Тема: особливості розгляду справ у порядку наказного провадження.

 

Мета заняття: засвоєння курсантами та студентами поняття і сутності наказного провадження при розгляді справ по першій інстанції; умов, за якими може бути видано судовий наказ; порядку розгляду заяв про видачу судового наказу.

Опорні поняття: наказне провадження, судовий наказ, заявник, стягувач, боржник, заява про скасування судового наказу, набрання судовим наказом чинності.

Обладнання: крейдовані схеми, транспаранти.

 

План

7. Поняття та особливості наказного провадження.

8. Поняття судового наказу.

9. Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу.

 

Тема реферату: «Порівняльна характеристика зарубіжного та вітчизняного законодавства, що регулює здійснення правосуддя у порядку наказного провадження».

Задача №1

Луньов, штатний працівник АО „Заготзерно” за договором підряду у вільний час виконував роботу по випасу скота. У зазначений договором строк АО не виплатило Луньову зазначені у договорі гроші.

Луньов звернувся до суду з позовом про стягнення 730 грн. оплати за виконану роботу, але суддя повернув позовну заяву пояснивши, що справа повинна розглядатися у порядку наказного провадження.

Чи вірно роз’яснення суду?

У порядку якого провадження повинна розглядатись ця справа?

Задача № 2

20 вересня 2011 р. контролери ЛФ ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» знайшли у помешканні користувача електроенергією Штанько перемичку, що шунтує коло струму лічильника та нарахували суму збитку 8 787 грн. виходячи з порушень Правил користування електричною енергією для населення. Штанько не погодився з розрахунком суми збитків посилаючись на Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та відмовився сплачувати гроші.

ЛФ ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за оплату електроенергії.

Визначте, у порядку якого провадження повинна розглядатись ця справа.

Задача № 3

Романова 15 січня 2010 р. звернувся з заявою до Жовтневого районного суду м. Луганська, за місцем свого проживання про видачу судового наказу про стягнення з Мельникова боргу по аліментах у розмірі 2 000 гр. На підтвердження своїх вимог вона додала до заяви договір про сплату аліментів від 25 березня 2009 р., у якому зазначалося, що Мельников зобов’язаний платити гроші на утримання своїй мачусі Романовій, а також лист боржника від 1 листопада 2009 р., в якому той прохав про відстрочку платежу. Судовий збір Романова сплатила у розмірі 51 гр.

Суддя 19 січня 2010 р. видав судовий наказ і 20 січня 2010 р. направив його боржнику рекомендованим письмом. У зв’язку з хворобою Мельников не мав можливості своєчасно подати заяву про скасування судового наказу, і оскільки останній набрав чинності та був виданий стягувачу для пред’явлення до виконання, Мельников направив касаційні скарги до місцевого суду та суду касаційної інстанції.

Проведіть юридичний аналіз.

Методичні рекомендації

При підготовці до практичного заняття необхідно чітко усвідомити суттєві відмінності позовного та наказного видів провадження у судах першої інстанції. Розділом ІІ ЦПК 2004 р. передбачена нова форма судового акта та судового провадження по стягненню заборгованості з боржника по заздалегідь встановленим законом безспірним документально підтвердженим вимогам. Виключний перелік цих вимог міститься у ст. 96 ЦПК. Судове провадження по видачі судового наказу (наказне провадження) здійснюється у спрощеній процесуальній формі і цілком обумовлено правовою природою матеріально-правових вимог, що підлягають захисту. Це специфічна форма захисту прав кредитора, як особи, яка спирається на беззаперечні документи проти сторони, яка не виконує своїх зобов’язань. Судовий наказ є винятком із загального правила, згідно з яким вирішенню спору судом передує судовий розгляд. Отже наказне провадження суттєво відрізняється від позовного характером правових питань, що розглядаються судом, відсутністю спора про права, спрощеною процедурою розгляду справи, колом осіб, які приймають участь у справі, 50 % ставкою судового збору, відсутністю стадії судового розгляду та деяких інститутів притаманних позовному провадженню.

Стягнення на підставі належним чином оформлених документів, як правило, у публічному порядку має на підставі, що якщо документ здійснено законним порядком, то боржник, видаючи його, сам присудив себе до платежу. Саме тому судові накази видаються без виклику боржника і мають за мету забезпечити механізм примусового виконання (є наказом на дії виконавчих органів). Вимога про видачу судового наказу відводиться на розсуд кредитора. Він може заявити звичайний позов і тоді цю вимогу суд має розглянути за правилами позовного провадження, але у цьому випадку йому прийдеться заплатити більшу суму судового збору і він не отримає виграшу в часі.

