ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Регуляторний орган для електроенергії та газу



 

1. Регуляторний орган повинен бути легально відібраний і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб’єкта господарювання, та достатньо уповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку.

 

2. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об’єктивними до усіх учасників ринку.

3. Оператор, щодо якого застосовується рішення регуляторного органу, повинен мати право оскаржити це рішення в апеляційній установі, що є незалежною від заінтересованих сторін. У випадках, коли апеляційна установа не приймає законодавчого рішення, завжди повинні надаватися письмові пояснення та її рішення також будуть об’єктом розгляду незаінтересованих та незалежних юридичних органів. Рішення, прийняті апеляційними установами, повинні бути ефективно застосовані.

 

Стаття 278

Взаємовідносини з Договором про заснування Енергетичного Співтовариства

1. У випадку конфлікту між положеннями цієї Частини та положеннями Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року або положеннями права ЄС, що застосовується за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року, положення Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року або відповідне законодавство ЄС, що застосовується за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року будуть переважати у такому конфлікті.

 

2. При імплементації цієї Частини перевага повинна надаватись прийняттю законодавства або інших актів, що узгоджуються з Договором про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року або ґрунтуватися на законодавстві, що застосовується для цього сектору Сторони ЄС. У випадку спору стосовно цієї Частини, законодавство чи інші акти, які відповідають цим критеріям, повинні вважатися відповідними цій Частини. В оцінці відповідності законодавства або інших актів цим критеріям будь-яке відповідне рішення, прийняте відповідно до статті 91 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року, повинно бути взято до уваги.

 

3. Жодна зі Сторін не повинна використовувати положення цієї Угоди з тим, щоб заявити про порушення положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року.

Стаття 279

Доступ та здійснення діяльності із розвідки, видобування та виробництва вуглеводнів

1. Кожна Сторона[43] має відповідно до міжнародного права, зокрема Конвенцію Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року, повний суверенітет над вуглеводневими ресурсами, розташованих на її території, а також в її архіпелажних і територіальних водах, на додаток до суверенних прав в цілях розвідки, розробки вуглеводневих ресурсів, що знаходяться в її виключній економічній зоні та континентальному шельфі.

 

2. Кожна Сторона зберігає за собою право визначати райони в межах своєї території, а також в її архіпелажних і територіальних водах, виключній економічній зоні та континентальному шельфі, доступні для здійснення діяльності розвідки, вивчення і видобутку вуглеводнів.

 

3. Кожного разу, коли надається площа для здійснення цих видів діяльності, кожна Сторона повинна гарантувати, що суб’єкти для доступу та здійснення цих заходів розглядаються на рівних засадах.

 

4. Кожна Сторона може вимагати, щоб суб’єкт, якому було надано дозвіл на здійснення діяльності розвідки, видобутку та виробництва вуглеводнів, сплатив фінансовий внесок або внесок у вуглеводнях, детальний опис процедури внеску повинен бути зафіксований таким чином, щоб він не заважав в процесі управління та прийняття рішень суб’єктами.

 

Стаття 280

Ліцензування та умови ліцензування

1. Сторони повинні здійснити всі необхідні заходи, щоб гарантувати, що ліцензії, за якими суб’єкт може використати, від свого імені та за своїм власним ризиком, право на розвідку чи дослідження, чи видобування вуглеводнів у визначеному географічному місці, надаються відповідно до опублікованої процедури та запрошують потенційно зацікавлених кандидатів подавати заявки згідно з повідомленням.

 

2. Повідомлення повинно точно зазначати тип ліцензії, відповідну географічну територію або її частину та запропоновану дату чи часові рамки дії ліцензії.

 

3. Статті 104 та 105 цієї Угоди мають застосовуватися стосовно умов ліцензування та процедури ліцензійної авторизації.

 

Глава 12

Прозорість

Стаття 281

Визначення

Для цілей цієї Глави:

1. «Заходи загального застосування» включають закони, підзаконні акти, судові рішення, процедури та адміністративні правила загального застосування, і будь-які інші загальні або абстрактні дії, тлумачення або інші вимоги, які можуть вплинути на будь-які питання, що охоплюються цією Угодою. До них не відноситься судове рішення, що застосовується до окремої особи; та

 

2. «Заінтересована особа» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка може мати будь-які права чи обов’язки відповідно до заходів загального застосування в межах значення статті 282 цієї Угоди.

 

Стаття 282

Цілі та сфера застосування

1. Усвідомлюючи той вплив, який законодавче поле кожної з них може мати на торгівлю між ними, Сторони створюють та підтримують ефективне та передбачуване законодавче середовище для суб’єктів господарської діяльності, що займаються бізнесом на своїй території, особливо малим, належним чином враховуючи вимоги правової визначеності та пропорційності.

 

2. Сторони, підтверджуючи відповідні зобов’язання згідно з Угодою СОТ, цим встановлюють роз’яснення та удосконалені положення для забезпечення прозорості, проведення консультацій та кращого управління заходами загального застосування, оскільки останні можуть впливати на будь-які питання, що охоплені цією Угодою.

