Класифікація і характеристика кормів, комбікормів 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікація і характеристика кормів, комбікормів



Корми – це в основному спеціально приготовлені фізіологічно прийнятні продукти, які містять у доступній формі необхідні тваринам поживні речовини. До них відносять продукти рослинного і тваринного походження. Але за рахунок самих лише кормів організувати повноцінну годівлю практично неможливо. Тому, поряд із кормами тваринам згодовують різноманітні кормові добавки, які є природного, хімічного та біотехнологічного походження.

Кормові засоби – більш широке поняття, яке об'єднує корми та різноманітні кормові добавки, що застосовуються у годівлі тварин. Для годівлі сільськогосподарських тварин використовують понад 800 різноманітних кормових засобів.

Для вирішення організаційних питань, пов'язаних із використанням великої кількості кормових засобів, їх розподіляють (класифікують) за походженням:

1) корми рослинного походження;

2) корми тваринного походження;

3) балансуючі та стимулюючі кормові добавки;

4) комбіновані корми.

Всі корми рослинного походження за подібністю їх хімічного складу і фізіологічної дії розподіляють на такі групи: соковиті (зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні), грубі (сіно, солома, полова, трав'яне борошно, гіллячковий корм та інші), концентровані (злакові та бобові зернові), залишки технічних виробництв (висівки, мучки, макуха, шрот, жом, патока, пивна дробина, барда, м'язга, дріжджі).

До кормів тваринного походження відносять молоко і продукти його переробки (молоко збиране, сироватка, маслянка), відходи м'ясокомбінатів і рибоконсервної промисловості (кісткове, м'ясо-кісткове, рибне борошно, рибний фарш), відходи птахівництва.

У групу балансуючих та стимулюючих кормових добавок відносять мінеральні підкормки (сіль кухонна, крейда, фосфати, солі мікроелементів та інші), синтетичні азотисті добавки (сечовина, біурет, амонійні солі, амінокислоти), вітамінні препарати (мікровіт, тривіт, відеін та інші), ферментні препарати.

За концентрацією енергії корми поділяють на об'ємисті та концентровані. До об'ємистих відносять такі, що містять більше 40 % води, або значну кількість клітковини (більше 19 %). Концентрація енергії в 1 кг об'ємистого корму не перевищує 0,65 к. од. Концентровані – характеризуються вмістом енергії більшим за 0,65 к. од. у 1 кг корму, низьким рівнем вологи та клітковини.

Фактори, що впливають на склад і поживність кормів. У годівлі тварин в основному використовують корми рослинного походження, хімічний склад і поживність яких залежить від кліматичних і ґрунтових умов, виду та сорту рослин, агротехніки вирощування, строків збирання (фаза вегетації), технології заготівлі, тривалості та умов зберігання, підготовки до згодовування.

Кліматичні умови – кількість опадів та їх розподіл за період вегетації, сума ефективних температур, світловий режим, що впливають на накопичення органічних і мінеральних речовин у рослинах.

Ґрунтові умови. Урожайність та хімічний склад рослин тісно пов'язані з родючістю ґрунту, тобто, його здатністю забезпечувати потребу рослин у поживних речовинах за період вегетації.

Видові та сортові особливості. Хімічний склад та поживність рослин різних видів, а також різних сортів одного виду значно відрізняються між собою. Так, зерно бобових містить більше протеїну та кальцію у порівнянні з злаковими. Значно відрізняються за вмістом сухої речовини та цукру різні сорти буряків. Наприклад, кормові буряки містять 10–14 % сухої речовини і 4–5 % цукру, напівцукрові – 16–18 % сухої речовини і 7–8 % цукру, а цукрові – 21–24 % і 12–15 % відповідно.

Агротехніка вирощування. Період, способи та густота посіву, догляд за рослинами, внесення добрив, використання гербіцидів та пестицидів, полив суттєво впливають на кормову цінність рослин.

Строки збирання (фаза вегетації) значно впливають на хімічний склад і поживність кормів. На ранніх стадіях вегетації рослини містять більше води, протеїну, безазотистих екстрактивних речовин та вітамінів і менше клітковини, у порівнянні з більш пізніми фазами. Суха речовина такого корму краще перетравлюється, а тому має вищу поживність. У зв'язку з цим необхідно вибирати такі строки збирання рослинних кормів, які забезпечували б отримання з одиниці площі максимальної кількості поживних речовин. Для злакових культур найбільш підходить фаза колосіння, а для бобових – фаза бутонізації і початок цвітіння.

