Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках

Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їх утворення, що відбуваються під впливом господарських операцій, у бухгалтерському обліку застосовуються рахунки.Рахунок бухгалтерського обліку — основна одиниця, яка реєструє, накопичує та зберігає Інформацію необхідну для ухвалення управлінських рішень. Існує ряд класифікацій рахунків бухгалтерського обліку за окремими критеріями, які в цілому дають повну характеристику такого важливого елементу системи обліку, як рахунокРахунки бухгалтерського обліку за місцем їх відображення в балансі поділяються на балансові й позабалансові.За балансовими рахунками відображається стан засобів і джерел їх утворення. Балансові рахунки бувають постійні і тимчасові. Постійні мають залишок на кінець періоду та на їх основі складають баланс банку. Виділяють такі групи: рах. Активів, рах. капіталу, рах. Зобов’язань. Позабалансові рахунки використовуються для обліку операцій не відображених у балансі. Це – умовні вимоги, які можуть виникнути в наступному періоді та за якими банк несе ризики, документи і цінності, операції з приватизації.За економічним змістом об'єктів обліку рахунки бухгалтерського обліку поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні.Активні рахунки призначені для обліку розміщення коштів та господарських засобів, а пасивні — для обліку джерел утворення господарських засобів і коштів.Певна частина рахунків є активно-пасивними, що пояснюється економічним змістом об'єктів обліку, що відображаються за вказаними рахунками. До таких рахунків належать технічні, транзитні рахунки, окремі рахунки доходів і витрат банку, контррахунки. Згідно з принципом окремого відображення активів і пасивів активно-пасивні рахунки слід розглядати як виняток. За активно-пасивним рахунком сальдо може бути дебетове, кредитове або розгорнуте (і дебетове, і кредитове)За призначенням і структурою банківські рахунки переділяються на основні, регулюючі й операційні.Основні рахунки призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення. Для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів і джерел їх утворення, відображених за основними рахунками, використовують регулюючі рахунки. Вони, своєю чергою, поділяються на контрактивні й контрпасивні. Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, тому самі є пасивними. За їхнім кредитом відображають збільшення сум, які підлягають вирахуванню з залишку основного активного рахунка, а за дебетом зменшення цих сум. Сальдо такого рахунку показує остаточну суму, яка підлягає вирахуванню із залишку основного активного рахунка. До контрактивних рахунків належать, зокрема, такі: «Знос основних засобів», «Знос інших нематеріальних активів», «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції» тощо. Сальдо контрактивного рахунку показується в активі балансу банку зі знаком «мінус» і таким чином зменшує оцінку об'єкта обліку, відображеного за основним активним рахунком (або групою рахунків).Контрпасивні рахунки призначені для регулювання оцінки основних пасивних рахунків, тому самі є активними. Вони слугують для регулювання (зменшення) оцінки джерел коштів, що обліковуються за основними пасивними рахунками. За дебетом контрпасивного рахунку відображається збільшення сум, що підлягають вирахуванню із сальдо основного пасивного рахунку, за кредитом - зменшення таких сум. Дебетове сальдо контрпасивного рахунку показує остаточну суму, на яку повинна бути зменшена оцінка об'єкта обліку, відображеного за основним пасивним рахунком. Прикладами контрпасивних рахунків є такі: «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком», «Неамортизований дисконт за кредитами, отриманими від міжнародних та інших фінансових організацій» тощо. Залишок контрпасивного рахунку відображається в пасиві балансу банку зі знаком «мінус», зменшуючи в такий спосіб оцінку об'єкта обліку за основним пасивним рахунком або групою рахунків.Операційні рахунки використовують для відображення та контролю доходів, витрат і фінансових результатів діяльності банку. До них належать усі рахунки доходів і витрат банку, доходів і витрат майбутніх періодів, рахунки фінансових результатів тощо.

