Ключі до обробки даних методики «Прогноз»

Найменування шкали	Зміст відповідей	Порядкові номери запитань відповідно до шкали
Шкала відвертості	Ні (-)	1,4, 6,8,9, 11, 16, 17, 18, 22, 25,31,34, 36, 43
Шкала нервово-психічної неврівноваже­ності	Так (+)	3, 5, 7, 10, 15, 20, 26, 27, 29, 32, 35, 37, 40, 41, 42, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 56, 57, 59, 60, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84
	Ні(-)	2, 12, 13, 14, 19, 21, 23, 24, 28, 30, 33, 38, 39, 46, 54, 55, 58, 61, 68

Обробку рекомендується проводити за допомогою трьох тра­фаретів з прозорого матеріалу, на який наноситься сітка за розмі­рами реєстраційного листка. Прорізі в кожному трафареті повинні співпадати з номерами запитань відповідно до таблиці ключів. Один трафарет призначений для підрахунку балів за шкалою відвертості та два — за шкалою нервово-психічної нестійкості (для оцінки позитивних відповідей).

Якщо в обстежуваного за шкалою відвертості відзначається більше ніж 10 балів, використовувати й аналізувати дані не реко­мендується, а причини невідвертості потрібно шукати в процесі бесіди. Показник за шкалою нервово-психічної нестійкості одер­жують шляхом додавання кількості плюсів, виявлених за трафаре­том для позитивних відповідей, а кількість мінусів — за трафаре­том для негативних відповідей. Результат оцінюється за таблицею.

Характеристика рівнів й визначення груп нервово-психічної нестійкості за результатами методики «Прогноз»

Сума інформативних відповідей за шкалою нервово-психічної стійкості	Оцінка результатів за 10-бальною шкалою	Група НПН	Характеристика рівня НПС групи	Прогноз
		І	Висока НПС, зриви майже не вірогідні	Дуже сприятливий
7-8 9-10 1 1-13		II	Хороша НПС, зриви маловірогідні	Сприятливий
14-17 18-22 23-28		III	Задовільна НПС. Зриви можливі, особливо в екстре­мальних ситуаціях	Мало­сприятливий
29-32		IV	Незадовільна НПС. Висока вірогідність нервово-психічних зривів. Необхідне додаткове обстеження психіатра, невропатолога.	Несприятливий

 

Текст анкети «Прогноз»

Інструкція. Перед вами анкета на 84 запитання (міркування). Ознайомившись послідовно, необхідно вирішити, яка відповідь («так» чи «ні») точніше вас характеризує; у відповідній клітинці реєстраційного листка ставиться знак «+» (так), або «—» (ні). Пра­цюйте швидко, не задумуючись і самостійно. Не пропускайте запитань. Результати обстеження не розповсюджуються, а при спів­бесіді будуть доведені до вас особисто.

1. Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще про них нікому не розповідати.

2. В дитинстві у мене була така компанія, що всі старались зав­жди й в усьому стояти один за одного.

3. Іноді у мене бувають приступи сміху або плачу, які я ніяк не можу подолати.

4. Бували випадки, що я не стримував своїх обіцянок.

5. В мене часто болить голова.

6. Інколи я говорю неправду.

7. Раз на тиждень я без усякої видимої причини раптово по­чуваю жар в усьому тілі.

8. Буває, що я говорю про речі, в котрих не розбираюсь.

9. Буває, що я серджусь.

10.Тепер мені важко надіятись на те, що я чого-небудь досягну в житті.

11.Буває, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

12.Я охоче приймаю участь у всіх зборах та інших суспільних заходах.

13.Сама важка боротьба для мене — боротьба із самим собою.

14.М'язові судоми та посіпування в мене бувають дуже рідко.

15.Я доволі байдужий до того, що зі мною буде.

16.Іноді, коли я погано себе почуваю, я буваю роздратованим.

17.В гостях я поводжуся за столом краще, ніж удома.

18.Якщо мені не загрожує штраф і машин поблизу немає, я мо­жу перейти вулицю як мені хочеться, а не в установленому місці.

19.Я вважаю, що життя в моїй сім'ї таке ж гарне, як і у біль­шості моїх знайомих.

20.Мені часто кажуть, що я гарячкуватий.

21.Запори в мене бувають рідко.

22.У грі я переважно хочу виграти.

23.Останні декілька років більшу частину часу я почуваю себе добре.

