Цілі, сфера та межі застосування

1. Сторони, підтверджуючи свої відповідні права та обов’язки, взяті на себе в рамках Угоди СОТ, встановлюють цим необхідні заходи щодо поступової взаємної лібералізації умов заснування підприємницької діяльності і торгівлі послугами, а також співробітництва в галузі електронної торгівлі.

 

2. Державні закупівлі розглядаються у Главі 8 «Державні закупівлі» Розділу IV цієї Угоди, і ніщо в цій Главі не повинне тлумачитись як таке, що покладає будь-які зобов’язання щодо державних закупівель.

 

3. Субсидії розглядаються у Главі 10 «Конкуренція» Розділу IV цієї Угоди, і положення цієї Глави не застосовуються до субсидій, що надаються Сторонами.

 

4. Кожна Сторона залишає за собою право регулювати та запроваджувати нові правила задля того, аби відповідати законним цілям політики, за умови їх відповідності цій Главі.

 

5. Ця Глава не застосовується до заходів, що стосуються фізичних осіб, які прагнуть отримати доступ до ринку праці Сторони, а також до заходів, що стосуються громадянства, місця проживання або роботи на постійній основі.

Без шкоди положенням щодо пересування осіб згідно з Розділом ІІІ «Юстиція, свобода та безпека» цієї Угоди слід зазначити, що ніщо у цій Главі не перешкоджає Стороні застосовувати заходи з метою регулювання в’їзду фізичних осіб на її територію або тимчасового перебування на ній, зокрема заходи, необхідні для захисту цілісності фізичних осіб та забезпечення їх упорядкованого переміщення через її кордон, за умови, що такі заходи не застосовуються у спосіб, який скасовує або обмежує переваги, отримані будь-якою Стороною відповідно до умов цієї Глави. [10]

Стаття 86

Визначення

Для цілей цієї Глави:

1. «захід» означає будь-який захід Сторони як у формі закону, підзаконного акта, правила, процедури, рішення, адміністративного акта, так і у іншій формі;

 

2. «заходи, які ухвалюються або підтримуються Стороною» означають заходи, що прийняті:

(а) центральними, регіональними та місцевими урядами або органами влади; та

(b) неурядовими органами при здійсненні повноважень, делегованих центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади;

 

3. «фізична особа Сторони» означає громадянина України, або громадянина держави-члена ЄС згідно з відповідним законодавством;

 

4. «юридична особа» означає будь-яку юридичну особу, яку належним чином засновано або створено згідно з відповідним законодавством з метою отримання прибутку або з іншою метою та яка перебуває у приватній чи державній власності, зокрема будь-яку корпорацію, траст, підприємство, спільне підприємство, індивідуальне приватне підприємство або асоціацію;

 

5. «юридична особа України» або «юридична особа Сторони ЄС» означає:

юридичну особу, засновану відповідно до законодавства України або держави-члена Європейського Союзу, та таку, що має юридичну адресу, центральну адміністрацію або основне місце господарської діяльності на території України або на території, до якої застосовується Договір про функціонування Європейського Союзу;

Якщо ця юридична особа має тільки свою юридичну адресу або центральну адміністрацію на території України або на території до якої застосовується Договір про функціонування Європейського Союзу, вона не вважається юридичною особою України або юридичною особою Сторони ЄС, якщо тільки її операційна діяльність не має реального та постійного зв’язку з економікою України або Сторони ЄС;

 

6. Незважаючи на попередній пункт, судноплавні компанії, засновані за межами України або Сторони ЄС, та які контролюються громадянами, відповідно, України або держави-члена Європейського Союзу, також користуються положеннями цієї Угоди, якщо їхні судна зареєстровані згідно з відповідним законодавством останніх в Україні або у тій державі-члені, та ходять під прапором України або держави-члена;

 

7. «дочірнє підприємство» юридичної особи Сторони означає юридичну особу, діяльність якої належним чином контролюється іншою юридичною особою тієї Сторони. [11]

 

8. «філія» юридичної особи означає місце ведення господарської діяльності без правосуб’єктності, яке:

(a) має ознаки постійної організації, тобто є продовженням материнської компанії,

(b) має управлінську структуру; та

(c) належним чином пристосоване для економічного співробітництва з третіми сторонами, таким чином, що останні, хоч і знають, що, за необхідності, може мати місце правовий зв’язок з материнською компанією, головний офіс якої знаходиться за кордоном, не повинні мати справу безпосередньо з такою материнською компанією, а можуть проводити економічні операції на місці здійснення діяльності, яке за своєю природою є продовженням материнської компанії;

 

9. «заснування підприємницької діяльності» означає:

(a) стосовно юридичних осіб України або Сторони ЄС – право розпочинати та здійснювати економічну діяльність шляхом створення, зокрема придбання, юридичної особи та/або створення філії чи представництва в Україні або Стороні ЄС відповідно;

(b) стосовно фізичних осіб – право фізичної особи України або Сторони ЄС розпочинати та здійснювати економічну діяльність у якості самозайнятих осіб, а також створювати підприємства, зокрема акціонерні товариства, діяльність яких вони в належний спосіб контролюватимуть.

