Структура педагогічного конфлікту

Складові конфлікту	Їхня характеристика
Приклад:
Конфліктуючі сторони	У конфлікті діють дві протилежні сили, конфліктуючі сторони або суб’єкти: особи, соціальні групи організації, трудові колективи, держави та інше. До звичайних учасників зазвичай приєднуються інші сторони: свідки, співчуваючі, підбурювачі, консультанти, невинні жертви. У педагогічному конфлікті можлива участь: Вчитель – учень; Вчитель – клас; Учень – учень; Вчитель – батьки; Вчитель – педагогічний колектив; Учень – педагогічний колектив;
Для самостійного заповнення:
Зона розбіжностей	Розбіжність між сторонами може вникати через: - -
Сприймання конфліктної ситуації	Розбіжність у сприйманні сторонами ситуації зумовлена: - -
Мотиви	Важливими мотивами поведінки особи у конфлікті є: - -
Дії, наслідки	Поведінка однієї сторони спричиняє відповідні зміни в поведінці іншої, позитивні або негативні: Позитивні Негативні - - - -

4 Проведіть аналіз поведінки людей з різними психосоціотипами в конфліктній ситуації:

Психосоціотип	Опис	Можлива поведінка у конфліктній ситуації	Рекомендації
Екстраверти
Інтроверти
Холерики
Флегматики
Меланхоліки
Сангвініки

Для більш детального аналізу ознайомтеся з карикатурами Херлуфа Бідструпа з розділу «Темперамент» та методиками діагностики особливостей темпераменту у Індивідуальному завданні.

 

«Чотири різних темпераменти» Херлуф Бідструп

«Флегматик та холерик» Херлуф Бід струп

5. Ознайомтеся з наступними фрагментами на тему «Я-висловлювання у регуляції конфлікту»

«Часто у нас або в наших ближніх накопичуються негативні емоції (образа, злість, гнів), які необхідно вихлюпнути, щоб не вибухнути.

І звучать претензії, наїзди на зразок:

„Ти мене підводиш!”,

„Замовкни!”,

„Як ти можеш так робити!”

Приховано чи явно у реченні звучить звернення „ТИ”. Досить знайома ситуація. Такі висловлювання ми можемо почути під час сімейних сварок, з‘ясування стосунків на роботі, на вулиці, в магазинах… Така побудова звернення викликає агресію, спричиняє конфлікти, кінець кінцем принижує особистість, занижує самооцінку в дітей. Таке висловлювання називається ТИ-висловлюванням.

Існує інший варіант побудови речення, коли ми висловлюємо власні переживання і ставлення до того, що відбувається. Говоримо тільки про свої відчуття і беремо відповідальність за свої переживання.

«Ти мене вічно підводиш →

Мені неприємно, коли люди не виконують своїх обіцянок»

Реакція на таке висловлювання буде суттєво відрізнятись від реакції на попередній тип. Людина замислиться над вчиненим, сказаним, але при тому не відчуватиме тиску зі сторони співбесідника. Це Я-висловлювання.

Я – висловлювання сприяють попередженню конфлікту. Вчать розуміти власний стан та відчуття. Це перший крок до позитивного вирішення проблеми.

Важливою складовою тут є пропозиція конструктивних шляхів виходу з неприємної ситуації.

„Мені неприємно, коли люди не виконують своїх обіцянок. Хотілося б, щоб мене попереджали наперед, що не виходить здійснити обіцянку”

Звісно, це не єдиний метод спілкування. Але він допомагає донести до людини інформацію, не тиснучи на неї.

Як замінити ти-висловлювання на я-висловлювання (приклади):

Ти козел! → Я втомився від нашого спілкування (або мене злить, коли ти так вчиняєш)

Ти зануда → дякуючи тобі я постійно треную свою уважність

Ти вперта → я відчуваю дратування, коли не можу донести до тебе свою точку зору

Ти такий грубий! → я хочу більше твоєї уваги та ніжності

Ти не враховуєш мої зацікавлення → мені прикро, що я не змогла донести до тебе свої зацікавлення

Ти різкий → деякі твої слова я сприймаю, як різкі

Ти надто часто відволікаєшся → я не відчуваю твоєї уваги

Скільки вже ти можеш курити! → я дуже переймаюся твоїм здоров‘ям, коли бачу тебе з цигаркою

Чому ти такий єхидний? → я ціную твоє почуття гумору, але воно іноді болісно зачіпає інших, і мені це неприємно»

(Психологія спілкування М.М.Філоненко, 2005)

«Оригінальний і дуже простий спосіб розв’язанні конфліктів заснований на вживанні конструкції «Я-висловлювання» замість «Ти-повідомлення», запропонував Д.Шапіро. Уявіть собі, що Ви вчитель і звертаєтеся до учня, вживаючи такі конструкції:

Вживання «Ти-повідомлень» і «Я- висловлювань»

Конструкція	Приклад звернення	Інтерпретація\пояснення
«Ти-повідомлення»	Ти ніколи не слухаєш на уроці. Ти просто дуже невиховний! Чи ти хочеш сказати, що я помиляюся?	Звертаючись до школяра у такій спосіб, Ви змушуєте його відчути себе так, ніби нападаєте на нього та ще й принижуєте його. У відповідь учень буде захищатися (Ви самі спонукаєте його до цього). Це може порушити спілкування і спричинити конфліктну ситуацію.
«Я-висловлювання»	Мені здається, що ти мене не слухаєш, бо не розумієш того, що я пояснюю. Це мене засмучує. Чим я можу тобі допомогти.	Вживаючи таку конструкцію висловлювання. Ви берете відповідальність на себе за свої емоції, слова. Ваше звернення не спонукає школяра до думки, що вчитель звинувачує чи ображає його.
Побудова «Я-висловлювань»	Використовуючи у процесі педагогічної взаємодії «Я-висловлювання», вчитель має висловлюватися у такі спосіб: - казати, що він відчуває; - пояснити причину; Типова конструкція «Я-висловлювання» має такий вигляд: - мені ….. (передбачено вираження емоції) - коли ти …. чи ви … (вираження конкретної дії) - тому що …. (вираження певної причини)