 

6. Облік коштів до запитання та строкових коштів фізичних осіб

Строкові кошти суб'єктів господарської діяльності обліковуються за рахунками 261-ї групи. Ця група містить такі балансові рахунки, що слугують для обліку номіналу депозит. 2610, 2611, 2615. За характером усі рахунки 261-ї групи є пасивними.Документа на відкриття депозитних рахунків підприємств особисто подають до банку особи, які мають право першого та другого підписів. Ці особи мають пред'явити уповноваженому працівникові банку:-паспорт або документ, що його замінює;-документ, виданий органом державної податкової служби, що свідчить про присвоения фізичній особі ідентифікаційного номер; платника податків;-документа, що підтверджують їхні повноваження.Якщо депозитний рахунок відкривається підприємству або відокремленому підрозділові, який уже мае в цьому банку поточнии рахунок (тобто коли банком уже здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано справу з юридичного оформления рахунка), то весь названий вище перелік документів не вимагається. У такому разі депозитний рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання підприємством або відокремленим підрозділом, який використовує найману працю, копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів підприємства або відокремленого підрозділу – платника страхових внесків відкрити рахунок.Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх відокремлених підрозділів перераховуються платіжним дорученням з поточного рахунку і після закінчення терміну їх зберігання повертаються на поточнии рахунок.При відкритті депозитного рахунка виконується така бухгалтерська проводка:Д-т - Поточнии рахунок або Кореспондентський рахунок;К-т - Депозитний рахунок.Проведения розрахункових операцій та видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка підприємства забороняється. Нарахування процентів починається з дня надходження суми депозиту на депозитний рахунок. Облік нарахованих процентів за коштами суб'єктів господарської діяльності здійснюється на рахунку 2618.Нараховані проценти за депозитами суб'єктів господарської діяльності відповідно до умов депозитного договору можуть перераховуватися на поточнии рахунок даної юридичної особи або зараховуватися на поповнення депозиту. Термін дії депозитного договору може бути пролонгований без укладання нового договору, а для додаткового внеску на діючий депозитний рахунок використовується додаток до договоруКошти до запитання і строкові кошти фізичних осіб обліковуються за рахунками 262-і і 263 груп. При цьому рахунки 262-і групи «Кошти до запитання фізичних осіб» класифікуються за спрямуванням цих коштів. У цю групу входять такі балансові рахунки:2620, 2622, 2625. За своїм характером рахунок 2622 - пасивний, а рахунки 2620 і 2625 є активно-пасивними.На активно-пасивних рахунках ведеться облік залучених коштів фізичних осіб до запитання, операцій фізичних осіб з використанням платіжних карток, а також наданих кредитів овердрафт.Поточні рахунки відкриваються на підставі заяви фізичної особи; документа, що засвідчує особу; договору на відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та громадянином; картки зі зразком підпису, який надається в присутності працівника банк) що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником і головним бухгалтером.Кошти на рахунках 263-і групи класифікуються за термінами зберігання депозитів фізичних осіб. Ця група містить рахунки: 2630; 2635. У разі відкриття вкладного рахунка фізичними особами в договорі про відкриття вкладного рахунка на підставі відповідного документа податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податку. Власникові рахунка видається вкладний документ. Таким документом може бути ощадна книжка або інший виданий банком документ, що засвідчує закладення з банком договору.Для внесения коштів готівкою відповідальний працівник банку оформляє заяву на переказ готівки, у якій вказуються:-прізвище, ім'я та по батькові вкладника;-паспортні дані;-призначення платежу;-номер рахунка вкладника;-сума вкладу.Заява реєструється у прибутковому касовому журналі. На основі прибуткового касового документа депозит враховується на всю суму його номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами - за період або на період (авансом) змінюється сума, що надходить від депонента.У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.За умовами виплати процентів за період проценти сплачуються періодично або в кінці строку, що визначений депозитним договором. Згідно з умовами договору для сплати процентів за період на дату залучення коштів здійснюється таке бухгалтерське проведения:Д-т - Поточний рахунок (Кореспондентський рахунок; Каса; Депозитний рахунок)К-т - Депозитний рахунок.Проценти авансом сплачуються одночасно із внесениям коштів на депозит. Тож номінал депозиту буде більшим, ніж сума, отримана від депонента, на суму сплачених авансом процентів. Для сплати процентів авансом на дату залучення депозиту здійснюється таке проведения:Д-т - Поточний рахунок (Кореспондентський рахунок, Каса, Депозитний рахунок) -на суму номшалу депозиту за мінусом сплачених авансом процентівД-т - Витрати майбутніх періодів - на суму сплачених авансом процентів. К-т - Депозитний рахунок - на суму номшалу депозиту.

Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку.

