Тема: умови, підстави та порядок розгляду цивільних справ у порядку окремого провадження

 

Мета заняття: засвоєння курсантами, студентами та слухачами поняття, сутності та відмінностей правового регулювання окремого провадження; правил підсудності справ, прав та обов’язків осіб, які беруть участь в окремому провадженні.

Опорні поняття: окреме провадження, заявник, зацікавлені особи, підтвердження наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, неоспорювані права

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

 

План

1. Поняття та відмінні риси окремого провадження.

2. Види справ, що розглядаються у порядку окремого провадження.

3. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження.

 

Тема реферату: «Історико-правовий нарис окремого провадження».

Завдання для самопідготовки:

Завдання №1

Під час розгляду в суді справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника заявник та держатель втрачених цінних паперів надали судді мирову угоду про розподіл між ними цінних паперів та пропозицією закрити провадження по справі?

Що повинен зробити суддя?

 

Завдання №2

Аркина заповідала своєму синові Петрову двокімнатну квартиру та інше майно. Після її смерті Коцогуб звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання ним та Аркіною однією сім’єю без реєстрації шлюбу оскільки двокімнатна квартира, а також машина були набуті у власність Аркіною саме під час їх спільного проживання. І він має намір визнати за собою частку цього майна, а також оформити спадкові права як фактичне подружжя.

Як повинен вчинити суддя?

За яких умов справи про встановлення юридичного факту відносяться до юрисдикції суду?

Визначте підсудність справи, розмір судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також осіб, які повинні бути залучені до участі у цій справі та склад суду.

Завдання №3

Шишкіна Н.А. звернулась до суду із заявою про встановлення факту визнання батьківства покійним Козловим В.Д. по відношенню до її сина, 6 грудня 2010 року народження. Вона посилалась на те, що на протязі двох років була у близьких відносинах з покійним. Протягом вагітності він мешкав з нею і вони вели загальне господарство і він турботи вся про майбутню дитину.

Дружина Козлова прохала суд залучити її до участі у справі в якості заінтересованої особи. Суд відмовив їй у цьому.

Чи правильно вчинив суд?

Як слід розглянути цю справу?

 

Методичні рекомендації

При підготовці до заняття необхідно засвоїти, що необхідність в захисті суб’єктивних прав та інтересів виникає не тільки в тих випадках коли ці інтереси або права порушуються або оспорюються. Інколи виникає необхідність у встановленні таких обставин, котрі слугують підставами для здійснення суб’єктивних прав. Особа, яка має яке-небудь право, не може його здійснювати в виду того, що факти які підтверджують це право не очевидними і потребують перевірки та підтвердження відповідними доказами. Цьому у цивільному процесі є такий вид судочинства, котрий дозволяє заінтересованій собі встановлювати у судовому порядку юридичні факти, котрі можуть служити підставою здійснення відповідних суб’єктивних прав заінтересованої особи.

Отже, при підготовці до першого питання необхідно, насамперед, визначити характерні ознаки окремого провадження. У чинній редакції ЦПК на відміну від ЦПК 1963 р., дано визначення окремого провадження. Відповідно до ст. 234 ЦПК окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються ци­вільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окремому провадженню на відміну від позовного притаманне наступне: 1) відсутність спору про право цивільне; 2) засобом порушення цивільної справи є заява; 3) немає властивих позовному провадженню інститутів і категорій (позивача та відповідача, третіх осіб, співучасті тощо); 4) звужена дія принципів змагальності та диспозитивності; 5) справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди; 6) при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодову­ються, якщо інше не встановлено законом; 7) деякі категорії справ розглядаються у складі одного професійного судді та двох народних засідателів; 8) особливості порядку розгляду кожної категорії справ (особливості підготовки справи до судового розгляду, відсутність стадії підготовки справи до судового розгляду по окремим категоріям справ та ін.) 9) справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

При підготовці до другого питання слід виходити з того, що в окремому провадженні розглядаються безспірні категорії справ. Цим справам притаманне по перше - метою судового розгляду є встановлення наявності або відсут­ності факту; по-друге, факт, що встановлюється судом в порядку окремого проваджен­ня, повинен мати юридичне значення; по-третє, факт повинен мати безспірний характер. Якщо під час розгляду
справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який
вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без
розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право по­дати позов на загальних підставах.

