Генетичні ресурси, традиційні знання та фольклор

 

1. Відповідно до норм національного законодавства Сторони поважають, зберігають та підтримують знання, інновації та практичні надбання корінних та місцевих спільнот, які втілюють традиційні стилі життя, що відповідають збереженню та тривалому використанню біологічного різноманіття та сприяють їх широкому застосуванню із залученням та погодженням власників таких знань, інновацій і практик та заохочувати справедливий розподіл переваг, що виникають у результаті використання таких знань, інновацій та практик.

 

2. Сторони визнають важливість вжиття відповідних заходів, з урахуванням національного законодавства, для збереження традиційних знань та погоджуються продовжувати роботу, спрямовану на розвиток міжнародно узгоджених свого роду (sui generis) моделей для юридичної охорони традиційних знань.

 

3. Сторони погоджуються, що положення стосовно інтелектуальної власності цього Підрозділу і КБР мають впроваджуватися на основі взаємної підтримки.

 

4. Сторони погоджуються регулярно обмінюватись думками та інформацією щодо відповідних багатосторонніх обговорень.

 

Частина 3

Захист прав інтелектуальної власності

Стаття 230

Загальні зобов’язання

 

1. Обидві Сторони підтверджують свої зобов’язання згідно з Угодою ТРІПС, зокрема її Розділу ІІІ, та мають забезпечити подальші додаткові заходи, процедури та засоби захисту, необхідні для забезпечення дотримання охорони прав інтелектуальної власності[38]. Ці заходи, процедури та засоби захисту мають бути добросовісними і справедливими, та не повинні бути надмірно складними чи дорогими або спричиняти необґрунтовані строки або невиправдані затримки.

 

2. Ці заходи та засоби захисту мають також бути ефективними, співрозмірними і стримуючими та мають застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній торгівлі та забезпечити їх захист від зловживань.

 

Стаття 231

Уповноважені заявники

1. Сторони мають визнавати особами, уповноваженими просити про застосування заходів, процедур та засобів захисту, згаданих в цій Частині та передбачених Частиною ІІІ Угоди ТРІПС:

а) власників прав інтелектуальної власності згідно з нормами застосовного законодавства;

b) усіх інших осіб, авторизованих на користування цими правами, зокрема ліцензіатів, настільки, наскільки це дозволено відповідно до норм застосовного законодавства;

c) професійні установи захисту, які відповідно до вимог права визнаються такими, що мають право представляти власників права інтелектуальної власності настільки, наскільки це дозволено та відповідає положенням застосовного законодавства.

 

2. Сторони можуть визнавати особами, уповноваженими просити про застосування заходів, процедур та засобів захисту, згаданих у цій Частині та передбачених Частиною ІІІ Угоди ТРІПС, органи колективного управління правами інтелектуальної власності, які відповідно до вимог права визнаються такими, що мають право представляти власників права інтелектуальної власності настільки, наскільки це дозволено та відповідає нормам застосовного законодавства.

 

Підрозділ 1

Цивільні заходи, процедури та засоби захисту

Стаття 232

Презумпція авторства та права власності

 

Сторони визнають, що для цілей застосування заходів, процедур та засобів захисту, передбачених цією Угодою:

(а) для автора літературного твору або твору мистецтва, у разі відсутності доказів протилежного, щоб вважатися таким і внаслідок цього бути уповноваженим на позов про порушення, має бути достатньою наявність звичайного зазначення його/її ім’я у творі;

(b) положення згідно з підпунктом «а» цієї статті застосовується з урахуванням відповідних змін до власників суміжних прав стосовно їхніх об’єктів, що охороняються.

 

Стаття 233

Докази

1. Судові органи Сторін мають мати повноваження, якщо сторона надає обґрунтовані докази, достатні для підтримання своєї заяви, і має на підтвердження своїх заяв детальні докази, які контролюються протилежною стороною, вимагати, щоб ці докази були представлені протилежною стороною, з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації.

 

2. За таких самих умов, Сторони вживають таких заходів, які є необхідними у випадку порушення права інтелектуальної власності, вчиненого у комерційному масштабі, для надання можливості компетентним судовим органам вимагати, у разі потреби та на підставі поданої заяви, передачу банківських, фінансових та комерційних документів, що знаходяться у розпорядженні протилежної сторони з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації.

 

Стаття 234

Заходи щодо збереження доказів

 

1. Сторони мають забезпечити, що навіть до початку процесу щодо обставин справи компетентні судові органи можуть, за заявою особи, яка надала обґрунтовані та доступні докази, достатні для підтримання її заяви про порушення права інтелектуальної власності або про намір його порушити, вимагати невідкладних та ефективних попередніх заходів, спрямованих на збереження відповідних доказів щодо заявленого правопорушення, з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації. Такі заходи можуть включати детальний опис, з наведенням або без наведення зразків, або фізичне вилучення товарів, що вважаються контрафактними та, у окремих випадках, матеріалів та засобів, використаних для його виробництва та/або розповсюдження разом із відповідною документацією. Такі заходи мають вживатися у разі потреби без заслуховування іншої сторони, зокрема у випадках, коли будь яка затримка може спричинити невиправну шкоду правовласнику або коли існує очевидна загроза знищення доказів.

 

2. Сторони мають забезпечити, що заходи щодо збереження доказів відміняються або в інших випадках призупиняються у дії на вимогу відповідача без шкоди для компенсації збитків, що можуть бути заявлені, якщо скаржник не започатковує, у обґрунтований строк, процесуальні дії щодо прийняття рішення по суті справи у компетентних судових органах.

 

Стаття 235

Право на інформацію

 

1. Сторони мають забезпечити, що у контексті процесів щодо порушення прав інтелектуальної власності та у відповідь на обґрунтований запит скаржника компетентні судові органи можуть вимагати, щоб інформація про походження та шляхи реалізації товарів або послуг, які порушують право інтелектуальної власності, була надана порушником та/або іншою особою, у якої:

а) було виявлено контрафактний товар у промислових масштабах;

b) було виявлено використання послуг, що становлять правопорушення, у промислових масштабах;

c) було виявлено надання у промислових масштабах послуг, використаних у діяльності, що становить правопорушення; або

d) яка була вказана особою, зазначеною у підпунктах (а), (b), або (c) пункту 1 цієї статті, як задіяна у виробництві, виготовленні або розповсюдженні таких товарів чи наданні послуг.

 

2. Інформація, зазначена у пункті 1 цієї статті, повинна, в залежності від потреби, містити:

а) імена та адреси виробників, виготовлювачів, розповсюджувачів, постачальників та інших попередніх власників товарів або послуг, а також планованих оптових та роздрібних продавців;

b) інформацію про кількість виробленої, виготовленої, доставленої, одержаної чи замовленої продукції, а також про ціну, встановлену на дані товари і послуги.

 

3. Пункти 1 і 2 цієї статті мають застосовуватися без шкоди іншим нормам закону, які:

а) надають правовласнику право одержувати більш повну інформацію;

b) регулюють використання цивільних або кримінальних процедур стосовно інформації, переданої згідно із цією статтею;

c) регулюють відповідальність за зловживання правом на інформацію;

d) надають можливість відмовлятись від надання інформації, яка примусила б особу, зазначену у пункті 1 цієї статті, визнати свою особисту участь або участь близьких родичів у порушенні прав інтелектуальної власності; або

e) регулюють захист конфіденційності джерел інформації або обробки особистих даних.

 

Стаття 236