Сфера застосування та визначення

 

1. У цьому Підрозділі встановлюються принципи нормативно-правової бази для всіх електронних комунікаційних послуг, що були лібералізовані відповідно до Частин 2, 3 та 4 цієї Глави, за винятком радіо та телевізійних трансляцій.

 

2. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:

(a) «електронні комунікаційні послуги» – означають всі послуги, які включають передачу та прийом електромагнітних сигналів та які зазвичай надаються на оплатних умовах, за винятком радіо та телевізійних трансляцій, до яких не належать економічна діяльність з надання контенту, що потребує телекомунікації для його передачі. Радіо та телевізійні трансляції визначаються як безперервний потік передач, необхідних для доведення сигналів телевізійних та радіо програм до населення, однак які не включають з’єднання між операторами.

(b) «публічна комунікаційна мережа» – означає електронну комунікаційну мережу, яка повністю або переважно використовується для надання доступних для населення електронних комунікаційних послуг;

(c) «електронна комунікаційна мережа» – означає системи передачі та, у разі потреби, обладнання для переключання або маршрутизації, а також інші ресурси, які дозволяють здійснювати передачу сигналів проводним способом, радіозв’язком, оптичними або іншими електромагнітними засобами, зокрема мережі супутникового зв’язку, фіксовані (контурні та пакетні, зокрема Інтернет) та мобільні наземні мережі, електричні кабельні системи в межах їх використання з метою передання сигналів, мережі, що використовуються для радіо та телевізійних трансляцій, а також мережі кабельного телебачення, незалежно від виду інформації, що передається;

(d) «регулююче відомство» в галузі електронних комунікацій означає орган або органи, які уповноважені здійснювати регулювання електронних комунікацій, визначених у цій Главі;

(e) надавач послуг вважається таким, що має «суттєвий ринковий вплив», якщо, індивідуально або разом з іншими, він займає на ринку позицію, яка є еквівалентною домінуючій, тобто позицію, яка означає таку економічну потужність, яка дозволяє цьому надавачеві діяти значною мірою незалежно від конкурентів, замовників та навіть споживачів;

(f) «взаємне підключення» означає фізичне та/або логічне зв’язування публічних комунікаційних мереж, які використовуються тим самим або різними надавачами послуг з тим, щоб надати можливість користувачам одного надавача послуг підтримувати зв’язок з користувачами того самого або іншого постачальника послуг, або щоб надати доступ до послуг, що надаються іншим надавачем послуг. Послуги при цьому можуть надаватися залученими сторонами або іншими сторонами, які мають доступ до відповідної мережі. Взаємне підключення – це особливий вид доступу, впроваджений між операторами публічних мереж;

(g) «універсальний сервіс» означає сукупність послуг визначеної якості, які можуть бути отримані усіма користувачами на території Сторони незалежно від їх географічного положення та за прийнятною ціною; обсяг та спосіб надання такого сервісу визначається кожною із Сторін самостійно;

(h) «доступ» означає можливість користуватися засобами та/або послугами, наданими іншим надавачем послуг на визначених умовах, на основі ексклюзивних або не-ексклюзивних прав, з метою надання електронних комунікаційних послуг. Це включає, серед іншого, доступ до елементів мережі та до пов’язаних з нею засобів, що може передбачати підключення обладнання, як стаціонарного, так і нестаціонарного (зокрема, це включає доступ до локальних вузлів та пристроїв, а також до послуг, необхідних для надання послуг через локальний контур), доступ до фізичної інфраструктури, зокрема будівлі, кабельні системи та антени; доступ до відповідних систем програмного забезпечення, зокрема системи операційної підтримки, доступ до цифрових систем або систем, які забезпечують еквівалентну функціональність, доступ до стаціонарних та мобільних мереж, зокрема для роумінгу, доступ до систем умовного доступу для послуг цифрового телебачення; доступ до послуг віртуальних мереж;

(i) «кінцевий користувач» означає користувача, який не здійснює надання послуг публічних комунікаційних мереж або електронних комунікаційних послуг для населення;

(j) «локальна лінія зв’язку, або абонентський канал, абонентська лінія» означає фізичну лінію зв’язку (ланцюг), яка з’єднує вихідну точку мережі у приміщенні абонента з основною розподільною системою або еквівалентним обладнанням стаціонарної публічної комунікаційної мережі.

