Прозорість та обмін інформацією

1. Без шкоди положенням статті 68 цієї Угоди, Сторони мають співпрацювати задля покращення взаємного розуміння з питань їх структури офіційного контролю та механізмів, через які відбуватиметься застосування санітарних і фітосанітарних заходів та їх виконання. Досягти цього можна, серед іншого, шляхом звітів міжнародного аудиту, що оприлюднюють, та це, в свою чергу, дозволяє Сторонам проводити обмін інформацією стосовно результатів таких звітів та іншої інформації, якщо це необхідно.

 

2. У рамках наближення законодавства, як визначено у статті 64 цієї Угоди, або визначення еквівалентності, як визначено у статті 66 цієї Угоди, Сторони мають надавати інформацію щодо законодавства та інших процесуальних змін, прийнятих з цих питань.

 

3. В цьому контексті СторонаЄС має завчасно інформувати Україну про внесення будь-яких змін до законодавства Сторони ЄС, щоб надати Україні можливість внести відповідні зміни до свого законодавства.

 

Необхідно досягти відповідного рівня співробітництва задля сприяння передачі законодавчих документів на прохання будь-якої із Сторін.

 

Щоб досягти цього, Сторони мають повідомляти одна одну через контактні пункти. Сторони також інформують одна одну про будь-які зміни стосовно цього питання.

 

Стаття 68

Повідомлення, консультації та сприяння обміну інформацією

 

1. Кожна Сторона повідомляє іншу Сторону у письмовій формі протягом двох робочих днів про будь-які серйозні або важливі ризики здоров’ю населення, тварин, рослин, зокрема контроль надзвичайних ситуацій в харчовому ланцюгу, коли чітко ідентифіковано серйозний ризик для здоров’я, пов’язаний із споживанням продуктів тваринного та рослинного походження, а саме:

(a) будь-які заходи, що впливають на рішення регіональної диференціації, що вказані у статті 65 цієї Угоди;

(b) присутність або розвиток хвороб тварин, що зазначені у Додатку VI-A до цієї Угоди або регульованих шкідників із переліку, зазначеному у Додатку VI-B до цієї Угоди;

(c) винаходи, що є епідеміологічно важливими, або важливі відповідні ризики стосовно хвороб тварин або шкідників, що не перелічені у Додатку VI-A та Додатку VI-B до цієї Угоди, які є новими хворобами тварин та шкідників; та

(d) будь-які додаткові заходи, що не підпадають під основні вимоги, запроваджені сторонами стосовно відповідних заходів контролю або ліквідаціїхвороб тварин чи шкідників, або захисту здоров’я населення чи рослин та будь-яких змін у політиці з профілактики, зокрема політику вакцинації.

 

2. (a) Повідомлення повинні бути зроблені у письмовій формі через контактні пункти відповідно до пункту 3 статті 67 цієї Угоди.

(b) Письмові повідомлення означають повідомлення поштою, факсом або електронною поштою. Повідомлення мають надсилатися лише між контактними пунктами, вказаними у пункті 3 статті 67 цієї Угоди.

 

3. У випадках, коли Сторона має серйозні занепокоєння стосовно ризиків для здоров’я населення, тварин, рослин, консультації з цього питання мають, на запит Сторони, розпочатися як тільки можливо та у всіх випадках, протягом 15 робочих днів. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації, задля попередження зупинення торгівлі, та задля досягнення взаємоприйнятних рішень, сумісних із захистом здоров’я населення, тварин та рослин.

 

4. На прохання однієї із сторін, консультації з питань утримання та поводження з тваринами мають розпочатися як тільки можливо, та у всіх випадках, протягом 20 робочих днів з дати повідомлення. У таких ситуаціях кожна Сторона має докладати всіх можливих зусиль для надання всієї необхідної інформації.

 

5. На прохання однієї із сторін, консультації з питань, вказаних у пунктах 3 та 4 цієї статті, мають проходити у режимі відео- або аудіоконференцій. Сторона, на прохання якої такі консультації ініційовано, має забезпечити підготовку протоколу консультацій, що формально затверджуються Сторонами. З метою такого затвердження застосовується пункт 3 статті 67 цієї Угоди.

