ТОП 10:

Основні риси відкритої економіки



 

Одна з головних тенденцій розвитку світового господарства в повоєнний період - послідовний перехід від замкнутого національного господарства до економіки відкритого типу. У абстрактно-теоретичному розуміннi відкрита економіка - це народногосподарський комплекс, усі суб'єкти якого можуть без обмежень здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Вперше з гаслом відкритої економіки виступили США пicля другої свiтової вiйни, якi використовували його для обгрунтування експансії американських корпорацій на світовому ринку. Сьогодні це гасло втратило однобоку корисливу спрямованість і набуло об'єктивниого характеру як форма прояву закону інтернаціоналізації виробництва.

Основні риси відкритої економіки:

* створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій;

* розумна доступність внутрішнього ринку для товарів, технологій, інформації з-за кордону;

* лiквiдацiя (по більшості позицій) державної монополії зовнішньої торгівлі;

* активне використання спільного підприємництва;

* організація спеціальних економічних зон;

* уніфікація національного економічного законодавства відповідно до світових традицій.

Переваги відкритої економіки:

* раціональне використання ресурсів у залежності від їхньої ефективності;

* використання світового прогресивного досвіду;

* зростання конкуренції, включаючи міжнародну.

Кількісні показники, що характеризують ступінь відкритості економіки:

1. Експортна квота:

, де

Е - обсяг експорту.

У таких великих та розвинутих країнах як США, Японія, Італія, Франція, Велика Британія вона складає 10-25%, а в невеликих по територiї i чисельності населення країнах (Голландія, Норвегія, Бельгія) цей показник дорівнює - 50-60%;

2. Імпортна квота:

, де

I - обсяг імпорту;

3. Зовнішньоторговельна квота:

, де

ЗТ - зовнішньоторговельний оборот.

 

Ключові терміни:

міжнародні економічні відносини; світове господарство; структура світового господарства; суб'єкти МЕВ; розвинуті країни; країни , що розвиваються; країни з перехідною економікою; нерівномірність розвитку країн; протиріччя світового господарства; інтернаціоналізація; глобалiзацiя; відкрита економіка; експортна квота; iмпортна квота

Оглядові запитання:

1. З яких елементів складається система міжнародних економічних відносин?

2. Зазначте основні передумови, що лежать в основі процесу формування світового господарства?

3. Під впливом яких чинників сукупність національних господарств перетворюється у світове господарство?

4. Які етапи у своєму розвитку пройшло світове господарство?

5. Як вплинув на розвиток світового господарства розпад соціалістичної системи?

6. Якi особливостi характернi для сучасного етапу розвитку свiтового господарства?

7. Охарактеризуйте основних суб'єктів МЕВ?

8. Чим визначається ступінь і форми участі різноманітних суб'єктів МЕВ у світовому господарстві?

9. Назвіть основні підсистеми світового господарства?

10. Які закономірності характерні для розвитку світового господарства?

11. Який вплив на дiю закону інтернаціоналізації виробництва зробила НТР?

12. Назвіть показники і результати участі країни в свiтогосподарських зв'язках?

13. Назвіть внутрішні і зовнішні чинники економічного зростання?

14. За якими показниками можна судити про ступінь відкритості національних економік?

15. Як впливає відкритість економіки на економічну безпеку держави?

16. У чому сутність і які наслідки глобалiзацiї світової економіки?

 

Додаток 1

 

Таблиця 1.1

ВВП на душу населення деяких країн (в дол.США)

(вiдповiдно до парiтету купiвельної спроможностi, 1998 р.)

Країна ВВП, дол. США Країна ВВП, дол. США
Люксембург Турцiя
США Польща
Швейцарiя Естонiя
Японiя Румунiя
Австрiя Бєларусь
Францiя Болгарiя
Канада Росiя
Нiмеччина Йорданiя
Великобританiя Латвiя
Iталiя Парагвай
  Австралiя Китай
Швецiя Iндонезiя
  Iспанiя Казахстан
Португалiя Болiвiя
Грецiя Екватор. Гвiнея
Словенiя Узбекистан
Чилi Шри-Ланка
Чехiя Україна
Саудовська Аравiя Арменiя
Аргентина Гондурас
Венесуела Туркменiстан
Уругвай Киргизстан
Словакiя Монголiя
Пiвденна Африка Грузiя
Угорщина Нiкарагуа

 

Додаток 2

Таблиця 1.2

Показники вiдкритостi економiки України (1994- 1999рр.)

