Тема: Поняття та значення юрисдикції та підсудності цивільних справ

Мета заняття: засвоєння курсантами та студентами основних положень та принципів регулювання судової юрисдикції, підсудності цивільних справ та правових наслідків порушення правил юрисдикції та підсудності.

Опорні поняття: підвідомчість, судова юрисдикція, виключна юрисдикція, альтернативна юрисдикція, договірна юрисдикція, функціональна підсудність, родова підсудність, територіальна підсудність, підсудність пов’язаних між собою вимог.

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

 

План

 

1. Поняття, види і значення юрисдикції цивільних справ.

2. Поняття і види функціональної підсудності.

3. Поняття і види територіальної підсудності.

4. Правові наслідки порушення правил про підвідомчість та підсудність цивільних справ.

 

Тема реферату: «Питання міжнародної підсудності та підвідомчості цивільних справ».

Задача № 1

Акціонерне товариство АТ «Будсервіс» уклало з АТ «Термо» договір на установку насосної станції. «Термо» встановив насосну станцію не на тому місці, котре було зазначено в прое­кті гідрології, в результаті чого потреба у воді не була забезпечена. «Будсервіс» зажадав від «Термо» перенести станцію до водного кар'єру, зазначеному в проекті, чого зроблено не було.

Визначить підвідомчість і підсудність даної справи.

 

З адача № 2

У договорі підряду, укладеному між Анікіним та домобудівним комбінатом, містилася умова, відповідно до якої в усіх випадках неналежного виконання договору, спір у порядку договірної підсудності буде розглядатися апеляційним судом по першій інстанції.

Заказник Анікін, незадоволений якістю виконаної роботи, звернувся до Луганського апеляційного суду з позовом про відшкодування збитків.

Як повинен діяти суд у цієї ситуації?

Задача № 3

Визначте юрисдикцію та підсудність у наступних ситуаціях:

1) Придбаний Чаловим у автосалоні автомобіль „Таврія” в рамках гарантійного терміну зламався, однак автосалон відмовився провести його заміну та відшкодувати шкоду.

2) Колишній квартирант Кулік виїхав з квартири Мамонової не сплативши борг за проживання у сумі 2500 грн. Нове місце проживання Куліка позивачу невідоме.

3) Приватний підприємець Манхін, який мешкає у Біловодську, придбав у автосалоні «Люкс» м. Донецька вантажний автомобіль для підприємницької діяльності та легковий автомобіль для подарунка сину на весілля. Під час гарантії автомобілі вийшли з ладу.

 

Задача №4

Малков що мешкає в Жовтневому районі м. Луганська звернувся до місцевого суду Жовтневого району з позовом до матері, яка мешкає у Антрациті, та колишньої дружини, що проживає з дітьми у Харкові, про зниження розміру аліментів, що стягуються з нього. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення та судовий сбір ним не були сплачені, оскільки він вважав, що позивач по даній категорії справ має певні пільги.

Яке рішення повинен прийняти суд?

 

Методичні рекомендації

 

При підготовці до першого питання слід усвідомити, що захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб здійснюється різними юридичними органами (судом загальної юрисдикції, господарським, адміністративним судами третейськім судом, у адміністративному порядку, громадськими організаціями, нотаріатом). Розгляд і вирішення певних справ закон відносить до компетенції того або іншого державного або громадського органу. Значення юрисдикції, як міжгалузевого інституту полягає в тому, що завдяки їй визначається предметна компе­тенція органів цивільної юрисдикції.

З урахуванням конституційного положення про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Критеріями саме цивільної юрисдикції є: наяв­ність спору про право, характер спірних правовідносин і суб'єктний склад правовідносин, які являються предметом судового розгляду.

Готуючись до другого та третього питань необхідно пам’ятати, що поняття «підсудність» є більш вузьким аніж поняття «підсудність». Підсудність — це розмежування компетенції судів щодо розгляду і вирішення цивільних справ, що належать до цивільної юрисдикції. Необхідно розрізняти функціональну та територіальну підсудності. Функціональна підсудність— компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. Суди першої інстанції розглядають справу по суті, апеляційні суди - переглядають рішення та ухвали судів першої інстанції, що не набрали чинності, суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Територіальна підсудність— компетенція із розгляду ци­вільних справ судами однієї ланки судової системи залежно від території, на яку поширюється юрисдикція кожного з них. Таким чином виділяють загальну підсудність, альтернативну, договірну, виключну, за зв'язком справ та підсудність за вказівкою суду. Саме на це необхідно звернути увагу при підготовці до другого питання і правильного рішення задачі.