 

6. Взаємозастосовна система швидкого інформування та механізм раннього попередження, у разі виникнення будь-якої ветеринарної чи фітосанітарної надзвичайної ситуації, застосовуватиметься пізніше, після імплементації Україною необхідних у цій сфері правових актів та створення умов правильного функціонування таких механізмів на місцях.

 

Стаття 69

Торговельні умови

1. Загальні умови імпорту

(a) Стосовно товарів, зазначених у Додатках IV-A та Додатку IV-С (2) до цієї Угоди, Сторони погоджуються застосовувати загальні умови імпорту. Без шкоди положенням статті 65 цієї Угоди, умови імпорту Сторони-імпортера розповсюджуються на всю територію Сторони-експортера. При введенні в дію цієї Угоди, та відповідно до статті 67 цієї Угоди, Сторона-імпортер повідомляє Сторону-експортера про свої санітарні та фітосанітарні вимоги імпорту стосовно товарів, зазначених у Додатках IV-A та Додатку IV-С (2) до цієї Угоди. Така інформація включає, якщо необхідно, моделі офіційних сертифікатів або декларації чи комерційні документи, які встановлені Стороною-імпортером.

b) (i) Щодо нотифікацій Сторін про будь-які зміни або запропоновані зміни умов, які вказані у пункті 1(а) цієї статті, то вони мають відповідати положенням Угоди СФЗ та її додатковим рішенням про повідомлення стосовно заходів. Без шкоди статті 73 цієї Угоди, Сторона-імпортер бере до уваги час на транспортування між Сторонами, для встановлення дати введення в дію змінених положень, відповідно до пункту 1(а);

(ii) У випадку, коли Сторона-імпортер не може виконувати ці вимоги повідомлень, вона продовжує приймати сертифікат або атестат, що гарантує попередньо затверджені умови за 30 днів після введення в дію змінених положень імпорту.

 

2. Умови імпорту після визнання еквівалентності

(a) Протягом 90 днів з дати прийняття рішення щодо визнання еквівалентності, Сторони застосовують необхідні законодавчі та адміністративні заходи для імплементації визнання еквівалентності з метою здійснення торгівлі товарами, вказаними у Додаткy IV-A та Додаткy IV-С (2) до цієї Угоди. В секторах та підсекторах, щодо яких всі відповідні санітарні та фітосанітарні заходи Сторони-експортера визнаються еквівалентними Стороною-імпортером. Стосовно таких товарів, отримання моделі офіційного сертифікату або офіційного документу, який потребує Сторона-імпортер, може, на цьому етапі, бути замінена отриманням сертифікату, що видається згідно умов Додаткy XІІ.B до цієї Угоди;

(b) Стосовно товарів секторів або під секторів, щодо яких один або декілька, але не всі заходи, визнані еквівалентними, здійснення торгівлі проводиться відповідно до умов, вказаних у пункті 1(а). У випадку прохання зі Сторони-експортера, застосовується пункту 5 цієї статті.

 

3. З дати набрання чинності цією Угодою, товари, згадані у Додатку IV-А та Додатку IV-С(2) до цієї Угоди не є предметом дозволів для імпорту.

Будь-який час входження в силу цієї Угоди раніше терміну 31 грудня 2013 року не матиме будь-якого впливу на допомогу щодо інституційної розбудови.

 

4. Стосовно умов, що впливають на торгівлю товарами, зазначеними у пункті 1(а), на запит Сторони-експортера, Сторони розпочинають консультації у рамках Підкомітету з управління СФЗ відповідно до статті 74 цієї Угоди, щоб погодити альтернативні чи додаткові умови імпорту Сторони-імпортера. Такі альтернативні чи додаткові умови можуть, у тих випадках, де доречно, базуватися на заходах Сторони-експортера, що визнані еквівалентними Стороною-імпортером. Якщо це узгоджено, Сторона-імпортер приймає необхідні законодавчі та/або адміністративні заходи, щоб дозволити імпорт на цій базі протягом 90 днів.

