Вправа 3. Сходинки (М.Спаркс)

Мета: розвиток логічного мислення, активізація внутрішніх ресурсів.

Обладнання. Бланки 1 та 2 за кількістю учасників

Бланк 1.

Мета даного моменту: Чому Я навчаюся на _________________факультеті?

Найближча ціль: Чому Я хочу бути вчителем?

Віддалена мета: Чому мені потрібно навчати моїх учнів?

Найвіддаленіша мета: Чому мені потрібно щоб мої учні були кращими?

Кінцева мета:

Бланк 2.

Результати даного моменту: Що я отримую під час навчання на ___________факультеті?

Найближчий результат: Що я можу отримати маючи педагогічні знання та навички?

Віддалений результат: Що я можу отримати, коли буду мати роботу?

Найвіддаленіший результат: Що я можу отримати, коли досягну кінцевої мети?

Для початку корисним буде просто спробувати рухатися за рівнями узагальнення угору-вниз. Ведучій просить назвати будь-який предмет. Це може бути квітка. Рух за рівнем узагальнення угору: квітка – картина – інтер’єр – красота – життя –енергія… рух за рівнем узагальнення вниз: квітка – фарби – матеріал – молекули – атоми – енергія ….

Потім ведучій пропонує Бланк 1 та просить виконати «особливий» психологічний рух угору по запропонованим логічним рівням. Відповіді фіксуються учасниками у письмовому вигляді.

Після заповнення Бланку 1, пропонується зробити рух вниз за рівнями запропонованими у Бланку 2.

Питання для ведучого:

1. Як співвідносяться цілі та результати?
2. Хто піднявся вище до успіху у своїх цілях?
3. Хто досяг більшого результату?
4. Чому можлива невідповідність цілей та результатів?

Вправа 4. Подорож за міфами

Мета: показати міфологічні складові професійної свідомості

Обладнання: картки з міфами

Картка 1 – 4

Картка 1 «Не робіть|чинити| помилок»	Картка 3 «Все бачити і все помічати»
Картка 2 «Прагніть вдавати|удавати|, що все завжди знаєте»	Картка 4 Один з міфі, який запропонують учасники

Ведучий розповідає історію про лева: «Я розповім вам історію про те, як одного дня у зоопарк привезли лева. Проте, до моменту його прибуття, призначена для нього велика клітка виявилася не готова, і звіра довелося помістити у маленьку тісну клітку – всього 6 кроків в довжину. За три тижні, проведені в тісній клітці, лев звик пересуватися лише на ці 6 кроків. Пройшов час, лева перемістили в нову велику клітку, але він продовжував рухатися в звичному замкнутому просторі: 6 кроків вперед і 6 кроків назад.

Що заважає|мішає| левові вийти з клітки|клітини|? Вийти за рамки, просунутися уперед»

У спонтанній бесіді встановлюється, що заважає|мішає| звичка, стереотип поведінки і переконання, що далі за клітку|клітину| виходити не можна. Це проблема лева.

«А чи є стереотипи у професії вчителя? Які звички і правила у роботі вчителя викликають|спричиняють| ваш сумнів або незгоду? Які правила заважають|мішають| творчо працювати, проявити|виявляти| свої можливості|спроможності| в повну|цілковиту| силу?»

Ведучий пропонує кожному по естафеті назвати|накликати|, що із|із| загальноприйнятого у вчительській роботі не влаштовує, лякає його. Наприклад, обов'язок триматися «по-вчительські»|, носити відповідний діловий одяг, вказувати|указувати| і вимагати та ін.

Далі усі перераховані норми, функції або зміст роботи вчителя|учителя| ведучий оголошує міфами, якими хворіє учительство. Далі пропонуються картки|карточки| з|із| деякими міфами:

· «Не робіть|чинити| помилок»;

· «Прагніть вдавати|удавати|, що все завжди знаєте»;

· «Все бачити і все помічати» та ін.

Завдання|задавання| групі: розробіть спростування обраного вами міфу. На противагу загальноприйнятій існуючій думці або практиці висуньте перспективну, педагогічну ідею, здатну|здібну| вивести вчителя|учителя| з|із| клітки|клітини| стереотипів на стежину творчого зростання|зросту|.