24.Зараз моя вага постійна (я не повнію і не худну).

25.Мені приємно мати серед знайомих значних людей, це не­мовби надає мені ваги в своїх очах.

26.Я був би досить спокійним, якби у кого-небудь із моєї сім'ї були неприємності через порушення закону.

27.З моїм розумом щось негаразд.

28.Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

29.Коли я намагаюсь щось сказати, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

30.Рухи в мене такі ж рухливі й проворні, як і раніше.

31.Серед моїх знайомих є люди, котрі мені не подобаються.

32.Думаю, шо я людина приречена.

33.Я сварюсь із членами моєї сім'ї дуже рідко.

34.Буває, що я з ким-небудь трохи пліткую.

35.Часто я бачу сни, про які краще нікому не розповідати.

36. Бувало, що в обговоренні деяких питань я особливо не
задумувався і згоджувався з думкою інших.

37.В школі я опановував матеріал повільніше, ніж інші.

38.Моя зовнішність мене взагалі влаштовує.

39.Я дуже впевнений в собі.

40.Раз на тиждень або частіше я буваю дуже збудженим або схвильованим.

41.Хтось керує моїми думками.

42.Я кожен день випиваю незвично багато води.

43.Буває, що неввічливий або навіть неприємний жарт викли­кає в мене сміх.

44.Найщасливішим я буваю на самоті.

45.Хтось намагається впливати на мої думки.

46.Я любив казки Андерсена.

47.Навіть серед людей я звичайно почуваю себе одиноким.

48.Мене дратує, коли мене підганяють.

49.Мене легко привести до зніяковіння.

50.Я легко втрачаю терпіння.

51.Мені часто хочеться вмерти.

52.Бувало, що я кидав почату справу, тому що боявся що не справлюсь з нею.

53.Майже кожен день трапляється що-небудь, що лякає мене.

54.До питань релігії я відношусь байдуже.

55.Ознаки поганого настрою бувають в мене рідко.

56.Я заслуговую суворої догани за свої вчинки.

57.В мене були дуже незвичайні містичні переживання.

58.Мої переконання й погляди непохитні.

59.В мене бувають періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

60.Я людина нервова й легко збуджувана.

61.Мені здається, що нюх в мене такий, як у інших (не гірший).

62.Все в мене виходить погано, не так як потрібно.

63.Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

64.Більшу частину часу я почуваю себе стомленим.

65.Іноді я почуваю, що близький до нервового зриву.

66.Мене дуже дратує те, що я забуваю, куди кладу речі.

67.Я дуже уважно відношусь до того, як одягаюсь.

68.Пригодницькі розповіді мені подобаються більше, ніж роз­повіді про кохання.

69.Мені дуже важко пристосуватись до нових умов життя, роботи. Перехід до нових умов життя, роботи, навчання здається мені нестерпно важким.

70.Мені здається, що у стосунках зі мною особливо часто по­водяться несправедливо.

71.Я часто почуваю себе несправедливо ображеним.

72.Моя думка не завжди співпадає з думкою оточуючих.

73.Я часто відчуваю стомлення від життя і мені не хочеться жити.

74.На мене частіше звертають увагу, ніж на інших.

75.В мене бувають головні болі й запаморочення через пере­живання.

76.Часто в мене бувають періоди, коли мені нікого не хочеться бачити.

77.Мені важко прокинутись в призначений час.

78.Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79.В дитинстві я був вередливим, подразливим.

80.Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались у невро­патологів, психіатрів.

81.Іноді я приймаю валеріану, кодеїн, еленіум й інші заспо­кійливі засоби.

82.В мене є засуджені родичі.

83.В мене бували приводи в міліцію.

84.Я залишався в школі на другий рік.

 

13. Методика визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К.Леонгарда і Х.Смішека (ЛС)

Методика призначена для діагностики типу акцентуації особис­тості. В основу опитувальника, розробленого Х.Смішеком, закладе­на концепція акцентуйованої особистості К.Леонгарда. Згідно з цією концепцією індивідуальні якості особистості можуть бути розділені на дві групи: головну і додаткову. Стрижень особистості складають головні риси і вони визначають її індивідуальність, розвиток, адап­тацію, психічне здоров'я.

Надмірна вираженість цих рис призводить до структурних пси­хологічних змін, а в несприятливих соціальних умовах - до розладу структури особистості.