 

Стаття 283

Публікація

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб заходи загального застосування:

(а) оперативно публікувалися або іншим чином були доступними заінтересованим особам на недискримінаційній основі через офіційно визначені джерела інформації, та, якщо це є можливим і доступним, через електронні засоби таким чином, щоб це дозволяло заінтересованим особам та іншій Стороні ознайомитися з ними;

(b) надавали пояснення цілей та обґрунтування таких заходів; а також

(с) передбачали достатній час між опублікуванням та набранням чинності, окрім випадку, коли це не є можливим у зв’язку з надзвичайною ситуацією.

 

2. Кожна Сторона:

(а) прагне заздалегідь опублікувати будь-яку пропозицію щодо ухвалення заходів загального застосування або внесення до них змін, враховуючи пояснення цілей та обґрунтування таких заходів;

(b) передбачає обґрунтовану можливість для заінтересованих осіб надавати роз’яснення стосовно таких запропонованих заходів, враховуючи, зокрема, час для таких можливостей; та

(с) намагається врахувати коментарі, отримані від заінтересованих осіб, стосовно таких запропонованих заходів.

 

Стаття 284

Запити та контактні пункти

1. Кожна Сторона підтримує або запроваджує відповідні механізми надання відповіді на запити від будь-якої заінтересованої особи стосовно будь-яких заходів загального застосування, які є запропонованими або чинними, та те, яким чином вони застосовуватимуться в цілому.

 

Зокрема для того, щоб полегшити зв’язок між Сторонами стосовно будь-яких питань, про які йдеться в цій Угоді, кожна Сторона визначає контактний пункт. На запит будь-якої Сторони контактний пункт визначає установу та відповідальну посадову особу і надає необхідну підтримку для полегшення зв’язку із запитуючою Стороною.

 

Запити можуть бути адресовані за допомогою таких механізмів, що встановлені цією Угодою.

 

2. Сторони визнають, що така відповідь, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, не може бути остаточною або юридично обов’язковою, а носить виключно інформаційний характер, якщо інше не передбачено національним законодавством та підзаконними актами Сторін.

 

3. За запитом іншої Сторони, Сторона оперативно надає інформацію та відповідає на питання, що стосуються будь-якого чинного або запропонованого заходу загального застосування, який, на думку запитуючої Сторони, може негативно вплинути на імплементацію цієї Угоди, незважаючи на те, чи було запитуючій Стороні попередньо повідомлено про цей захід.

 

4. Кожна Сторона зберігає в силі або створює відповідні механізми для заінтересованих осіб із завданням ефективно вирішувати завдання заінтересованих осіб іншої Сторони, які можуть виникнути внаслідок застосування будь-якого заходу загального застосування та адміністративного провадження, як зазначеного у статті 285 цієї Угоди. Такі механізми повинні бути легкодоступними, мати обмежені строки, націлюватися на результат та бути прозорими. Вони не мають зашкоджувати будь-яким процедурам перегляду або оскарження, які запроваджують або які підтримують Сторони. Вони не повинні також зашкоджувати правам та обов’язкам Сторін відповідно до Глави 14 (Врегулювання спорів) та Глави 15 (Посередництво) Розділу IV цієї Угоди.

Стаття 285

Адміністративні провадження

 

Кожна Сторона управляє послідовним, неупередженим і обґрунтованим чином, всіма заходами загального застосування, згаданих у статті 281 цієї Угоди. З цією метою при застосуванні цих заходів до окремих осіб, товарів, послуг або установ іншої Сторони у окремих випадках, кожна Сторона:

(a) намагається забезпечити надання заінтересованим особам іншої Сторони, які безпосередньо зазнають наслідків від провадження, відповідно до процедур Сторони, із завчасним попередженням коли провадження відкриваються, зокрема опис характеру провадження, заяву про юридичні повноваження на основі яких відкривається провадження, та загальний опис будь-яких питань щодо яких виникли розбіжності;

(b) надає таким заінтересованим особам обґрунтовану можливість представити факти та аргументи на підтримку своєї позицій до вживання остаточних адміністративних заходів, якщо час, характер провадження та інтерес громадськості це дозволяють; та

(c) забезпечує, щоб ці процедури мали законні підстави та відповідали національному законодавству.

 

Стаття 286

Перегляд та оскарження

1. Кожна зі Сторін створює або підтримує існування судів або інші незалежні трибунали, зокрема, у разі необхідності, квазі-судові або адміністративні трибунали, або провадження для цілей невідкладного перегляду, і, коли це виправдано, корекції адміністративних заходів у сферах, охоплених цієї Угодою. Такі суди, трибунали або провадження повинні бути неупередженими і незалежними від посадових осіб або органів, що уповноважені здійснювати адміністративний примус, і не мати матеріального інтересу у результаті справи.

 

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб під час участі у будь-яких таких судах, трибуналах або провадженнях, сторонам провадження надавалося право на:

(a) обґрунтовану можливість підтримувати або захищати свої позиції, та

(b) рішення, що гуртується на доказах та поданні офіційних документів або, якщо це вимагається законодавством Сторони, матеріалів, укладених адміністративним органом.

 

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб рішення, яке згідно чинного законодавства сторін є предметом апеляції або подальшого перегляду, виконувалось, регулювало практику посадових осіб або компетентного органу стосовно адміністративних заходів.

 

 

Стаття 287





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.009 с.)