій застосування вищезазначеного законодавства про конкуренцію та принципів не перешкоджає здійсненню, відповідно до закону чи фактично, конкретних завдань, які покладено на відповідні підприємства.

 

2. Ніщо у попередньому пункті не трактуватиметься як перешкоджання будь-якій Стороні у створенні чи утриманні державних підприємств, наданні підприємствам спеціальних або виключних прав чи збереженні таких прав.

Стаття 258

Державні монополії

1. Кожна Сторона має відкоригувати умови діяльності державних монополій комерційного характеру протягом п’яти років з дати набрання чинності цією Угодою таким чином, щоб забезпечити відсутність дискримінаційних підходів щодо умов, відповідно до яких товари закуповуються та продаються, для фізичних та юридичних осіб Сторін.

 

2. Ніщо у цій статті не ушкоджує права та зобов’язання Сторін згідно з Главою 8 «Державні закупівлі» Розділу IV цієї Угоди.

 

3. Ніщо у пункті 1 не трактуватиметься як перешкоджання будь-якій Стороні у створенні чи утриманні державних монополій.

Стаття 259

Обмін інформацією та співробітництво у сфері правозастосування

1. Сторони визнають важливість співробітництва та координації між їхніми відповідними відомствами з питань конкуренції з метою подальшого підвищення ефективності застосування законодавства про конкуренцію, та виконання завдань цієї Угоди шляхом сприяння розвитку конкуренції та припинення антиконкурентної поведінки або антиконкурентних угод.

 

2. З цією метою відомство з питань конкуренції будь-якої із Сторін може інформувати відомство з питань конкуренції іншої Сторони про своє бажання співпрацювати з питань правозастосовчої діяльності. Таке співробітництво не перешкоджає Сторонам приймати самостійні рішення.

 

3. З метою сприяння ефективному застосуванню свого законодавства про конкуренцію, відомства Сторін з питань конкуренції можуть обмінюватися інформацією, в тому числі щодо законодавства та правозастосовчої діяльності, з урахуванням обмежень, передбачених їхнім відповідним законодавством, та беручи до уваги їхні суттєві інтереси.

Стаття 260

Консультації

1. Кожна Сторона, на вимогу іншої Сторони, розпочинає консультації щодо питань, порушених іншою Стороною, для сприяння взаєморозумінню або вирішенню окремих питань, які постають в рамках цієї Частини. У своєму запиті Сторона, що його робить, визначає, яким чином це питання впливає на торгівлю між Сторонами.

2. Сторони оперативно обговорюють, на вимогу однієї із Сторін, будь-яке питання, яке виникає у результаті тлумачення чи застосування цієї Частини.

 

3. З метою сприяння обговоренню питання, яке є предметом консультацій, кожна Сторона докладає зусиль для представлення відповідної не конфіденційної інформації іншій Стороні з урахуванням обмежень, передбачених їхнім відповідним законодавством та беручи до уваги їхні суттєві інтереси.

 

Стаття 261

 

Жодна із Сторін не може вдаватися до врегулювання спорів відповідно до Глави 14 (Врегулювання спорів) Розділу IV цієї Угоди по відношенню до будь-якого питання, яке виникає в рамках цієї Частини, за винятком статті 256 цієї Угоди.

Частина 2

Державна допомога

Стаття 262

Основні засади

1. Будь-яка допомога, надана Україною або країнами-членами Європейського Союзу із використанням державних ресурсів, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом надання переваг окремим підприємствам або виробництву окремих товарів, є несумісною з належним функціонуванням цієї Угоди в тій мірі, в якій вона може впливати наторгівлюміж Сторонами.

 

2. Проте наступне вважатиметься сумісним із належним функціонуванням Угоди:

(а) допомога соціального характеру, що надається індивідуальним споживачам, за умови, що така допомога надається без дискримінації, пов’язаної із походженням відповідних товарів;

(b) допомога на відшкодування збитків, спричинених природними катастрофами або надзвичайними ситуаціями.

 

3. Крім того, наступне може вважатися сумісним з належним виконанням цієї Угоди:

(a) допомога для сприяння економічному розвитку регіонів із надзвичайно низьким рівнем життя або із суттєвим рівнем безробіття;

(b) допомога для сприяння виконанню важливого проекту задля спільного Європейського інтересу[41], або для виправлення значних порушень нормальної роботи в економіці України чи однієї з країн-членів Європейського Союзу;

(c) допомога для сприяння розвитку певної економічної діяльності або певних економічних сфер,якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгівлі всупереч інтересам Сторін;

(d) допомога для підтримки культури та збереження культурної спадщини, якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгівлі, що суперечить інтересам Сторін.

