Вправа 4. «Завершення речення»

Мета: забезпечити зворотний зв'язок щодо основних моментів вивченого матеріалу

Обладнання: аркуші паперу за кількістю учасників.

Ведучий демонструє учасникам записані на дошці 4…5 незавершених речень, наприклад: "Я дізнався що...", "Мене здивувало, що...", "Мені сподобалося, що...", "Можливо, було б кра­ще, якби..." тощо; Далі на протязі 5 хвилин ведучий пропонує кожному з учасників завершити речення, виходячи з того щ вони дізналися та що відбувалося на протязі усіх занять з курсу «Основи педагогічної майстерності». Після завершення часу усі учасники зачитують та пояснюють свої записи.

Питання для ведучого:

Без обговорення.

Самостійна робота: З наведеного нижче переліку завдань різного рівня складності оберіть одне. Термін виконання та форму звітності узгодьте з викладачем.

Перший рівень складності:

Завдання 1. Напишіть міні-реферат на тему (один за вибором):

· Моральні цілі та моральні засоби в структурі моральної відповідальності педагога.

· Свідоме й несвідоме в діяльності педагога.

· Проблема виховання справедливості вчителя в сучасних умовах.

· Морально-правові основи виховання честі учителя.

· Свобода вибору і совість особистості вчителя.

· Поняття розкаяння і його роль у педагогічній діяльності особистості.

Література:

1. Азаров Ю. Искусство воспитывать. М, 19782. Бакштановский В.И.Моральнвй выбор личности: альтернативы и решения. – М.:Политиздат, 1983. – 224с.3. ВасяновичГ.П.Морально-правова відповідальність педагога (теоретик-методологічнийаспект): Монографія. – Вип.. 2.-Львів: Львів.держ.фінансово-економіч.ін-т, 2002. – 232с.4. Гришин Э. Книга для учителя. Владимир, 19765. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали іреалії: Наук.-метод.посібник. – К. –МАУП, 2000. – 312с.6. Котигер Я., Чамлер В. Педагогическая этика. Кишинев, 1984.

7. Левитан К.М. Основы педагогической деонтологии / К.М. Левитан.

8. М.: 1994. – 192с.

9. Мишаткина Т.В. Педагогическая этика / Т.В. Мишаткина. Ростов/Дону: Феникс, Мн.: ТетраСистемс, 2004. – 304 с.

10. Наумчик В.Н., Савченко Е.А. Этика педагога: Учебно-методическое пособие. – Мн.: Універсітєцкае, 1999. – 216с.11. Писаренко В., Писаренко И. Педагогическая этика. Минск, 198612. Чернокозов И. Профессиональная этика учителя. Киев, 198813. Чернокозова В., Чернокозов И.. Этика учителя. Киев, 1973 Інформаційні ресурси:

1. http://www.vestishki.ru/node/214

2. http://www.gaps.tstu.ru/win-1251/lab/ped/4.html

3. http://pidruchniki.com.ua/19650323/pedagogika/pedagogichniy_takt

4. http://osvita.ua/school/upbring/1074

5. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/766/28/

6. http://www.abccba.ru/index.php

Завдання 2. Визначте, які принципи педагогічної етики та педагогічного такту були порушені у наведених ситуаціях. Проведіть аналіз по схемі:

1. Причина конфлікту, які норми чи правила порушені.

2. Дії вчителя.

3. Які принципи педагогічної етики чи педагогічного такту порушені.

4. Результат педагогічної дії.

5. Яку тактику взаємодії можна запропонувати.

Ситуація 1.

Це сталося в 4 класі. Я була зразковою ученицею і ніколи не пропускала заняття. Навіть коли хворіла|боліла|, рвалася в школу. Класна керівниця була строгою|суворою|, але|та| справедливою, і я її любила|кохала|. Випадок трапився у травні, наприкінці семестру.|четвертин|. На вулиці стояла тепла погода, і багато учнів лінувалися носити з|із| собою змінне взуття. За це їх дуже лаяли і навіть викликали|спричиняли| батьків. Кожен ранок наша вчителька стояла біля вхідних дверей і перевіряла у дітей наявність змінного взуття. Мене завжди ставили в приклад|зразок| за старанність. Але|та| одного дня|одного разу|, почистивши увечері туфлі, я забула покласти їх в сумку. Прийшовши в школу, я побігла до вчительки попередити її. Я вірила, що Тамара Олександрівна зрозуміє і дозволить мені збігати за туфлями на великій перерві. Реакція вчительки була несподіваною|неочікуваною| для мене. "Так! І ти без, взуттю!" – закричала вона. "Йди назад додому, а за пропущене заняття по математиці отримаєш|одержуватимеш| прогул". І вона закрила|зачиняла| перед моїм носом двері. Відтоді я більше ніколи не забувала змінне взуття, але і любов до вчительки чомусь пройшла|.

Ситуація 2.|задача|

Місце дії УВК (учбово-виробничий комбінат) де проходит|ь практика. Три однокласниці з уроків практики йшли додому, вирішивши, що на цих уроках дуже|занадто| нудно. Але|та| одного дня|одного разу| класний керівник відвідала УВК і дізналася про прогульниць. Ганна Василівна вирішила, що ініціатором прогулів є одна з дівчин (вона була сама активна, мала організаторські схильності та й серед своїх однолітків була авторитетом у більшості випадків) і вирішила її провчити. В наступну п'ятницю Ганна Василівна, затамувавши подих почала|зачинала| свою виховну промову: "Серед нас знаходиться|перебуває| людина, яка кожного разу кажучи, що йде на практику йшла додому. Тоді як ви всі працювали в школі, учениця Попова займалася своїми справами|речами|. Вона обманювала|одурювала| нас всіх". Можна представити|уявляти| стан|статок| цієї учениці. Не дуже-то приємно вислуховувати|вислухувати| такі слова в свою адресу, коли прогулювали всі троє|три|. Двоє ж подружок були німі, як риби. Здавалося|видавалося| вчителька досягла своєї мети|цілі|. На ученицю було поставлено клеймо|тавро| ганьби. Обличчя Ганни Василівни світилося торжеством|урочистістю| правосуддя.

