Імпортні перевірки та інспекційні витрати

 

1. Сторони погоджуються, що імпортний контроль, при умовах імпорту Стороною-імпортером товарів зі Сторони-експортера, має базуватися на принципах, викладених у Частині (а) Додатка ХІ до цієї Угоди. Результати даних перевірок можуть іти на користь процесу підтвердження, зазначеному у статті 71 цієї Угоди.

 

2. Частота фізичних перевірок імпорту, що проводяться кожною Стороною, викладені у частині «В» Додатка ХІ до цієї Угоди. Сторони можуть змінювати цю частотність відповідно до своєї компетенції та національного законодавства, в результаті прогресу, що досягається відповідно до статей 64, 66 та 69 цієї Угоди, або в результаті перевірок, консультацій або інших заходів, зазначених у цій Угоді. Підкомітет з управління СФЗ, вказаний відповідно до статті 74 цієї Угоди, своїм рішенням може вносити відповідні зміни у Частину «В» Додатку ХІ до цієї Угоди.

 

3. Інспекційні платежі можуть покривати тільки витрати, що понесли компетентні органи влади за здійснення імпортних перевірок. Вони мають бути розраховані таким самим чином, як і витрати за інспекцію подібних внутрішніх товарів.

 

4. Сторона-імпортер на вимогу повідомляє Сторону-експортера стосовно будь-яких змін, зокрема причини таких змін, стосовно заходів щодо імпортних перевірок та інспекційних платежів та стосовно будь-яких суттєвих змін щодо адміністративного проведення таких перевірок.

 

5 Починаючи з дати, що буде визначена Підкомітетом з управління СФЗ, зазначеним у статті 74 цієї Угоди, Сторони можуть досягти згоди стосовно умов взаємного визнання процедур проведення контролю одна одної, як зазначено у підпункті»b» пункту 1 статті 71 цієї Угоди, з метою адаптування та взаємного зменшення частотності проведення імпортних перевірок стосовно товарів, що перелічені у пункті 2 статті 69 цієї Угоди.

З тієї дати Сторони можуть взаємно погодити контролі на певну групу товарів та, в результаті, зменшити або замінити імпортні перевірки цих товарів.

 

6. Умови визнання процедур проведення імпортних перевірок мають бути включені до Додатку ХІ до цієї Угоди відповідно до процедури, зазначеної у пункті 6 статті 74 цієї Угоди.

Стаття 73

Захисні заходи

 

1. У разі, якщо Сторона-імпортер в межах своєї території приймає заходи стосовно контролю над будь-якими підставами, що можуть призвести до серйозного ризику здоров’ю людей, тварин або рослин, Сторона-експортер, без шкоди пункту 2 цієї статті, приймає еквівалентні заходи, щоб попередити занесення такого ризику на територію Сторони-імпортера.

 

2. На підставі серйозних ризиків здоров’ю людей, тварин або рослин, Сторона-імпортер може застосовувати відповідні запобіжні заходи, необхідні для захисту людей, тварин та рослин. Стосовно норм транспортування між Сторонами, Сторона-імпортер обирає найбільш придатні рішення щоб уникнути непотрібних збоїв під час здійснення торгівлі.

 

3. Сторона, що приймає такі заходи в рамках пункту 2 цієї статті, повідомляє про них іншу Сторону протягом одного робочого дня з дати їх застосування. На прохання будь-якої із Сторін, та відповідно до пункту 3 статті 68 цієї Угоди, Сторони проводять консультації стосовно даної ситуації протягом 15 робочих днів після отримання даного повідомлення. Сторони приймають до уваги будь-яку інформацію, що може бути отримана у зв’язку із такими консультаціями, та намагаються уникнути непотрібних збоїв під час здійснення торгівлі, беручи до уваги, де можливо, наслідки проведення таких консультацій, зазначених у пункті 3 статті 68 цієї Угоди.