 

10. «інвестор» – означає будь-яку фізичну або юридичну особу Сторони, яка прагне здійснювати або здійснює економічну діяльність шляхом заснування підприємницької діяльності;

 

11 «економічна діяльність» включає діяльність промислового, торговельного і професійного характеру, а також діяльність ремісників, і не включає діяльність, що має місце під час здійснення владних повноважень;

 

12. «операції» означає здійснення економічної діяльності;

 

13. «послуги» включають будь-які послуги в будь-якому секторі, окрім тих послуг, що надаються під час здійснення владних повноважень;

 

14. «послуги та інші дії, що виконуються під час здійснення владних повноважень» включає послуги або діяльність, які не здійснюється ані на комерційній основі, ані в умовах конкуренції з одним або декількома суб’єктами господарської діяльності;

 

15. «транскордонне надання послуг» означає надання послуг:

(a) з території Сторони на територію іншої Сторони

(b) на території Сторони споживачеві послуг іншої Сторони;

 

16. «постачальник послуг» Сторони означає будь-яку фізичну або юридичну особу Сторони, що прагне надавати послуги або надає їх, зокрема шляхом заснування підприємницької діяльності;

 

17. «основний персонал» означає – фізичних осіб, найнятих юридичною особою однієї Сторони (крім неприбуткових організацій), які відповідальні за створення, належний контроль, управління та функціонування підприємства.

 

«Основний персонал» включає «бізнес-відвідувачів», які відповідають за заснування підприємства та «персонал, переведений в межах корпорації».

 

(a) «Бізнес-відвідувачі» – це фізичні особи, що працюють на керівних посадах та несуть відповідальність за заснування підприємства. Вони безпосередньо не взаємодіють із громадськістю та не отримують винагороду за свою працю з джерела, розташованого в межах приймаючої Сторони.

 

(b) «Персонал, переведений в межах корпорації» – це фізичні особи, що найняті юридичною особою однієї Сторони, або які є партнерами в ній (окрім власників контрольного пакету акцій) протягом принаймні одного року, та які тимчасово переведені до підприємства на території іншої Сторони. Зазначена фізична особа повинна належати до таких категорій:

 

(i) Керівники – це:

Особи, які працюють на керівних посадах в межах юридичної особи, які, головним чином, управляють діяльністю підприємства, перебуваючи під загальним наглядом або у безпосередньому підпорядкуванні раді директорів чи акціонерів суб’єкта господарської діяльності, або аналогічному органу, в тому числі:

здійснюють управління підприємством або департаментом чи підрозділом в його межах;

здійснюють нагляд та контроль за діяльністю інших професійних співробітників та співробітників, які виконують функції нагляду або управління;

мають повноваження особисто наймати на роботу та звільняти або надавати рекомендації щодо найму чи звільнення, або виконувати іншу кадрову діяльність.

(ii) Спеціалісти – це:

Особи, які працюють в межах юридичної особи та володіють спеціальними знаннями, визначальними для виробництва, науково-дослідного обладнання, методів виробництва, а також управління підприємством. При оцінці таких знань враховуватимуться не тільки специфічні знання щодо підприємства, але й те чи має ця особа високий рівень кваліфікації стосовно виду роботи або професії, що вимагає спеціальних технічних знань, зокрема членство в акредитованій професійній спілці.

 

18. «випускники-стажери» – це фізичні особи Сторони, найняті на роботу юридичною особою цієї Сторони строком принаймні на один рік, які мають вищу освіту та тимчасово переведені на підприємство на території іншої Сторони з метою кар’єрного зростання або проходження підготовки у сфері бізнес-технологій та методів^[12];

 

19. «продавці бізнес-послуг» – це фізичні особи, які є представниками постачальника послуг однієї Сторони, які мають бажання в’їхати та тимчасово перебувати на території іншої Сторони з метою ведення переговорів щодо умов продажу послуг або укладення угод з метою продажу послуг цьому постачальнику послуг. Вони не залучені до прямих продажів населенню та не отримують зарплатню з джерела, розташованого на території приймаючої Сторони;

 

20. «постачальники договірних послуг» – це фізичні особи, найняті на роботу юридичною особою однієї Сторони, підприємницька діяльність якої не оформлена на території іншої Сторони, та яка уклала договір bona fide [13] про надання послуг кінцевому споживачеві на території останньої Сторони, для виконання умов якого необхідна їхня присутність на тимчасовій основі на території цієї Сторони;

 

21. «незалежні фахівці» – це фізичні особи, що залучені до надання певної послуги та оформлені як самозайняті особи на території однієї Сторони, підприємницька діяльність яких не заснована на території іншої Сторони, та які уклали договір bona fide [14] про надання послуг кінцевому споживачеві на території останньої Сторони, для чого необхідна присутність на тимчасовій основі на території цієї Сторони для виконання умов договору про надання послуг.

Частина 2