Ситуація |задача| 3

Прийшовши в 1 клас, я вже уміла добре читати. Всі інші – лише|тільки| вчилися. У класі практикувався метод читання "по ланцюжку" - доки|поки| один учень читав, останні повинні були стежити. Учневі, незнаючому, де він повинен читати, 1 бал|. Мені важко було стежити за текстом, оскільки|тому що| я встигала|устигала| швидко прочитати його всього. І, одного дня|одного разу|, я отримала|одержувала| "1"| за те, що не знала, яке речення|речення| мені слід читати.

Другий рівень складності:

Завдання 3. Уважно прочитайте наведені фрагменти з теми «Професійний кодекс педагога».

«Поняттям “етика” охоплюється теорія моралі, що відображає явища, стосунки людей у процесі соціальної діяльності. Отже, етика – це наука про мораль, її походження, роль у суспільному та особистому житті людини.

Термін “професійна етика” з’явився у результаті класифікації трудової діяльності, виникнення різноманітних професійних груп.

Отже, об’єктом професійної етики є людина. Тому цілком закономірне існування різноманітних видів професійної етики, що випливають із розмаїття професій: лікарська, правнича, військова, інженерна, наукова тощо. Існує професійна етика: адміністративна, управлінська, етика спілкування тощо, оскільки її норми поширюються на всі види трудової діяльності і стосуються кожної професії.

Основні функції та завдання професійної етики полягають у моральному регулюванні професійних відносин, підвищенні професійної майстерності спеціаліста, розвиткові його професіоналізму, виробленні напряму вдосконалення професійної моралі, доповненні її новими нормами, традиціями та звичаями, формуванні стійких моральних якостей спеціаліста, встановленні межі між правомірною та неправомірною професійною поведінкою та ін.

Професійна етика як наука не створює моральних норм, не диктує і не нав’язує їх членам суспільства, інакше вона скотилася б на позиції моралізаторства. Вона вивчає ці норми і своїм творчим розвитком лише спонукає до їх утворення.

Термін “професійна етика” звичайно вживається для визначення не стільки галузі етичної теорії, скільки своєрідного морального кодексу людей певної професії. Професійна етика зумовлена особливостями деяких професій, корпоративними інтересами, професійною культурою. Люди, які виконують однакові або близькі професійні функції, відпрацьовують специфічні традиції, об’єднуються на підставі професійної солідарності, підтримують репутацію своєї соціальної групи.

В кожній професії є свої моральні проблеми. Але серед інших професій вирізняється певна група таких, де вони виникають частіше, які потребують особливої уваги. Професійна етика має значення насамперед для професій, об’єктом яких є людина. Там, де представники певної професії в силу її специфіки знаходяться в постійному або навіть безперервному спілкуванні з іншими людьми існують специфічні “моральні кодекси” людей цих професій, спеціальностей.

Першим універсальним кодексом, що уособлював собою набір загальнолюдських цінностей, можна назвати зведення релігійних правил (зокрема, Десять заповідей Старого Заповіту).

На підприємствах, в організаціях розробляються кодекси спілкування та поведінки працівників. У науці найчастіше вживається поняття «етичні кодекси». Вчені виділяють такі типи етичних кодексів:

• кодекси, які регулюють документ з докладно розробленими правилами, включаючи санкції, передбачені у випадках порушення кодексу (наприклад, контракти);

• кодекси, які регулюють зобов’язання перед клієнтами, вкладниками, акціонерами, співробітниками тощо. Це соціальні кодекси;

• кодекси, які включають положення про цінності організації, її філософію та цілі (викладають основи корпоративної культури). Це кодекси корпоративні;

• кодекси, які визначають міжособистісні стосунки в організації і погоджують інтереси працівників та організації (наприклад, угоди, які укладаються між адміністрацією та профспілкою). Це кодекси професійні.

Категорію «професійно-етичний кодекс» (лат. – codex – книга) трактуємо як звід правових і моральних норм, спрямованих до дії. Вимоги кодексу базуються на загальних моральних принципах у професійній діяльності, що дає нам підстави вважати його основою морально-етичної культури фахівця. Важливим також є те, що професійно-етичний кодекс вказує на шляхи подальшого морального та професійного саморозвитку. Безперечно, ці питання потребують опрацювання та оновлення як на теоретичному, так і на практичному рівні, оскільки майже у всіх кодексах (починаючи ще з біблейських) є такі вимоги, які людина з недостатнім рівнем морально-етичної культури неспроможна виконати. Саме тому важливе значення має формування моральних якостей, без яких не можливо створити умови для соціально-педагогічної діяльності. У сучасних дослідженнях із проблем підготовки фахівців соціальної сфери основними виділяють наступні: гуманізм, альтруїзм, людинолюбство, доброзичливість, чесність, правдивість, повагу, милосердя, скромність, чемність, тактовність, врівноваженість, дисциплінованість, щирість та ін.