Методи розрахунку реалізованого результату від валютних операцій та його облік

Комерційні банки отримують результат від операцій з іноземною валютою двох

видів:

• реалізований;

• нереалізований.

Реалізований результат від операцій з іноземною валютою - це фактично

одержані доходи або понесені витрати за операціями купівлі - продажу іноземної

валюти.

Реалізований результат за операціями купівлі-продажу іноземної валюти

визначається як різниця між вартістю продажу іноземної валюти і вартістю її купівлі.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін

валютних курсів» та Правилами бухгалтерського обліку банками України обмінних

операцій в іноземній валюті та банківських металах для визначення реалізованого

результату від операцій з іноземною валютою передбачено використання таких

методів.

Метод Р1РО (перший прийшов, перший пішов)

Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума

реалізованої іноземної валюти множиться на

різницю між курсом продажу та курсами, за якими було придбано перші суми іноземних валют.

Метод середньозваженої.

Для визначення доходів банку від купівлі-

продажу іноземної валюти сума реалізованої іноземної валюти множиться на різницю між курсом продажу та середньозваженим курсом, за яким її було придбано.

Метод ПРО (останній прийшов, перший пішов)

Для визначення доходів банку від купівлі-

продажу іноземної валюти сума

реалізованої валюти множиться на різницю

між курсом продажу та курсами, за якими булопридбано останні суми іноземної валюти.

Метод розрахунку реалізованого результату установа банку вибирає самостійно, що зазначається в її обліковій політиці. Зазначений метод може змінюватися, якщо це приведе до більш достовірного відображення результатуобмінних операцій банку або якщо змінилися вимоги Національного банку України стосовно обліку іноземної валюти. Розрахунковий період для визначення

реалізованого результату банк також вибирає самостійно (за кожною операцією, за

операційний день, за звітний місяць).

Реалізований результат обліковується на окремому аналітичному рахунку

балансового рахунка 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами». Згідно з чинними нормативними актами НБУ реалізовані результати за операціями купівлі-продажу іноземної валюти відображаються за дебетом чи кредитом рахунка 6204 за кожною здійсненою операцією. Загалом реалізований результат від валютних операцій за період визначається як різниця між кредитовим і дебетовим залишками за вказаним рахунком (позитивний результат від торгівлі іноземною валютою) або між дебетовим і кредитовим залишками за ним (негативний результат від торгівлі).

Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів.

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки між підприємствами проводять комерційні банки, розрахунки між банками здійснюються через мережу регіональних розрахункових палат, на верхньому рівні якої перебуває Центральна розрахункова палата в Києві. Організація безготівкових розрахунків ґрунтується на таких принципах: кошти суб'єктів господарської діяльності підлягають обов'язковому зберіганню на поточних рахунках в банку; кошти з поточного рахунку контрагента списуються за розпорядженням їх власників; розрахункові документи приймаються банком до виконання лише в межах наявних коштів на поточному рахунку контрагента; якщо на рахунку клієнта недостатньо коштів для здійснення розрахунків, банк приймає розрахункові документи зі сплатиплатежів до бюджету та інших обов'язкових платежів і враховуєїх на позабалансовому рахунку № 9803; якщо коштів на кореспондентському рахунку банку недостатньо для виконання доручень клієнта, банк приймає всі подані розрахункові документи і обліковує їх на позабалансовому рахунку № 9804; платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускаються; банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків; підприємства самостійно обирають форми розрахунків та зазначають їх під час укладання взаємних договорів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення;чек; акредитив; вексель; платіжна вимога; інкасове доручення. Комерційні банки мають додержувати нормативних термінів проходження платежів.

Розрахункові документи мають відповідати вимогам встановлених стандартів і залежно від їх форми містити такі реквізити: назву документа; номер документа, число, місяць і рік його видачі, назви платника та одержувача коштів, які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за ЄДРПОУ, у фізичних осіб — ідентифікаційні номери, номери рахунків в установах банку; назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО; суму платежу; призначення платежу: назву товару, посилання на документ із зазначенням його номера і дати, зазначення назви і відповідної статті закону, якою передбачено право безспірного списання (стягнення) коштів, на першому примірнику—відтиск печатки та підписи відповідальних осіб платника або (і) одержувача коштів; підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу; суму податку на додану вартість або напис «без ПДВ».

Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах. У разі відмови прийняття від клієнта розрахункового документа банк у день його отримання має зробити на зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання та повернути його клієнтові.

Паперові розрахункові документи виписують з використанням технічних засобів водночас у 2-х примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, — у 3-х примірниках.

Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у 2-х примірниках меморіальний ордер.

Кошти списуються з рахунку платника лише на підставі першого примірника розрахункового документа.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку. Розрахункові документи, які надійшли після операційного дня, банк виконує наступного дня.

На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк неодмінно проставляє у правому верхньому куті дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них крім того, проставляється штамп «Вечірня». Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою.Банк платника приймає документи від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру за формою № 5 з позначенням дати їх отримання.

Під час виконання розрахунків клієнти можуть застосовувати систему «клієнт—банк». Юридичною підставою для входження клієнта до системи електронних платежів «клієнт—банк» і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком. Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам, що ставляться до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат НБУ. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення його особового рахунку в банку з урахуванням проведених початкових та зворотних платежів. Електронні документи мають відповідати формату платіжних документів СЕП НБУ із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника.