Особливості обліку малоцінних швидкозношуваних предметів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості обліку малоцінних швидкозношуваних предметів



В процесі діяльності на підприємстві можуть використовуватись засоби праці невеликої вартості, строк служби яких є незначний. Якщо строк служби засобів праці підприємства не перевищує одного року або одного операційного циклу діяльності то такі засоби праці відносять до малоцінних і швидкозношуваних предметів, які обліковуються у складі запасів. За економічним значенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Основою побудови бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

У плануванні та обліку швидкозношувані предмети доцільно поділяти на такі групи, які наведені нижче:

- інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

- інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

- технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;

- виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

- спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

- постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.).

Основною обліковою одиницею МШП є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта). Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки.

Поточний облік швидкозношуваних предметів має відбуватися за цінами придбання (можливе також виділення транспортно-заготівельних затрат).

Нагадаємо, що, відповідно до п. 6 П(С)БО 9, МШП є запасами. А отже, МШП як і інші запаси, визнаються активом, якщо є імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, МШП, які обліковуються на підприємстві і термін використання яких менше року або одного операційного циклу, у момент придбання прибуткуються за первісною вартістю. Відповідно до п. 9 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів (у даному випадку - МШП), що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за мінусом непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю запасів визнається:

- для запасів, що виготовляються власними силами підприємства – собівартість їх виробництва. У свою чергу, собівартість виробництва визначається відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.

- для запасів, внесених до статутного капіталу підприємства – погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

- для запасів, одержаних підприємством безоплатно – їх справедлива вартість.

- для одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

- для запасів, придбаних в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Малоцінні швидкозношувані предмети надходять на склад підприємства у загальному порядку придбання матеріальних цінностей або виготовляються самими підприємствами. Тому надходження предметів документально оформляється так само, як облік сировини і матеріалів. МШП можуть надходити від постачальників за цінами купівлі, націнки збутових організацій та на суми транспортно-заготівельних затрат.

Облік наявності МШП на складі, а також документальне оформлення і облік руху — надходження, внутрішнє переміщення і передача (видача) зі складу в експлуатацію предметів — здійснюється згідно з чинними основними положеннями з обліку запасів.

Передаючи МШП в експлуатацію, відповідну частку транспортно-заготівельних витрат списують на ті рахунки, на яких відображається погашення вартості, списання цих предметів. Частка транспортно-заготівельних витрат, що належить до облікової вартості предметів, переданих в експлуатацію, визначається як відношення суми залишків цих затрат на початок місяця і поточних витрат за місяць до суми залишку предметів на початок місяця і прибулих предметів, перемноженої на 100. У місцях експлуатації таких предметів бухгалтерія має організувати оперативний облік і контроль за зберіганням та додержанням термінів їх експлуатації. Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. У всіх випадках на вибуття з експлуатації швидкозношуваних предметів комісія складає Акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.

На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і однієї матеріально відповідальної особи.

На підставі актів про вибуття зношених або непридатних швидкозношуваних предметів з експлуатації робляться відповідні записи.

Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини, ганчір'я або інші предмети які можна віднести до запасів оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання. Такі залишки, одержані від ліквідації, здають на склад за накладною. Залишки, оцінені за встановленими цінами, оприбутковуються як допоміжні матеріали або запасні частини.

Особливості обліку окремих видів малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягає у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять інструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне користування на більш чи менш тривалий час, інші - через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).

Облік видачі інструментів на робочі місця ведуть по-різному. Інструменти й пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника, при видачі відображають у його особистій інструментальній картці-книзі.

На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік.

При введенні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджено Наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. №145. Існують такі типові форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП:

Форма № МШ-1 “Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)”;

Форма № МШ-2 “Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів”;

Форма № МШ-3 “Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)”;

Форма № МШ-4 “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів”;

Форма № МШ-5 “Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні”;

Форма № МШ-6 “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв”;

Форма № МШ-7 “ Відомість обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв ”;

Форма № МШ-8 “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (форма № МШ -1) використо­вується підприємствами, які формують постійний обмінний фонд інструментів та пристосувань. У такому випадку при повному зношенні інструмента здійснюється його обмін на но­вий без оформлення інших первинних документів.

