Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк»



Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1. Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк»

1.2. Охорона праці

2. Розрахункова частина

2.1. Характеристика ПАТ КБ «Приватбанк»

2.2. Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

2.3. Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк» (Характеристика синтетичного і аналітичного обліку )

2.4. Форування документа «Касова книга» (Форма – КО4)

Список використаних літературних джерел


 

Вступ

Бухгалтерський облік, завдання, методи, вимірники

Бухгалтерський облік має на меті забезпечити управлінський апарат, відповідні служби і фахівців необхідними достовірними даними про господарські процеси та фінансовий стан підприємства. Бухгалтерська інформація потрібна апаратові управління підприємством для обґрунтованого прийняття короткотермінових і довготермінових управлінських рішень, а також широкому колу зовнішніх користувачів (інвесторам, банкам, постачальникам, фінансовим аналітикам, податковим службовцям тощо).

Як складова частина інформаційної системи підприємства бухгалтерський облік повинен забезпечувати отримання точної, повної, оперативної і вірогідної економічної інформації про господарські процеси, стан та використання ресурсів підприємства, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, персоналом, бюджетом, використання коштів тощо.

Бухгалтерський облік становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 року:

«Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень» [6].

Бухгалтерський облік охоплює систему суцільної, безперервної і взаємопов’язаної реєстрації та підбиття підсумків підприємницьких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах та записах із подальшими аналізами, перевіркою та звітуванням про результати здійснення цих операцій перед зацікавленими особами.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

- здійснення безперервного, суцільного, взаємопов’язаного й документального спостереження за економічними процесами та явищами на підприємстві;

- забезпечення достовірною і своєчасною інформацією про господарські процеси і явища, що здійснювалися на підприємстві, про наявність і стан господарських засобів та їх джерел внутрішнім і зовнішнім користувачам облікової інформації;

- формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що його веде підприємство. Фінансова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Для вирішення поставлених завдань у бухгалтерському обліку застосовують особливі прийоми: документування, збирання, оброблення і трансформацію облікової інформації про господарську та фінансову діяльність підприємства.

Метод бухгалтерського обліку – це система способів або прийомів, за допомогою яких об’єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективного використання виробничих ресурсів, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності.

Враховуючи те, що облік є діяльністю з послідовним процесом переробки даних в інформацію, використовуються різні методи в залежності від етапів формування інформаційних потоків:

- 1 етап – хронологічне і постійне в часі систематичне спостереження за об'єктами обліку – через документування та інвентаризацію;

- 2 етап – вимірювання величини господарських засобів та джерел їх формування, господарських процесів та їх результатів – через оцінку і калькулювання в єдиний грошовий вимірник;

- 3 етап – реєстрація та класифікація даних про зміни об'єктів обліку з метою їх систематизації за видами через подвійне їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;

- 4 етап – узагальнення інформації з метою складання бухгалтерського балансу і звітності.

Таким чином, всі перелічені елементи методу бухгалтерського обліку за етапами облікової діяльності групуються в чотири пари:

- документація та інвентаризація;

- оцінка та калькуляція;

- рахунки та подвійний запис;

- бухгалтерський баланс і звітність.

Методичні способи і прийоми, що використовуються для відображення об’єктів обліку на всіх етапах облікового процесу, становлять систему взаємопов’язаних елементів методу бухгалтерського обліку (рис. 1.1).

Метод бухгалтерського обліку
d [3204]" strokeweight="2pt">
Елементи
Способи відображення господарських процесів
Документування та інвентаризація
Первинне спостереження
Вартісне вимірювання
Поточне групування
Підсумкове узагальнення
Оцінка і калькуляція
Подвійний запис у системі бухгалтерських рахунків
Складання балансу та іншої звітності

 


Рис. 1.1. Методи бухгалтерського обліку, джерело: [15]

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле – метод бухгалтерського обліку.

