Об'єкт, предмет, завдання, принципи

Та етапи соціально-психологічного забезпечення

Професійної діяльності

Проблема соціально-психологічного забезпечення професій­ної діяльності (СПЗПД) включає три аспекти — теоретичний, ме­тодичний та практичний. Більш докладно розглянемо теоретичні аспекти з метою обгрунтування їх змісту, завдань, принципів, ета­пів, психологічних методів діагностики і впливу.

З розвитком України як самостійної держави, створенням Міністерства з надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків Чорно­бильської катастрофи актуальність СПЗПД зросла, про що свідчить відповідний наказ Комітету охорони праці та Міністерства охорони здоров'я України щодо необхідності професійного добору для 16 груп спеціальностей. Наслідки Чорнобильської катастрофи суттєво вплинули на фізичне та психічне здоров'я населення України, що значно розширює коло осіб, які потребують комплекс­ного психологічного забезпечення життєдіяльності.

В Санкт-Петербурзькій школі психології з 1 вересня 1989 р. створена кафедра в Ленінградському університеті на факультеті психології, де викладається курс «Психологічного забезпечення професійної діяльності в спорті». В 1991 р. співробітники цієї ка­федри видали колективну монографію «Психологическое обеспе­чение профессиональной деятельности», в якій розглядаються зо­крема проблеми від професійного самовизначення до професійного довголіття.

Практика соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності вже на початковому етапі становлення продемонструвала потребу в комплексному підході до цієї галузі психологічної науки й практики. У перспективі значення такого підходу зростатиме. Напрям практичної психології, який формується в цивільних умо­вах, потребує свого науково-методичного обгрунтування, певних наукових розробок в усіх галузях діяльності.

Проблема СПЗПД більше досліджена в Збройних Силах як ре­альна потреба ефективної та безпечної діяльності, пов'язаної з впливом комплексу умов професійної діяльності, що здебільшого визначаються як екстремальні. Надзвичайно актуальною є ця проблема стосовно осіб юнацького віку, особистість яких ще пере­буває на етапі активного, досить складного й суперечливого про­цесу визначення життєвих цінностей, формування переконань, са­мовдосконалення в духовній і фізичній сферах. Дослідження (І.М.Чиж, Є.Г.Жиляєв, 1998; В.М.Крайнюк, 1999; М.М.Дорошенко, М.Д.Вовканич, 2001 — щодо осіб з межовими нервово-психічними розладами; В.А.Бараннік, 2004 - стосовно осіб з девіантною і делінквентною поведінкою; Р.А.Калениченко, 2004 — формування підрозділів охорони; Д.І.Сахадзе — психологічне забезпечення ми­ротворчих підрозділів) свідчать про те, що 40% осіб юнацького віку мають слабке психічне та фізичне здоров'я, близько 30% — різні граничні психічні відхилення, які, безперечно, потребують психологічної допомоги як елемента СПЗПД.

Види забезпечення, особливо в Збройних Силах, мають певну структуру та ієрархію. Традиційно сюди відносять передусім тех­нічне, матеріальне й тилове забезпечення.

Що ж до забезпечення професійної діяльності, яке безпосеред­ньо спрямоване на фахівця, його психічне та фізичне здоров'я, сюди відносять традиційно медичне забезпечення. Останнє охоплює тільки окремі аспекти і пов'язане переважно з діагностикою, ліку­ванням, реабілітацією, а також із повсякденним медичним забез­печенням професійної діяльності військовослужбовців.

Термін «психологічне забезпечення професійної діяльності» з'я­вився в 1980—1985 pp. у системі забезпечення професійної діяль­ності корабельних спеціалістів (М.С. Корольчук, 1979, 1985, 1991, 1996; І.А. Сапов, О.С. Солодков, 1986; Ю.М. Бобров, М.С. Король­чук, 1987), де визначено зміст, принципи, завдання такого виду за­безпечення. Далі свій внесок у СПЗПД зробили: П.П. Криворучко (1998) стосовно спеціалістів операторського профілю надводних кораблів; Г.С. Грибенюк (1997) - щодо спеціалістів пожежної без­пеки; В.М. Крайнюк (1999) — щодо юнаків призовного віку; О.А. Блінов (1999) — щодо військовослужбовців аеромобільних військ під час парашутно-десантної підготовки; В.В. Стасюк (2000) - щодо військовослужбовців під час бойових умов; В.І.Осьодло (2001), РЛ. Шпак (2004) — щодо оптимізації функціонального стану і пра­цездатності операторів.