 

Стаття 116

Регулюючий орган

 

1. Сторони зобов’язуються забезпечити юридичну відокремленість регулюючих відомств в сфері електронних комунікаційних послуг та їх функціональну незалежність від будь-якого надавача послуг, що надає електронні комунікаційні послуги. Якщо певна Сторона утримує право власності на, або контролює надавача послуг, який надає публічні комунікаційні мережі або послуги, то така Сторона зобов’язана забезпечити дієве структурне відокремлення регуляторної функції від діяльності, пов’язаної із правом власності або здійсненням контролю.

 

2. Сторони зобов’язуються забезпечити надання регулюючому відомству достатніх повноважень для регулювання цього сектору. Завдання, які мають виконуватися регулюючим відомством, повинні бути відкритими для громадськості та оприлюднюватися у легко доступній та чіткій формі, особливо у випадках, коли ці завдання визначені перед більш ніж одним відомством.

 

3. Сторони зобов’язуються забезпечити прозорість та неупередженість рішень та процедур регулюючих відомств по відношенню до всіх учасників ринку.

 

4. Регулююче відомство повинно мати повноваження щодо здійснення аналізу індикативного переліку відповідних ринків товарів та послуг, які перелічені у Додатках[30] до цієї Угоди. Якщо регулююче відомство зобов’язане приймати рішення згідно статті 118 цієї Угоди щодо встановлення, підтримання, змінювання або скасування зобов’язань, то таке відомство повинно визначити на основі аналізу ринку, чи є відповідний ринок дійсно конкурентним.

 

5. Якщо регулююче відомство дійде висновку, що відповідний ринок не є дійсно конкурентним, то це відомство має встановити та визначити надавачів послуг із суттєвим ринковим впливом на цьому ринку та має встановити, забезпечити або змінити конкретні регуляторні зобов’язання, зазначені у статті 118 цієї Угоди, в залежності від того, що саме доцільно зробити. Якщо регулююче відомство дійде висновку, що відповідний ринок є дійсно конкурентним, воно не буде встановлювати або забезпечувати жодні регуляторні обов’язки, зазначені в статті 118 цієї Угоди.

 

6. Сторони зобов’язуються забезпечити право надавача послуг, на яке вплинуло рішення регулюючого відомства, на подання апеляції проти цього рішення апеляційному органу, який має бути незалежним від сторін, яких стосується це рішення. Сторони зобов’язуються забезпечити належний розгляд обставин справи. В очікуванні результату розгляду такої апеляції рішення регулюючого відомства залишається в силі, крім випадків, коли апеляційний орган приймає інше рішення. Якщо апеляційний орган за своєю природою не є судовим органом, він завжди має надавати письмово викладені підстави для прийняття свого рішення, а рішення такого органу можуть переглядатися неупередженим та незалежним судовим органом. Рішення прийняті апеляційним органом повинні ефективно застосовуватись.

 

7. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у випадках, коли регулюючі відомства планують вжити заходів, пов’язаних із будь-якими положеннями цього Підрозділу, та якщо ці заходи матимуть значний вплив на відповідний ринок, вони надаватимуть заінтересованим сторонам можливість висловити свої зауваження щодо проекту відповідного заходу протягом доцільного строку. Регулятори зобов’язані оприлюднювати відповідні процедури проведення консультацій. Результати здійснення процедури консультацій повинні бути загальнодоступними, за винятком випадків конфіденційної інформації.

 

8. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб постачальники послуг, які забезпечують електронні комунікаційні мережі та послуги, надавали всю необхідну інформацію, зокрема фінансову інформацію, необхідну регулюючим відомствам для того, щоб забезпечити відповідність положенням цього Підрозділу або рішенням, прийнятим згідно цього Підрозділу. Такі надавачі послуг зобов’язані невідкладно надавати таку інформацію за запитом та відповідно до визначених термінів та відповідного рівня деталізацій встановлених регулюючим відомством. Інформація, надання якої вимагає регулююче відомство, повинна відповідати цьому завданню. Регулююче відомство зобов’язане видати підстави для свого запиту щодо інформації.

Стаття 117