ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.



3.1.1 Фізіологія: пуповина містить вену, 2 артерії та мукоїдну тканину (Вартонієв студень). Після пологів починається бактеріальна колонізація пуповини та шкіри як результат контакту “шкіра-до-шкіри”. Після перетинання і клемування пуповини починається її лейкоцитарна інфільтрація, що є одним з етапів відпадання пуповини. Невеличка кількість мутного слизу помилково може бути прийнята за гній. Під дією повітря пуповина підсихає, стає твердою та темною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку від 5 до 15 діб, але це може зайняти і більше часу.

3.1.2 Накладання пов’язок на пуповинний залишок та рутинне використання антисептиків зменшує рівень колонізації дитини мікрофлорою матері та лейкоцитарну інфільтрацію пуповини, тому може привести до затягнення строків відпадання пуповини та до інфікування пуповинного залишку госпітальною мікрофлорою.

3.1.3 Цілодобове спільне перебування та відмова від рутинного використання антисептиків, пов’язок дуже важливі для фізіологічної колонізації непатогенною флорою та попередження інфікування дитини нозокоміальною флорою від рук медичного персоналу.

3.1.4 Під час перетинання та клемування пуповини необхідно чітко дотримуватися основних принципів:

Ø ретельне миття рук;

Ø використання тільки стерильних інструментів та рукавичок;

Ø використання чистого одягу дитини;

Ø не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;

Ø ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійне / сукровичне виділення, поганий запах.

3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):

3.2.1 Замінитивикористані рукавички на стерильні перед тим, як накласти стерильні затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження дитини.

3.2.2 Перерізати пуповину стерильними ножицями.

3.2.3 Через 2 години після народження дитини на пеленальному столі накласти стерильну одноразову клему на 0,3- 0,5 см від пупкового кільця.

3.2.4 Обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна.

Догляд за пуповинним залишком.

3.3.1 Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.

3.3.2 Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками.

3.3.3 Немає необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням

3.3.4 За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені.

3.3.5 Одяг дитини повинен бути чистим.

3.3.6 При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою.

3.3.7 Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим.

3.3.8 Стежити за імовірними ознаками інфекції.

Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.

3.4.1 Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір'ю навичок догляду за пуповинним залишком

3.4.2 Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими.

3.4.3 Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками.

3.4.4 До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.

3.4.5 Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.

4. Догляд за шкірою

Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae, комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою:

· Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць

· Огляд шкіри проводиться щоденно лікарем педіатром-неонатологом.

· Недоцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо.

· Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.

· Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

 

Матеріали методичного забезпечення

Питання для самоконтролю

  1. Особливості збирання анамнезу у хворих дітей.
  2. Поняття про алергологічний, епідеміологічний та генеалогічний анамнези.
  3. Основні етапи антенатального періоду та його характеристика.
  4. Особливості інтранатального періоду.
  5. Особливості та характеристика перинатального періоду.
  6. Основні етапи постнатального періоду та їх характеристика.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини.
  8. Морфологічні ознаки зрілості дитини.
  9. Функціональні ознаки зрілості дитини.
  10. Перехідні стани періоду новонародженості.
  11. Основні ознаки недоношеної дитини.
  12. Шкала Апгар.
  13. Особливості огляду новонародженої дитини.
  14. Догляд за новонародженою дитиною.

Тестові завдання

1. Період новонародженості триває (днів)?

  1. 7
  2. 10
  3. 20
  4. 28
  5. 38

 

2. Період ембріональний триває (тижнів)?

  1. 7
  2. 10
  3. 14
  4. 20
  5. 27

 

3. Ранній фетальний період триває (тижнів)?