Акцентуацію якоїсь риси слід розглядати не як патологію, а як визначене відхилення від середньої норми, яскраво виражену своєрід­ність психічного складу. Осіб, у яких відмічається високий ступінь вираженості рис характеру або темпераменту, називають акцентуйо-ваними. Позитивне або негативне забарвлення акцентуйованості значною мірою надають зовнішні фактори, життєві обставини, умови і т.д. «В акцентуйованих особистостях - вказує К.Леон-гард - потенційно закладені як можливості соціально позитивних досягнень, так і соціально негативний заряд. Деякі акцентуйовані особистості виявляються в негативному світлі тому, що життєві обставини не сприяли їм, але можливо під впливом інших обста­вин вони стали б незвичайними людьми».

КЛеонгард виділяє десять головних типів акцентуацій, які пере­важно відповідають систематиці психопатій в пограничній психіатрії.

1.Гіпертимний тип. Особливістю цього типу є підвищений фон настрою в поєднанні з жагою діяльності, оптимізмом, завзятістю й високою активністю.

2.Застрягаючий тип. Особистості такого типу характерна над­мірна стійкість афекту зі схильністю до формулювання параноїдаль-них та надцінних ідей.

3.Емотивний тип. Характеризується чутливістю й глибокими реакціями в галузі тонких емоцій. Цих людей хвилюють не грубі почуття, а те, що звичайно пов'язують з душею, з гуманністю, з чуйністю. Ці люди вразливі; такий тип подібний до афективно-ек­зальтованого, але на відміну від нього емоції розвиваються й про­являються менш бурхливо, не так стрімко. Патологічні прояви — реактивна депресія.

4.Педантичний тип. Високі оцінки вказують на ригідність, інерт­ність психічних процесів, тривале переживання травмуючих подій, які триватимуть.

5.Тривожно-боязливий тип. Суттєвою особливістю вважаєть­ся схильність до страхів, підвищена нерішучість й полохливість, настороженість.

6.Циклотимічний тип. Для таких людей характерна зміна гі-пертимних та дистимних фаз.

7.Демонстративний тип. Високі оцінки за цією шкалою виз­начають підвищену здатність до витіснення, демонстративності поведінки, схильності до істерії.

8.Неврівноважений тип. Таким людям характерна підвищена імпульсивність, слабкий контроль над потягами й спонуканнями.

9.Дистимічний тип. Дистимічна особа в протилежність гіпер-тимній характеризується зниженим фоном настрою (в деяких ви­падках до субдепресії), песимізмом, фіксацією на негативних сто­ронах життя, загальмованістю.

10.Афективно-екзальтований тип. Особам цього типу характерний великий діапазон емоційних станів: легко виникає захоплення від радісних подій і повний відчай від сумних. Всі десять типів акцентуйованих особистостей К. Леонгард поділяє на дві групи за принципом акцентуації темпераменту або характеру.

До акцентуації рис характеру він відносить демонстративний, педантичний, застрягаючий, збуджений типи особистості. Інші ти­пи акцентуацій відносяться К. Леонгардом до акцентуацій темпе­раменту (гіпертимний, дистимічний, тривожно-боязливий, цикло­тимічний, афективно-екзальтований та емотивний).

Текст опитувальника Леонгарда—Смішека

Інструкція. Вам запропоновані ствердження відносно Вашого характеру. Якщо Ви згідні із ствердженням, поставте знак «+» (так), якщо ні — знак «—». Над відповідями довго не думайте, правиль­них і неправильних відповідей немає.

1. У Вас переважно веселий та безтурботний настрій?

2. Ви чутливі до образ?

3. Чи буває так, що у Вас на очі навертаються сльози в кіно,

театрі, бесіді і т.д.?

4. Зробивши щось, Ви сумніваєтесь, чи все зроблено правиль-
но, і не заспокоїтесь доти, доки не переконаєтесь ще раз в тому,
що все зроблено правильно?

5. В дитинстві Ви були таким же сміливим, як всі Ваші однолітки?

6. Чи часто у Вас різко змінюється настрій: від стану безпри-
чинної радості до огиди до життя, до себе?

7. Звичайно Ви в центрі уваги компанії?

8. Чи буває так, що Ви безпричинно знаходитесь в такому
поганому настрої, що з Вами краще не розмовляти?

9. Ви серйозна людина?

10.Здатні Ви захоплюватись, милуватися чим-небудь?

11.Чи завзяті Ви?

12.Ви швидко забуваєте, якщо Вас хтось образив?