 

Стаття 74

Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами (СФЗ)

 

1. Засновується Підкомітет з управління СФЗ. Підкомітет з управління СФЗ має зібратися через 3 місяці з дати набрання чинності цією Угодою та, після цього, на прохання будь-якої зі Сторін або не менше ніж раз на рік. За згодою Сторін, засідання Підкомітету з управління СФЗ може бути проведено шляхом відео- та аудіоконференції. Підкомітет з управління СФЗ може також розглядати питання поза сесіями шляхом листування.

 

2. Підкомітет з управління СФЗ виконує наступні функції:

(a) контролює імплементацію цієї Глави та розглядає будь-яке питання стосовно цієї Глави, а також вивчає будь-які питання, що можуть виникати у зв’язку з її імплементацією:

(b) переглядає Додатки до цієї Глави, зокрема стосовно прогресу, якого було досягнуто у ході консультацій та процедур, передбачених цією Главою;

(c) в рамках перегляду, передбаченого підпунктом «b» цього пункту, якщо інше не передбачено цією Главою, вносити зміни, шляхом прийняття рішень, до Додатків IV–XIV до цієї Угоди; та

(d) у рамках перегляду, передбаченого підпунктом «b» цього пункту, надавати висновки та рекомендації іншим органам, як це зазначено у Розділі VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» цієї Угоди.

 

3. Сторони погоджуються створити технічні робочі групи, за необхідності, що складатимуться з експертів-представників Сторін, які визначатимуть та вирішуватимуть наукові та технічні питання, що випливають із застосування цієї Глави. У випадку потреби проведення додаткової експертизи, Сторони створюватимуть спеціальні групи, в тому числі наукові. Членство у таких спеціальних групах не повинно обмежуватися представниками Сторін.

 

4. Підкомітет з управління СФЗ регулярно звітуватиме перед Комітетом з питань торгівлі, заснованим відповідно до статті 465 цієї Угоди, про свою діяльність та рішення, прийняті в межах своєї компетенції.

 

5. Підкомітет з управління СФЗ затверджує свій внутрішній регламент на першому своєму засіданні.

 

6. Будь-які рішення, рекомендації, звіти та інші дії Підкомітету з управління СФЗ або будь-якої групи, заснованої Підкомітетом з управління СФЗ, пов’язанi з отриманням дозволу на імпорт, обміном інформацією, прозорістю, визнанням регіоналізації, еквівалентністю тa альтернативними заходами і будь-якими іншими питаннями, передбаченими пунктами 2 і 3, приймаються консенсусом між Сторoнaми.

 

ГЛАВА 5

МИТНІ ПИТАННЯ ТА СПРИЯННЯ ТОРГІВЛІ

 

Стаття 75

Цілі

 

Сторони визнають важливість митних питань та питань сприяння торгівлі в розвитку двостороннього торговельного середовища. Сторони домовляються посилити співробітництво у цій сфері з метою забезпечення того, щоб відповідні законодавство та процедури, а також адміністративна спроможність відповідних адміністративних органів, головним чином, відповідали цілям ефективного контролю та підтримки сприянню законній торгівлі.

 

Сторони визнають, що першочергове значення має надаватися законним цілям державної політики, в тому числі щодо сприяння торгівлі, безпеці і запобіганню шахрайства та збалансованому підходу до них.

 

Стаття 76

Законодавство та процедури

1. Сторони погоджуються, що їх відповідне торговельне та митне законодавство, як принципове питання, мають бути стабільними та всеохоплюючими, та, що положення і процедури мають бути пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними, і мають застосовуватися уніфіковано та ефективно, та, серед іншого, забезпечать:

(a) захист і сприяння законній торгівлі шляхом ефективного впровадження і дотримання вимог законодавства;

(b) уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на економічних операторів, запобігання шахрайству і надання подальшого сприяння економічним операторам, які мають високий рівень відповідності законодавству;

(c) застосування єдиного адміністративного документу у цілях митного декларування;

(d) більшу ефективність, прозорість і спрощення митних процедур та практик на кордоні;

(e) застосування сучасних митних методів, зокрема оцінку ризиків, постаудитний контроль та методи аудиту компаній для спрощення та сприяння ввозу та випуску товарів;

(f) скорочення витрат і збільшення передбачуваності для суб’єктів господарювання, зокрема малі та середні підприємства;