  1. 15
  2. 20
  3. 24
  4. 28
  5. 34

 

4. За шкалою Апгар оцінюють:

  1. Фізичний розвиток
  2. Психомоторний розвиток
  3. Гестаційний вік
  4. Ступінь гіпоксії
  5. Морфологічну зрілість

 

5. До критеріїв шкали Апгар відносять все, крім:

  1. М’язовий тонус
  2. Колір шкіри
  3. Рефлекторну діяльність
  4. ЧСС
  5. Артеріальний тиск

 

6. Для новонародженої дитини не характерно:

  1. Голосний крик
  2. М’язова гіпотонія
  3. Хаотичні рухи
  4. М’язовий гіпертонус
  5. Рефлекс Бабкіна

 

7. До ознак морфологічної зрілості відносять все, крім:

  1. М’якість вушних раковин
  2. Недорозвинуті нігті
  3. Лануго
  4. Неопущені яєчка в калитку
  5. Окружність грудної клітки

 

8. До ознак функціональної зрілості не відноситься:

  1. ЧСС
  2. ЧД
  3. Температура тіла
  4. М’язовий тонус
  5. Розвиток підшкірно-жирової клітковини

 

9. До рефлексів новонароджених не відноситься:

  1. Рефлекс Моро
  2. Рефлекс Бабкіна
  3. Рефлекс Брудзинського
  4. Рефлекс Переса
  5. Рефлекс повзання

 

10. Фізіологічна втрата маси тіла коливається в межах:

  1. 6-8%
  2. 10-12%
  3. 12-15%
  4. 15-20%
  5. Більше 20%

 

11. Жовтяниця новонароджених з’являється:

  1. 1 день
  2. 2-3 день
  3. 5-7 день
  4. 7-10 день
  5. Після 10 дня

 

12. До фізіологічних станів з боку шкіри відносять все, крім:

  1. Жовтяниця
  2. Еритема
  3. Лущення
  4. Зниження еластичності
  5. Токсична еритема

Відповіді до тестів: 1. Д; 2. В; 3. Д; 4. Д; 5. Е; 6. В; 7. Е; 8. Е; 9. С; 10. А; 11. В; 12. Д.

Ситуаційні задачі

Задача 1

Дитина п’яти років раптово захворіла два дні тому: підвищилась температура-38.2̊С, млява, поганий апетит, з носу - слизові рідкі виділення, сухий кашель. В анамнезі: 3-4 рази на рік гострі респіраторні інфекції, перенесла кір, скарлатину, вітряну віспу, дизентерію, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного тонзиліту. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

 

Задача 2

Дитині одинадцять років, хворіє протягом двох років. Скарги: поганий апетит, нудота, болі в животі, здуття живота, закрепи. В анамнезі: в п’ятирічному віці перенесла гострий гастрит, в десятирічному – пневмонію. Дитина харчується нерегулярно, зловживає гострими, жирними, копченими стравами, солодким. Тато дитини хворіє хронічним гастритом. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

Задача 3

Доношена дитина, яка народилася від І вагітності, була оцінена за шкалою Апгар 6/7 балів. Маса при народженні 2400 г , ріст 47 см, обвід голови 34 см. У матері під час вагітності було загострення хронічного пієлонефриту, який проявлявся гестозом ІІ-ІІІ триместру. При огляді у дитини знижені рефлекси новонароджених, дитина зригує, недостатньо утримує температуру тіла, схильна до апное.

  • Які ознаки незрілості у даної дитини?
  • Чим обумовлена незрілості немовляти?
  • Про що свідчить оцінка за шкалою Апгар?

Задача 4

У дитини, яка народилася доношеною з масою тіла 3200 г, ростом 50 см, на 3-ій день життя виникла жовтушність шкірних покривів. При огляді дитина активна, добре смокче грудне молоко, не зригує, рефлекси новонароджених добре викликаються, мязевий тонус задовільний, випорожнення 5 разів жовто-коричневого кольору рідкуватої консистенції. Маса дитини становить 3000 г.

  • З чим повязана жовтушність шкірних покривів?
  • Чому у дитини знизилася маса тіла?
  • Як можна пояснити описані випорожнення новонародженої дитини?
  • Що потребує медичної корекції у даної дитини?

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.007 с.)