Облік операцій на рахунках в банку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік операцій на рахунках в банку



Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці - банки.

Банк, в якому відкрито рахунки підприємств, організації, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних засадах будь-яку з операцій чи послуг, передбачено Законом України “Про банки та банківську діяльність”, називається обслуговуючим.

У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній. Отже, грошові розрахунки - найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення - необхідна умова безперервного процесу виробництва.

Усі юридичні особи, незалежно від форм власності здійснюють між собою розрахунки за товари, роботи, послуги та цінні папери.

Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а також фізичним особам банки відкривають рахунки.

Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти підприємства повинні в обов’язковому порядку зберігатися в банку, причому підприємства можуть самостійно обирати установу банку, в якій зберігатимуться кошти.

Підприємства можуть відкривати валютні рахунки для розрахунків з іноземними партнерами. Рахунки відкриваються в банках, які мають відповідну ліцензію НБУ.

Правовідносини, що виникають у клієнтів під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція “Про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, яка затверджена Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями.

Підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи (в тому числі фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власними вибором і за згодою цих банків. Банк протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації і банкам, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземній валюті.

Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи:

1. Заяву про відкриття рахунка.

2. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки, робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.

3.Картку зі зразками підписів директора та його заступника, голові: бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.

Картку зі зразками підписів та відбиток печатки подають усі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), яким відкривають рахунки в установах банків.

Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому і відкривають рахунок, а також іншим посадовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. У картці зі зразками підписів і відбитком печатки зазначають номер рахунка та ідентифікаційний код (номер) власника рахунка, підтверджений відповідними довідками статистичних або податкових органів.

Сьогодні найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків

є розрахунки за допомогою платіжних доручень. Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Даний документ виготовляється лише з використанням технічних засобів, виправлення і підчистки заборонені.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру: за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи та послуги), у порядку попередньої оплати, для звіряння взаємної заборгованості підприємств тощо. Цільове призначення платежу зазначається в рядку “Призначення платежу” з посиланням на назву, номер, дату товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує визначену ціль (відвантаження продукції, виконання робіт, надання послуг та ін.)

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Чеком визнається розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом десяти днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

Грошові чеки використовуються для отримання готівки з банку. В такому випадку у чеку зазначається сума цифрами та прописом, П.І.Б. особи, який доручається отримання готівки (зазвичай це касир або бухгалтер підприємства), крім цього відображаються паспортні дані цієї особи. На зворотній стороні чека зазначають цільове використання готівки (на заробітну плату, на відрядження, на придбання сільськогосподарської продукції або сировини). Строк дії такого чека – 10 днів. Після отримання готівки з каси банку, чек залишається в банку, а в чековій книжці залишається корінець чеку, в якому зазначають суму одержаної готівки, дату та номер прибуткового касового ордера, за яким готівка оприбуткована в касу. Таким чином досягається можливість зустрічної перевірки у майбутнього виписки банку та звіту касира щодо отримання готівки.

Розрахункові чеки як правило застосуються для розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами. Сукупність розрахункових чеків, підшитих та оформлених особлива чином становлять чекову книжку. На чековій книжці вказано кількість розрахункових чеків, проставлено печатку банку-отримувача. Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Вони виготовляються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці Національного банку України.

Строк дії чекової книжки - один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Акредитив - це доручення банку покупця банкові постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах. обумовлених в цьому дорученні. Існують три форми акредитиву: без відзивний підтверджений, без відзивний непідтверджений і відзивний.

Платіжні доручення приймаються від платника до виконання банками протягом 30 календарних днів без врахування дня заповнення. Згідно з угодою обслуговування, за несвоєчасне списання або зарахування сум, банк ви штраф на користь клієнта.

При здачі готівки на поточний рахунок оформляється заява на переказ готівки, яки складається з двох частин: верхня частина – сама заява залишається в касі банку, нижня – квитанція. Даний документ заповнюється вручну, нижня частина – квитанція, яка містить відмітки банку про зарахування внесених коштів на поточний рахунок, передається особі, яка здавала готівку на поточний рахунок.

Реєстром аналітичного обліку господарський операцій на рахунку в є виписка банку, вона представляє собою документ, який видається банком підприємству та відображає рух коштів на поточному рахунку. Бухгалтер повинен перевірити суми у виписці на підставі виправдних документів та опрацювати її.

При опрацюванні необхідно пам’ятати, що поточний рахунок для підприємства – активний, а для банку – пасивний. Тому залишки грошей і надходження на поточний рахунок підприємства у виписці відображено за кредитом, а перерахування коштів з поточного рахунка – за дебетом.

Таким чином, виписка - основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів та підставою для бухгалтерських записів.

Графічно характеристику виписки банку та прядок її опрацювання відображено на рис. 3.1.

 

Рис. 3.1. Характеристика виписки банку

 

Опрацювання виписки банку передбачає:

1) нумерування виписки;

2) підбір документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, і перевірка наявності виправдних документів від інших підприємств, що є підставою для зарахування або списання коштів;

3) звірку достовірності записів у виписці банку і доданих до неї документах, а також відповідності суми у виписці сумам виправдних документів на перерахування або зарахування коштів;

4) перевірку правильності обчислення залишку коштів на поточному рахунку після здійснених операцій;

5) зазначення кореспондуючого рахунка у виписці проти кожної суми згідно з наведеними операціями.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій призначений рахунок 31 “Рахунки в банках”. Порядок використання даного рахунку передбачено Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291.

