Тема: правове регулювання строків провадження по справі.

Мета заняття: засвоєння курсантами та студентами строків здійснення певних цивільних процесуальних, а також порядку їх обчислення, зупинення, поновлення та продовження.

Опорні поняття: строки, встановлені законом; строки, встановлені судом; строки порушення провадження по справі; строки розгляду справи; наступний день після календарної дати або події; перебіг строку; закінчення строку.

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

 

План

1. Поняття, значення та види процесуальних строків.

2. Обчислювання процесуальних строків.

3. Наслідки пропуску процесуальних строків.

4. Поновлення та продовження процесуальних строків.

Тема реферату: «Порівняльна характеристика службових та процесуальних строків».

 

Завдання для самопідготовки:

Завдання №1

Визначте вид строків та правові наслідки їх пропуску:

1. Строк виправлення недоліків позовної заяви.

2. Строк надання сторонами доказів.

3. Строк розгляду цивільних справ.

4. Строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

5. Строк оскарження рішень суду першої інстанції.

6. Строк оскарження рішень суду апеляційної інстанції.

7. Строк оформлення журналу судового засідання та протоколів окремих процесуальних дій.

 

Завдання №2

Ільченко Н. пропустив строк на подання апеляційної скарги, у зв’язку з тим, що його адвокат, що брав участь у справі, занедужав запа­ленням легень і не міг підготувати скаргу.

На заяві Єльченко Н. про поновлення строку оскарження суддя суду першої інстанції написав резолюцію такого змісту: «Враховуючи те, що громадянин Ільченко строк на апеляційне оскарження рішен­ня пропустив без поважних причин, у прийомі апкляційної скарги відмовити».

Чи правильно зробив суддя?

Якщо неправильно, то як виправити його помилку?

 

Завдання №3

1 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська постановив рішення про розподіл майна між подружжям Нечіпоруків. Незадоволений рішенням позивач Нечіпорук особисто 11 жовтня 2010 року направив поштою апеляційну скаргу. Суддя районного суду на апеляційній скарзі написав резолюцію: «Залишити скаргу без розгляду з причини пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження, оскільки скарга надійшла до суду 30 листопада 2010 року».

Чи вірно вчинив суддя?

Назвіть загальні правила обчислення процесуальних строків.

 

Методичні рекомендації

Курсантам та студентам при підготовці до заняття слід звернути увагу на різний підхід вчених-цивілістів щодо визначення поняття «процесуальні строки». У широкому розумінні – це строки, встановлені цивільно-процесуальним законодавством України для вчинення процесуальних дій судом, органами виконання судових рішень і учасниками процесу в цивільному судочинстві. У вузькому розумінні – це строки, визначені для вчинення процесуальних дій учасниками процесу (крім суду).

Таким чином, процесуальні строки можуть бути розділені на два види: а) строки, що встановлені законом для суду та органів виконання судових рішень (службові строки); б) строки, що встановлені законом або судом для осіб, які приймають участь у справі; в) строки, встановлені судом для осіб, які не приймають участь у справі. Наприклад, законом для суду встановлені наступні строки: проведення попереднього судового засідання та розгляду справи, виконання судових доручень, розгляду заяв та клопотань. До строків, що визначені законом для осіб, які приймають участь у справі відносяться строки на оскарження рішень суду, на принесення зауважень на журнал судового засідання або протоколи окремих процесуальних дій, на подачу заяви про постановлення додаткового рішення, роз’яснення рішення тощо. Самим судом у межах строків, що встановлені законом назначаються строки для осіб, які приймають участь у справі: строки виправлення недоліків позову та апеляційної і касаційної скарг, надання доказів. Ці строки у кожному конкретному випадку призначаються з урахуванням реальної можливості виправлення певних недоліків, отримання сторонами довідок, копій документів та інших матеріалів, необхідних для розгляду справи. Строки для осіб, які не приймають участь у справі призначаються також з урахуванням конкретних обставин справи, наприклад для надання письмових або речових доказів.

Визначення строку точною календарною датою частіше має місце у випадках, коли при здійсненні певних процесуальних дій повинні бути присутні особи, які приймають участь у справі і навпаки встановлення точної календарної дати необґрунтовано при наданні строку для виправлення позовної заяви. У цьому випадку строк повинен визначатися періодом часу. При наявності певних обставин визначення строку можливе лише вказівкою на подію, яка неминуче повинна настати, наприклад у разі смерті сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво справа зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника.