(Л.Ковальчук Основ педагогічної майстерності, 2007)

Завдання: Проаналізуйте «Я-висловлювання» і «Ти-повідомлення». Які із запропонованих фраз Ви віднесете до «Я-висловлювань», а які до «Ти-повідомлень»? Згрупуйте їх попарно (так, щоб «Я-висловлюванню» відповідало аналогічне за змістом «Ти-повідомлення». Для тих «Я-висловлювань» (чи «Ти-повідомлень», які не мають відповідної пари запропонуйте свою конструкцію. Запишіть їх попарно у відповідні колонки:

«Я-висловлювання»	«Ти-повідомлення»

1. Ви такий поганий вчитель!

2. Чому ти знову не вимила дошку? Ти ж чергова.

3. Ви постійно мене перебиваєте і не даєте мені висловитися.

4. Я збиваюся з думки, коли мені задають питання, на які я вже детально відповів, пояснюючи новий матеріал.

5. Я дуже засмутився, коли Ви почали мене критикувати при інших учителях. Я вважаю, що критикувати людину слід віч-на-віч.

6. Коли на моєму столі розкидані чужі папери, я не можу нормально організувати свою роботу.

7. Де ти був? Невже не чув дзвоника на урок?!

8. Мене втомлює шум у класі.

9. Коли я бачу, що одна людина принижує іншу. Я почуваю себе пригніченим і розгубленим.

10. Як це Ви не встигли підготувати ці завдання?! Ви ж мали у запасі тиждень!

11. Мені б хотілося обговорити це питання без зайвої емоційності.

12. Не треба на мене кричати!

13. Мені б дуже хотілося зрозуміти, що відбувається у класі?!

14. Мені важко пояснювати навчальний матеріал (або підтримувати розмову), коли мене постійно перебивають.

15. Піди помий черевики!

16. Чому Ви зі мною не порадилися?!

17. перестаньте шуміти, урок для того, щоб слухати пояснення вчителя.

18. У мене опускаються руки, коли я приходжу на урок, а чергові учні не підготували клас до проведення заняття.

19. І тобі не соромно?

20. Мені це дуже неприємно чути. Я хочу будувати наше спілкування на взаємній довірі.

21. Я дуже хвилююся коли Ти запізнюєшся на урок. Для мене важливо знати, що з Тобою все гаразд.

22. Ти мене дуже засмутив.

23. Я впевнена, що моя думка з цього питання нікого не цікавить.

24. Перестаньте розмовляти.

25. Мене дуже дратує, коли учні шумлять у класі.

26. Мені не подобається, коли учні заходять у клас у брудному взутті.

Тренінгові вправи: Тема «Техніка управління конфліктами»

Вправа 1. Привітання

Мета: створення високого рівня відкритості, емоційної свободи, створення атмосфери творчості.

Обладнання: м’яка іграшка

Ведучий кидає м’яку іграшку кому-небудь з групи та називає при цьому будь-який предмет (апельсин, олівець, крейда чи інше) Той, хто піймав іграшку, повинен назвати три нестандартні засоби використання цього предмету у діяльності вчителя. Потім кидає іграшку далі та називає інший предмет.

Перед початком вправи необхідно домовитися, що не будуть застосовуватися універсальні засоби використання багатьох предметів: будь-який предмет можна намалювати, торкнутися, понюхати, багато речей можна подарувати.

Питання для ведучого:

1. У чому були основні труднощі під час виконання вправи?

2. Що допомагало виконати завдання?

Вправа 2. Айсберг

Мета: усвідомлення сутності педагогічних конфліктів.

Обладнання: аркуші паперу по кількості учасників заняття, фломастери, маркери.

Ведучий пояснює, що конфлікт можна уявити у вигляді айсберга, у якого видно тільки надводну частину, а все, що під водою – приховано… Потім просить усіх взяти папір та фломастери і зобразити, що саме для них педагогічний конфлікт, що вони бачать на поверхні та що лежить під водою.

Питання для ведучого:

1. Що можна сказати про те, яким бачать педагогічний конфлікт учасники?

2. Чи присутні у малюнках теоретичні знання з теми, чи вони повністю емоційно насичені власними уявленнями?

3. Чи є щось що поєднує уявлення про педагогічні конфлікт у всіх присутніх, що це?

Вправа 3. Мій конфлікт

Мета: усвідомлення причин конфліктів, сутність різних видів конфліктів, різницю у суб’єктах педагогічних конфліктів

Обладнання: аркуші паперу, олівці по кількості учасників заняття.

Ведучий просить розділити аркуш паперу на чотири частини. У першій частині учасники повинні намалювати малюнок «Конфлікт між учнем та вчителем», у другій – «Конфлікт між учителем та класом», у третій – «Конфлікт між учителем та батьками», у четвертій - «Конфлікт між учителем та колегою (педагогічним колективом)»

Питання для ведучого:

1. Як можна описати намальованих суб’єктів конфліктів (їх розмір, емоційних стан, атрибути та інше?

2. Які стилі поведінки у конфлікті ми бачимо на малюнках? Чи є щось типове для кожної ситуації?