Перегляд виконання зобов’язань

 

З метою поступової лібералізації транскордонного надання послуг між Сторонами, Комітет з питань торгівлі регулярно переглядає переліки зобов’язань, про які йдеться в статті 95 цієї Угоди. Такий перегляд враховує рівень прогресу стосовно транспонування, впровадження та застосування правових актів ЄС, зазначених у Додатку ХVІІ до цієї Угоди, та їхній вплив на усунення решти перешкод на шляху транскордонного надання послуг між Сторонами.

 

Частина 4

Тимчасова присутність фізичних осіб для цілей економічної діяльності

Стаття 97

Сфера застосування

Ця Частина застосовується до заходів Сторін стосовно в’їзду та тимчасового перебування[25] на її території категорій фізичних осіб, які надають послуги, визначені у статті 86(17) до– (21) цієї Угоди.

 

Стаття 98

Основний персонал

1. Юридична особа України або юридична особа Сторони ЄС має право приймати на роботу в одне зі своїх дочірніх підприємств, філій та представництв, засноване на території України або Сторони ЄС, відповідно до чинного законодавства країни постійного місця знаходження юридичної особи, працівників, які є громадянами України та держав-членів Європейського Союзу, за умови, що ці працівники є основним персоналом, як визначено статтею 86 цієї Угоди, та працюють виключно на юридичні особи, дочірні підприємства, філії та представництва. Строк дії дозволу на роботу та проживання такого персоналу не повинен перевищувати період найму. В’їзд і тимчасове перебування такого персоналу становить період до трьох років.

 

2. В’їзд і тимчасове перебування на території України або Сторони ЄС фізичних осіб України та Сторони ЄС відповідно дозволено, якщо ці фізичні особи є представниками юридичних осіб та є бізнес відвідувачами у значенні, передбаченому в статті 86(17)(«a») цієї Угоди. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, в’їзд і тимчасове перебування бізнес- відвідувачів не повинно перевищувати 90 днів протягом 12 місяців.

 

Стаття 99

Випускники-стажери

 

Юридичні особи України або юридичні особи Сторони ЄС мають право приймати на роботу в одне зі своїх дочірніх підприємств, філій та представництв, засноване відповідно на території України або Сторони ЄС згідно з чинним законодавством країни постійного місцезнаходження, випускників-стажерів, які є громадянами України та держав-членів Європейського Союзу відповідно, за умови, що вони працюють виключно на юридичні особи, дочірні підприємства, філії та представництва. Тимчасовий в’їзд та перебування випускників-стажерів не повинні перевищувати один рік.

Стаття 100

Продавці бізнес-послуг

 

Кожна Сторона дозволяє тимчасовий в’їзд і перебування продавців бізнес-послуг на період до 90 днів протягом 12 місяців.

 

Стаття 101

Постачальники договірних послуг

 

1. Сторони підтверджують свої обов’язки, що є результатом їхніх зобов’язань в рамках Генеральної угоди про торгівлю послугами 1994 року (далі – ГАТС) стосовно в’їзду та тимчасового перебування постачальників договірних послуг.

 

2. Для кожного сектора, перерахованого нижче, кожна Сторона дозволяє надання послуг на своїй території постачальниками договірних послуг іншої Сторони, відповідно до умов, визначених у пункті 3 цієї статті та у Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо постачальників договірних послуг та незалежних фахівців:

a) Юридичні послуги

b) Бухгалтерський облік та бухгалтерські послуги

c) Консультаційні послуги щодо оподаткування

d) Послуги у сфері архітектури, містобудування та парково-ландшафтної архітектури

e) Інженерні послуги, послуги з комплексного проектування

f) Комп’ютерні послуги та пов’язані з ними послуги

g) Послуги з наукових досліджень та розвитку

h) Реклама

i) Послуги з управлінського консультування

j) Послуги, пов’язані з управлінським консультуванням

k) Послуги з технічних випробувань та аналізу

l) Пов’язані наукові послуги та послуги з технічного консультування

m) Технічне обслуговування та ремонт обладнання в рамках договору щодо післяпродажного або післяорендного обслуговування

n) Послуги з перекладу

o) Роботи з дослідження місцевості

p) Екологічні послуги

q) Послуги туристичних агентства та туроператорів

r) Розважальні послуги

 

3. Зобов’язання, прийняті Сторонами, повинні відповідати таким умовам:

(a) Фізичні особи повинні бути залучені до надання послуг на тимчасовій основі як працівники юридичної особи, яка підписала договір на надання послуг на термін, що не перевищує 12 місяців;