План рахунків – це систематиз перелік рахунків б/о, що викор-ться для систематизації банк операцій. Він базується на 2 основних принципах: відповідність обліку і звітності; простота викладення. Основні вимоги, яким повинен відповідати план рахунків: детальний та повний облік усіх банк оп-цій;своєчасна обробка і накопичення детальної інфції;відображення правдивої та змістовної інф-ції для всіх категорій користувачів. Бух рахунки в плані рахунків згруповані в 9 класів. Можна виділити три частини: балансова частина(об’єднує перші 5 класів На їх основі складається Балансовий звіт комерційного банку);частина доходів і витрат(На їх основі складається Звіт про прибутки і збитки); позабалансова частина.Фін рез-т, що відобр на рахунку 5-го класу “Результат поточного року”, визначається за даними рахунків 6-го та 7-го класів. Умовні зобов’язання і вимоги, що обліковуються на позабал рахунках дев’ятого класу можуть стати реальними вимогами до банку або його зобов’язаннями і суттєво вплинути на рез-ти його д-ті.

Рах-ки усіх трьох частин призн для ведення фін обліку, а 8-й клас - для ведення управлінського обліку. Вони дозволяють накопичити інф-цію для прийняття такт і стратегіч рішень менеджерами і керівництвом банку.

Групування бух рахунків у балансовій частині здійснено за принципами: за видами контрагентів(міжбанківські операції виділені окремо у І класі, а операції з іншими клієнтами – у ІІ класі;); за функціями комерційних банків (операції з казначейськими інструментами відображаються за рахунками І класу; розрахункові та кредитні– у ІІ класі; з цінними паперами – у ІІІ класі; внутрішньобанківські– у ІІІ та IV класах тощо); за принципом ліквідності(активи і пасиви перших чотирьох класів розміщені за ступенем зниження ліквідності. Кожний клас включає рахунки 2-4 порядку. Кожний клас включає як активні так і пасивні рахунки. Нумерація рахунків 2-4 порядку здійснюється додаванням одного знака (0-9) з правого боку відповідно до рахунків 1-3 порядків. Рахунки І порядку – однозначні; ІІ– двозначні; ІІІ

– трьохзначні; IV– чотирьохзначні. Перша цифра означає клас плану рахунків, друга – розділ у класі; третя – групу у розділі, четверта – номер рахунку у групі. У I класі обліковується казначейські та міжбанківські операції комерційних банків.До казначейських інструментів належать:готівкові кошти;монетарні дорогоцінні метали;цінні папери,які рефінансуються НБУ;кошти комерційних банків у НБУ;кошти НБУ в КБ. До міжбанк інструментів належать операції між КБ.

У II класі відображ оп-ції з клієнтами, зокрема операції з розрахунковими, наданими кредитами та залученими депозитами.

За ІІІ класом план рахунків передбачені операції з ЦП, розрахунки між установами одного банку, позицій банку за іноз валютою та банк металами тощо. У IV класі відображені вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії та операції з основних засобів і нематеріальними активами. УV клас визначає капітал банку. Капітал-це різниця між активами і зобов’язаннями.

Прибуток необхідно розглядати як ек показник діяльності установки, а не як кошти. Економічний прибуток-це різниця між доходами і витратами. Доходи та витрати банку відображені відповідно у VI та VII класах.У VIII класі відкриваються рахунки, деталізація яких визначається банком самостійно. Дані VIII класу не враховуються у фінансових звітах банку.У IX класі обліковуються позабалансові оп-ції. Особливості плану рахунків: мультивалютність (Операції в іноз валюті здійснюються за тими ж рахунками, що і операції в гривні. Зв’язок між оп-ціями в іноз і в нац валюті забезпечують техничні рахунки: рахунок валютних позицій(№3800); рахунок гривневого еквівалента валютних позицій(№ 3801).Аналогічно здійснюється облік банк металів); наявність упр обліку (здійсн за рахунками VIII класу); подвійний запис оп-цій за позабаланс рахунками (забезпечується спец контррахунками); нові вимоги до аналіт рахунків(Аналіт облік забезпечується за допомогою аналіт рахунків. Відкриття будь яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов’язкових параметрів згідно з вимогами НБУ). Синтет облік здійснюється на рівні балансових рахунків II, III, IV порядків.