М. П. Богданов-Бельський, «Учениці», 1901г.

 

О.В.Маковський, «Хлопчина та Жінка, які п’ють чай», 1916 р.

 

 

 

 

Ф.П.Решетнік «Знову двійка», 1952р.

4. Визначте, як може інтерпретувати деякі невербальні (мімічні та пантомімічні) сигнали вчитель у своїй діяльності чи учень під час взаємодії з вчителем. Заповніть таблицю «Інтерпретація невербальних сигналів»

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ СИГНАЛІВ

Сигнал	Інтерпретація/коментарі
Погляд
Прямий контакт
Погляд у середину чола
Розширені зіниці
Тривалість погляду
Руки і ноги
Рука, піднята до обличчя, торкається носа, вуха, ока
Голова спирається на долоню
Долоня стиснута в кулак, палець піднятий догори
Великий палець підтримує підборіддя, палець піднятий догори
Погладжує підборіддя
Ноги схрещені у щиколотках
Швидке постукування пальцями рук чи ногами
Кисті рук стиснуті, лікті на столі
Долоні стиснуті «будиночком»
Положення тіла
Корпус нахилений
Плечі нахилені
Повторює ваші пози (віддзеркалювання)
Притуляється до спинки стільця, ноги схрещені
Стоїть, розставивши ноги
Торкається співрозмовника

5. Визначте про що можуть говорити невербальні сигнали у тих чи інших випадках. Проаналізуйте про що вони можуть «розповісти» вчителю, якщо він спостерігає означені сигнали з боку учня, класу. Заповніть таблицю «Можливе значення».

Приклад	Сигнал мови тіла	Можливе значення
Один зі співрозмовників доводить іншим, що вони чогось не знають	Слухач: торкання носа. Побічний сигнал: швидкий погляд униз
Людина перепрошує, висловлює свій жаль, що зробила щось неправильно	Схилена голова. Побічний сигнал: міміка жалю
Один зі співрозмовників пояснює іншим складну взаємозалежність	Слухач: потирання перенісся. Побічний сигнал: припинення контакту
Співрозмовник починає плутатися у формулюваннях	Пальці рук утворять дугу чи «купол». Побічний сигнал: припинення візуального контакту
Той, хто веде розмову, повністю налаштувався на свого співрозмовника і говорить те, що цілком відповідає його думкам	Нога закинута за ногу убік співрозмовника. Побічний сигнал: дружня міміка
Співрозмовник не попадає на «хвилю» розуміння і передає негативні вербальні подразники	Нога закинута на ногу убік від співрозмовника. Побічний сигнал: захисна міміка

Тренінгові вправи: Тема «Хто хазяїн мого настрою?» Якщо ви бажаєте, щоб життя дарувала вам посмішку, спочатку подаруйте йому свій гарний настрій Бенедикт Спіноза

Вправа 1. Привітання

Мета: розвиток творчих здібностей, створення позитивної робочої атмосфери

Обладнання: не має

Ведучий пропонує учасникам уявити себе предметом, який будь-чим нагадує їм самих себе та показати цей предмет за допомогою пантоміміки

Питання для ведучого:

1. Чи усі предмети були вгадані учасниками?

2. Що заважало виконанню вправи?

3. Чи виявили учасники в собі деякі вади, які заважали за допомогою міміки та пантоміміки показати завдання?

Вправа 2. Маски настроїв.

Мета: розвиток мімічної та пантомімічної виразності, зняття емоційних та м’язових затисків

Обладнання: картки з переліком емоційних станів

Перелік емоційних станів

Радість Задоволення Апатія Печаль Гнів Агресія Тривога Огидливість

Презирство Гидливість. Ентузіазм. Ненависть. Обурення. Відчай Жах Заціпеніння

Співчуття. Горе Веселість Смуток Озлобленість Переляк Здивування Цікавість

Ведучий пропонує усім учасникам обрати по одній картці|карточці|, на якій написано певний настрій. Потім по черзі учасники за допомогою міміки та пантоміміки показують|зображають| настрій, описаний в картці|карточці|, а останні вгадують|відгадують|.

Питання для ведучого:

1. Які емоційні стани (позитивні чи негативні) було найлегше показати та розпізнати?

2. Які мімічні та пантомімічні ознаки емоційних станів (загальні риси) допомагають нам продемонструвати власні емоції та розпізнати емоції інших людей?

Вправа 3. Казки

Мета: розвиток навичок невербальної комунікації, формування вмінь спостереження та аналізу за учасниками взаємодії,зняття емоційних та рухливих затисків.

Обладнання: картки з казками

Рукавичка

шов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди!

От уже їх троє.

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п'ятеро.

Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу,— пустіть!

— Та що вже з тобою робити,— йди!

Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.

Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.

Колобок

ули собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:

— Бабусю! Спекла б ти колобок!

— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?

— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.

Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.

А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.

Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг... Аж іде ведмідь.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!

Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!

— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Колобок скочив їй на язик та й почав співати:

Я по засіку метений...

А лисичка — гам його! Та й з'їла!