13.Чи м'якосердий Ви?

14.Коли Ви кидаєте лист в поштову скриньку, чи перевіряєте Ви й проводите рукою по отвору скриньки, що лист потрапив до неї?

15.Чи прагнете Ви завжди бути в рядах кращих працівників?

16.Чи бувало Вам страшно в дитинстві під час грози або в разі
зустрічі з незнайомою собакою (а можливо таке почуття буває й
тепер, у зрілому віці)?

17.Чи прагнете Ви в усьому і всюди підтримувати порядок?

18.Чи залежить Ваш настрій від зовнішніх обставин?

19.Чи люблять Вас Ваші знайомі?

20.Чи часто у Вас буває почуття внутрішнього неспокою, по-
чуття можливої біди, неприємностей?

21.У Вас часто дещо пригнічений настрій?

22.Чи бували у Вас хоча б один раз істерика або нервовий зрив?

23.Чи важко Вам довго всидіти на одному місці?

24.Якщо з Вами несправедливо поступили, чи будете енергійно
відстоювати свої інтереси?

25.Чи можете Ви зарізати курку або вівцю?

26.Чи дратує Вас, якщо вдома занавіска або скатертина висять
нерівно, і Ви відразу намагаєтесь поправити їх?

27.У дитинстві Ви боялись залишатись одні вдома?

28.Часто у Вас бувають коливання настрою без причин?

29.Чи завжди Ви прагнули бути достатньо сильним працівником
в своїй професії?

30.Чи швидко Ви починаєте сердитись чи гніватись?

31.Чи можете Ви бути абсолютно безтурботним, веселим?

32.Буває так, що почуття повного щастя буквально пронизує Вас?

33.Як Ви думаєте, вийшов би з Вас ведучий гумористичної
програми?

34.Ви звичайно викладаєте свою думку людям досить відверто
й прямо без натяку?

35.Вам важко переносити вид крові? Чи не викликає це у Вас
неприємних почуттів?

36.Чи любите Ви роботу з високою особистою відповідальністю?

37.Чи схильні Ви захистити людей, до яких виявляють не­справедливість?

38.В темний підвал Вам важко й страшно спускатись?

39.Чи віддаєте Ви перевагу такій роботі, коли діяти потрібно швидко, а вимоги до якості виконання невисокі?

40.Чи товариський Ви?

41.В школі Ви охоче декламували вірші?

42.Чи втікали Ви в дитинстві з дому?

43.Чи здається Вам життя важким?

44.Буває так, що після конфлікту, образи Ви були до того вра­жені, що йти на роботу здавалось просто нестерпним?

45.Можна сказати, що в разі негараздів Ви не втрачаєте по­чуття гумору?

46.Зробили б Ви першим кроки до примирення, якщо Вас хто-небудь образив?

47.Ви дуже любите тварин?

48.Чи повертаєтесь Ви, щоб впевнитись, що залишили домівку чи робоче місце в такому стані, що там нічого не скоїться?

49.Чи переслідує Вас іноді неясна думка, що з Вами й Вашими близькими може скоїтись щось страшне?

50.Вважаєте Ви, що Ваш настрій дуже змінний?

51.Вам Важко доповідати (виступати) на сцені перед великою кількістю людей?

52.Ви можете вдарити того, хто Вас образив?

53.У Вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми?

54.Ви належите до тих, хто при будь-яких розчаруваннях впадає у глибокий відчай?

55.Вам подобається робота, що потребує енергійної організа­торської діяльності?

56.Чи наполегливо Ви добиватиметесь своєї мети, якщо на шляху до неї знадобиться долати безліч перешкод?

57.Чи може трагічний фільм зворушити Вас так, що на очах виступають сльози?

58.Часто Вам буває важко заснути через те, що проблеми ми­нулого дня чи майбутнє весь час крутяться в думках?

59.В школі Ви іноді підказували своїм товаришам чи давали списати?

60.Чи потрібна Вам велика напруга волі, щоб пройти одному через кладовище?

61.Чи ретельно Ви слідкуєте за тим, щоб кожна річ у Вашій квартирі була тільки на одному й тому самому місці?

62.Чи буває так, що перед сном Ви в доброму настрої, а на­ступного дня встаєте в пригніченому на декілька годин стані?

63.Чи легко Ви звикаєте до нових ситуацій?

64.Чи бувають у Вас головні болі?