(g) без шкоди для застосування об’єктивних критеріїв оцінки ризиків, забезпечення недискримінаційних вимог та процедур, що застосовуються до імпорту, експорту і транзиту товарів;

(h) застосування міжнародних інструментів, що використовуються у митній справі і в торгівлі, в тому числі тих, що розроблені Всесвітньої митною організацією(далі – ВМО) (Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі 2005 року, Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція) 1990 року, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування статті VII ГАТТ-1994), ООН (Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажу на кордонах 1982 року), а також керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи;

(i) вжиття необхідних заходів для відображення та виконання положень переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 року (Кіотська конвенція);

(j) попереднього забезпечення обов’язкових рішень щодо тарифної класифікації та правил походження. Сторони гарантують, що рішення можуть бути відмінені або анульовані лише після нотифікації причетного суб’єкта та не матимуть зворотної дії, якщо тільки рішення не були прийняті на основі невірної або неповної інформації;

(k) введення та застосування спрощених процедур для уповноважених трейдерів відповідно до об’єктивних та недискримінаційних критеріїв;

(l) встановлення правил, які забезпечать, щоб будь-які штрафи, накладені за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорційними і недискримінаційними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок;

(m) застосування прозорих, недискримінаційних і пропорційних правил щодо ліцензування митних брокерів.

 

2. Для поліпшення робочих методів, а також для забезпечення недискримінації, прозорості, ефективності, цілісності та звітності операцій Сторони мають:

(a) вживати подальших кроків, спрямованих на скорочення, спрощення і стандартизацію даних і документації, що вимагаються митницею та іншими органами;

(b) спрощувати вимоги та формальності, якщо це можливо, щодо швидкого випуску та розмитнення товарів;

(c) забезпечувати ефективні, швидкі та недискримінаційні процедури, що гарантують право оскарження адміністративних дій, правил та рішень митних та інших органів, які стосуються товарів, пред’явлених митниці. Такі процедури для оскарження мають бути легкодоступними, у тому числі для малих та середніх підприємств, а будь-які витрати мають бути обґрунтованими та співрозмірними з витратами на подання скарги. Сторони також мають вживати заходи для забезпечення того, щоб у випадках, коли спірне рішення є предметом скарги, товари випускалися у нормальному режимі, а сплата мит могла бути відстрочена у зв’язку з будь-якими запобіжними заходами, які вважаються необхідними. Де вимагається, це має підлягати забезпеченню гарантією, такою як застава або депозит;

(d) забезпечувати збереження найвищих стандартів чесності, зокрема на кордоні, шляхом застосування заходів, що відображають принципи відповідних міжнародних конвенцій та інструментів у цій сфері, зокрема Декларація з професійної етики ВМО (переглянута Арушська декларація 2003 року) та Прототип ЄС з митної етики (2007).

3. Сторони погоджуються усунути:

(a) будь-які вимоги щодо обов’язкового використання митних брокерів;

(b) будь-які вимоги щодо обов’язкового використання інспекції перед відвантаженням або інспекції на місці призначення.

4. Положення щодо транзиту

(a) Для цілей цієї Угоди застосовуються правила транзиту та визначення, як вони викладені в положеннях СОТ (Стаття V ГАТТ-1994 та пов’язані положення, зокрема будь-яке роз’яснення або покращення, що випливають з переговорів щодо сприяння торгівлі в рамках Дохійського раунду). Ці положення також застосовуються, коли транзит товарів починається або закінчується на території Сторони (внутрішній транзит);

(b) Сторони прагнутимуть до поступової взаємодії їх відповідних транзитних митних систем з метою подальшої участі України в спільній транзитній системі у відповідності до Конвенції про процедуру загального транзиту від 20 травня 1987 року.

(c) Сторони забезпечують співробітництво та координацію між усіма відповідними органами та агентствами на їх територіях з метою сприяння транзитним перевезенням та просування транскордонного співробітництва. Сторони також сприяють співробітництву між уповноваженими органами та приватним сектором з питань транзиту.

 

Стаття 77