Для відображення в обліку господарських процесів, що здійснюються на підприємстві, їх кількісних і якісних характеристик застосовують такі вимірники:

- натуральні;

- трудові;

- грошові.

Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні – в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності. Вони забезпечують не тільки кількісне відображення об’єктів (наприклад, виготовлення продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сортами, розмірами), що має велике значення для збереження господарських засобів. Облік у натуральних вимірниках називають кількісним. Дані натуральних вимірників застосовують для обліку тільки однорідних об’єктів. За допомогою натуральних вимірників неможливо відобразити сукупність господарських засобів підприємства або випуск всієї продукції.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними розраховують норми виробітку, продуктивність праці, використання робочого часу і фонду оплати праці, заробітну плату та інше.

Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України).

За допомогою грошового вимірника визначають загальну вартість наявних на підприємстві основних засобів, виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Цей вимірник використовують для обліку процесів виробництва й обігу, визначення фінансових результатів діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами.

Облік у натуральному та грошовому вимірникові називають кількісно-сумовим.

Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції, які обліковуються в натуральних та трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому. А господарські операції, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображають.

 

 

Розрахункова частина

Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1. Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк»

1.2. Охорона праці

2. Розрахункова частина

2.1. Характеристика ПАТ КБ «Приватбанк»

2.2. Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

2.3. Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк» (Характеристика синтетичного і аналітичного обліку )

2.4. Форування документа «Касова книга» (Форма – КО4)

Список використаних літературних джерел


 

Вступ

Бухгалтерський облік, завдання, методи, вимірники

Бухгалтерський облік має на меті забезпечити управлінський апарат, відповідні служби і фахівців необхідними достовірними даними про господарські процеси та фінансовий стан підприємства. Бухгалтерська інформація потрібна апаратові управління підприємством для обґрунтованого прийняття короткотермінових і довготермінових управлінських рішень, а також широкому колу зовнішніх користувачів (інвесторам, банкам, постачальникам, фінансовим аналітикам, податковим службовцям тощо).

Як складова частина інформаційної системи підприємства бухгалтерський облік повинен забезпечувати отримання точної, повної, оперативної і вірогідної економічної інформації про господарські процеси, стан та використання ресурсів підприємства, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, персоналом, бюджетом, використання коштів тощо.

Бухгалтерський облік становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 року:

«Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень» [6].

Бухгалтерський облік охоплює систему суцільної, безперервної і взаємопов’язаної реєстрації та підбиття підсумків підприємницьких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах та записах із подальшими аналізами, перевіркою та звітуванням про результати здійснення цих операцій перед зацікавленими особами.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

- здійснення безперервного, суцільного, взаємопов’язаного й документального спостереження за економічними процесами та явищами на підприємстві;

- забезпечення достовірною і своєчасною інформацією про господарські процеси і явища, що здійснювалися на підприємстві, про наявність і стан господарських засобів та їх джерел внутрішнім і зовнішнім користувачам облікової інформації;

- формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що його веде підприємство. Фінансова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Для вирішення поставлених завдань у бухгалтерському обліку застосовують особливі прийоми: документування, збирання, оброблення і трансформацію облікової інформації про господарську та фінансову діяльність підприємства.

Метод бухгалтерського обліку – це система способів або прийомів, за допомогою яких об’єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективного використання виробничих ресурсів, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності.

Враховуючи те, що облік є діяльністю з послідовним процесом переробки даних в інформацію, використовуються різні методи в залежності від етапів формування інформаційних потоків:

- 1 етап – хронологічне і постійне в часі систематичне спостереження за об'єктами обліку – через документування та інвентаризацію;

- 2 етап – вимірювання величини господарських засобів та джерел їх формування, господарських процесів та їх результатів – через оцінку і калькулювання в єдиний грошовий вимірник;

- 3 етап – реєстрація та класифікація даних про зміни об'єктів обліку з метою їх систематизації за видами через подвійне їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;

- 4 етап – узагальнення інформації з метою складання бухгалтерського балансу і звітності.