Питання для ведучого:

1. Звідки з’являються професійні міфи?
2. Які фактори сприяють їх закріпленню?
3. Що можна зробити щоб розвіяти ці міфи?
4. Це дійсно міфи, чи у них велика доля правди?

Вправа 5. Психологічний гімн (С.Ю.Самагіна)

Мета: засобами гімну висловитися та зрозуміти себе

Обладнання: аркуші паперу за кількістю учасників, картки зі зразками.

Картка 1 «Я…» «Я...» «Я…» «Я не…» «Я не…» «Я не…»	Картка 3 «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…»
Картка 2 «Блажен той, хто…» «Блажен той, хто…» «Блажен той, хто…» «Нечестивий той, хто…» «Нечестивий той, хто…» «Нечестивий той, хто…»	Картка 4 «Я обираю…» «Я обираю…» «Я обираю…» «Я не обираю…» «Я не обираю…» «Я не обираю…»

Ведучій пропонує учасникам написати гімн у групі. Учасникам пропонується написати текст, завдяки якому кожен визначить власні морально-ціннісні орієнтири. Спочатку кожного просять дописати декілька незавершених речень. Кожне з них повторюється три рази, та учасникам необхідно запропонувати три варіанти рішення. За допомогою такого трикратного повторення створюється певний ритм гімну. Цей прийом – семантичний та синтаксичний паралелізм – є однією з особливостей жанру.

1 етап: написати у стовпчик по 3 рази

«Я…»

«Я...»

«Я…»

«Я не…»

«Я не…»

«Я не…»

2 етап:

«Блажен той, хто…»

«Блажен той, хто…»

«Блажен той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

3 етап:

На кожен варіант «Блажен той, хто..» и «Нечестивий той, хто…» написати «Він схожий на…», тобто зробити порівняння.

4 етап: по три рази продовжити фрази:

«Я обираю…»

«Я не обираю…»

Далі, поєднуючи отримані уривки, кожен з учасників пише свій текст. Після закінчення самі вирішують, що потрібно додати або виділити. Ведучій пропонує бажаючим познайомити групу зі своєю роботою

Питання для ведучого: без обговорення.

Самостійна робота: З наведеного нижче переліку завдань різного рівня складності оберіть одне. Термін виконання та форму звітності узгодьте з викладачем.

Перший рівень складності:

Завдання 1. Напишіть міні-реферат на тему (один за вибором):

· Діяльність вчителя як творчий процес

· Ідеал учителя на сучасному етапі розвитку освіти

· Професійна ідентифікація особистості вчителя

Література:

1. Антонова Н. В. Личностная идентичность современного педагога // Вопросы психологии. - 1997. - № 6. - С. 23 – 30.

2. Власенок В.В. Вчителі-учні: психологія взаємних оцінних ставлень. - К., 1995.

3. Зливков В. Л. Становлення особистісно-рольової ідентифікації сучасного педагога: проблеми і перспективи // Вісник НТУУ „КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 1. 2001. – С. 99 - 104.

4. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. – К., 2000.

5. Крейг Г. Психология развития. - Спб.: „Питер”, 2000. - 992 с.

6. Лузина Л.М. Формирование творческой индивидуальности учителя в педвузе. - Ташкент, 1986.

7. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М.: Просвещение, 1993.-192 с.

8. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опыт: Пособие для учителя. — К., 1988. - С.5-60.

9. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник (ред. рада: В.Даній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Т.Єрмаков (наук. ред). та ін. - К., 1996. - 792 с.

10. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. -112 с.

11. Шакуров Р.Х. Творческий рост педагога. - М, 1985. - 80 с.

Завдання 2.

Один з основних шляхів вдосконаленнявчителя - самовиховання - формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. У людині все може розвиватися, бути покращеним, але для того, щоб підштовхнути «приховані можливості», необхідна систематична і постійна робота над собою. Це найважливіше завдання будь-якого педагога, як початківця, так і досвідченого.

У самовихованні можна виділити декілька блоків: програмування та планування самовиховання, самоінформування (самопізнання), самоорганізація і активізація власних сил та ін.

Завдання: розташуйте означені блоки у відповідному порядку та опишіть засоби та прийоми, які можна використовувати у кожному блоці самовиховання.

№	Етапи професійного самовиховання	Засоби та прийоми
	Самоорганізація і активізація власних сил
	Самоінформування (самопізнання)
	Програмування та планування самовиховання
	інше
	Високий рівень: Завдання 3. «Карикатура. Це слово звучить так просто і весело, але|та| в той же час|разом з тим| карикатура значно більше схожа на оригінал|оригінал|, чим звичайна|звична| фотографія. Карикатура вихоплює з оригіналу саму суть, основну ідею, те що ми з вами не бачимо за буденністю, але те що мотивує наші вчинки» (Х.Бідструп)

Херлуф Бідструп (1912-1988 рр.) – данський карикатурист; виразний майстер гумористичного малюнка і політичної карикатури, коміксів (http://www.herluf-bidstrup.ru/)

Завдання: Ознайомтеся з карикатурами відомого данського карикатуриста Херлуфа Бідструпа. Оберіть 2 карикатури з наведених нижче та визначте сутність педагогічної ситуації кожної. Поміркуйте над тим, чи можливо у цих карикатурах розпізнати помилки, які трапляються у професійній діяльності педагога (взаємини вчитель-учень, те як вчитель розглядає задачі своєї діяльності та ін.)

«Під владою детективу»

 

«Дитяча книга»

 

 

«Кубики»

 

«Риб'ячий жир»

 

«Урок фізкультури»

 

Завдання 4. Прочитайте запропоновані педагогічні ситуації, визначте сутність педагогічної ситуації, педагогічної задачі. Знайдіть рішення.

Для більш детального розуміння процесу вирішення педагогічної задачі наведемо приклад рішення ситуації «Це ж не можна!». Користуючись наведеною схемою рішення оберіть 1 ситуацію та розробіть Схему рішення.

Робота вчителя|учителя| над вирішенням педагогічних ситуацій складається з|із| декількох взаємозв'язаних дій:

1. Виявлення факту.

2. Опис (відновлення, реконструкція) конкретної педагогічної ситуації.

3. Визначення змісту ситуації.

4. |змісту|Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності |суті|конфлікту, який лежіть в основі.

5. Формулювання педагогічних задач|задач|, виявлення найбільш значущих.|значущих|

 

6. Додаткова теоретична і практична підготовка вчителя|учителя| до рішення обраної педагогічної задачі.

7. |задач|Вибір способів рішення педагогічної задачі|задач|.

8. Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення|вирішення|.

Досвідчені вчителі у більшості випадків не потребують такої деталізації своїх дій; що ж до молодих педагогів, то така покрокова методика може принести користь.

Розглянемо|розглядуватимемо| детальніше кожен з цих кроків, звертаючись|обертатися| для прикладу|зразка| до конкретної ситуації.

ЦЕ Ж НЕ МОЖНА!

«Спускаюся по сходах і бачу: Володя С. складним ножиком ріже сходові поручні. Почувши мої кроки, стрімголов кинувся бігти, залишивши на майданчику своє пальто. Зловити «зловмисника» виявилося справою|річчю| нескладною. Розповідаю|розказую| матері про те, що сталося, та здивована:

- | Не може цього бути! Напевно, це хто-небудь|абихто| з|із| тих хлопців|хлоп'ят|, що були разом з сином.

Володя збентежений...

В квартирі, де живе хлопчик, – чистота, паркет натертий до блиску, красиві меблі. Відчувається|почуває|, що в будинку|домі| дбайливо відносяться до заведеного порядку|ладу| і речей.

- Це правда, що ти псував перила|поручні|?

- Я лише|тільки| спробував, як ріже ножик...

Приєднуюся до розмови:

| - Але|та| навіщо ж псувати перила|поручні|? Ось|от| спробуй різати у себе вдома|вдома| стілець або свій стіл. Чи не все рівно, що різати – стіл або перила|поручні|...

У хлопчика на обличчі німе здивування|подив|, і він обурено вигукує:

| - Це ж не можна!

Мати пояснює:

- |Це його стіл... Батько|отець| йому купив».

Схема вирішення педагогічної задачі|

Виявлення факту

Вчитель|учитель| бачить|дізнається|, що учень 2-го класу зіпсував на сходах перила|поручні|: пошкодив | їх складаним ножем.