Правила поведінки та судове співробітництво

Сторони підтримуватимуть:

а) розробку торговельними або професійними об’єднаннями або організаціями правил поведінки, спрямованих на сприяння захисту прав інтелектуальної власності;

b) передачу компетентним органам Сторін проектів правил поведінки і будь-яких висновків щодо застосування цих правил поведінки.

 

Стаття 252

Співробітництво

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою забезпечення виконання обов’язків та зобов’язань, набутих згідно з цією Главою.

 

2. Відповідно до положень Розділу V (Економічне і галузеве співробітництво) та відповідно до положень Розділу VI (Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством) цієї Угоди, сфери співробітництва включають, але не обмежуються ними, такі види діяльності:

а) обмін інформацією стосовно правової бази з питань прав інтелектуальної власності та відповідних правил щодо охорони та захисту; обмін досвідом між Україною та Стороною ЄС стосовно розвитку законодавства;

b) обмін досвідом між Україною та Стороною ЄС стосовно захисту прав інтелектуальної власності;

c) обмін досвідом між Україною та Стороною ЄС стосовно правозастосування на центральному та субцентральному рівні митною службою, міліцією, адміністративними та судовими органами; координація дій з метою запобігання експорту контрафактних товарів, в тому числі з іншими країнами;

d) нарощування потенціалу; обмін та підготовка персоналу;

e) пропагування та розповсюдження інформації стосовно прав інтелектуальної власності, зокрема, серед ділових кіл та в громадянському суспільстві; широка поінформованість споживачів і власників прав;

f) посилення співробітництва на інституційному рівні, наприклад між відомствами з інтелектуальної власності;

g) активне сприяння поінформованості та освіченості широкої громадськості щодо напрямків реалізації прав інтелектуальної власності: формулювання ефективних стратегій для визначення ключових аудиторій і створення комунікаційних програм з метою посилення інформованості споживачів та засобів масової інформації щодо наслідків порушень інтелектуальної власності, зокрема ризик для здоров’я і безпеки і зв’язок з організованою злочинністю.

 

3. Без шкоди пунктам 1 і 2 цієї статті і як доповнення до них, Сторони погоджуються підтримувати ефективний діалог з питань інтелектуальної власності («ІВ Діалог»), підпорядкований Комітету з питань торгівлі, з метою розгляду питань, що стосуються охорони і захисту прав інтелектуальної власності, передбачених цією Главою, а також будь-якого іншого відповідного питання.

 

ГЛАВА 10

КОНКУРЕНЦІЯ

Частина 1

Антиконкурентні дії та злиття

Стаття 253

Визначення

Для цілей цієї Частини:

1. «відомство з питань конкуренції» означає:

a) для України – Антимонопольний комітет України; та

b) для Сторони ЄС – Європейська Комісія.

 

2. «Законодавство про конкуренцію» означає:

a) для України – Закон України № 2210-ІІІ від 11 січня 2001 року (зі змінами та доповненнями)та акти щодо його імплементації та ті, що вносять до них зміни і доповнення. У разі колізії між положеннями Закону № 2210-III та іншими суттєвими положеннями про конкуренцію, Україна гарантуватиме, що положення закону мають переважну силу в рамках колізії;

b) для Сторони ЄС – статті 101, 102 та 106 Договору про функціонування Європейського Союзу, Регламент Ради (ЄС) № 139/2004 від 20 січня 2004 року про контроль над концентрацією суб’єктів господарювання (Регламент ЄС про злиття) та акти щодо їх імплементації та ті, що вносять до них зміни і доповнення; а також

c) будь-які зміни, які можуть бути внесені до вищезазначених актів після набрання чинності цією Угодою.

 

3. Терміни, що використовуються у цій Частини, роз’ясняються далі у Додатку ХХІІІ до цієї Угоди.