При підготовці до другого питання слід проаналізувати ст.ст. 68-70 ЦПК. Процесуальні строки встановлені законом або судом обчислюються днями, місяцями, роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Наприклад, строк на подачу заяви про апеляційне оскарження обчислюється десятьома днями, загальний строк розгляду справи – двома місяцями, строк пред’явлення виконавчого листа до стягнення обчислюється роками.

При визначенні перебігу процесуального строку важливо вірно тлумачити вказівку закону про те, що він починається на наступний день після календарної дати або настання події. Наприклад, у випадку постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду перебіг строку розгляду починається з наступного дня після постановлення цієї ухвали, тобто ухвали, що має календарну дату.

Необхідно підкреслити, що процесуальний строк перебігає безперервно з урахуванням вихідних та святкових днів. Правила закінчення процесуальних строків передбачені ст. 70 ЦПК. Діюче процесуальне законодавство не розкриває поняття «неробочій день», але згідно ст. 73 КЗпП святковими днями є: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України; 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця. У будь-якому разі необхідно керуватися відповідними нормами трудового законодавства і враховувати випадки переносів вихідного та неробочого дня та право уряду України переносити вихідні на інші дні.

При підготовці до третього та четвертого питання слід виходити з видів процесуальних строків. Так, пропуск службових строків на знімає з суду та органів виконання вчинити відповідні процесуальні дії, а пропуск процесуальних строків (адресованих особам, які приймають участь у справі) лишає їх можливості вчинити відповідні процесуальні дії, наприклад подати заяву про апеляційне оскарження, надати докази, звернути виконавчий лист до стягнення тощо.

Недотримання встановлених судом процесуальних строків особам, які не приймали участь у справі, не позбавляє їх від зобов’язання здійснити відповідні процесуальні дії, в тому разі і після застосування до них відповідних мір відповідальності.

Питання про поновлення або продовження процесуальних строків зацікавлені особи можуть ставити перед судом при наявності поважних причин пропуску. Закон не розкриває поняття «поважні причини», оскільки це поняття є оціночним. У будь-якому випадку, поважними можуть бути визнані причини, що виключали, перешкоджали, ускладнювали виконання процесуальної дії у строк, визначений законом або судом (тимчасова непрацездатність, сімейні обставини, відрядження, стихійне лихо та т.п.). До заяви про поновлення або продовження процесуальних строків пред’являються, які пред’являються до подобного роду документів.

Слід звернути увагу, що діюче законодавство зобов’язує одночасно з клопотанням (що у контексті норми розуміється як заява) про поновлення або продовження процесуального строку вчинити ту дію або надати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Наприклад, при клопотанні про поновлення строку на подачу апеляційної скарги необхідно надати саму апеляційну скаргу; при клопотанні про продовження строку на надання доказів – надати той доказ, який своєчасно не було надано з поважних причин.

Питання для самоконтролю:

1. Які процесуальні строки встановлено законом?

2. В яких випадках процесуальні строки можуть бути встановлені судом?

3. Чи можуть бути поновлені процесуальні строки, що встановленісудом?

4. Чи можуть бути поновлені процесуальні строки, що встановленізаконом?

5. Чи можуть бути продовжені процесуальні строки, що встановленісудом?

6. Чи можуть бути продовжені процесуальні строки, що встановленізаконом?

7. З якого моменту починається перебіг процесуальних строків?

8. Якими є наслідки пропущення процесуальних строків?

9. Як обчислюється процесуальний строк, якщо його закінчення припадає на вихідний чи святковий день?

10. Який суд вирішує питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження?

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

 

Додаткова література

 

1. Про судовий збір: Закон України від 8 липня 2011 року № 3674 // Голос України. – 03.08.2011. – № 142.

1. Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710 [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/710-96-п
2. Про визначення розміру витрат, пов’язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 року № 78 // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 20.

4. Брант И.Н. Факторы, влияющие на своевременность рассмотрения гражданских дел. // Арбитражный и гражданский процесс.. – 2004. - № 8. – С.2.

5. Серелина Л.В. Процессуальные последствия отсутствия предпосылок и несоблюдения условий реализации права на кассационное обжалование. //Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. - № 6. – С. 37 -44.

6. Юдин А.В. Как бороться со злоупотреблениями правами в гражданском процессе.// Российская юстиция. – 2005. - № 5. – С. 44-52.

7. Бородин М., Кройтор В. Судебные и арбитражные расходы. – Х., 1997.

8. Звертання до суду тепер не дорожче і складніше// ЮВУ-2009.- №22,-С.5

9. ОвчаренкоА. Правовая природа судебных издержек // Юрид.практика.-2010.-.№26 (29.06).-С.17

Заняття № 6

Практичне2 години.