Застосування комплексного психологічного забезпечення по­казало, що у фахівців експериментальної групи на всіх етапах об­стеження рівень працездатності та психічних функцій був суттєво вищим, ніж у контрольній групі (на 15-20% при Р < 0,05).

Доведено, що комплексне психологічне забезпечення створює сприятливі умови для зниження нервово-психічної нестійкості, ситуативної та особистісної тривожності, суб'єктивного стану, сприяє адекватній та прискореній адаптації до умов професійної діяльності, подоланню вираженої втоми та перевтоми фахівців під час робочих циклів.

Соціально-психологічне забезпечення - це комплекс заходів і засобів впливу на психіку особи та створення сприятливих соціаль­них умов з метою формування, підтримки та відновлення оптималь­ної працездатності фахівця в повсякденних й екстремальних умовах.

Засоби та заходи психологічного забезпечення професійної діяльності можуть застосовуватися ще до безпосередньої зустрічі фахівця з технікою — професійна орієнтація та професійний відбір, психологічна підготовка й психологічна боротьба, конструювання робочого місця та прогнозування факторів, які певним чином впливатимуть на рівень працездатності, тобто створення опти­мальних умов для життєдіяльності на технічних об'єктах. Під час підготовки до експлуатації техніки комплекс СПЗПД включає: психологічну діагностику, психологічну допомогу (психокорекцію, реабілітацію), психологічне супроводження професійної діяль­ності. З мети та змісту СПЗПД випливають завдання: психологічна діагностика динаміки працездатності фахівців; розробка та вибір нових ефективних методів підтримки й відновлення психічних функцій особи; вивчення специфіки умов професійної діяльності, впливу умов праці на психічний стан та працездатність фахівців; ефективна та безпечна діяльність, подовження професійного дов­голіття, фізичного та психічного здоров'я.

Принципи СПЗПД — комплексність, безперервність, адекват­ність, насиченість, інтенсивність їх застосування. Етапи: первинна ланка — до початку професійної діяльності; друга ланка - під час робочих циклів; третя - після закінчення професійної діяльності. Управління СПЗПД полягає в плануванні, організації, забезпе­ченні, контролі й мотивації.

Нинішнє поєднання морально-психологічного забезпечення, яке прийняте в керівних документах структур виховної роботи в Збройних Силах України, не відповідає категоріальному апарату психології. Категорії моралі, духовності, про які йдеться у військовій пресі та методичних розробках, вивчають інші науки: філософія, етика, соціологія. Разом з тим певні якості особистості, які забезпечують виконання професійних завдань в екстремальних та повсякденних умовах, мають назву «професійно важливі якості особистості» й визначаються окремо для кожної групи спеціально­стей під час створення професіограм. Виходячи з прийнятого ро­зуміння «моральності», «морального потенціалу», «духу» та врахо­вуючи, що в структурах виховної роботи є певні напрацювання й аргументи на користь морального забезпечення, зважаючи на те, що в керівних документах ЗСУ введено поняття «морально-психо­логічного забезпечення», потрібно його виділити окремо, вклю­чивши сюди не психологічні категорії та напрями діяльності структур виховної роботи, а воєнно-спеціальну та правову роботу, інформаційне забезпечення тощо. Таким чином, термін «мораль­но-психологічне забезпечення» може існувати окремо як психо­логічне й моральне забезпечення за відповідними напрямами та змістом. У цьому розподілі вбачаємо єдність і можливість існуван­ня такого терміна, як «моральне й психологічне забезпечення про­фесійної діяльності в повсякденних та екстремальних умовах».

Подальший розвиток на шляху підвищення рівня професійної підготовки та якості фахівців потребує, безумовно, розгорнутого аналізу накопиченого досвіду й формування нових підходів щодо розробки та цілеспрямованого впровадження психологічного забез­печення професійної діяльності фахівців у повсякденних й екстре­мальних умовах. Психологічне забезпечення кожного з аспектів діяльності фахівців повинно проектуватися системно й передбача­ти єдиний комплекс дослідницьких і соціотехнічних процедур, спрямованих на прогнозування й управління успішним оволодін­ням спеціальністю та ефективну діяльність у виробничих умовах.

