ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фізичний і нервово-психічний ровиток та їх гармонійність.



  1. Функціональний стан основних систем.
  2. Ступінь опірності і реактивності організму.
  3. Наявність чи відсутність хронічної патології.

За станом здоров’я діти розподіляються на 5 груп:

І група здорові діти з відповідним фізичним і нервово-психічним розвитком;

ІІ група а) з обтяженим біологічним та несприятлевим сімейним анамнезом, але з нормальним фізичним та нервово-психічним ровитком, без функціоналних відхилень;

б) діти, з функціональними відхиленнями, які часто і тривало хворіють на респіраторні інфекції, з факторами ризику, реконвалесценти після тяжких захворювань;

ІІІ група діти з хронічними захворюваннями, вродженою паталогією, функціональними відхиленнями в одній системі або в органі в стані компенсації;

ІV група діти з хронічними захворюваннями, вродженими вадами розвитку в стані субкомпенсації;

V група діти з хронічною паталогією в стані декомпенсації

Особливої уваги вимагає диспансерний нагляд за дітьми з груп ризику. Група ризику – це діти, у яких в результаті дії несприятливих факторів – спадкових, біологічних або соціальних, переводу на штучне вигодовування – є умови для виникнення того чи іншого захворювання. Група підвищеного ризику – це діти, у яких є декілька несприятливих факторів одночасно.

Диспансеризація хворих дітей складається із активного динамічного спостереження за перебігом захворювання за індивідуальним планом для кожної дитини. При потребі дільничий педіатр залучає спеціалістів вузького профілю (ЛОР, стоматолог, невролог, окуліст, крадіолого, пульмонолог, ендокринолог, тощо), а також призначає додаткові лабораторно-діагностичні обстеження і організовує комплекс лікувально-оздоровчих заходів.

Профілактична робота скерована на зниження захворюваності і смертності дітей. Вона проводиться як із здоровими дітьми, так і з хворими дітьми.

Робота по вихованню здорової дитини починається із допологового патронажу в 22-23 тижні вагітності. На першому місяці життя дитина оглядається тільки вдома. Діти від одного місяця до року спостерігаються лікарем щомісяця або в дома або на прийомі в поліклініці.

Групи ризику для дітей першого року життя:

- по розвитку анемії,

- по виникненню рахіту,

- по виникненню дистрофії,

- по виникненню сепсису,

- по патології ЦНС,

- по соціальному ризику.

Діти із груп ризику, підвищеного ризику, ІІ, ІІІ, ІV, V груп здоров’я спостерігаються за індивідуальним планом в залежності від віку і діагнозу із своєчасним і систематичним лікуванням та оздоровленням.

Крім цього, профілактична робота включає організацію раціонального вигодовування, підготовку дітей до вступу в дитячі дошкільні заклади та школи, а також організацію та проведення профілактичних оглядів.

Основним документом диспансерного нагляду є історія розвитку дитини (форма 112/у), контрольна карта диспансерного нагляду (форма 30/у), карта обліку профілактичних щеплень (форма 63).

Лікувальна робота дільничого педіатра розподіляється на поліклінічний прийом і надання медичної допомоги вдома, будується по системі чергування: 1-1,5 роки в поліклініці, а потім 3-4 місяці в стаціонарі з повним звільненням від роботи в поліклініці. В поліклініці дільничний лікар організовує свою роботу по ковзному графіку. На прийомі він обслуговує дітей-реконвалесцентів після гострих захворювань, дітей з загостренням хронічної патології. Один раз на тиждень педіатр проводить прийом здорових дітей, особлива увага надається дітям першого року життя з оцінкою їх фізичного, психомоторного розвитку, контролем за вигодовуванням, режимом життя і вихованням. Більше 80% дітей, що звертаються до дільничного педіатра з приводу захворювань, починають і закінчують лікування в амбулаторних умовах. Педіатр обслуговує хворих дітей вдома за викликом (первинне відвідування) і активно – без виклику. Виклики можуть бути і повторні, що деколи свідчить про неефективну допомогу, призначену при первинному виклику.

Протиепідемічна робота педіатра включає планування і проведення профілактичних щеплень з попереднім оглядом дитини, контроль за щепленням, спостереження за інфекційними хворими, реєстрацію їх в санепідстанції, призначення протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції (серед оточуючих людей), лікування і госпіталізацію при потребі, спостереження за реконвалесцентами, зняття їх з обліку.