(b) Фізичні особи, що в’їжджають на територію іншої Сторони, повинні пропонувати такі послуги як працівники юридичної особи, які надавали ці послуги щонайменше рік до моменту подання заявки на в’їзд до іншої Сторони. Крім того, фізичні особи на момент подачі заявки на в’їзд до іншої Сторони повинні мати професійний досвід у сфері діяльності, яка є предметом контракту, не менше трьох років[26];

(c) Фізичні особи, що в’їжджають до іншої Сторони, повинні мати:

(i) диплом про вищу освіту або кваліфікацію, що підтверджують знання належного рівня^[27]; та

(ii) професійну кваліфікацію, там де це вимагається для здійснення діяльності відповідно до законів, підзаконних актів та правових вимог Сторони де надаються послуги.

(d) Фізична особа не повинна отримувати винагороду за надання послуг на території іншої Сторони, за винятком винагороди, що виплачується юридичною особою, яка є роботодавцем фізичної особи;

(e) В’їзд та тимчасове перебування фізичних осіб на території Сторони повинно загалом становити не більше 6 місяців або, у випадку Люксембурга, 25 тижнів у будь-який дванадцятимісячний період або протягом дії контракту, в залежності від того, який з цих періодів коротший;

(f) Доступ, наданий відповідно до положень цієї статті стосується лише діяльності з надання послуг, яка є предметом договору, і не надає право користуватися професійним званням Сторони, де послуга надається;

(g) Кількість осіб, на яку поширюється договір на надання послуг, не повинна перевищувати кількість, необхідну для виконання договору, відповідно до вимог, встановлених у законах, підзаконних актах та інших правових вимогах Сторони, де послуга надається;

(h) Іншим вибірковим обмеженням, у тому числі стосовно кількості фізичних осіб у формі перевірок економічних потреб, встановленим у Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо постачальників договірних послуг та незалежних фахівців.

 

Стаття 102

Незалежні фахівці

 

1. Сторони підтверджують свої відповідні обов’язки згідно із зобов’язаннями за ГАТС щодо в’їзду та тимчасового перебування незалежних фахівців.

 

2. Для кожного сектора, перерахованого нижче, Сторони дозволяють надавати послуги на їхній території незалежним фахівцям іншої Сторони відповідно до умов, визначених у пункті 3 цієї статті та Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо застережень про постачальників договірних послуг та незалежних фахівців.

a) Юридичні послуги

b) Послуги в галузі архітектури, містобудування та парково-ландшафтної архітектури

c) Інженерні послуги, послуги з комплексного проектування

d) Комп’ютерні послуги та пов’язані послуги

e) Послуги з управлінського консультування та послуги, пов’язані з управлінським консультуванням

f) Послуги з перекладу

 

3. Зобов’язання, прийняті Сторонами, повинні відповідати таким умовам:

(a) фізичні особи повинні бути задіяні у наданні послуг на тимчасовій основі у якості самозайнятих осіб, зареєстрованих на території іншої Сторони, та повинні мати договір на надання послуг на період, що не перевищує 12 місяців;

(b) Фізичні особи, що в’їжджають на територію іншої Сторони, повинні мати, на час подачі заявки на в’їзд на територію іншої Сторони, принаймні шість років професійного досвіду у сфері діяльності, яка є предметом договору;

(c) Фізичні особи, які в’їжджають на територію іншої Сторони, повинні мати:

(i) диплом про вищу освіту або кваліфікацію, що підтверджує знання належного рівня^[28]; та

(ii) професійну кваліфікацію, відповідно до вимог, для здійснення діяльності відповідно до законів, підзаконних актів та законодавчих вимог Сторони на території якої послуга надається.

(d) Тимчасовий в’їзд та перебування фізичних осіб на території Сторони повинно загалом тривати не більше 6 місяців або, у випадку Люксембургу, 25 тижнів у будь-який 12-місячний період або протягом строку дії договору, в залежності від того, який з цих періодів коротший;

(e) Доступ, наданий відповідно до положень цієї статті стосується лише діяльності з надання послуг, яка є предметом договору, і не надає право використовувати професійне звання Сторони, де послуга надається;

(f) Іншим вибірковим обмеженням, у тому числі стосовно кількості фізичних осіб у формі перевірок економічних потреб, встановленим у Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо застережень про постачальників договірних послуг та незалежних фахівців.

 

Частина 5

Нормативно-правова база

Підрозділ 1

Національне регулювання

Стаття 103

Сфера дії та визначення

1) Визначений нижче порядок застосовується до заходів, які Сторони вживають стосовно ліцензування, яке впливає на:

a) транскордонне надання послуг;

b) заснування на їхній території юридичних та фізичних осіб, визначених у статті 86 цієї Угоди; або

c) тимчасове перебування на їхній території категорій фізичних осіб, визначених у пунктах з 17 до 21 статті 86 цієї Угоди.