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних пред­метів (форма № МШ - 2) складається у випадку, якщо МШП видаються працівнику у тривале використання. Картка відкри­вається на кожного працівника. У ній відмічається отримання ним одного чи декількох предметів та ставиться його відмітка (підпис). При поверненні працівником МШП відповідну відмітку робить завідуючий складом (цеховою коморою).

Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристосувань) (форма № МШ — 3) використовується при пе­редачі інструментів для проведення дрібного ремонту і заточу­вання в інший цех. При їх поверненні після виконання робіт завідуючий складом (коморою) робить відмітку про отриман­ня МШП у своєму примірнику та у примірнику виконавця.

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ - 4) складається керівником структурного підрозділу підприємства при поломці або втраті об'єктів МШП і є підставою для їх заміни. Якщо поломка або втрата відбулась з вини працівника, акт складається у двох примірниках. Другий примірник акта передається в бухгалтерію і є підста­вою для визначення розміру завданої підприємству шкоди. Акт на списання інструментів (пристосувань) та їх обміну на придатні (форма № МШ - 5) використовується підприєм­ством для списання непридатних для використання МШП з одночасною їх заміною на придатні;

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та захисних засобів (форма № МШ - 6) використовується для об­ліку видачі спецодягу, спецвзуття та захисних пристроїв, які працівники використовують для індивідуального користування. Відкривається на кожного пра­цівника і зберігається у комірника (завідуючого складом). Ним робляться відмітки про отримання та списання предметів.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і захисних засобів (форма № МШ - 7) призначена для тим­часового обліку МШП, які передаються працівниками для прання, дезинфекції, ремонту, сезонного зберігання та обліку повернення їм зданих предметів.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ - 8) використовується для списан­ня зношених, застарілих та непридатних для використання з інших причин МШП з метою їх утилізації. Списання відбу­вається спеціально створеною комісією підприємства. Після проведення утилізації акт з підписом усіх членів комісії та за­відуючого складом передається в бухгалтерію.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів може будуватися:

- за відповідними субрахунками;

- за місцезнаходженням і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, що належать до складу кожної групи малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На складах ведеться кількісний облік МШП за їх номенклатурними номерами, аналогічний обліку матеріалів на складі. У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів. Відпуск МШП в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів чи відповідальних осіб. Відпуск МШП робітникам у тривале користування оформляється випискою вимоги у двох примірниках.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 9, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій облік МШП здійснюється на активному рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів. За дебетом відображають придбання (отримання) або виготовлення малоцінних та швидкозношуваних предметів за первісною вартістю, за кредитом - відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо формування фінансової звітності залишки МШП відображаються разом із залишками виробничих запасів.

Щодо кореспонденції рахунків з обліку МШП, то дані операції переважно пов’язані із придбанням (отриманням), безоплатним одержанням або як внесок до статутного капіталу, виготовленням або реалізацією малоцінних та швидкозношуваних предметів. Типова кореспонденція рахунків наведена у табл. 24.1.

Таблиця 24.1

Типові кореспонденції рахунків по обліку руху малоцінних та швидкозношуваних предметів

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
Оприбутковано МШП, що надійшли від постачальника, на суму, визначену відповідно до договору (без ПДВ) 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Відображено суму ПДВ 641 “Розрахунки за податками” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Одержано МШП як внесок до статутного капіталу 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” 40 “Зареєстрований капітал” 46 “Неоплачений капітал”
Оприбутковано лишки МШП, виявлених під час інвентаризації 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Відпущено зі складу МШП для власних потреб на: - капітальне будівництво 15 “Капітальні інвестиції” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
- виробництво продукції 23 “Виробництво”
- загальновиробничі потреби 91 “Загальновиробничі витрати”
- адміністративні потреби 92 “Адміністративні витрати”
- виконання досліджень та розробок 941 “Витрати на дослідження і розробки”
- утримання житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення 949 “Інші витрати операційної діяльності”
Відображається вартість реалізованих МШП 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Відображено суму уцінки МШП до чистої вартості їх реалізації 946 “Витрати від знецінення запасів” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Відображено нестачу МШП за їх балансовою вартістю 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Безоплатно передано МШП 949 “Інші витрати операційної діяльності” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Списано МШП, втрачені внаслідок надзвичайних подій 977 “Інші витрати” 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

 

Синтетичний облік МШП ведуть у Журналі-ордері №5, для відображення кредитових оборотів по даному рахунку. Облік МШП за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат) [5].

Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) МШП та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу).



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.017 с.)