Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору



Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які залучаються до участі у справі або вступають у неї з метою захисту їх суб'єктивних прав та інтересів.

Такі треті особи заінтересовані у результатах розгляду цивільної справи, оскільки ухвалене по ній рішення може наперед встановити певні взаємовідносини між ними і сторонами, а також вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

 

Участь у цивільному процесі третіх осіб без самостійних вимог спрямована на те, щоб сприяти захисту прав тієї сторони, на боці якої вони виступають, не допустити ухвалення несприятливо­го для неї рішення суду, оскільки воно надасть право стороні ви­магати збитків від третьої особи за регресним позовом. Крім того, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спо­ру, вступивши у цивільну справу, може своєчасно запобігти пору­шенню своїх прав, погіршенню свого правового становища (напри­клад, при відкритті провадження у справі про стягнення аліментів з чоловіка на користь другої дружини, як третя особа може вступити у процес перша дружина, яка вже отримує від нього аліменти).

 

Законодавець покладає обов'язок на сторону, в якої за рі­шенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про цю третю особу (ч. 1 ст. 36 ЦПК).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо пред­мета спору, можуть:

1) вступити у справу з власної ініціативи на стороні позивача або відповідача, подавши відповідну заяву;

2) залучитися до участі в справі за клопотанням сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. У своїй заяві про залучення третьої особи ініціатор повинен зазначити:

- ім'я (найменування) третьої особи;

- місце її проживання (перебування) або місцезнаходження;

- підстави, за якими третя особа має бути залучена до участі у справі;

3) бути залучені до цивільного процесу за ініціативою суду.

 

У двох останніх випадках суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення її як третьої осо­би і роз'яснює право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї (ч. З ст. 36 ЦПК).

Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу допускається до ухвалення судом рішен­ня (ч. 1 ст. 35 ЦПК).

 

Відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК за умови відсутності згоди будь-кого з осіб, які беруть участь у справі щодо залучення чи допуск третьої особи до участі у справі, це питання вирішується судом з урахуванням всіх обставин справи.

З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апе­ляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Треті особи без самостійних вимог мають загальні процесуаль­ні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК).

За ч. 4 ст. 35 ЦПК вступ у справу третьої особи, яка не за­являє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.


Лекція 6. Представництво в цивільному процесі

 

1. Поняття та загальна характеристика судового представництва

2. Види судового представництва

3. Повноваження представника в суді

 

Поняття та загальна характеристика судового представництва

Ст.59 КУ – кожен має право на правовий захист.

Для забезпечення цього права діє адвокатура. ЇЇ завдання:

- Надання юридичної допомоги громадянам та організаціям при розгляді і вирішенні цивільних справ у суді

- Надання допомоги суду по встановленню дійсних прав та обов’язків сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Представництво в суді є самостійним процесуальним інститутом

Представництво у цивільному процесі— це правовідношення, в силу якого представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яка бере участь у справі, з метою захисту її прав.

ЦПК України відносить представника до числа осіб, що беруть участь у справі (ст.26, 27 ЦПК), на відміну від більшості країн СНД, і цим підтверджує, що він наділений юридичною заінтересованістю і є самостійною процесуальною фігурою (хоча і представляє інтереси іншої особи).

 

Право на представника мають (ст.38 ч.1 ЦПК):

- сторони,

- треті особи (з самостійними вимогами чи без таких),

- особи, які відповідно до закону захищають права чи інтереси інших осіб

- заявники та інші заінтересовані особи

 

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Процесуальний представник не заступає сторону у цивільному судочинстві (за винятком законних представників — батьків, опікунів, піклувальників), а діє поряд з нею, на захист її суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

 

п.4 ч.1 ст.169 ЦПК – випадок, коли суд може визнати особисту участь громадянина обов’язковою, незважаючи на участь у справі її представника.