При вивченні другого та третього питання слід виходити з характеристики наказного провадження. Судовий наказ є особливою формою рішення судді про стягнення з боржника грошових коштів. Таким чином, судовий наказ є різновидом судових рішень, які приймаються одноособово суддею. Судовий наказ приймається без розгляду справи по суті на підставі письмових документів і для його винесення необхідно мати певні умови: а) стягував разом із заявою надає всі письмові докази (документи), що підтверджують зобов’язання боржника; б) представлені докази дають вичерпну інформацію про суть справи; в) відсутній спір про право. Отже, судовий наказ відрізняється за своєю структурою від судового рішення – у ньому відсутня мотивувальна частина. Також, на відміну від судового рішення судовий наказ може бути скасований тим самим судом, який його видав. На судовий наказ не видається виконавчий лист, він в один і той же час є і підставою виконання і виконавчим документом.

Вважається, що за допомогою судового наказу прискорюється розгляд судом справ, спрощується складна процедура судочинства, розвантажуються суди.

У наказному провадженні діють загальні правила про підсудність а скорочена процедура передбачає триденний строк розгляду справи з дня прийняття заяви без виклику стягувача та боржника (якщо на момент прийняття заяви суд не знайде підстав для повернення заяви або відмови у її прийнятті). Судовий наказ за своєю формою та змістом має відповідати вимогам, які ставляться до виконавчого документу та після видачі його копія із копією заяви невідкладно надсилається судом боржнику. Від дотримання вимог щодо невідкладного надіслання наказу рекомендованим листом із повідомленням залежить у значній мірі законність дій суду, адже закон вимагає, щоб були у наявності докази про отримання боржником копій наказу та інших документів. Це є однією з гарантій захисту прав боржника у наказному провадженні.

Питання для самоконтролю:

1. У цьому полягають відмінності наказного провадження від позовного.

2. При яких умовах цивільна справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження?

3. Якими є процесуальні права та обов’язки заявника (стягувача) у наказному провадженні?

4. Якими є процесуальні права та обов’язки боржника у наказному провадженні?

5. За яких умов суддя може повернути заяву про видачу наказу?

6. За наявності яких підстав суддя може відмовити в прийнятті заяви про видачу судового наказу?

7. У якому розмірі стягується судовий сбір з заяв про видачу судового наказу?

8. Якою є правова природа судового наказу?

9. За яких умов судовий наказ набирає чинності?

10. Чи можна оскаржити судовий наказ у апеляційному та касаційному порядку?

 

Основна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. 2004.- № 40; 41; 42. - ст. 492.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 // Голос України. – 03.08.2010. – № 142

4. Тертишніков В.І. Цивільний процес: наук.-практ. посіб. – Х.: ФІНН, 2009. – 256 с.

5. Цивільне процесуальне право України: підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009. – 760 с.

6. Цивільний процес України: академічний курс: Підручник / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2009. – 848 с.

7. Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 536 с.

Додаткова література

1. Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 [Електронний ресурс] // Сайт Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11.

2. Карабань В. «Від експерименту до системного реформування» // Право України, 2004 р., № 12, стор. 3 – 4.

3. Луспеник Д. «Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення» // Право України.- 2004.- № 7.- С. 89 – 94.

4. Пчелинцева Л.М. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федерации. – Москва: Норма, 2004 г. – 832 с.

5. Сисоєв Д. «Наказне провадження в цивільному процесі Республіки Білорусь» // Право України. - 2003. - № 8. – С.125 – 127.

6. Шевчук П. «Судовий наказ в цивільному судочинстві» // Право України.- 1998. - № 5. - С. 31 – 32.

7. Афанасьєва Л.В. Наказне провадження за новим Цивільним процесуальним кодексом України. // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності.-ОВС.- Донецьк: ДІВС МВС України.- № 3- 2005.- С. 344-353

8. Манченко А.О. Інститут наказного провадження у цивільному процесі України // Судова практика.- 2009.-С10-15

 

 

Завдання до модулю № 4

Заняття № 14

Практичне 2 години.