Технологія заготівлі. Різні способи консервування зелених кормів (природне та штучне висушування, силосування, приготування сінажу) забезпечують отримання кормів різного хімічного складу та поживності.

Тривалість та умови зберігання. Умови та тривалість зберігання кормів супроводжуються змінами їх хімічного складу та поживності. На здатність певних кормів (коренебульбоплоди, зернові) зберігатись упродовж тривалого проміжку часу, значний вплив спричиняє рівень життєдіяльності клітин, який залежить від температури, вологості та їх хімічного складу. Підвищені температура і вологість спричиняють інтенсифікацію процесів життєдіяльності клітин корму, а також створюють умови для розвитку бактерій та різноманітних грибків, що призводить до зміни поживної цінності кормів. Оптимальні рівні вологості під час зберігання для зерна становлять 13–14 %, макухи – 10–11 %, сіна – 15–17 %, трав'яного борошна –9–12 %.

Підготовка кормів до згодовуванняприводить до певних змін їх хімічного складу та властивостей. Фізична, хімічна та біологічна обробка кормів підвищує їх споживання, поліпшує перетравність, інактивує антипоживні речовини.

Товарознавство комбікормів

Комбікорми представляють собою складну однорідну суміш різних кормових засобів, попередньо очищених, подрібнених і підібраних за науково обгрунтованими рецептами з метою найбільш ефективного використання тваринами поживних речовин, на думку Макарцева Н.Г.
Перевага: економія кормових ресурсів; раціональне використання відходів різних галузей; можливість включити до складу комбікорму сировина, яка не може бути використано окремо через поганий виду та інших причин; можливість додати продукції форму, зручну для згодовування. Комбікорми виробляють практично для всіх груп тварин.
При використанні збалансованих за всіма поживними речовинами комбікормів продуктивність тварин підвищується на 10-12%, а при збагаченні їх вітамінами, мікроелементами та іншими стимулюючими речовинами - на 25-30% в порівнянні з тим, коли тваринам згодовують окремі види зернофуражу. Поживна цінність виражається в кормових одиницях (1 корм. Од. = 1кг вівса).
Основою комбікорму є зернова сировина, воно становить приблизно у всіх комбікормах 60-65%. Із зернових культур це: пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, просо. Особливість: високий вміст вуглеводів - 70%, низький вміст білка - 10-15%.
Зерно зернобобових: горох, боби, соя, люпин. Ці високобілкові культури - 25-45%.
Олійні: соняшник, бавовник, ріпак, суріпиця, рижик, вносяться в комбікорми у вигляді їх відходів (макуха, шрот). Також можуть входити: відходи, одержувані при переробці зерна в крупу та борошно, відходи харчової промисловості, корми тваринного походження, грубі корми та ін
Технологія приготування комбікормів складається з наступних послідовно виконуваних операцій: приймання, розміщення і зберігання сировини; подрібнення; дозування; змішування пресування; зберігання.
Комбікормові заводи виробляють: повнораціонні комбікорми, комбікорми - концентрати, кормові суміші, що балансують (білково-вітамінні (БВД), мінеральні (БВМД), карбамідні добавки (концентрат) і премікси.
Повнораціонні комбікорми містять у своєму складі всі необхідні живильні речовини, що забезпечують фізіологічні потреби тварин при високому рівні їх продуктивності. Згодовують їх без додавання кормів інших видів. Готують ці комбікорми переважно для птиці, свиней, коней, кролів та молодняку тварин інших видів раннього віку.
Рецепт кожного комбікорму позначають двома числами: перше - група тварин певного виду, друге - порядковий номер рецепта. Кожен корм має літерне позначення: ПК - повнораціонний комбікорм, К - комбікорм-концентрат, БВД - білково-вітамінні добавки, ЗЦМ - замінник незбираного молока, П - премкси.
Комбікорми збагачують мікродобавками - метіоніном, вітамінами - А, D, Е, рибофлавін, пантотенова кислота, нікотинової кислотою, вітаміном В12, солями марганцю, заліза, міді, цинку, кобальту, йоду.

 





Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 209; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.224.133.198 (0.007 с.)