Тема: Процесуально-правове становище сторін та третіх осіб у цивільному процесі.

Мета заняття: засвоєння курсантами, студентами та слухачами основних положень та принципів регулювання правового положення сторони та третіх осіб у цивільному судочинстві.

Опорні поняття: позивач, відповідач, процесуальна співучасть, обов'язкова співучасть, факультативна співучасть, активна співучасть, пасивна співучасть, процесуальне правонаступництво, треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

План

1. Поняття та процесуально-правове становище сторін в цивільному процесі.

2. Співучасть, правонаступництво та заміна неналежного відповідача у цивільному процесі.

3. Треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

4. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Тема реферату: «Диспозитивні норми в регулюванні процесуально-правового становища осіб, що беруть участь у справі».

 

Задача № 1

З метою помсти Григор’єв (17 років), Кожемякін (14 років), та Сологуб (13 років) скоїли підпал паркану свого сусіда Трошина, який за договором найму житла знімав будинок у подружжя Лебедєвих.

На попередньому слідстві з’ясувалось, що Григор’єв є сиротою та знаходиться у інтернаті для неповнолітніх, у Кожемякіна неповна сім’я – його мати має статус матері-одиначки, Сологуб знаходиться на вихованні та утриманні батька, оскільки мати п’ять років тому покинула сім’ю та має нову родину.

Визначте коло осіб, які приймають участь по даній справі.

Чи має місце у цьому випадку процесуальна співучасть?

 

Задача № 2

Сидоров віком 17 років керував автомобілем, який належав його батькові і пошкодив скутер Петрова, що стояв на узбіччі.

Визначте коло осіб, які приймають участь по даній справі.

Чи зміниться коло учасників процесу, якщо припустити, що Сидорову 18 років і він керував автомобілем за довіре­ністю?

Задача № 3

Федотов звернувся до районного суду із позовом про стягнення з ательє «Стиль» м. Луганська 700 грн. у відшкодування вартості втраченого матеріалу, переданого ним для пошиву костюма в майстерню ательє. Представник ательє в судовому засіданні повідомив суду, що матеріал був переданий майстру Іванову, який за домовленістю з ательє проводив роботи вдома, звідки матеріал був викрадений. Представник ательє доводив, що при наявності таких обставин належним відповідачем буде не ательє, а майстер Іванов.

Визначте коло осіб, які приймають участь по даній справі.

Задача № 4

Макріна пред'явила до Серебрякової позов про повернення золотого годинника «Луч», переданого їй на збереження. Дізнавшись про це, Федоров звернувся до секретаря суду з прохан­ням надати йому можливість ознайомитися з матеріалами цієї справи, оскільки він припус­кає, що спірний годинник належить йому, тому що він загубив такий самий. Секретар суду в проханні Федорову відмовив, мотивуючи тим, що сто­роннім особам він не вправі давати справи для ознайомлення.

Чи правильно вчинив секретар судового засідання?

Чи може Федоров брати участь у процесі за позовом Маркіноїї до Серебрякової?

Задача № 5

Визначте, чи можливе правонаступництво у справі про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у випадку смерті позивача?

 

Методичні рекомендації

 

При підготовці до заняття та рішенні запропонованих задач потрібно пам’ятати, що процесуальне становище того чи іншого суб’єкту цивільного процесу обумовлюється характером матеріально-правових зв’язків, існуючих ще до звернення заінтересованою особою до суду та характером юридичної зацікавленості у вирішенні справи. Саме характер юридичної зацікавленості визначає правовий статус особи у справі. З метою виявлення окремих особливостей участі в цивільному процесі суб’єктів правовідносин у процесуальній літературі наводиться кілька видів їх класифікації на групи: а) на юридично заінтересованих і юридично незаінтересованих осіб, або суб’єктів допоміжних правовідносин; б) на суб’єктів по застосуванню норм права або на юрисдикційні органи і їх службових осіб і учасників цивільного процесу; в) на суб’єктів, які здійснюють правосуддя і які сприяють правосуддю.

Сторін примушує шукати захисту в суді спірність та невизначеність матеріальних правовідносин. Для з’ясування питання про можливість участі фізичної чи юридичної особи у цивільному процесі, курсантам та студентам при підготовці до першого питання конче необхідно розібратися з поняттями «процесуальна правоздатність» та «процесуальна дієздатність». Аналіз ст. 28 ЦПК дозволяє зробити висновок, що право­з­дат­ності, єдиної по змісту для всіх суб'єктів цивільного процесу, не існує. Нею володіє тільки позивач, відповідач і треті особи. Цивільно-процесуальна дієздатність опосередкована наявністю дієздатності у матеріальних правовідносинах.

Процесуально-правове становище сторін в цивільному процесі обумовлено характером виконуваних ними процесуальних функцій та юридичної зацікавленості у справі. Численні цивільно-правові права, котрими наділені сторони в учбовій літературі згруповують по різному. Для більш детального аналізу правового становища сторін слід виходити з наступного групування: права, які характеризують повноваження на порушення провадження по справі; права на зміни в позовному спорі; права на подання і витребування доказів та участі в їх досліджені; права, пов’язані із залученням до справи всіх заінтересованих осіб; права, пов’язані із забезпеченням законного складу суду, об’єктивності розгляду справи і виконання судових постанов; права на участь у судових засіданнях та здійсненні окремих процесуальних дій та інші права, що забезпечують захист у процесі по справі.

