Характеристика рахунків, що служать для обліку банківських кредитів

Заборгованість за кредитами, що надаються комерційними банками,

обліковується за рахунками першого, другого та дев'ятого класів Плану рахунків (рис.1).

За рахунками першого класу обліковуються міжбанківські кредити надані та депозити розміщені.

1- й клас

Кредити і депозити, надані та розміщені на міжбанківському кредитному ринку

12 Кошти у Національному банку України

15 Кошти в інших банках

151 А Строкові депозити, розміщені в інших банках 152 А Кредити, надані іншим банкам

158 А Сумнівна заборгованість інших банків

121 А* Строкові депозити в Національному банку України

159 КА** Резерв під заборгованість

інших банків (Зменшує кредитний портфель банку)

* А - активні рахунки; ** КА - контрактивні рахунки.

За рахунками другого класу обліковуються кредити, надані клієнтам у розрізі таких контрагентів:

− суб'єктів господарської діяльності;

− органів загального державного управління;

− фізичних осіб.

Слід зауважити, що згідно змін до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Правління НБУ від

19 березня 2003 р. № 120, з Плану рахунків банків вилучено окремі рахунки, які служать для обліку кредитів овердрафт. Вказані кредити обліковуються як дебетові залишки за поточними й картковими рахунками юридичних і фізичних осіб (рахунки 2600,2605,2620,2625). Характеристику останніх змінено з пасивних на активно-пасивні.

За рахунками дев'ятого класу обліковуються гарантії, акцепти, авалі та

зобов'язання з кредитування, надані банкам і клієнтам.

9-й клас

Гарантії, акцепти, авалі та зобов'язання з кредитування надані банкам і клієнтам

90 Зобов'язання і вимоги за усіма видами

гарантій 91Зобов'язання з

кредитування надані

та отримані

900 АГарантії, поручительства, акредитиви та

акцепти, що надані банкам

910АЗобов'язання зкредитування, надані

банкам

902 АГарантії, надані клієнтам

912 А Зобов'язання з кредитування, надані клієнтам

909 А Сумнівні гарантії та поручительства

Для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами у Плані рахунків

бухгалтерського обліку виділено окремі групи рахунків. За рахунками окремих груп

обліковуються також резерви під заборгованість за наданими кредитами.

Слід зауважити, що в разі віднесення заборгованості за кредитом на той чи той

балансовий рахунок ціль кредиту має перевагу над його формою. Зокрема, кредити в

інвестиційну діяльність у формі фінансового лізингу обліковуються за відповідним

рахунком 207 групи «Кредити в інвестиційну діяльність, надані суб'єктам

господарської діяльності».

Загалом кредитний портфель банку містить: © строкові депозити, розміщені в інших банках, і сумнівну заборгованість за ними (рахунки 1510-

1512,1515,1516,1517,1581);

− кредити, надані іншим банкам, і сумнівну заборгованість за ними (рахунки

1520-1525,1527,1582);

− рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями та

прострочену заборгованість за факторинговими операціями (рахунки 2030,2037);

− кошти, надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо

(рахунок 2010);

− кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівну заборгованість за

ними (рахунки 2020 мінус 2026,2027,2092);

− кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними

операціями, за експортно-імпортними операціями, в поточну діяльність, в

інвестиційну діяльність (рахунки 2040, 2045,

2047,2050,2055,2057,2061,2062,2065,2067,2070,2071,2073-2075,2077);

− сумнівну заборгованість за кредитами, наданими суб'єктам господарської

діяльності (рахунки 2093-2097,2099);

− кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління, та

сумнівну заборгованість за цими кредитами (рахунки 2100,

2105,2107,2110,2115,2117,2190, 2191,2198,2199);

− кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним

особам (рахунки 2201, 2202, 2205, 2207, 2210, 2211, 2213, 2214,2217);

− сумнівну заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам (рахунки

2290,2291,2299);

− гарантії, акцепти та авалі, надані банкам (рахунки 9000, 9002, 9003);

− сумнівну заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим

банкам (рахунок 1589);

− гаранти та авалі, надані клієнтам (рахунки 9020,9023);

− сумнівні гарантії, надані банкам і клієнтам (рахунки 9090,9091);

− зобов'язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам (рахунки

9100,9129).

 

Загальні вимоги до формування фінансової

Звітності.

Правові засади формування фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.№ 996-ХІУ

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та достовірної інформації про фінансовий стан і діяльність банку користувачам для ухвалення економічних рішень.

Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність установи для винесення рішень.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком від початку звітного року. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перший звітний період для новоствореного підприємства (установи) може бути меншим 12 місяців, але не перевищувати 15

місяців.

Фінансова звітність складається на основі даних фінансового обліку. Вона повинна містити інформацію, яка є суттєвою, своєчасною, зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною. Крім того, необхідно забезпечити можливість зіставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівняння звітності різних банків.

Порядок складання й подання фінансової звітності є однаковим для всіх установ банку. Банки, що утворилися за участю юридичних і фізичних осіб- нерезидентів, які розташовані на території України, подають фінансову звітність на загальних засадах.

Виправлення помилок у фінансовій звітності проводиться у тому звітному

періоді, в якому було виявлено ці помилки, через формування коригуючих проведень.

Коригуючі проведення - це бухгалтерські записи, які виконуються після формування фінансової звітності з метою виправлення виявлених у цій звітності помилок.

Особливості оформлення документів, перелік рахунків, порядок і терміни проведення коригуючих проведень визначаються Положенням про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затверджене постановою Правління НБУ від 09.10.2001 р. № 427. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

визначено склад фінансової звітності підприємств, яка містить: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

У п. 5 ст. 11 Закону зазначено, що форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням із Державним комітетом статистики України.