Боротьба зі злочинністю та корупцією

 

1. Сторони зобов’язуються співпрацювати у боротьбі з кримінальною та незаконною організованою чи іншою діяльністю, а також з метою її попередження.

 

2. Таке співробітництво спрямовуватиметься на вирішення, inter alia, таких проблем:

a) незаконне переправлення через державний кордон нелегальних мігрантів, торгівля людьми і вогнепальною зброєю та незаконний обіг наркотиків;

b) контрабанда товарів;

c) економічні злочини, зокрема злочини у сфері оподаткування;

d) корупція як в приватному, так і в державному секторі;

e) підробка документів;

f) кіберзлочинність.

 

3. Сторони зобов’язуються посилювати двостороннє, регіональне та міжнародне співробітництво у цій сфері, зокрема співробітництво із залученням Європолу. Сторони і надалі розвиватимуть співробітництво, inter alia, стосовно:

a) обміну найкращими практиками, в тому числі щодо методик розслідування та криміналістичних досліджень,

b) обміну інформацією відповідно до існуючих правил,

c) посилення потенціалу, зокрема навчання та, у разі необхідності, обмін персоналом,

d) питань, пов’язаних із захистом свідків та жертв.

 

4. Сторони зобов’язані ефективно виконувати Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року та три Протоколи до неї, Конвенцію ООН проти корупції 2003 року та інші відповідні міжнародні документи.

 

Стаття 23

Співробітництво у боротьбі з тероризмом

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою попередження та запобігання актам тероризму згідно з міжнародним правом, міжнародним правом щодо захисту прав людини, біженців та гуманітарним правом, а також відповідними нормативними та підзаконними актами Сторін. Зокрема, Сторони погоджуються співпрацювати на основі повного виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1373 2001 року, Глобальної контр-терористичної стратегії ООН 2006 року та інших документів ООН, а також відповідних міжнародних конвенцій та документів.

 

2. Сторони зобов’язуються здійснювати це, зокрема:

a) шляхом обміну інформацією щодо терористичних угрупувань та організованих груп, які здійснюють їх підтримку,

b) шляхом обміну досвідом та інформацією про тенденції тероризму та стосовно засобів і способів боротьби з тероризмом, зокрема допомогу у технічній галузі та навчанні, та

c) шляхом обміну досвідом стосовно запобігання тероризму.

Обмін всією інформацією відбуватиметься відповідно до міжнародного та національного права.

 

Стаття 24

Правове співробітництво

 

1. Сторони домовились надалі розвивати судове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, повною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та базуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд.

 

2. Сторони домовилися розвивати подальше судове співробітництво між Україною та ЄС у цивільних справах на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу, а також захисту дітей.

 

3. Стосовно судового співробітництва в кримінальних справах Сторони намагатимуться посилити взаємодію щодо взаємної правової допомоги та екстрадиції. Це включатиме, у разі необхідності, приєднання до відповідних міжнародних документів ООН та Ради Європи, зокрема Римський Статут Міжнародного кримінального суду 1998 року, та їх виконання, як зазначається у статті 8 цієї Угоди,а також більш тісне співробітництво з Євроюстом.

РОЗДІЛ IV

ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ

РОЗДІЛ IV

ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ

ГЛАВА 1

Національний режим та доступ товарів на ринки

 

Частина 1

Загальні положення

Стаття 25

Цілі

 

Сторони поступово будуть створювати зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду у максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою[1], відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі – ГАТТ-1994).

 

Стаття 26

Сфера застосування

 

1. Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами[2], що походять з територій Сторін.

 

2. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди «(Щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва»).

 

Частина 2

Скасування мит, зборів та інших платежів

 

Стаття 27

Визначення мита

 

Для цілей цієї Глави «мито» включає будь-яке мито або інший платіж, пов’язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов’язаний з імпортом або експортом товару. «Мито» не включає:

(a) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;

(b) мита, що стягуються згідно з Главою 2 «(Засоби захисту торгівлі») Розділу IV цієї Угоди;

(c) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.

 

Стаття 28

Класифікація товарів

 

Класифікація товарів у торгівлі між Сторонами має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленої відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі – ГС), що включає подальші зміни до неї.

 

Стаття 29

Скасування ввізного мита

 

1. Кожна Сторона зменшить або скасує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі – Графіки).

Із дотриманням пункту 1 для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди.

 

2. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначатиметься у Додатку І до цієї Угоди.

 

3. Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння (далі – РНС), така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і до тих пір вона буде нижчою ставки мита, розрахованої відповідно до Графіку цієї Сторони.

 

4. Через 5 років після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету асоціації з питань торгівлі, як це визначено статтею 465 цієї Угоди (тут і далі, також – Комітет з питань торгівлі), про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або іншу будь-яку проміжну категорію, визначену Графіками для цих товарів.

 

Стаття 30

Статус-кво

 

Жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар походженням з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може:

(a) підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення у односторонньому порядку; або

(b) зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу врегулювання спорів (далі – ОВС) Світової організації торгівлі (далі – СОТ).

 

Стаття 31

Вивізне (експортне) мито

 

1. Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи, які мають еквівалентний вплив, що накладається на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію.

 

2. Мита або заходи, що мають еквівалентний вплив, які застосовуються в Україні та зазначені у Додатку І-D до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку І-D до цієї Угоди. У разі внесення змін до законів України зобов’язання, прийняті відповідно до Графіку, що міститься у Додатку І-D до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати захисні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку І-D до цієї Угоди. Дія таких захисних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку І-D до цієї Угоди.

 

Стаття 32