Обсяг охорони географічних зазначень

 

1. Географічні зазначення, наведені у Додатках XXII-С і XXII-D до цієї Угоди, зокрема ті, що додаються відповідно до статті 203 цієї Угоди, охороняються від:

(a) будь-якого прямого чи опосередкованого комерційного використання назви, що охороняється, для подібних продуктів, які не відповідають специфікації продукту під назвою, що охороняється, або коли таке використання зловживає репутацією географічного зазначення;

(b) будь-якого неправомірного використання, імітування або втілення, навіть якщо зазначається справжнє походження продукту або якщо назва, що охороняється, перекладається, викладається у транскрипції або транслітерації або супроводжується таким виразом, як «стиль», «тип», «спосіб», «який вироблений у», «імітація», «смак», «подібний» тощо;

(c) будь-якого іншого хибного або оманливого зазначення щодо джерела, походження, характеру або суттєвих якостей продукту на внутрішньому або зовнішньому упакуванні, рекламних матеріалах або документах, які стосуються відповідного продукту, а також упакування продукту у тару, яка може викликати хибне уявлення щодо його походження;

(d) будь-якого іншого застосування, яке може ввести в оману споживача щодо дійсного походження продукту.

 

2. Географічні зазначення, що охороняються, не стають генеричними на територіях Сторін.

 

3. Якщо географічні зазначення повністю або частково є омонімічними, охорона надається кожному зазначенню за умови, що вона використовується добросовісно і з належним врахуванням місцевого і традиційного використання, а також реального ризику сплутування. Без шкоди статті 23 Угоди ТРІПС, Сторони взаємно вирішують практичні умови використання, згідно з якими омонімічні географічні зазначення будуть відрізнятись одне від одного, беручи до уваги необхідність забезпечення справедливого поводження з заінтересованими виробниками і те, що споживачі не вводяться в оману. Омонімічна назва, яка викликає у споживача хибне враження, що продукти походять з іншої території, не реєструється навіть якщо назва є точною, коли мова йде про дійсну територію, регіон або місце походження даного продукту.

 

4. Якщо Сторона, в контексті переговорів з третіми країнами, пропонує охороняти географічне зазначення третьої країни, та назва є омонімічною з географічним зазначенням іншої Сторони, остання повинна бути повідомлена та мати можливість висловити свою думку перед тим, як назва стане охоронятися.

 

5. Ніщо в цій Угоді не зобов’язує Сторону охороняти географічне зазначення іншої Сторони, яке не охороняється або втратило охорону в країні свого походження. Сторони повідомляють одна одну, якщо географічне зазначення втрачає охорону в країні свого походження. Таке повідомлення відбувається згідно зі статтею 211 (3) цієї Угоди.

6. Ніщо в цій Угоді не шкодить праву будь-якої особи використовувати в процесі торгівлі ім’я цієї особи або ім’я попередника цієї особи в бізнесі, за винятком, коли це ім’я використано у спосіб, який вводить громадськість в оману.

Стаття 205

Право на використання географічних зазначень

1. Комерційне використання назви, що охороняється відповідно до цієї Угоди, для сільськогосподарських продуктів, продуктів харчування, вин, ароматизованих вин або спиртних напоїв, що відповідають відповідній специфікації, відкрите для будь-якої установи.

 

2. Якщо географічне зазначення охороняється згідно з цією Угодою, використання такої назви, що охороняється, не підпадає під будь-яку реєстрацію користувачів, або під додаткові плати.

Стаття 206

Взаємозв’язок з торговельними марками

 

1. Сторони відмовляють у реєстрації або визнають недійсною торговельну марку, яка відповідає будь-якій із ситуацій, що згадуються у статті 204 (1) цієї Угоди, стосовно географічного зазначення, що охороняється, для подібних продуктів, за умови, що заявка на реєстрацію торговельної марки подається після дати подання заявки про реєстрацію географічного зазначення на відповідній території.

 

2. Для географічних зазначень, що згадуються у статті 202 цієї Угоди, датою подання заявки про реєстрацію є дата набрання цією Угодою чинності.