Вимоги взаємозв'язку дослідницької і соціотехнічної складо­вих СПЗПД (профвідбір, профпідготовка, профадаптація фахівців) передбачає нову концепцію заходів - від проведення обстежень кандидатів на навчання, їхнього психологічного супроводу до отри­мання даних про індивідуально-психологічні особливості фахівця та рівень його професійної підготовки на підставі реалізації прин­ципу комплексності під час проектування методичного арсеналу вивчення особистості в системі СПЗПД з урахуванням багатьох ці­лей, наступного застосування всіх даних для розв'язання завдань психологічного забезпечення. Критерієм досягнення комплексності методичного забезпечення для обстеження індивідуальних власти­востей особистості є розробка набору, цілісної системи методичних засобів, у якому втілена уява про інтегративну регуляцію і саморе­гуляцію діяльності на мотиваційно-смисловому, емоційно-вольо­вому, когнітивному й психофізіологічному рівнях, а також розу­міння неоднозначності поняття «професійна діяльність». Остання передбачає відмінності форм психічної детермінації щодо оволодіння професією і спеціальністю та діяльності щодо виконання профе­сійних функцій, діяльності в звичайних та екстремальних умовах, нормативної (стереотипної) і наднормативної (творчої, нестандартної) діяльності. Таким чином, розробка методичного апарату для проведення обстеження особистості базується на принципі комплексності, який передбачає орієнтацію на системно побудова­ну професіограму й реальну реалізацію концепції цілісного функціонування особистості в діяльності. Використання принципу комплексності передбачає необхідність формування не «батареї», а науково обгрунтованої системи методів і методик, які дозволя­ють вивчити особистість та умови специфіки її професійної діяль­ності відповідно до мети, завдань, факторів, що впливають на психіку людини, і визначити ступінь точності і об'єктивності всієї сукупності психологічних тенденцій і взаємозв'язків між ними, які адекватно відповідають рівню аналізу особистості.

Вимоги щодо кількості методичного апарату включають два аспекти досягнення цієї мети — вимоги комплексності за змістом (спрямованістю) методики, які застосовуються в обстеженнях, та вимоги комплексності процедури обстеження, що пов'язана з фор­мою використовуваних методів і методик, сукупністю параметрів, які реєструються й аналізуються, способами інтерпретацій отрима­них даних.

Системи методик повинні бути повними й достатніми, тобто вимірювати не тільки професійно важливі якості в традиційному розумінні, але й фактори, які визначають особливості функціонування та динаміку розвитку цих якостей у професійній діяльності, що належать до регулятивних механізмів і пов'язані із самосвідомістю й самооцінкою, мотиваційно-смисловою і ціннісною сферою особистості, когнітивним стилем особистості та емоційно-вольовою сферою.

Таким чином, систему складають такі блоки:

♦ методики, які дозволяють визначити індивідуальні особли­вості, потрібні для якісного виконання професійної діяльності в звичайних умовах;

♦ методики, які дозволяють визначити індивідуальні особли­вості, необхідні для якісного виконання професійної діяльності в екстремальних умовах;

♦ методики, спрямовані на аналіз впливу стресогенних, екстремальних умов на функціонування професійно важливих якос­тей;

♦ методики, які дозволяють прогнозувати вірогідність нестандартної, творчої поведінки в екстремальних умовах;

♦ окремо слід розглядати блок методик СПЗПД, спрямованих
на формування, підтримку та відновлення працездатності фахівців,
та методи психологічної підготовки.

Отже, система психологічного забезпечення професійної діяль­ності спрямована на формування, збереження, підтримку та відно­влення оптимальної працездатності фахівців. Вона має свої зав­дання, принципи, етапи, методи управління і включає: заходи та засоби, які можуть застосовуватися переважно під час діяльності — психологічну діагностику, психологічну допомогу, психологічне супроводження професійної діяльності та заходи й засоби, які мо­жуть застосовуватися ще до початку діяльності, — професійний відбір, психологічну підготовку, психологічну боротьбу (впливи), інженерно-психологічні аспекти комплектування робочого місця та умов придатності до життєдіяльності.

Актуальність проблеми СПЗПД визначається безпосередньо впливом умов на характер діяльності (природних, умов придат­ності до життєдіяльності, соціально-психологічних, екологічних та медико-біологічних).

Використання комплексного психологічного забезпечення про­фесійної діяльності фахівців операторського профілю підтримує оптимальний рівень функціонального стану та працездатності про­тягом усього тривалого робочого циклу.