Таким чином, всі перелічені елементи методу бухгалтерського обліку за етапами облікової діяльності групуються в чотири пари:

- документація та інвентаризація;

- оцінка та калькуляція;

- рахунки та подвійний запис;

- бухгалтерський баланс і звітність.

Методичні способи і прийоми, що використовуються для відображення об’єктів обліку на всіх етапах облікового процесу, становлять систему взаємопов’язаних елементів методу бухгалтерського обліку (рис. 1.1).

Метод бухгалтерського обліку
d [3204]" strokeweight="2pt">
Елементи
Способи відображення господарських процесів
Документування та інвентаризація
Первинне спостереження
Вартісне вимірювання
Поточне групування
Підсумкове узагальнення
Оцінка і калькуляція
Подвійний запис у системі бухгалтерських рахунків
Складання балансу та іншої звітності

 


Рис. 1.1. Методи бухгалтерського обліку, джерело: [15]

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле – метод бухгалтерського обліку.

Для відображення в обліку господарських процесів, що здійснюються на підприємстві, їх кількісних і якісних характеристик застосовують такі вимірники:

- натуральні;

- трудові;

- грошові.

Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні – в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності. Вони забезпечують не тільки кількісне відображення об’єктів (наприклад, виготовлення продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сортами, розмірами), що має велике значення для збереження господарських засобів. Облік у натуральних вимірниках називають кількісним. Дані натуральних вимірників застосовують для обліку тільки однорідних об’єктів. За допомогою натуральних вимірників неможливо відобразити сукупність господарських засобів підприємства або випуск всієї продукції.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними розраховують норми виробітку, продуктивність праці, використання робочого часу і фонду оплати праці, заробітну плату та інше.

Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України).

За допомогою грошового вимірника визначають загальну вартість наявних на підприємстві основних засобів, виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Цей вимірник використовують для обліку процесів виробництва й обігу, визначення фінансових результатів діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами.

Облік у натуральному та грошовому вимірникові називають кількісно-сумовим.

Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції, які обліковуються в натуральних та трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому. А господарські операції, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображають.

 

 

Облік кредитних операцій у ПАТ КБ «Приватбанк»

 

Кредитно-банківська система в сучасних ринкових умовах відіграє важливу роль у підвищенні ефективності економіки країни. Через неї проходить майже всі грошові розрахунків та платежі господарських організацій і населення, вона мобілізує і перетворює в активно діючий капітал тимчасово вільні грошові кошти, заощадження і доходи юридичних і фізичних осіб. Тому юридичні і фізичні особи зацікавлені в доречності, достовірності, доступності та зрозумілості фінансової звітності банків, яка дозволяє їм отримати значний обсяг інформації про якісні та кількісні характеристики діяльності банківських установ.

Звітність банків формується ґрунтуючись на стандартах та правилах ведення бухгалтерського обліку, які в повній мірі мають розкривати якість активних операцій. Велику увагу потрібно приділяти обсягу власного капіталу та якості кредитного портфеля, якому в активних операціях, загальних доходах належить основне місце і притаманний найбільший ризик впливу на стан надходжень та капіталу [16].

Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту – коливання потреби у коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб. Коли у одних з них кошти вивільняються. Іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою кредиту, який необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб.

Кредит банку – це кошти, що надаються банком у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання [11].

Видачу кредитів забезпечують кредитні операції комерційного банку. Відповідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» [7] кредитні операції – вид активних операцій банку, які пов’язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання позик у готівковій або безготівковій формі та надання кредитів у формі врахування векселів, розміщення депозитів, операцій репо, на фінансування будівництва житла, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, авалів тощо), а також операцій з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг). будь – яке продовження строку боргу яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

У кредитних відносинах беруть участь 2 сторони (суб’єкти кредитних відносин): кредитор – який надає кредити у тимчасове користування і позичальник – який отримав кредит. А ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, стосовно яких укладається угода позички, є об’єктами кредиту. В умовах ринкової економіки об’єктом кредитних відносин переважно є гроші як загальний ресурс.