Категорії справ, що розглядаються у порядку окремого провадження перелічені у ч. 2 ст.234 ЦПК. ЇЇ аналіз свідчить, що перелік справ окремого провадження не вичерпується лише тими, які зазначені в ЦПК. Наприклад, встановлення батьківства у тих випадках коли фактичний батько дитини помер, встановлення факту возведення будівлі на кошти одного із подружжя у нерозірваному шлюбі, факту володіння майном, котре повинно пройти спеціальну реєстрацію у разі смерті одного із подружжя на ім’я котрого було зареєстровано це майно та ін.

Готуючись до третього питання слід виходити з характерних ознак позовного провадження та характеру матеріально-правових питань, що є предметом судового розгляду у окремому провадженні (у цьому порядку може вирішуватися тільки спір про факт, про стан, але не про право). Оскільки відсутній спір про право, то не може бути сторін, третіх осіб, а є заявники, заінтересовані особи та їх представники. Оскільки у справах окремого провадження немає сторін, то особа яка звертається до суду із заявою іменується заявником. До участі у справах окремого провадження залучаються заінтересовані особи. Їх юридична заінтересованість полягає у тому, що на їх суб’єктивні права та обов’язки потенційно може вплинути рішення суду по конкретній справі, коли рішення суду може зачепити права або охоронювані законом інтереси цих осіб, що може потягнути за собою обов’язок здійснення ними яких-небудь рішень або змінити їх правовий статус. Ці учасники процесу заінтересовані у правильному вирішенні справи. Це можуть бути органи та установи до котрих заявник може звернутися після винесення рішення (відділ соціального захисту після винесення рішення по справі про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника), держатель втраченого цінного паперу на пред’явника, представники органів державної влади та ін.

Залучення або допуск у процес по справам окремого провадження заінтересованих осіб проводиться за ухвалою суду, в якій приводяться підстави, що визначаються матеріалами справи.

Питання для самоконтролю:

1. Чи можна у порядку окремого провадження розглядати справи, які містять у собі ознаки спору?

2. Чи застосовуються принципи змагальності та меж судового розгляду в окремому провадженні?

3. Хто належить до осіб, що беруть участь у справі в окремому провадженні?

4. За допомогою якого процесуального документа порушується справа в окремому провадженні?

5. Чи можна в окремому провадженні закрити справу у зв’язку з укладенням мирової угоди?

6. Чи можна в окремому провадженні закрити справу у зв’язку з відмовою від позову?

7. Чи можна в окремому провадженні закрити справу у зв’язку з переданням її на розгляд третейського суду?

8. Який порядок відшкодування судових витрат у справах окремого провадження?

9. Чи може суд за власною ініціативою витребувати докази по справах окремого провадження?

10. Чи зобов’язаний заявник у справах окремого провадження сплачувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення?

 

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

 

Додаткова література

 

1. Про судову практику у цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 10 [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11.

2. Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 бере­зня 1995 р. №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юри­дичне значення” [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду Укра­їни від 7 липня 1995 р. № 12 “Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадського стану” // Бюлетень законодавства та юри­дичної практики України. – – 2004. - №11

5.. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 7 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/

6. Тараненко В.Ф., Блаженов В.В. О видах гражданского судопроизводства в советском гражданском праве // Актуальные проблемы теории и практики правосудия по гражданским делам. - М., 1990.

7. Фурса С. Участь заінтересованих осіб у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення // Право України. - 1997. - № 12.

8. Борсукова В.М., Гриненко А.Д. Справи про усиновлення дітей – нова категорія справ, що розглядаються судами //Вісник Верховного суду України. – 1997. - № 2

9. Удальцова И.М. Проблемы судебного признания гражданина ограниченно дееспособным и недееспособным. – Х.,1999.

10. Фурса С.Я. Провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку цивільного судочинства. – К., 1997

11. Фурса С.Я. Окреме провадження в цивільному процесі України. – К., 1999.

12. Бокунин С. Некоторые гражданско-процессуальные вопросы ограничения дееспособности лиц, злоупотребляющих спиртными напитками или наркотическими средствами // Юрист. - 2000.- № 9.

13. Стефан М.Й., Дрижчаная О.Г. Процедурно-правова природа окремого провадження // вісник КДУ „Юр.науки”. – 1985. - № 25

14. Францифоров А. Лица, участвующие в делах особого производства. // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. - № 3. – С. 9 - 14.

15. Жильцова Н. Голиченко М. О спорности в делах особого производства.// Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. - № 8. – С. 10-14.

16. Аргунов В.В. Развитие особого производства в гражданском процессе: Система идей, взглядов, понятий // Вестник Московского университета Серия 11 Право, 2011.- №1.- С.73-86

 

Заняття № 15

Практичне 2 години.