Наслідки порушення правил підсудності, порядок, підстави, та правила передачі справи в інший суд передбачені ст. ст. 115, 116 ЦПК і базуються на принципах законності, гуманізму,об'єктивної істини та ін. У будь-якому випадку наслідки порушення правил підсудності залежать від стадії цивільного процесу. Цим слід керуватись при підготовці до четвертого питання.

Питання про підсудність повинно вирішуватись судом при відкритті провадження у справі. Якщо суддя ви­знає, що справа даному судові не підсудна, він повертає заяву позивачеві для подання до належного суду, про що постанов­ляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатка­ми до неї надсилаються позивачеві. Якщо непідсудність справи суду з’ясовується на стадії підготовки справи до судового розгляду, тобто після відкриття провадження по справі – справа надсилається суду за підсудністю, про що повідомляється заявник. В свою чергу, почата розглядом справа не може передаватися до іншого суду крім випадків ліквідації суду у якому розглядається справа або неможливості після відводів утворити новий склад суду.

Справа, направлена до іншого суду в порядку передачі, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана навіть при умові, що вона була надіслана безпідставно. Це є важливою гарантією доступності правосуддя та судового захисту.

У разі порушення правил юрисдикції (підвідомчості) діють інші правила – на стадії відкриття провадження по справі у відкритті справи відмовляється, а після відкриття провадження по справі – справа провадженням закривається (п.1 ч.2 ст.122; п.1 ст.205 ЦПК).

Питання для самоконтролю:

1. Спори з яких правовідносин розглядаються судами у порядку цивільного судочинства?

2. Що повинен зробити суд у випадку виявлення порушення правил підсудності при прийнятті справи до провадження?

3. Що повинен зробити суд у випадку виявлення порушення правил підсудності після порушення справи?

4. Які функції виконують апеляційні суди відповідно до функціональної підсудності?

5. Які функції виконує Верховний Суд України відповідно до функціональної підсудності?

6. До якого суду необхідно подати позов відповідно до правил загальної територіальної підсудності?

7. Які категорії справ розглядаються у порядку альтернативної підсудності?

8. Які категорії справ розглядаються у порядку виключної підсудності?

9. Чи дозволяється змінювати за згодою сторін виключну та функціональну підсудності?

10. За якими правилами визначається підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, якщо вони проживають за межами України?

 

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

Додаткова література

1. По­станова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» // Бюлетень законодавства та юри­дичної практики України. – 2004. - № 11

2. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-09.

3. Чупрун В.Д. Підготовка цивільних справ до розгляду. Юридичний довідник. - К., 1994.

4. Федіняк Л. Законодавство України про міжнародну підсудність та підвідомчість цивільних справ: окремі питання // Право України. – 1998. - № 12.

5. Котельников А.Г. Негативные последствия в гражданском судопроизводстве // Арбитражный и гражданский процесс. – 2004. - № 8. – С. 39-48.

6. Гончар А. Новый ГПК нуждается в изменениях //Юридическая практика. – 2004. - № 52. – С. 14,15.

7. Луспеник Д. Роль суду в цивільному диспозитивному процесі // Юридичний журнал. – 2004. - № 6. – С. 109-115.

8. Бойко Н. Подведомственность по выбору истца // Юридическая практика. – 2004. - № 36.

9. Михайлова Е.В. К проблеме определения места судопроизводства по делу, возникающему из публичных правоотношений в системе видов гражданского процесса.// Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 3. – С. 18-23.

10. Грель Я. Соглашение о подсудности в гражданском процессуальном праве. //Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 8. – С. 34 -40.

11. Єсіпов І. Новелізація законодавства про позовну давність. //Юридичний журнал. – 2006. - № 4. – С. 59-62.

 

Заняття № 7

Практичне2 години.

Тема: Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи с суді.

Мета заняття: засвоєння курсантами, студентами та слухачами основних вимог до змісту, структури та елементів позову, правил про об’єднання та роз’єднання позовів, подання зустрічного позову.