Дільничий педіатр проводить велику санітарно-освітню роботу з батьками і дітьми. Кожна зустріч з родичами здорової чи хворої дитини носить елементи санітарної освіти, що стосується питань здорового способу життя (організації режиму, загартовування, вигодовування, тощо), профілактики різних захворювань, догляду за хворими дітьми, елементи надання невідкладної допомоги та інше. Існують також спеціальні форми санітрно-освітньої роботи. При кабінеті здорової дитини в дитячій поліклініці функціонують школи майбутньої матері та батька, які займаються за спеціальними програмами. Використовують наочні матеріали (стенди, набори дитячого одягу, предметів догляду за дитиною, іграшки, зразки продуктів для дитячого харчування), друковані матеріали (санітарні бюлетені, листівки, брошури, книжки, газети та журнали), виступи на радіо і телебаченні, зустрічі з батьками в дошкільних закладах та школах.

Оцінку роботи дільничного педіатра можна провести за допомогою основних показників:

1. Середня кількість дітей на дільниці (напівсума кількості дітей на 1 січня і 31 грудня біжучого року).

2. Навантаження на лікаря за 1 годину прийому в поліклініці і в дома.

3. Питома вага активних відвідувань вдома.

4. Частота грудного вигодовування – відношення дітей до 4 місяців, що годуються грудьми х 100, до кількості дітей, що досягли віку 1 року.

5. Індекс здоров’я - відношення дітей, що не хворіли на протязі першого року життя, х 100, до кількості дітей, що досягли віку одного року.

6. Рівень народжуваності – відношення числа живих новонароджених дітей за рік х 100, до чисельності населення.

7. Захворюваність – кількість вперше виявлених за рік хворих х 100, до кількості дитячого населення.

кількість дітей, що померли до 1 року

8. Смертність немовлят = -------------------------------------------_________________ х 1000

кількість дітей, що народилися живими

кількість дітей, що померли від 0 до 5 років

9. Смертність дітей від 0 до 5 років = ----------------------------------------------------------__ х 1000

кількість дітей,

що народилися живими протягом 5 років

 

10. Кількість хворих на диспансерному обліку.

11. Розходження діагнозів поліклініки та стаціонару.

 

Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:

- прийом хворих (за умови відсутності окремого функціонуючого приймального відділення)

- щоденний огляд хворих

- щоденне заповнення історії хвороби

- щоденний перегляд і корекція листків призначень

- розмова з батьками пацієнта на їх прохання та обов’язково при виписці

- обов’язкова присутність на ранкових конференціях

- виконання спеціальних маніпуляцій (переливання крові, довенне введення плазми, контрастних речовин, пункції, тощо)

- у день виписки заповнення епікризу (витягу з історії хвороби)

- проведення аналізу виконаної роботи безперервно

- підвищення своєї кваліфікації

Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:

- проведення огляду дітей, що поступили

- проведення планових профілактичних оглядів у відповідності з віком дітей та перед профілактичними щепленнями

- огляд дітей, що захворіли в дошкільному закладі

- призначення необхідних обстежень і лікування

- контроль складання меню

- контроль проведення фізичного виховання та загартовування

- приймання заходів по профілактиці захворювань

- ведення документації, регламентованої МОЗ України

- проведення занять з сестрами, вихователями та педагогами по дотриманню розпорядку дня дітьми, організації їх харчування, вимог по санітарно-гігієнічному та протиепідемічному режиму в групах

- гігієнічне виховання батьків

Робота лікаря у школі:

- організація своєчасного проведення диспансерного огляду школярів

- визначення медичної групи для занять фізичної культури

- професійна орієнтація дітей диспансерної групи

- контроль за виконанням протиепідемічних заходів

- огляд школярів перед профілактичними щепленнями

- проведення амбулаторного прийому в медичному кабінеті школи

- проведення санітарно-просвітницької роботи серед персоналу, учнів та батьків

Робота лікаря дитячого санаторію:

(лікар дитячого санаторію здійснює роботу залежно від профілю санаторію, віку дитини та пори року)

- організація розпорядку дня

- призначення збалансованого та різноманітного дієтичного харчування

- призначення лікувально-оздоровчих заходів з переважаючим використанням природних лікувальних факторів

- організація лікувальної фізкультури і масажу

- призначення при необхідності медикаментозного лікування

 

Основними структурними одиницями лікарні є: приймальне відділення, лікувальні відділення, відділення спеціальних видів лікування, відділення чи кабінет діагностичної служби, господарські підрозділи.

Робота приймального відділення відбувається в такому порядку: реєстрація хворих, лікарський огляд і санітарна обробка хворого, оформлення медичної документації, транспортування його у відділення.