(е) допомога для досягнення цілей, дозволених відповідно до правил ЄС щодо горизонтальних блоків виключень та правил щодо горизонтальної і галузевої державної допомоги, яка надається відповідно до умов, викладених у них;

(f) допомога для інвестицій для забезпечення відповідності обов’язковим стандартам, визначеним директивами ЄС, вказаними у Додатку XXIX до Глави 6 «Екологія» Розділу V цієї Угоди, протягом зазначеному у ньому періоду імплементації, зокрема адаптацію підприємств та обладнання до нових вимог, яка може бути дозволена в обсязі до 40% від прийнятних витрат.

 

4. Підприємства, уповноважені надавати послуги, що мають загальний економічний інтерес, або такі, що мають характер прибуткової монополії, підпорядковуються правилам, які містяться у цій Частині в тій мірі, в якій застосування цих правил юридично або фактично не перешкоджає виконанню окремих завдань, визначених для них. Розвиток торгівлі не має зазнавати впливу до такого заходу, що це суперечило б інтересам Сторін.

 

Терміни, що використовуються у цій Частині, роз’ясняються далі у Додатку ХХІІІ.

Стаття 263

Прозорість

1. Кожна Сторона забезпечує прозорість у сфері державної допомоги. Для цього кожна Сторона щорічно надсилає іншій Стороні повідомлення про загальний обсяг, види та галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між Сторонами. Відповідні повідомлення повинні містити інформацію стосовно цілей, форми, обсягу та бюджету, відомства, що надає допомогу, та, де це можливо, одержувача допомоги. Для цілей цієї статті будь-яка допомога, обсягом менше, ніж 200 000 євро для одного підприємства протягом трирічного періоду, не потребує повідомлення. Таке повідомлення вважається наданим, якщо воно надіслане іншій Стороні або, якщо відповідна інформація розміщується на публічному веб-сайті в мережі Інтернет до 31 грудня наступного календарного року.

 

2. За запитом однієї із Сторін інша Сторона повинна надати додаткову інформацію стосовно будь-якої схеми державної допомоги та окремих індивідуальних випадків надання державної допомоги, що впливають на торгівлю між Сторонами. Сторони обмінюються цією інформацією з урахуванням обмежень, що накладаються вимогами до професійної та комерційної таємниці.

 

3. Сторони мають забезпечити, щоб фінансові стосунки між органами державної влади та державними підприємствами були прозорими, таким чином, щоб чітко відстежувалось наступне:

(a) державні кошти, виділені органами державної влади прямо або опосередковано (наприклад, через посередництво державних підприємств або фінансових закладів) відповідним державним підприємствам;

(b) на які цілі ці кошти фактично надані.

 

4. Сторони, крім того, мають гарантувати, щоб фінансова та організаційна структура будь-якого підприємства, яке користується спеціальним чи виключним правом, наданим Україною або державою-членом Європейського Союзу, або є уповноваженим на надання послуг, які мають загальний економічний інтерес, які отримують компенсацію за надання публічних послуг в будь-якій формі, яка має відношення до такої послуги, була коректно відображена в окремих бухгалтерських рахунках, таким чином, щоб чітко відслідковувалось наступне:

(а) витрати та доходи, пов’язані з усіма товарами або послугами, щодо яких підприємству надано спеціальне або виключне право, або усіма послугами, які мають загальний економічний інтерес, та які підприємство уповноважене надавати, і, з іншого боку, витрати та доходи, пов’язані з кожним іншим окремим товаром або послугою, щодо яких підприємство здійснює діяльність;

(b) повна інформація щодо методів, відповідно до яких витрати та доходи призначаються або розподіляються за різними видами діяльності. Ці методи повинні базуватися на принципах бухгалтерського обліку – обумовленості, об’єктивності, прозорості, та послідовності, відповідно до міжнародновизнаних методологій бухгалтерського обліку, таких як калькуляція витрат за видом діяльності, та мають базуватися на даних аудиту.

 

5. Кожна Сторона забезпечить застосування положень цієї статті впродовж п’яти років з дати набрання чинності цією Угодою.

 

Стаття 264

Тлумачення

Сторони домовились, що вони застосовуватимуть статті 262, 263(3) або 263(4) цієї Угоди, використовуючи як джерела тлумачення, критерії, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Союзу.

 

Стаття 265

Відносини з СОТ

Ці положення не обмежують права Сторін застосовувати засоби захисту торгівлі або інші відповідні заходи, спрямовані проти субсидії, або вдаватися до врегулювання спорів згідно з відповідними положеннями СОТ.

 

Стаття 266

Сфера застосування

Положення цієї Частини мають застосовуватися до товарів і до тих послуг, які зазначені у Додатку XVI до Глави 6 (Заснування, послуги та електронна торгівля) Розділу IV цієї Угоди, відповідно до взаємно узгодженого рішення щодо доступу до ринку, за винятком товарів, які підпадають під дію Додатку 1 до Угоди СОТ про сільське господарство та інших субсидій, які підпадають під дію Угоди про сільське господарство.

 

Стаття 267