65.Ви часто смієтесь?

66.Чи можете Ви бути ввічливим навіть з тим, кого Ви явно не цінуєте, не любите, не поважаєте?

67.Ви рухлива людина?

68.Ви дуже переживаєте через несправедливість?

69.Ви настільки любите природу, що можете називати її другом?

70.Виходячи з дому або лягаючи спати, перевіряєте Ви, чи за­крили газ, вимкнули світло, закрили двері?

71.Ви дуже боязливі?

72.Чи змінюється Ваш настрій під впливом алкоголю?

73.У вашій молодості Ви з задоволенням приймали участь у художній самодіяльності?

74.Ви розцінюєте життя дещо песимістично, без передчуття радощів?

75.Чи часто Вас тягне подорожувати?

76.Чи може Ваш настрій змінитись так різко, що Ваш стан ра­дощів раптово стане похмурим та пригніченим?

77.Чи легко Вам вдається підняти настрій друзям?

78.Чи довго Ви переживаєте образу?

79.Чи довгий час Ви переживаєте горе інших людей?

80.Чи часто, будучи школярем, Ви переписували сторінку в зошиті, якщо випадково ставили в ній пляму?

81.Чи ставитесь Ви до людей скоріше з недовірою й обереж­ністю, ніж з добротою?

82.Чи часто Ви бачите жахливі сни?

83.Чи буває так, що Ви остерігаєтесь того, що кинетесь під
поїзд або, коли стоїте біля вікна багатоповерхового будинку, рап-
тово випадете?

84.У веселій компанії Ви звичайно веселі?

85.Здатні Ви відволікатась від важких проблем, які погребують рішень?

86.Ви стаєте менш стриманим і почуваєте себе вільніше коли
приймаєте алкоголь?

87.В бесіді Ви скупі на слова?

88.Якщо Вам необхідно було б грати на сцені, Ви змогли б так
увійти в роль, щоб забути про те, що це тільки гра?

Ключ до методики Леонгарда-Смішека

Коли підраховуємо бали за кожною шкалою опитувальника для стандартизації результатів значення кожної шкали множаться на визначене число. Це вказано в «ключі» до методики. Акцентуйо-вані особи не є патологічними. Вони характеризуються проявом та виділенням яскравих рис характеру.

1. Гіпертимні х 3 (помножити значення шкали на 3)

(+)1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77;

(-) немає.

2.Застрягаючі х 2:

(+) 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81;

(-) 12, 46, 59.

3.Емотивні х 3:

(+) З, 13, 35, 47, 57, 69, 79;

(-) 25.

4.Педантичні х 2:

(+) 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 63, 80;

(-) 36.

5.Тривожні х 3:

(+) 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82; (-) 5.

6.Циклотимічні х 3:

(+) 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84;

(-) немає.

7.Демонстративні х 2:

(+) 7, 19, 22, 29, 41, 63, 66, 73, 85, 88;

(-) 51.

8.Неврівноважені:

(+) 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86;

(-)немає.

9.Дистимічні х 3:

+) 9, 21, 43, 75, 87;

(-) немає.

10.Екзальтовані х 6:
(+) 10, 32, 54, 76;
(-) немає.

14. Методика оцінки суб'єктивного стану «САН»

Методика дослідження суб'єктивного стану «САН» призначе­на для якісної оцінки суб'єктивного стану особистості на момент обстеження (В. А. Доскін із співавт., 1973).

За здобутими результатами обчислюють показники самопо­чуття, активності, настрою, а також інтегральної оцінки суб'єктив­ного стану.

Інструкція. Перед вами картка суб'єктивного стану — «САН».

Кожен з показників суб'єктивного стану поданий попарно (протилежно) і його можна оцінити від нуля до трьох одиниць. На­приклад: зліва — самопочуття добре, праворуч - погане, посереди­ні - цифри 3, 2, 1,0, 1,2, 3. Якщо у мене зараз добре самопочуття, то я позначаю кружечком зліва одиницю, якщо дуже добре - двій­ку, якщо чудове — трійку, коли ж погане, то, навпаки, відмічаю свій стан, обводячи кружечком відповідну цифру праворуч. Тобто, з двох станів слід вибрати той, який найбільше відповідає вашому стану на цей момент.

Чи є запитання? (Відповісти на запитання).

Увага! Розпочали виконання завдання!

Працювати треба швидко й визначити свій стан від нейтраль­ного так, щоб було якомога менше нулів.