 

2) У разі транскордонного надання послуг, цей порядок застосовується лише до секторів, щодо яких Сторона має конкретні зобов’язання, і в тій мірі, в якій ці конкретні зобов’язання застосовуються. У випадку заснування, цей порядок не застосовується до сектора, якщо відповідне застереження включено до Додатків ХVI-А та ХVI-D до цієї Угоди. Щодо тимчасового перебування фізичних осіб, цей порядок не застосовується до сектора, для якого застереження включено до Додатків ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди.

 

3) Цей порядок не застосовується до заходів в тій мірі, у якій вони становитимуть обмеження для плану-графіку визначеного відповідно до статей 88, 93 і 94 цієї Угоди.

 

4) Для цілей цієї Частини:

a) «Ліцензування» означає процес, при якому постачальник послуг або інвестор, в силу необхідності, вживає заходів для того, щоб отримати від компетентного органу рішення про дозвіл на надання послуг, заснування, або зважаючи на дозвіл щодо заснування економічної діяльності, іншої ніж надання послуг, у тому числі і рішення про внесення змін або продовження терміну дії такого дозволу.

b) «Компетентний орган» означає будь-який центральний, регіональний або місцевий уряд та орган влади або неурядовий орган, що має повноваження, делеговані центральними, регіональними або місцевими урядами чи органами влади, який приймає рішення про ліцензування.

c) «Процедури ліцензування» означають процедури, яких необхідно дотримуватися в рамках процесу ліцензування.

 

Стаття 104

Умови ліцензування

 

1. Ліцензування повинно здійснюватися на основі критеріїв, які не дають можливості компетентним органам реалізовувати свої повноваження з оцінювання на власний розсуд.

 

2. Критерії, зазначені у пункті 1 цієї статті, повинні:

a) співвідноситися із законними цілями державної політики;

b) бути чіткими і недвозначними;

c) бути об’єктивними;

d) встановлюватися заздалегідь;

e) оприлюднюватися заздалегідь;

f) бути прозорими та доступними.

 

3. Ліцензія видається, як тільки буде встановлено, за результатами належної перевірки, що умови для отримання ліцензії були виконані.

 

4. Стаття 286 цієї Угоди застосовується до положень цієї Глави.

 

5. Якщо кількість ліцензій, доступних для певного виду діяльності, обмежена внаслідок нестачі доступних природних ресурсів або технічного потенціалу, Сторони застосовують процедуру відбору потенційних кандидатів, яка забезпечує повну гарантію неупередженості та прозорості, зокрема належне оприлюднення початку, проведення та завершення процедури.

 

6. За умови дотримання положень, встановлених цієї статтею, у процесі визначення правил процедури відбору Сторони можуть враховувати законні цілі державної політики, в тому числі питання щодо здоров’я, безпеки, захисту навколишнього середовища і збереження культурної спадщини.

 

Стаття 105

Процедури ліцензування

 

1. Процедури ліцензування та формальності повинні бути чіткими, оприлюдненими заздалегідь і гарантувати заявникам, що їхню заяву буде розглянуто об’єктивно і неупереджено.

 

2. Процедури ліцензування та формальності повинні бути якомога більш простими і не повинні надмірно ускладнювати або затримувати надання послуг. Будь-яка плата за ліцензування[29], яка може стягуватися з заявників за розгляд заяв, має бути обґрунтованою і пропорційною вартості зазначених процедур ліцензування.

 

3. Процедури ліцензування та формальності повинні гарантувати заявникам, що їхня заявка буде оброблена протягом обґрунтованого строку, який оприлюднений заздалегідь. Строк обчислюється з дати, коли вся документація була отримана компетентними органами. Якщо це виправдано складністю питання, строк може бути подовжено компетентним органом на обґрунтований проміжок часу. Подовження строку та його тривалість належним чином обґрунтовуються та повідомляються заявнику до закінчення дії першого строку.

 

4. У разі подання неповної заявки заявник повинен бути поінформований якомога швидше про необхідність надати будь-яку додаткову документацію. У цьому випадку строк, зазначений у пункті 3 цієї статті, може бути призупинено компетентними органами, доки ними не буде отримано всю необхідну документацію.

 

5. Якщо заявка на отримання ліцензії відхиляється, заявник повинен бути поінформований про це без невиправданої затримки. Заявник, за запитом, має право отримати інформацію про причини відхилення заявки і про строки оскарження рішення.

 

Підрозділ 2