Опорні поняття: позов, елементи позову, предмет позову, підстави позову, зміст позову.

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

 

План

 

1. Поняття позову. Елементи позову.

2. Види позовів.

3. Право на позов.

4. Форма та зміст позовної заяви.

5. Забезпечення позову.

 

Тема реферату: «Зміни у позовному провадженні».

 

Задача №1

Визначте предмет, підстави та зміст позовів, а також ознаки тотожності позовів:

Гр. Радченко Н. 20 вересня 2009 р. звернулася в суд із позовом до гр. Григор’єва С. про встанов­лення батьківства і стягнення аліментів на дитину, яка народилася 9 червня 2008 р.

У заяві вона зазначила, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відношеннях із січня 2006 р. Потім він залишив її вагітною і жити до неї не повернувся. Після народження дитини матеріально не допомагав, хо­ча був її батьком.

Суддя відмовив у відкритті провадження у справі, виходячи з тих мотивів, що рішенням суду від 24 жовтня 2008 р. вимоги Радченко Н. про стягнення аліментів не були задоволені, тому вдруге з таким позовом до Григор’єва С. звер­татися в суд позивачка не має права.

 

Задача № 2

Визначте види наступних позовних заяв:

1. Позов житлового відділу до Никифорова про визнання відповідача, таким, що втратив право на житлову площу і про звільнення житлової площі від майна відповідача.

2. Позов Іванова про стягнення з Гуліної заборгованості по квартплаті у розмірі 1 500 гр.

3. Позов Сидорова про виділ частки будинку, що належить на праві сумісною власності йому та його дружині.

4. Позов органа опіки і піклування про позбавлення Клячко П.Р. батьків­ських прав через неналежне виховання дитини - сина Анатолія.

5. Позов Бєляєва до Бєляєвої про розірвання шлюбу.

6. Позов Бутенко до Мель про зниження розміру аліментів.

 

Задача № 3

Суддя повернув позовну заяву Нікольского К. про розірвання шлюбу та розподіл майна у зв’язку з тим, що він згідно рішення суду є обмеженим у дієздатності і заяву від його імені повинна подавати його дружина. Дружина рішенням суду призначена його піклувальником, тобто законним представником і згідно чинного законодавства Ні кольський К. не є процесуально дієздатним.

Проведіть юридичний аналіз.

 

Задача № 4

До Ленінського районного суду м. Луганська надійшла заява Педь про стягнення коштів на її утримання з падчерки Самсонової. Позивачка обґрунтовуючи свої вимоги стверджувала, що вона тривалий час виховувала Самсонову, а тепер сама є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги.

Суддя повернув позовну заяву у зв’язку з тим, що до позовної заяви не додані докази, які підтверджують факт її непрацездатності та потреби в утриманні, а також документи про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Чи відповідають дії судді вимогам закону?

Методичні рекомендації

Позов – один з засобів здійснення права на судовий захист. Особливу увагу при ви­вченні цієї теми курсантам і студентам необхідно звернути на такі питання як:

- поняття позову (у матеріально-правовому і процесуальному-правовому розумінні);

елементи позову (предмет, підставу, зміст);

право на позов;

передумови права на пред'явлення позову та їх класифікацію.

При рішенні задач варто визначити, які позови є тотожними. Для цього необхідно чітко усвідомити поняття предмета й підстав позову, проаналізувати передумови права на позов, згадати процесуальну право- та дієздатність.

Готуючись до першого та другого питань слід виходити з матеріально-правової та процесуально-правової природи позову. Перша полягає у площині матеріальних правовідносин і характеризує зацікавленість позивача у відновлені в той чи інший спосіб цивільних, житлових, сімейних, земельних, трудових прав, друга характеризує бажання отримати саме судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав шляхом повного, об’єктивного, всебічного та неупередженого розгляду справи у судовому засіданні.