Кредитні операції посідають ключове місце з-поміж активних операцій банків. Кредити, що застосовуються у банківській практиці, відрізняються залежно від категорії позичальника, цільових потреб позичальника, строків та інших характеристик.

Для отримання кредиту до банку подається заява та пакет необхідних документів, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію і статуту, картка зі зразками підписів, форми фінансової звітності, довідка з ДПІ, гарантійні зобов’язання поручителя, бізнес-план та інші. При наданні кредиту складається кредитна угода (договір), у якій визначається об’єкт кредитування, умови одержання та погашення кредиту, терміни кредитування, відсоткові ставки, зобов’язання підприємства за заставою тощо.

Групування кредитів за термінами погашення може бути різним: до 1 міс.; від 1 до 3 міс.; від 3 міс. до 1 року; від 1 до 5 років; від 5 років і більше. Часто звітні періоди об'єднуються шляхом їх групування за термінами до 1 року і більше 1 року.

Порядок обліку установами банків операцій за кредитами регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481 [9].

Облік наданих та отриманих кредитів ведеться за рахунками 1-го та 2-го класів «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 [14]:

1 Казначейські та міжбанківські операції

12 Кошти в Національному банку України

13 Кошти Національного банку України

15 Кошти в інших банках

16 Кошти інших банків

2 Операції з клієнтами

20 Кредити, що надані суб'єктам господарювання

21 Кредити, що надані органам державної влади

22 Кредити, що надані фізичним особам

26 Кошти клієнтів банку

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки за кожним кредитом (у день виникнення в банку зобов’язання з кредитування).

Із метою обліку кредити прийнято ділити на два види:

поточні — вони повинні бути погашені протягом 12 місяців із дати балансу чи протягом операційного циклу підприємства;

довгострокові — строк їх погашення більше 12 місяців чи більше операційного циклу.

Погашення банківського кредиту — це погашення основної суми кредиту і сплата нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю по закінченні терміну кредитної угоди або поступово частинами.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. Суми відсотків, нарахованих за користування кредитом, ― окремий вид зобов’язання і відображаються вони у складі фінансових витрат.

Бухгалтерські проводки:

1. На дату укладення кредитного договору (у день виникнення в банку зобов’язання з кредитування).

• надані зобов’язання з кредитування:

Д-т 9100,9129

К-т 9900

• отримані зобов’язання з кредитування:

Д-т 9900

К-т 9110

2. Припинення дії кредитного договору або його виконання:

• за наданими зобов’язаннями з кредитування:

Д-т 9900

К-т 9100,9129

• за отриманими зобов’язаннями з кредитування:

Д-т 9110

К-т 9900

3. Надання кредиту:

Д-т Позичковий рахунок

К-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок

4. Повернення кредиту:

Д-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок

К-т Позичковий рахунок

Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю має автоматично або напівавтоматично відстежувати стан кредитної заборгованості й надавати дані для складання фінансової звітності. При відкритті кредитних рахунків в облікову систему вводяться спеціальні обов’язкові параметри, зокрема такі: вид кредиту, цільове спрямування кредиту, вид забезпечення, дата видачі кредиту, дата повернення, початковий строк розміщення. Пізніше ці параметри можуть бути доповнені кількістю пролонгацій, категорією ризику, шифром неплатежів. Додатково банки можуть вміщувати у файл кредиту параметри на власний розсуд: опис кредиту (умови надання, умови виплати процентів, виплата премії або дисконту); інформація про суми нарахованих і сплачених процентів; дати чергової сплати або погашення тощо.

Інформація в параметрах може бути постійною або змінюватися наприкінці кожного звітного періоду чи в обумовлені строки.

Система внутрішнього контролю має охоплювати як балансові, так і позабалансові рахунки.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.223.30 (0.021 с.)