Синтетичний облік руху грошових коштів ведеться на активному субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Типові кореспонденції з обліку операцій на поточних рахунках в національній валюті подано в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Типові кореспонденції з обліку операцій на рахунках в банку

 

Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
На поточний рахунок одержано з каси
На поточний рахунок одержано кошти від покупців, інших дебіторів 36, 37
На поточний рахунок одержано кошти від засновників підприємства як внески до статутного капіталу
На поточний рахунок одержано цільові надходження
На поточний рахунок одержано кредити банку 50, 60
На поточний рахунок одержано аванс від покупців за товари, роботи, послуги
На поточний рахунок одержано и виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг
На поточний рахунок одержано інший операційний дохід, фінансовий дохід, інший дохід 71, 73, 74
Передано готівку з банку в касу
Перераховано з поточного рахунку кошти постачальникам, іншим кредиторам, учасникам, засновникам 63, 68, 67
Погашено кредити банку за рахунок коштів поточного рахунку 50, 60
Оплачено векселі видані за рахунок коштів поточного рахунку 511, 621
З поточного рахунку перераховано податкові платежів, ЄСВ 64, 651
Перераховано з поточного рахунку суми заробітної плати на особисті рахунки працівників
Оплачено з поточного рахунку кошти за розрахунково-касове обслуговування

 

Відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, за журнально-ордерної форми обліку дані про операції за рахунками в банку систематизуються у двох багатографних реєстрах:

1) у Журналі 1;

2) Відомості 1.2.

Підставою для складання цих реєстрів є виписки банку і додані до них розрахункові документи, що підтверджують зарахування грошових коштів на рахунок або їх списання.

На підставі журналів та відомостей щомісячно проводять записи у Головну книгу, в якій відображають залишки і обороти в розрізі синтетичних рахунків. Дані в розрізі субрахунків і аналітичних рахунків накопичують у відповідних регістрах. Суми дебетових і кредитових оборотів і залишків повинні бути відповідно однаковими. Головну книгу відкривають на рік: на кожний синтетичний рахунок відводять окрему сторінку, при потребі - декілька.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо формування фінансової звітності, залишки грошових коштів підприємств включаються до статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” у Балансі (Звіті про фінансовий стан).

У розділі VI “Грошові кошти” Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5) наводяться дані про структуру грошових коштів на кінець року, зокрема у рядку 650 - грошові кошти на поточному банку.

Також щорічно інформація про залишки грошових коштів (у т.ч. на рахунках в банку) відображають з врахуванням вимог Методичних рекомендацій щодо формування фінансової звітності, у Звіті про рух грошових коштів по рядках “Залишок коштів на початок року” та “Залишок коштів на кінець року”.

Типова задача № 2

Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку операції по руху грошових коштів на поточному рахунку підприємствата визначити сальдо на кінець дня.

Виписка банку за 10 лютого поточного року

№ з/п Зміст господарської операції Сума, грн.
1. Отримано виручку від реалізації готової продукції покупцям (дата відвантаження - 03 січня ) 3200,00
2. Отримано позику банку строком погашення 6 місяців 14000,00
3. Перераховано до бюджету податок на додану вартість 540,00
4. Перераховано кошти постачальникам за отримані запасні частини 1250,00
5. Видано в касу кошти для виплати заробітної плати 21250,00
6. Перераховано єдиний соціальний внесок 2540,00
7. Сплачено банку за розрахунково-касове обслуговування 250,00

 

Дебетове сальдо по рахунку 31 «Рахунки в банках» на початок дня 03 січня складало 25640,00 грн.

Вказати документи, які підтверджують факт здійснення запропонованих операцій

Розв’язок

Виписка банку за 10 лютого поточного року

№ з/п Зміст господарської операції Сума, грн. Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1. Отримано виручку від реалізації готової продукції покупцям (дата відвантаження - 03 січня ) 3200,00
2. Отримано позику банку строком погашення 6 місяців 14000,00
3. Перераховано до бюджету податок на додану вартість 540,00
4. Перераховано кошти постачальникам за отримані запасні частини 1250,00
5. Видано в касу кошти для виплати заробітної плати 21250,00
6. Перераховано єдиний соціальний внесок 2540,00
7. Сплачено банку за розрахунково-касове обслуговування 250,00

 

1) Визначаємо сальдо по рахунку 31 станом на кінець 03 січня поточного року:

25640,00 + 3200,00 + 14000,00 – 540,00 – 1250,00 – 21250,00 – 2540,00 – 250,00 = 17010,00 грн.

Облік інших грошових коштів

Склад інших грошових коштів відображено на рис.4.1.

Рис. 4.1. Склад інших грошових коштів

 

Планом рахунків для обліку поштових марок, проїзних документів,
путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, сум, внесених в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства застосовують активний рахунок 33 “Інші грошові кошти”. Характеристика рахунка наведена на рис. 4.2.

Рис.4.2 Характеристика рахунка 33 “Інші грошові кошти”

Таблиця 4.1



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.01 с.)