Психічний розвиток дитини у віці до року

Вікові навики	Вік, міс
Тримає голову в положенні на животі	1-2
Тримає голову у вертикальному положенні	2-3
Слідкує за іграшками	1,5-2
Усміхається	1,5-2
Гулить	2-3
Бере іграшку та тягне до рота	3,5-4
Перевертається зі спини на живіт	5-6
Впізнає своїх та чужих	5-6
Лепече	5-6
Повертається з живота на спину	6-7
Сидить без підтримки	6-7
Повзе на животі	7-8
Встає на четвереньки	8-9
Сідає з положення на спині	9-10
Повзе карачки	9-10
Розуміє мову	8-10
Стоїть з підтримкою	8-11
Говорить „мама”, „тато”	10-12
Стоїть	10-12
Ходить	10-14

       Необхідно звертати увагу на те, чи є подібні симптоми, що встановлені у дитини, вади розвитку у батьків, сибсів та інших кровних родичів, що буде враховуватися пр. проведенні генеологічного обстеження.

       Об’єктивне обстеження пробанда провидиться в чіткій послідовності:

1) маса тіла, 2) зріст, 3) шкіра, 4) нігті, 5) волосся, 6) підшкірна клітковина, 7) м’язи, 8) череп, 9) вушні раковини, 10) ділянка очей, 11) ніс, 12) губи та порожнина рота, 13) верхня та нижня щелепи, 14) зуби, 15) язик, 16) піднебіння, 17) шия, 18) грудна клітина, 19) хребет, 20)живіт, таз, 21) верхні кінцівки, 22) нижні кінцівки, 23) ЦНС, головний та спинний мозок, 24) серцево-судинна система, 25) органи дихання, 26) шлунково-кишковий тракт, 27) сечова система, 28) статеві органи, 29) залози внутрішньої секреції, 30) селезінка, тимус.

Важливо приділяти увагу реєстрації не тільки вроджених вад розвитку (ВВР), але і малим аномаліям розвитку (МАР). МАР складають близько половини усіх морфологічних ознак, які використовуються для диференціальної діагностики синдромів множинних вад розвитку (МВР). До МАР відносяться морфологічні зміни органа, які виходять за норму чи знаходяться близько між нормою та патологією.

Серед МАР виділяють три групи:

1. Альтернативні;

2. Вимірні;

3. Описові.

До альтернативних відносять ознаки, які або є, або їх нема (папіломи, алопеція і т.д.).

До вимірних відносять ознаки, які визначаються абсолютним чи відносним числовим значенням (подовження, вкорочення, збільшення, зменшення, зміни кривизни, зміщення частини тіла чи органа).

До описових відносять зміни форми м’ягких тканин, кольору волосся, шкіри і т.п. і до яких важко використати кількісні методи дослідження.

При вимірюванні пробанда використовують такі антропометричні точки, серед яких:

На голові: верхівкова (найвища точка на тімені), козелкова (точка над верхнім краєм козелка вуха, знаходиться на поверхні двох дотичних проведених до верхнього і переднього країв козелка), офріон (міститься на перетині медіально-сагітальної площини голови по дотичній, проведеній до найвищих точок брів), надперенісся (глабела) (точка між бровами), волосяна точка на лобі на перетині середньої площини середньої лінії росту волосся), тім’яна (точка бічної поверхні голови, що найбільше виступає), потилична (точка на потилиці, що найбільше виступає), перенісся (селіон) (найглибша точка перенісся), губна верхня (точка верхньої губи), губна нижня (так само на нижній губі), ротова (серединна точка ротової щілини), підборіддя (найнижча точка підборіддя в середині площини), вилична (точка виличної дуги, що найбільше виступає), нижньощелепна (найбільш виступаюча точка нижньої щелепи).

На тулубі: вехньогрудинна (верхній край яремної вирізки грудини), середньогрудинна, нижньогрудинна (між тілом і мечоподібним відростком по середній лінії), шийна (остисний відросток С_YII ), соскова (точка в центрі соска чоловіків та дітей), лобкова (верхній край лобкового з’єднання), пахвинна (посередині між клубово-остистою і лобковою точками).

На верхній кінцівці: плечова (найбільше виступаюча точка акроміального відростка лопатки), променева (верхня точка головки променевої кістки), фалангова (верхня точка головки основної фаланги третього пальця з тильної поверхні).

На нижній кінцівці: верхньогомілкова внутрішня, нижньогомілкова, п’яткова, кінце ва (точки першого чи другого пальців, що найбільше виступають).