Визначення елементів позову має велике практичне значення, оскільки змінюючи один з елементів позову, позивач певним чином змінює і сам процес розгляду справи. ЦПК виділяє два елементи позову:підставу і предмет. Підстава позову — це сукупність обставин, якими позивач обґрунтовує свої ви­моги, що дозволяє зрозуміти, чому саме позивач пред'явив позов. Предмет позову — це матеріально-правова вимога позивача. Вона дозволяє зрозуміти, якого саме захисту домагається позивач. В теорії цивільного процесу виділяють ще й зміст позовуяк частину позову, що відображає зверне­ну до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспо­рюваного чи невизнаного права.

Формулювання підстав та предмета позову — це право позивача. Протягом усього часу розгляду справи позивач має право змінити під­ставу або предмет позову. Змінювати одночасно і предмет, і підставу не можна, оскільки в такому разі матиме місце інший позов, який повинен пред'являтися в загальному порядку.

Позови можна класифікувати на види по різних підставах: матеріально-правовому і процесуально-правовому критеріях. Останній поля­гає в способі бажаного захисту. Це випливає з вимог позивача до суду щодо форм захисту його прав і охоронюваних законом інтересів. За змістом позови поділяються на позови: про визнання, про присудження, перетворювальні. Матеріально-правовий критерій зумовлений характером спірних правовідносин (цивільних, житлових, сімейних та т.п.), що виникли до процесу і є предметом судового розгляду.

При підготовці до третього питання слід розділити поняття «право на пред’явлення позову» та «право на задоволення позову» котрі у своєї сукупності і складають у широкому розумінні поняття «право на позов». Право на пред’явлення позову торкається лице процесуальних питань – юрисдикції, підсудності, процесуальної дієздатності, правильного оформлення позовної заяви та деяких інших, тобто залежить від наявності чи відсутності передумов права на позов. Право на задоволення позову залишить від наявності дійсно порушеного матеріального права позивача і доведеності ним цього порушення з боку відповідача у суді.

Для того щоб по конкретній справі право на пред’явлення позову було реалізовано, необхідні певні обставини, з наявністю або відсутністю котрих закон пов’язує можливість звернення до суду. Ці обставини в теорії цивільного процесу іменуються передумовами права на позов і підрозділяються на суб’єктивні та об’єктивні (умови прийняття позовної заяви закріплені в ст. ст. 121-122 ЦПК). До суб’єктивних передумов належить процесуальна дієздатність позивача, належним чином оформлені повноваження його представника та їх юридична зацікавленість, до об’єктивних відносяться всі інші.

Пред’явлення позову до суду автоматично не тягне за собою відкриття провадження по справі. При прийнятті позовної заяви суддя повинен переконатися у відсутності певних перешкод для прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі, а саме з’ясувати:

- наявності цивільної процесуальної дієздатності;

- наявності спору про право цивільне;

- відсутності рішення суду, що набрало законної сили за тотожним позовом;

- відсутності рішення третейського суду за тотожним позовом;

- відсутності між сторонами договору про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

- відсутність заяви позивача (до відкриття провадження по справі) про повернення йому позову;

- додержання процесуальної форми вираження позову;

- наявність документів, що підтверджують оплату судового сбіру та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- дієздатність особи, яка подає позовну заяву;

- наявність повноважень на ведення справи у представника;

- подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність та ін.

Таким чином необхідно чітко розмежовувати підстави відмови у відкритті провадження по справі та підстави повернення позовної заяви або залишення її без руху. Перші завжди вказують на неможливість судового захисту по даній конкретній справі, другі – на певну помилку при зверненні до суду. У залежності від характеру перешкод суддя або залишає заяву без руху, або повертає її, або відмовляє у відкритті провадження у справі.

При підготовці до четвертого питання слід звернутися до ст.ст. 119-120 ЦПК, котрі містять вичерпні вимоги щодо форми, змісту позовної заяви та необхідності додавання до неї копій всіх документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Слід відзначити, що в ЦПК 1963 р. копії усіх доданих до позовної заяви документів могли бути надані іншій стороні тільки на вимогу суду.

Готуючись до п’ятого питання слід усвідомити, що факт пред’явлення позову стає відомим відповідачу задовго до попереднього судового засідання і він може вжити заходів до ускладнення доступу до необхідних доказів по справі, або вжити певних заходів, щоб виконання рішення в майбутньому було ускладнене або зовсім неможливе. Отже, забезпечення позову – це створення можливості для майбутнього реального виконання рішення суду. Заходи по забезпеченню позову характерні невідкладністю, тимчасовим характером їх застосування та спрощеною процедурою.

Заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа. Законом передбачені випадки, коли заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви – у разі порушення права інтелектуальної власності. Заява, що подана до позову, розглядається тільки за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої маються прийнятися заходи забезпечення позову не пізніше двох днів з дня подачі заяви. В інших випадках – в день надходження заяви без повідомлення відповідача та інших осіб. Допускаючи забезпечення позову, суд може вимагати забезпечення такої вимоги заставою, достатньою для запобігання зловживанню забезпечення позову, але не більше ціни позову. Види забезпечення позову передбачені ст. 152 ЦПК і при розгляді заяви про забезпечення позову суддя повинен усвідомлювати, що забезпечення позову здійснюється в інтересах справедливого вирішення справи та забезпечення виконання рішення.

Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Вирішувати таке питання з власної ініціативи суд не може.

Застосування заходів по забезпеченню позову може обмежувати права відповідача та спричиняти збитки. Якщо вони спричинені фактом забезпечення позову, відповідач має право вимагати від позивача їх відшкодування. В разі внесення позивачем предмета застави, відшкодування збитків, їх стягнення, в першу чергу здійснюється за рахунок предмета застави.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає різниця між залишенням позовної заяви без руху та поверненням позовної заяви?

2. У яких випадках суддя має право на відмову у відкритті провадження по справі?

3. Які категорії справ порушуються за допомогою позовів про присудження?

4. Які категорії справ порушуються за допомогою позовів про визнання?

5. Які категорії справ порушуються за допомогою переутворювальних позовів?

6. Які дії, спрямовані на зміну позовного спору можуть здійснювати сторони?

7. Що належить до спеціальних засобів захисту прав відповідача?

8. Які реквізити містить у собі позовна заява?

9. Що належить до умов прийняття до провадження зустрічного позову?

10.Якими є права сторін та обов’язки суду при забезпечення позову?

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

Додаткова література

1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду: Рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 року // [Електронний ресурс] // Сайт Офіційний веб-портал Судова влада України. – Режим доступу: http://www.court.gov.ua/969076/Ppasds1/.

2. Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді: наказ Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 № 68 // Офіційний вісник України. – 16.08.2006. – № 31. – С. 273. – Ст. 2266.

3. Гуревич М.А. Учение об иске. - М., 1981.

4. Осокина Г.Л. Право на судебную защиту в исковом производстве. -Кишинев, 1989.

5. Ненашев М.Н. К вопросу об основании иска //Арбитражный и гражданский процесс. - 2004. - № 8. - С. 28-32.

6. Тимченко Г.П. Підстава позову в цивільному процесі // Юридичний Вісник України. – 2004. - № 4. – С. 36-39.

7. Донбругова А. Порядок подання позовної заяви до загального суду // Юридичний Вісник України. – 2004. - № 4. – С. 14.

8. Тимченко Г.П. Теоретичні проблеми визнання позову в цивільному процесі // Часопис Київського університету права. – 2004. - № 2. – С. 49-53.

9. Тимченко Г.П. Відмова від позову як наукова проблема // Часопис Київського університету права. – 2004. - № 1 -.С. 62-65.

10. Перунова О.М. Форма і зміст позовної заяви // Право і безпека. – 2004. - № 3. – С. 128-132.

11. Руденко Е. Взаимосвязь двух правомочий процессуальной стороны и материально-правовой стороны права на иск.// Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 8. – С. 7-12.

12. Єсіпов І. Новелізація законодавства про позовну давність. //Юридичний журнал. – 2006. - № 4. – С. 59-62.

13. Снідевіч О. Окремі питання класифікації цивільних позовів у справах, що виникають із земельних правовідносин. // Право україни. – 2006. - № 2. – С. 98 – 103.

14. Ознаки та поняття групи як суб’єкта групового позову // Судова практика. - 2009.-№4.С 16-24.

15. Бичкова С.С. Зустрічний позов, як цивільна процесуальна форма захисту інтересів відповідача.// Вісник ВСУ, 2010.- №10.- С.41-44

16. Коваль В. Новые перспективы классификации исков //Підприємство, господарство і право, 2011. - №2. -. С.58-60

Заняття № 8

Практичне2 години.