Обладнання для комплексної механізації робіт із зерном

Зерносховище — споруда для зберігання зерна. Існують різні типи зерносховищ, які відрізняються призначенням, цільовим використанням, місткістю, конструктивним виконанням.

Розрізняють два основних способи розміщення зерна в сховищах: підлогове та силосне. При підлоговому розміщенні зерно зберігають насипом або в тарі на підлозі сховища при невеликій висоті шару. У складах з горизонтальними підлогами висота насипу зерна до 5,0...5,5 м, а з похилими підлогами до 10...11 м. При силосному розміщенні висота зернового насипу може становити

30...40 і навіть 60 м.

До зерносховищ пред’являють основні вимоги:

1) їх місткість повинна забезпечувати розміщення всього зерна з урахуванням перехідних залишків врожаїв попередніх років;

2) вони повинні надійно захищати зерно від ґрунтової вологи, атмосферних опадів, гризунів, не повинно бути просипу і змішування зерна, умов для розвитку і життєдіяльності шкідників хлібних запасів;

3) вони повинні бути міцними і довговічними, витримувати без небезпечних деформацій тиск зернової маси, пожежовибухобезпечні;

4) повинні бути зручними при експлуатації в період спостереження за зерном і при його обробці;

5) в них повинні бути механізовані приймання та відпуск зерна, зважування, очищення, сушіння, вентилювання, знезараження та інші операції;

6) вони повинні бути безпечними для працюючих, забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні умови праці і зберігання зернопродуктів,

7) повинні бути недорогими з мінімальними експлуатаційними витратами.

Засік — частина простору

взерносховищі, обгороджена стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і, як правило, із плоскою або злегка похилою підлогою.

Бункер — відрізняється від засіка тим, що днище його має вигляд перекинутої піраміди.

Скриня — так іноді називають засік або бункер, що закривається кришками або решітками.

Силос — сховище, висота стін якого мінімум у півтора разів більша розмірів у плані, а дно зазвичай конусне.

Склад — приміщення, в якому зерно зберігають на плоскій або похилій підлозі або в засіках. Склад може бути частково або повністю механізованим.

Пакгауз — склад залізничного типу з підлогою, яка влаштована на рівні підлоги вагона. Призначений для зберігання будь-яких сухих штучних або насипних вантажів.

Комора — стародавній тип зерносховищ. Подібний зі складом, але без вікон, з невеликими дверима і дуже високим порогом. Великі комори, як правило, розділені поперечними стінами на декілька відділень.

Механізована комора — відрізняється від механізованого складу тим, що

вньому зерно зберігають у бункерах.

Сапетка або кіш — спеціальне зерносховище для кукурудзи в качанах. Має вигляд складу невеликої ширини та ґратчасті стіни для продування качанів вітром.

 Типи зерносховищ

а – немеханізований склад; б – механізований склад; в – металевий силос великого діаметра;

г – сапетки (кіш); д – окремий металевий склад; е – багатоповерховий механізований склад;

ж – намет; з – бунт; и – механізований тік; к – механізований склад з похилою підлогою;

л – пакгауз; м – вентильований бункер

Вентильований бункер — спеціальне зерносховище невеликої місткості для зберігання свіжозібраного зерна.

Елеватор як зерносховище характеризується трьома особливостями: зерно зберігають у силосах; забезпечений стаціонарними установками (механічними та пневматичними) для піднімання зерна наверх у силоси; як споруда являє собою самостійну одиницю.

Асфальтований майданчик — спорудження перед зерновими складами для тимчасового розміщення зерна та очищення його на пересувних машинах.

Бунт — тимчасове спорудження зі стінами із щитів, дощок, мішків або інших підручних матеріалів, влаштоване на спеціальному майданчику (як правило, асфальтованому) і приховане зверху брезентом.

Навіс — сховище без стін, але з дахом і асфальтованою або іншою підлогою.

Механізований тік — споруда в умовах сільського господарства, призначена для первинної обробки, очищення та сушіння зерна, щойно зібраного з поля.

З усіх видів і типів зерносховищ найбільш досконалий елеватор. У ньому найвища продуктивність і енергоозброєність праці при найменших (в 1,5...3 рази) витратах по зберіганню та обробці зібраного зерна. Діє дистанційний автоматизований контроль за зерновою масою, що зберігається (або обробляється) і застосовуються своєчасні профілактичні заходи щодо запобігання погіршенню якості та скорочення втрат зерна. Недоліки елеваторів — порівняно висока вартість і тривале будівництво.

Залежно від способу подачі зерна з силосів до норій і назад елеватори ділять на самопливні і конвеєрні. Крім того, елеватори бувають однокрилі і двокрилі, а також однобаштові, двобаштові і безбаштові (рис. 1.3). Елеватори можуть бути з комбінованими зерносховищами, коли зерно зберігають в силосах і підлогове в металевих і спеціальних бункерах. Іноді елеватори розташовують на борошномельних, круп'яних, комбікормових заводах і маслозаводах.

Зазвичай у всіх зерносховищах, в тому числі і в елеваторах, приймають і відпускають зерно (виконують зовнішні операції), а також очищають, сушать, вентилюють, знезаражують (при необхідності), іноді формують партії (для помелу) і проводять інші роботи (внутрішні операції).

Для виконання внутрішніх операцій елеватори і механізовані зерносховища оснащені засобами транспортування, зерноочисними машинами (ворохоочисниками, сепараторами, трієрами і ін.), сушарками, установками для вентилювання зерна та його знезараження від шкідників хлібних запасів, вагами, засобами автоматизації для управління обладнанням та контролю за станом зерна при обробці й зберіганні.

Все технологічне, вагове та транспортне обладнання розміщують в робочих баштах або в невеликих прибудовах — робочих будівлях. Якщо продуктивність норій і технологічного обладнання різна або число операцій, які одночасно виконуються, більше числа наявних норій, то для безперебійної їх роботи в робочих баштах над і під машинами влаштовують оперативні бункери.

В останні роки в нашій країні будують металеві елеватори. Їх переваги перед залізобетонними і збірними в тому, що вони дешевші і простіші в будівництві, більш герметичні.