Хворі поступають в лікарню по скеруванню дитячих поліклінік, диспансерів, швидкої допомоги. У невідкладних випадках хворі приймаються в лікарню без скерування. Чергова медична сестра приймального відділенння реєструє хворого в журналі, оформлює паспортну частину історії хвороби, вимірює температуру тіла.

Лікар збирає анамнез, оглядає хворого, ставить попередній діагноз, при необхідності надає невідкладну допомогу, визначає відділення в яке скеровується хворий. Проводиться санітарна обробка хворих з подальшим транспортуванням у відділення. Важкохворих супроводжує медична сестра, а іноді лікар. Хворі не повинні затримуватись у приймальному відділенні більше 30 хвилин. Пацієнтів з ознаками інфекційної хвороби ізолюють в спеціальні бокси.

Санітарна обробка хворих у приймальному відділенні проводиться з врахуванням важкості стану. В край важкому стані хворі скеровуються у реанімаційне відділення без санітарної обробки, яку проводять після покращення загального стану хворого. В приймальному відділенні хворі оглядаються на наявність педікульозу та карости. При знаходженні гнид проводиться відповідна обробка волосяної частини голови або голять волосся. Потім приймається гігієнічна ванна чи душ з температурою води 36-37 градусів. Для купання використовуються одноразові мочалки та різне мило.

Транспортування хворих у відділення.

Вид транспортування визначає лікар. Дітей перших двох років життя транспортують на руках. Діти старшого віку у задовільному стані можуть іти в супроводі медичного працівника. Деяких хворих доцільно доставляти в кріслі-каталці. Важкохворих транспортують на ношах, прилаштованих як спеціальний візок.

Протиепідемічний режим – це організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів скерованих на профілактику і боротьбу з внутрішньо-лікарняними інфекціями.

В приймальному відділенні виконується:

· Огляд всіх хворих, що поступають для своєчасного виявлення інфекційного захворювання.

· Огляд шкіри, ротової порожнини, термометрія.

· Обробка меблів та предметів, з якими контактувала хвора дитина після ії огляду.

· Обстеження на педикульоз.

· Санітарна обробка хворих.

· Прибирання приміщень.

Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:

- Температура в приміщенні повинна бути диференційованою, в залежності від призначень та віку дітей (в палатах для новонароджених дітей – 22-24◦С, для дітей грудного віку – біля 20◦С, в їдальні та ігровій кімнаті – 20-22◦С). Така ж температура повинна підтримуватись у ванній кімнаті та туалеті. В палатах для дітей старшого віку температуру необхідно підтримувати близько 18-20◦С.

- Палати повинні бути освітленими, об’єм приміщення на кожну дитину має сягати 20-30 мі.

- Приміщення дитячих установ повинні ретельно провітрюватись, кварцуватись та освітлюватись природним освітленням. Джерела штучного світла мають забезпечувати достатнє та рівномірне освітлення.

- Прибирання приміщень виконується вологим способом при відчинених вікнах, не менше двох разів на добу з використанням дезінфікуючих засобів (наприклад 0,5% р-н хлорного вапна). Паркетна підлога покривається пастою два рази в місяць, а щоденно, тричі на добу, підмітається щіткою, обгорнутою ганчіркою, зволоженою пастою або скипидаром.

- Панелі, підвіконники, вікна, двері світильники миються раз у місяць. Меблі, ліжка, батареї щоденно протираються і один раз на місяць миються. Килими щоденно чистять порохотягом і зволожують дезінфікуючим розчином. Після вибирання ганчірки замочують в 0,2% розчині хлорного вапна, полощуть в гарячій воді і висушують.

- Предмети для прибирання туалету повинні мати маркування і зберігатися лише в туалеті. Підлогу в туалеті миють гарячою водою з лугом і протирають ганчіркою, зволоженою 1% р-ном хлорного вапна. Ганчірки після прибирання туалету замочують в 0,2% розчині хлорного вапна на 2 год., потім полощуть і висушують. Після використання розчин замінюють.Унітази два рази на місяць миють щіткою з використанням 2% р-ну соляної кислоти, а потім змивають, та щоденно – лужним мильним розчином або 1% р-ном хлорного вапна.

- Судна, горщики після кожного використання миються проточною водою за допомогою щітки і замочуються на 30 хв. В 1% розчині хлораміну.

- Генеральне прибирання приміщень здійснюється один раз на тиждень по заздалегідь складеному графіку.

- Молодший медичний персонал повинен мати для роботи три халати: для роздачі їжі, для прибирання приміщень і для прибирання туалету.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.109.55 (0.013 с.)