 

5. Перелік потужностей, умови схвалення.

(a) Стосовно імпорту продуктів тваринного походження, що вказані у пункті 2 Додатку IV-А до цієї Угоди, на прохання Сторони-експортера, що супроводжуються відповідними гарантіями, Сторона-імпортер має попередньо схвалити переробні підприємства, що вказані у Додатку VІІІ (2.1) до цієї Угоди, що знаходяться на території Сторони-експортера, без проведення попередніх інспекцій окремих підприємств. Таке схвалення має відповідати умовам та вимогам Додатку VІІІ до цієї Угоди, окрім випадків, коли запитується додаткова інформація, Сторона-імпортер вживає необхідні законодавчі та/або адміністративні заходи, що дозволяє здійснення імпорту на цих підставах, протягом 30 робочих днів з дати отримання запиту та відповідних гарантій Стороною-імпортером.

Попередній перелік підприємств має бути схвалений відповідно до процедури, визначеної у Додатку VІІІ до цієї Угоди.

(b) Стосовно імпорту продуктів тваринного походження, що вказані у пункті 2.(а), Сторона-експортер повідомляє Сторону-імпортера про перелік потужностей, що відповідають вимогам Сторони-імпортера.

 

6. На прохання Сторони, інша Сторона має надати необхідні пояснення та супровідну документацію стосовно визначень та рішень, які підпадають під сферу дії цієї статті.

 

Стаття 70

Процедура сертифікації

1. Для процедури сертифікації та видачі сертифікатів та офіційних документів Сторони погоджуються з принципами, викладеними в Додатку XІI до цієї Угоди.

 

2. Підкомітет з управління СФЗ, про який йдеться у статті 74 цієї Угоди, може погодитися із правилами, що застосовуватимуться у випадку електронної сертифікації, припинення та заміни дії сертифікатів.

 

3. У рамках наближення законодавства, як визначено у статті 64 цієї Угоди, Сторони узгодять спільні моделі сертифікатів у разі необхідності.

 

Стаття 71

Верифікація

 

1. З метою забезпечення впевненості у процедурі ефективної імплементації цієї Глави, кожна Сторона має право на наступне:

(a) підтверджувати, відповідно до положень Додатку Х до цієї Угоди, всю або частину програми контролю іншої Сторони чи інші застосовані заходи. Витрати на проведення такого підтвердження покладаються на Сторону, яка його проводить;

(b) починаючи з дати, яка визначається за згодою сторін, отримувати на своє прохання від іншої Сторони інформацію щодо всіх або частини програм повного контролю та звіти щодо результатів контролю, проведеного за даною програмою;

(c) для лабораторних випробувань, що відносяться до товарів, перелічених у Додатку IV-A та Додатку IV-С (2) до цієї Угоди, на прохання Сторони та при необхідності приймати участь у періодичній порівняльній програмі тестування стосовно певних випробувань, що організовані контрольною референт-лабораторією іншої Сторони. Витрати на таку участь несе Сторона, що ініціювала участь.

 

2. Будь-яка із Сторін може надавати інформацію про результати перевірок та висновки підтвердження відповідно до пункту 1(а) цієї статті третім Сторонам, та оприлюднювати на вимогу результати, як того можуть вимагати положення, що застосовуються до кожної із Сторін. Конфіденційні положення, що застосовуються до будь-якої із Сторін, повинні дотримуватися в такий обмін та/або публікації результатів, у разі необхідності.

 

3. Підкомітет з управління СФЗ, про який йде мова у статті 74 цієї Угоди, може вносити зміни шляхом прийняття рішення в Додаток Х до цієї Угоди, приділяючи належну увагу відповідній роботі, яка була проведена міжнародними організаціями.

 

4. Результати верифікації можуть іти на користь заходів, відповідно до статей 64, 66 та 72 цієї Угоди, Сторін або однієї зі Сторін.

 

Стаття 72