 

3. Для географічних зазначень, що згадуються у статті 203 цієї Угоди, датою подання заявки про реєстрацію є дата передання іншій Стороні клопотання про охорону географічного зазначення.

 

4. Сторони не зобов’язуються охороняти географічне зазначення згідно зі статтею 203 цієї Угоди, якщо, у світлі тієї, що гарно себе зарекомендувала або добре відомої торговельної марки, охорона може ввести в оману споживачів щодо справжньої ідентичності продукту.

 

5. Без шкоди для пункту 4 цієї статті, Сторони охороняють географічні зазначення також, коли існує попередня торговельна марка. Попередня торговельна марка означає торговельну марку, використання якої відповідає одній із ситуацій, що згадуються у статті 204(1) цієї Угоди, щодо якої було подано заявку, яку було зареєстровано або введено шляхом використання, якщо така можливість передбачена відповідним законодавством, на території однієї зі Сторін до дати, на яку заявка про охорону географічного зазначення передається іншій Стороні згідно з цією Угодою. Продовження використання та поновлення такої торговельної марки може здійснюватися незважаючи на охорону географічного зазначення, за умови, що в законодавстві Сторін щодо торговельних марок не існує підстав для визнання марки недійсною або її анулювання.

 

Стаття 207

Забезпечення охорони

Сторони забезпечують охорону, передбачену статтями 204-206 цієї Угоди, шляхом відповідних заходів, що вживаються їхніми органами державної влади, зокрема на митному кордоні. Вони також забезпечують таку охорону за вимогою заінтересованої сторони.

Стаття 208

Тимчасові заходи

 

1. Продукти, що вироблені та марковані згідно з національним законодавством до того, як ця Угода набрала чинності, але які не відповідають вимогам цієї Угоди, можуть продаватися поки не закінчаться на складі.

 

2. Продукти, що вироблені та марковані згідно з національним законодавством географічними зазначеннями, переліченими в пунктах 3 та 4 цієї статті, після того, як ця Угода набрала чинності, та до закінчення періодів, вказаних в пунктах 3 та 4 цієї статті, але які не відповідають вимогам цієї Угоди, можуть продаватися на території Сторони, з якої походить продукт, поки не закінчаться на складі.

 

3. Для 10-річного перехідного періоду з дати набрання цією Угодою чинності охорона відповідно до цієї Угоди наступних географічних зазначень Європейського Союзу не припиняє використання цих географічних зазначень для позначення та презентації визначених подібних продуктів походженням з України:

a. Champagne,

b. Cognac,

c. Madera,

d. Porto,

e. Jerez /Xérès/ Sherry,

f. Calvados,

g. Grappa,

h. Anis Português,

i. Armagnac,

j. Marsala,

k. Malaga,

l. Tokaj

 

4. Для семирічного перехідного періоду з дати набрання цією Угодою чинності, охорона відповідно до цієї Угоди наступних географічних зазначень Європейського Союзу не припиняє використання цих географічних зазначень для позначення та презентації визначених подібних продуктів походженням з України:

a. Parmigiano Reggiano,

b. Roquefort,

c. Feta.

 

Стаття 209

Загальні правила

 

1. Імпорт, експорт та комерціалізація будь-якого продукту, що зазначається в статтях 202 та 203 цієї Угоди, здійснюється відповідно до законодавства та правил, що застосовуються на території Сторони, на ринку якої розміщений цей продукт.

 

2. Будь-яке питання, що постає зі специфікацій зареєстрованих географічних зазначень, розглядається в рамках Спільного Підкомітету GI (з географічних зазначень), створеного відповідно до статті 211 цієї Угоди.

 

3. Реєстрація географічних зазначень, що охороняються згідно з цією Угодою, можуть бути анульовані лише Стороною, з якої такі продукти походять.

 

4. Специфікація продукту, що згадується в цьому Підрозділі, є такою, що погоджена, зокрема будь-які доповнення, також погоджені, органами державної влади Сторони, з території якої продукт походить.

 

Стаття 210