 

Види представництва

 

1)

 

представництво громадян представництво юрид. осіб

 

2) за ступенем обов’язковості (за характером вказівки закону)

 
 

 


обов’язкове факультативне

 

3) за процесуально-правовою ознакою осіб, яких представляють

 


предст-во сторін предст-во органів

державної влади

предст-во предст-во

третіх осіб заявників та

заінтересованих осіб

 

 

4) за статусом самого представника

 

предст-во громадянами, які

адвокатами допущені судом

 

юрисконсультами батьками

 

співучасниками уповноваженими

профспілок

5) за підставами виникнення:

 
 

 


договірне законне
(в основі – договір) а) це договір між стороною, третьою особою і адвокатом б) коли юрисконсульт представляє інтереси п., у., о., виходячи з умов трудового договору, але на підставі доручення в) коли окремі громадяни за договором представляють в суді інтереси сторін та третіх осіб г) представництво співучасниками має місце у випадках, коли права і охоронювані законом інтереси недієздатних громадян, а також громадян, які не мають повної дієздатності, та громадян, визнаних обмежено дієздатними, захищають у суді їх батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники – ст.39 ЦПК

 

Договірне представництво

Ст.40 – Представником може бути:

- адвокат

- інша особа 18 р., має цив. дієздатність і належно посвідчені повноваження на ведення справи в суді.

 

Ст.41 – Не можуть бути представниками:

- особи, які діють в цьому процесі як секретар, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок

- судді, слідчі, прокурори (крім законного та статутного представництва)

- ч.2 ст.40 – одна і та ж особа не може бути представником іншої сторони, третіх осіб

- адвокати, які отримали доручення з порушенням правил про надання допомоги (ст.7 ЗУ «Про адвокатуру»)

 

Документи, що посвідчують повноваження договірних представників (ст.42 ЦПК):

· довіреність фізичної особи (нотаріально посвідчена)

· ордер адвокатського об’єднання або договір

· довіреність юридичної особи (підпис уповноваженої посадової особи + печатка)

· документи, що посвідчують службове становище і повноваження керівника (але на мою думку, це не є вид договірного представництва – див. вище)

 

 

Законне представництво

– це вид процесуального представництва, яке виникає на підставі закону, рішення суду, адміністративного акту

Законний представник – це учасник цивільно-процесуальної діяльності, допущений у встановленому порядку у справу з числа вказаних у процесуальному законі осіб і покликаний забезпечити максимальну реалізацію прав підопічного учасника, який з об’єктивних причин обмежений у здатності реалізувати свої права самостійно.

Згоди довірителя на виникнення законного представництва не треба.

 

Ст.39 – законне представництво виникає щодо певного кола осіб:   Закон чітко визначає, хто може виступати законним представником
- малолітніх до 14 р. - недієздатних батьки усиновлювачі опікуни
- неповнолітніх 14-18 р. - осіб, цивільна дієздатність яких обмежена батьки усиновлювачі піклувальники + суд може залучити до участі у справі саму особу
- особи, визнаної безвісно відсутньою опікун майна особи
- спадкоємців особи, яка померла чи оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята виконавець заповіту охоронець спадкового майна

 

Ознаки законного представництва:

· законні представники покликані законодавцем охороняти права і законні інтереси недієздатного чи частково дієздатного суб’єкта. Відсутня дієздатність осіб реалізується через дії їх законних представників

· законні представники отримують повноваження на представництво інтересів особи, яку вони представляють, не від неї самої, оскільки вона не володіє повною дієздатністю, а на підставі закону

· обсяг прав законного представника не залежить від волі підопічного; вони ширші прав договірних представників і не можуть бути ніким обмежені. + деякі повноваження виходять за межі прав договірних представників – право доручити ведення справи в суді іншій особі

· законний представник при здійснені представництва виражає свою волю

· законний представник зобов’язаний захищати права і законні інтереси підопічного у всіх установах, в т.ч. і в суді. Як правило, він не може відмовитися від виконання покладеного на нього законом обов’язку.

 

Повноваження законного представника посвідчуються (ст.42 ЦПК):

- свідоцтвом про народження дитини

- рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна

- + рішення про усиновлення (це прямо не вказано в ЦПК)

 

Ст.43 ЦПК – призначення або заміна законного представника – див. самостійно !!!

 

Особливість законного представництва – законні представники можуть доручити ведення справи в суді іншій особі (буде діяти в процесі як договірний представник) = «подвійне представництво», в основі – цивільно-правовий договір доручення.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.50.173 (0.013 с.)