 

Стаття 254

Принципи

 

Сторони визнають важливість вільної та неспотвореної конкуренції у торговельних відносинах. Сторони визнають, що антиконкурентні господарські практики та операції потенційно можуть спотворити належне функціонування ринків та загалом зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі. Тому вони погоджуються, що зазначені нижче практики та операції, як визначено їх відповідним законодавством про конкуренцію, є несумісними з цією Угодою у тій мірі, у якій вони можуть вплинути на торгівлю між Сторонами:

(a) угоди, узгоджені дії суб’єктів господарювання та рішення об’єднань суб’єктів господарювання, метою або наслідками яких є перешкоджання, обмеження, спотворення чи суттєве послаблення конкуренції на території будь-якої із Сторін;

(b) зловживання одним або декількома суб’єктами господарювання домінуючим становищем на території будь-якої із Сторін; або

(c) концентрація суб’єктів господарювання, що має наслідком монополізацію чи значне обмеження конкуренції на ринку на території будь-якої із Сторін.

 

Стаття 255

Імплементація

 

1. Україна та Сторона ЄС забезпечуватимуть застосування законодавства про конкуренцію, яке ефективно протидіє практикам та операціям, зазначеним вище в статті 254(a), (b) i (c)цієї Угоди.

 

2. Сторони забезпечуватимуть функціонування органів, уповноважених та належним чином обладнаних для забезпечення ефективного застосування законодавства, визначеного у пункті 1 цієї статті.

 

3. Сторони визнають важливість застосування свого відповідного законодавства про конкуренцію у прозорий, своєчасний та недискримінаційний спосіб, поважаючи принципи процесуальної справедливості та права на захист. Кожна Сторона, зокрема, має забезпечити, щоб:

a) перед накладенням відомством з питань конкуренції однієї із Сторін санкцій чи зобов’язань на будь-яку фізичну чи юридичну особу за порушення законодавства про конкуренцію, воно надає право цій особі бути заслуханою та представити докази протягом обґрунтованого строку, визначеного відповідним законодавством Сторін про конкуренцію, після повідомлення відповідної фізичної або юридичної особи про попередні висновки щодо існування порушення; та

b) суд або інша незалежна судова установа, визначена законодавством цієї Сторони, встановлює або, на вимогу особи, переглядає будь-які такі санкції чи зобов’язання.

 

4. На вимогу Сторони, кожна із Сторін надає іншій Стороні відкриту інформацію щодо діяльності стосовно застосування свого законодавства про конкуренцію та законодавства, яке стосується зобов’язань, що охоплюються цією Частиною.

 

5. Відомство з питань конкуренції затвердить та опублікує документ, в якому роз’яснюються принципи визначення будь-яких штрафних санкцій, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію.

 

6. Відомство з питань конкуренції затвердить та опублікує документ, в якому роз’яснюються принципи, які застосовуються при оцінці горизонтальних злиттів.

 

Стаття 256

Наближення законодавства та практики застосування

 

Україна наблизить своє законодавство про конкуренцію та практику застосування до acquis ЄС так, як це визначено нижче:

1. Регламент Ради (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 року щодо імплементації правил конкуренції, викладених у статтях 81 та 82 Договору.

Термін:

Стаття 30 Регламенту має бути імплементована протягом трьох років після набрання чинності цією Угодою.

 

2. Регламент Ради (ЄС) № 139/2004 від 20 січня 2004 року щодо контролю за концентрацією між підприємствами (Регламент ЄС про злиття).

Термін:

Статті 1 та 5 (1) і (2) Регламентy мають бути імплементовані протягом трьох років після набрання чинності цією Угодою;

Стаття 20 має бути імплементована протягом трьох років після набрання чинності цією Угодою.

 

3. Регламент Комісії (ЄС) № 330/2010 від 20 квітня 2010 року про застосування статті 101(3) Договору про функціонування Європейського Союзу до категорій вертикальних угод та узгоджених практик.

Термін:

Статті 1, 2, 3, 4, 6, 7 та 8 Регламентy мають бути імплементовані протягом трьох років після набрання чинності цією Угодою.

 

4. Регламент Комісії (ЄС) № 772/2004 від 27 квітня 2004 року про застосування статті 81 (3) Договору до категорій угод з передачі технології.

Термін:

Статті 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 Регламентy мають бути імплементовані протягом трьох років після набрання чинності цією Угодою.

Стаття 257