Усі учасники розбиваються на дві групи. Ведучий кожній підгрупі дає завдання проілюструвати одну з казок, які написані на картках. Вправа повинна бути виконана за рахунок пантомімічної гри. На підготовку дається до 7 хвилин. Після закінчення роботи кожна група презентує свою казку, останні вгадують.

Питання для ведучого:

1. Яка з команд продемонструвала найбільш творчий підхід?
2. Що було головним під час виконання завдання (для команди та для кожного учасника)?
3. Які труднощі були під час виконання вправи?

Вправа 4. Спостережливість

Мета: розвиток спостережливості, уваги до оточуючих та до ситуації у якій знаходиться учасник.

Обладнання: не має.

Учасники групи сидять по колу. «Нам потрібен один доброволець, який хотів би перевірити свою психологічну спостережливість|спостережність|».

Ведучій чекає до тих пір, поки той, що бажає не з'явиться|появлятиметься|. Припустимо, добровольцем виявився учасник на ім'я Микола. «Микола, почекай, будь ласка, одну хвилину|мінуту| за дверима». Після того, як Микола покидає кімнату, решта учасників групи розташовується по кімнаті, залишаючись сидіти на стільцях або стояти поодинці і парами. Потім ведучій запрошує Миколу до аудиторії.

«Микола, у тебе є одна хвилина|мінута| для того, щоб запам'ятати розташування всіх, хто знаходиться|перебуває| в цій кімнаті... Тепер тобі доведеться|припаде| ще раз вийти за двері».

Ведучій швидко міняє|замінює| деяких (приблизно половину) членів групи місцями, запрошує Миколу і пропонує повернути всіх на свої місця.

Вправу доцільно повторити, аби|щоб| три-чотири учасники могли перевірити свою спостережливість|спостережність|. Варіант: кожного разу не тільки міняти місцями присутніх, але й просити змінити будь-які речі чи розташування їх на столі, змінити щось з одягу, чи переодягтися у одяг іншого.

Питання для ведучого:

1. Які були труднощі під час виконання вправи?

2. Як вирішували завдання учасник (який механізм запам’ятовування, які елементи зайняли більше уваги, ін.)?

Вправа 5. Кошк почуттів

Мета: створення відчуття завершеності заняття, усвідомлення власної індивідуальності, емоційних особливостей, професійна ідентифікація.

Обладнання: не має

Ведучий пропонує: “Уявіть, що у центрі нашої аудиторії|кола| знаходиться велика корзина|кошик|, до неї кожен з вас може покласти ті відчуття|почуття|, емоції, які доставляють незручність або перешкоджають у особистому житті, можуть принести проблеми підчас професійної діяльності. Також ви можете узяти з|із| цієї корзини|кошика| ті відчуття|почуття|, емоції, які необхідні вам, аби|щоб| відчувати себе комфортно у спілкування, під час навчання, на своєму першому уроці. Потрібно також символічно зобразити кількість, об’єм потрібних\не потрібних емоцій (велика скеля, море, піщинка, крапля чи інше)”.

Питання для ведучого:

Вправа проводиться без обговорення.

Самостійна робота: З наведеного нижче переліку завдань різного рівня складності оберіть одне. Термін виконання та форму звітності узгодьте з викладачем.

Перший рівень складності:

Завдання 1. Напишіть міні-реферат на тему (один за вибором):

· Майстерність учителя в керуванні психічним станом.

· Зовнішній вигляд вчителя. Основи мімічної та пантомімічної виразності.

· Імідж фахівця. Складові іміджу викладача

Література:

1. Алиев Х.М. Ключ к себе: Этюды о саморегуляции / Л., 1990. - 207с.
2. Зязюн И.А., Крамущенко Л.В., Кривонос И.Ф., Мирпшник Е.П, Семиченкп В.А., Тарасевич Н.Н. Педагогическая техника учителя // Школьные технологии. – 2005. - № 6. – С. 154–164
3. Бенедиктова В. И. Деловая репутация. — М.: Ин-т новой экономики, 1996.
4. Браун Лиллиан. Имидж — путь к успеху — СПб.: Питер, 2000.
5. Джейн Э. Эффективная презентация / Пер. с англ. Т. А. Сивако­вой. — Минск: Амалфея, 1997.
6. Криксунова И. Создай свой имидж. — СПб.: Лань, 1997.
7. ПизА. Язык телодвижений: Пер. с англ. — Новгород, 1992.
8. Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 286 с.
9. Смирнов Г.В. Аутогенная тренировка / Л., 1989. – 86 с.
10. Шепель В. М. Секреты личного обаяния. (Имиджелогия). — М.: ЮНИТИ, 1994.
11. Щёкин Г. В. Как читать людей по их внешнему облику. — К., 1993.

Завдання 2. «Одяг для першого враження».

Продумайте варіанти одягу та самопрезентації для таких ділових ситуацій:

— знайомство з потенційним роботодавцем;

— захист дипломного проекту;

— проведення занять під час педагогічної практики.

Обґрунтуйте вибір та напишіть звіт.

На допомогу до виконання завдання прочитайте наведений уривок з книги Зінченко В.П. «Образ та діяльність»