На інструктаж і виконання методики, як правило, витрачаєте до 15 хв. Оброблення бланків проводять за допомогою ключів са­мопочуття, активності й настрою. Підраховують кількість балів від 1 до 7, від гіршого стану (1) до найкращого (7). Сума кожної пари станів «САН» (самопочуття, активності, настрою) загалом ділить­ся на 10.

Оцінюючи результати, можна орієнтуватися на середні показ­ники, котрі для операторів віком 30-35 років дорівнюють самопо­чуттю - 5,4+0,15 балів, активності — 5±0,12 балів, настрою — 5,1+0,2 ба-лів та інтегральній оцінці — 5,17+0,15 балів. Для студен­тів аналогічні показники вищі на 0,9—1 бал.

Оцінку самопочуття проведено за твердженнями: 1-2; 7-8; 13-14; 19-20; 25-26. Активності - 3-4; 9-10; 15-16; 21-22; 27-28. Настрою -5-6; 11-12; 17-18; 23-24; 29-30.

Реєстраційний бланк САН

Дата «___»__________ 200_р.

_________________________________________________________________________

^{(Прізвище, ім'я, по батькові)}

Вік_______________Стать__________________Професія________________________

1 Самопочуття добре 3 2 1 0 1 2 3 Погане

2 Почуваюся сильним 3 2 1 0 1 2 3 Слабким

3 Пасивний 3 2 1 0 1 2 3 Активний

4 Малорухливий 3 2 1 0 1 2 3 Рухливий

5 Веселий 3 2 1 0 1 2 3 Сумний

6 Хороший настрій 3 2 1 0 1 2 3 Поганий

7 Працездатний 3 2 1 0 1 2 3 Малопрацездатний

8 Повний сил 3 2 1 0 1 2 3 Знесилений

9 Повільний 3 2 1 0 1 2 3 Швидкий

10 Бездіяльний 3 2 1 0 1 2 3 Діяльний

11 Щасливий 3 2 1 0 1 2 3 Нещасний

12 Життєрадісний 3 2 1 0 1 2 3 Смутний

13 Напружений 3 2 1 0 1 2 3 Розслаблений

14 Здоровий 3 2 10 12 3 Хворий

15 Безучасний 3 2 1 0 1 2 3 Захоплений

16 Байдужий 3 2 1 0 1 2 3 Схвильований

17 Сповнений віри 3 2 1 0 1 2 3 Зневірений

18 Радісний 3 2 1 0 1 2 3 Засмучений

19 Добре відпочив 3 2 1 0 1 2 3 Стомлений

20 Свіжий 3 2 1 0 1 2 3 Знесилений

21 Сонний 3 2 1 0 1 2 3 Збуджений

22 Бажання відпочити 3 2 1 0 1 2 3 Працювати

23 Спокійний 3 2 1 0 1 2 3 Схвильований

24 Оптимістичний 3 2 1 0 1 2 3 Песимістичний

25 Витривалий 3 2 1 0 1 2 3 Маловитривалий

26 Бадьорий 3 2 1 0 1 2 3 Млявий

27 Розмірковувати важко 3 2 1 0 1 2 3 Легко

28 Неуважний 3 2 1 0 1 2 3 Уважний

29 Сповнений надій 3 2 1 0 1 2 3 Розчарований

30 Задоволений 3 2 1 0 1 2 3 Незадоволений

15. Методика дослідження особистості (FPJ — Фрайбурзький особистісний опитувальник)

Особистісний опитувальник створений головним чином для прикладних досліджень з урахуванням досвіду побудови і застосу­вання таких широко відомих опитувальників, як 16PF, ММРІ, ЕРІ та ін. Шкали опитувальника сформовані на основі результатів факторного аналізу і відображають сукупність взаємозв'язаних фак­торів. Опитувальник призначений для діагностики станів і власти­востей особистості, які мають першочергове значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки.

Опитувальник FPI містить 12 шкал; форма В відрізняється від повної форми (тільки в два рази) меншою кількістю запитань. За­гальна кількість запитань в опитувальнику — 114. Одне (перше) питання в жодну зі шкал не входить, оскільки має перевірочний характер. Шкали опитувальника І-ІХ є основними, або базовими, а Х-ХІІ — похідними, інтегруючими. Похідні шкали складені з пи­тань основних шкал і позначаються іноді не цифрами, а буквами Е, N і М відповідно.