При підготовці до другого питання треба мати на увазі, що поняття співучасті, правонаступництва, неналежної сторони нерозривно зв’язані з поняттями «сторона», «позивач», «відповідач» і окремо розглядатись не можуть. У справі як з боку позивача так і з боку відповідача можлива участь кількох осіб - процесуальних співучасників. Це зумовлено обставинами матеріально-правового чи процесуально-правового характеру. Співучасників називають або співпозивачами (якщо позов пред’явлено декількома позивачами) або співвідповідачами (якщо позов пред’явлено до декількох відповідачів). В теорії цивільного процесу як правило виділяють два критерії класифікації співучасті: процесуально-правовий (активна, пасивна, змішана співучасть) та матеріально-правовий (обов’язкова та необов’язкова співучасть).

В цивільному судочинстві можлива заміна сторін іншими особами у разі, коли їх матеріальні права і обов’язки в спірних правовідносинах переходять до останніх. При процесу­альному правонаступництві має місце зміна суб'єктів прав або обов'язків, коли новий суб'єкт повністю або ча­стково сприймає правомочність або обов'язки свого попередника в якихось правовідносинах. Треба пам’ятати, що цивільному-процесуальному правонаступництву передує правонаступництво в ма­теріально-правових відносинах і воно можливо коли справа виникла, але не розг­лянута по суті. У цивільному процесі матеріальний правонаступник вступає в процес як приймач процесуальних прав і обов'язків та усього процесу­ального статусу свого попередника, тобто стає позивачем, відпо­ві­дачем, третьою особою.

Становище сторін у процесі тісно пов’язане з наявними правопорушеннями, але може бути і без них, внаслідок помилки про наявність між суб’єктами спірних правовідносин. Для збудження цивільної справи в суді не обов'язкова наявність матеріальних дійсних правовідносин між позивачем і відповідачем. Основними передумовами збудження цивільної справи в суді є умови, що мають виключно процесуальне значення. Треба враховувати, що про неналежну сторону можна говорити тільки у тому випадку, якщо суд може указати на особу, якої приблизно належить право ви­моги – належного позивача; або на особу, приблизно зобов'язану ви­конати вимоги позивача – неналежного відповідача. У цьому випадку сторони признаються неналежними. Суд може допустити заміну нена­лежного відповідача, згідно з правилами ст. 33 ЦПК (новий ЦПК не передбачає норми щодо заміни неналежного позивача, а визначає лише можливість заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідачів.

При підготовці до третього питання слід звернути увагу на наступне:

1) у цивільному процесі можлива участь осіб, які не є учасниками спірних правовідносин, але вони завжди мають юридичну заінтересованість у справі;

2) в залежності від характеру заінтересованості та механізму вступу в процес по справі такі особи іменуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору або треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

3) обидва види третіх осіб мають лише їм притаманні ознаки та свій процесуальний статус.

З метою належного розв’язання задач необхідно звернутися до відповідних тем трудового права а також цивільного права щодо регулювання питань права власності, деліктної та договірної відповідальності та ін., рекомендованих керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України тощо.

 

 

Питання для самоконтролю:

1. Які характерні ознаки сторін позовного провадження?

2. Які процесуальні права та обов’язки сторін у позовному провадженні?

3. З якого віку виникає повна цивільна процесуальна дієздатність?

4. У яких випадках дитина самостійно може захищати свої права та інтереси у суді?

5. Чи зобов’язаний суд касаційної інстанції повідомляти осіб, що беруть участь у справі про день та час перегляду рішення, що набрало чинності?

6. Чи втрачає неповнолітня особа повну цивільну дієздатність у випадку розірвання шлюбу?

7. Який порядок вступу у судовий процес третіх осіб?

8. У чому полягає відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору від позивача та співпозивачів?

9. У чому полягає відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору від співвідповідача?

10. Чи допускається правонаступництво у справах про стягнення аліментів, поновлення на роботі, стягнення нарахованої заробітної плати?

 

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

 

 

Додаткова література

 

1. Бородин М. Конституционное право граждан на обращение в суд за защитой своих прав // Право Украины.- 2000. - № 8.

2. Хотынская О. Представительство по новому. - 2004. - № 1-2. - С. 10.

3. Усели Д.А. Процессуальные возражения ответчика // Арбитражный и гражданский процесс. - 2004. - № 3. – С. 12-16.

4. Завражнов В., Терехова Л. Последствия неявки в судебное заседание лиц, участвующих в деле // Российская юстиция. - 2004. - № 1. - С. 31-33.

5. Опалев Р. Материально-правовой интерес как условие возбуждения гражданского дела в суде. // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. - № 2. – С. 7 - 11.

6. Морозов Н. Ответчик: как быть, если он явно ненадлежащий? // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. - № 2. – С. 14 - 20.

7. Джоникян М.В. Субъекты гражданского и арбитражного процесса (унификация правового регулирования). //Юрист. – 2007. - № 5. – С. 29-31.

8. Ознаки та поняття групи як суб’єкта групового позову // Судова практика.-2009.-№4.С 16-24.

9. Бичкова С.С. Процесуальне правонаступництво: поняття и передумови виникнення // Вісник Академії митної служби України Серія Право, 2010.- №2.- С.102-107

10. Бичкова С.С. Зустрічний позов, як цивільна процесуальна форма захисту інтересів відповідача.// Вісник ВСУ, 2010.- №10.- С.41-44

11. Бичкова С.С. Класифікація цивільної процесуальної співучасті //Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 2011 - №1-С.33-42

 

 

Заняття № 3

Практичне2 години.