Шкала І (невротичність) характеризує рівень невротизації осо­бистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу із значними психосоматичними пору­шеннями.

Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити і оцінити психопатизацію інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки.

Шкала III (депресивність) дає можливість діагностувати ознаки, характерні для психопатологічного депресивного синдрому. Високі оцінки за шкалою відповідають наявності цих ознак в емоційному стані, в поведінці, у ставленні до себе і до соціального середовища.

Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування.

Шкала V (комунікабельність) характеризує як потенційні мож­ливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби в спілку­ванні і постійній готовності до задоволення цієї потреби.

Шкала VI (врівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про хорошу захищеність до дії стрес-чин-ників звичайних життєвих ситуацій, що базується на упевненості в собі, оптимістичності й активності.

Шкала VII (реактивна агресивність) має на меті виявити на­явність ознак психопатизації екстратенсивного типу. Високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, що характери­зується агресивним ставленням до соціального оточення і вираже­ним прагненням до домінування.

Шкала VIII (сором'язливість) відображає схильність до стресо­вого реагування на звичайні життєві ситуації, що мають перебіг за пасивно-захисним типом. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тривожності, скутості, невпевненості, наслідком чого є труднощі в соціальних контактах.

Шкала IX (відкритість) дозволяє характеризувати відношення до соціального оточення і рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до довірливо-відвертої взаємодії з оточую­чими людьми при високому рівні самокритичності. Оцінки за цією шкалою можуть тією чи іншою мірою сприяти аналізу щирості відповідей обстежуваного при роботі з даним опитувальником, що відповідає шкалам брехні інших опитувальників.

Шкала X (екстраверсія - інтроверсія). Високі оцінки за шкалою відповідають вираженій екстравертованості особистості, низькі -вираженій інтровертованості.

Шкала XI (емоційна лабільність). Високі оцінки указують на нестійкість емоційного стану, що виявляється в частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній само­регуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану як такого, але і добре уміння во­лодіти собою.

Шкала XII (маскулінізм - фемінізм). Високі оцінки свідчать про протікання психічної діяльності переважно за чоловічим ти­пом, низькі - за жіночим.

Дослідження може проводитися індивідуально або з групою обстежуваних. В останньому випадку необхідно, щоб кожний з них мав не тільки персональний бланк, але і окремий опитувальник з інструкцією.

Обробка результатів. Перша процедура стосується отримання первинних, або «сирих», оцінок. Для її здійснення необхідно підго­тувати матричні форми ключів кожної шкали на основі загального ключа опитувальника. Для цього в бланках чистих листів для відпо­відей ідентичних тим, якими користувалися обстежувані, вирізають­ся «вікна» в клітинах, відповідних номеру питання і варіанту відпо­віді. Отримані таким чином шаблони по черзі, відповідно до поряд­кового номера шкали, накладаються на заповнений опитуваним лист відповідей. Підраховується кількість відміток (хрестиків), що співпали з «вікнами» шаблона. Отримані значення заносяться в стовпчик первинних оцінок протоколу дослідження.

 

 

Протокол дослідження

Прізвище, ім'я, по батькові

Дата.................

Вік

Профіль особистості

№ шкали	Первинна ошнка	Стандартна оцінка, бали
I
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII

 

Друга процедура пов'язана з переведенням первинних оцінок в стандартні оцінки 9-бальної шкали за допомогою таблиці. Отри­мані значення стандартних оцінок позначаються у відповідному стовпчику протоколу нанесенням умовного позначення (коло, хре­стик або ін.) в крапці, відповідній величині стандартної оцінки за кожною шкалою. Поєднавши прямими позначені крапки, отри­маємо графічне зображення профілю особистості.

Аналіз результатів слід починати проглянувши всі листи для відповідей, заповнених обстежуваними, уточнюючи, яка відповідь дана на перше питання. При негативній відповіді, що означає не­бажання обстежуваного відповідати відверто на поставлені питання, слід вважати дослідження таким, що не відбулося. При позитивній відповіді на перше питання (після обробки результатів досліджен­ня) уважно вивчається графічне зображення профілю особистості, виділяються всі високі і низькі оцінки. До низьких відносяться оцінки в діапазоні 1-3 бали, до середніх — 4-6 балів, до високих — 7-9 балів. Слід звернути особливу увагу на оцінку за шкалою IX, що має значення для загальної характеристики достовірності від­повідей