роки Номіналь-ний ВВП (млрд. грн.) Офiц.обмінний курс (гр./USD) Номіналь- ний ВВП(млрд. USD) Експорт-на квота (%) Імпортна квота (%) Зовнiшньо-торг.квота(%)
0,317 43,8 47,4 91,2
1,473 46,2 49,4 95,6
1,83 45,7 48,2 93,9
1,86 40,6 43,6 84,2
2,45 41,6 44,4 86,0
4,47 56,8 53,0 109,8

 

Україна в досить короткий термiн вийшла на високий навiть у порiвняннi з розвинутими країнами рiвень вiдкритостi економiки. Мiж тим висока експортна квота свiдчить не про надлишок товарiв на внутрiшньому ринку чи бiльш активну участь у мiжнародному подiлi працi, а скорiше про те, що вкрай низька купiвельна спроможнiсть населення та вiтчизняних пiдприємств веде до виштовхування товарiв на експорт, за рахунок якого намагаються вижити багато хто з українських виробникiв (наприклад, з 16 млн.т сталі, якi виробляє Україна внутрiшне споживання складає менше 22%). Крiм того без валюти вiд екпорту не може обiйтись українська олiгархiя, яка орiєнтується на захiднi зразки задоволення своїх потреб.

Що ж стосується iмпортної квоти, то її розмiр свiдчить, по-перше, про зростання енергоємностi виробництва, яка обумовлена несприятливими змiнами структури виробництва на користь вiдповiдних галузей. По-друге, її, вже слiд аналiзувати на предмет загрози для нацiональної економiчної безпеки та розробляти нацiональну програму iмпортозамiщення.

ТЕМА 2. Основні теоретичні концепції розвитку світового господарства

 

1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії.

2. Абсолютні і порівняльні переваги А.Смiта і Д.Рiкардо.

3. Модель Хекшера-Олiна.

4. Концепція життєвого циклу і модель технологічного розриву.

5. Теорія міжнародної конкуренції М.Портера.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бураковський I. Теорія міжнародної торгівлі. К., 1996

2. Иголкин А., Мотылев В. Международное разделение труда, модели, тенденции, прогнозы. М.,1988

3. Киреев А.П. Международная экономика. т.1. М., 1998

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Л.,1999

5. Портер М. Международная конкуренция. М., 1993.

6. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения, т.1. М., 1955

7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов, кн.4.М.,1962

8. Современные теории внешнеэкономических отношений. Сб.статей. М.,1992

 

1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії

 

Перші теоретичні пояснення причин існування і розвитку міжнародної торгівлі почали формуватися в період розпаду феодалізму і формування стійких торгових зв'язків між країнами. Ці теорії були запропоновані меркантилістами. Представники цієї школи стверджували, що наявність золотих запасів є основою процвітання нації. Отже, зовнішня торгівля повинна орієнтуватися на одержання золота. Меркантилісти виходили з положення, що джерелом багатства є сфера обiгу, а не виробництво; багатство вони ототожнювали з грошовим капіталом і вважали, що добробут держави залежить від можливо більшого нагромадження в країні грошей (золота і срібла). Для цього необхідно домагатися переваги вивозу товарів за кордон над iмпортом їх у країну. Для одержання максимальної вигоди пропонувалося посилення державного втручання і контролю за станом зовнішньої торгівлі. Зовнішньоторговельна політика повинна була орієнтуватися на обмеження імпорту за допомогою використання митних зборiв з іноземних товарiв, забезпечуючи вiд своїх експортних товарів надходження золота і срібла. Така політика одержала назву політики протекціонізму ( від англ. - protection - захист). Протекціонізм забезпечував захист національного виробництва, але одночасно ускладнював міжнародну торгівлю, створюючи переваги тільки для окремих країн (метрополій). Створювалися передумови для стійкого дисбалансу в зовнішньоторговельних відносинах .Це заважало розвитку ринку і відповідно капіталістичних виробничих відносин. Крім того протекціонізм, обмежуючи конкуренцію, у перспективі консервував низьку конкурентноздатність національного виробництва. Прикладом протекціонізму була зовнiшня політика французької держави епохи Людовика Х1У, російського імператора Петра 1, США також на значному відрізку своєї історії були протекціоністською державою.

Оскільки протекціонізм перешкоджав об'єктивним економічним процесам наприкінці сімнадцятого сторіччя йому на зміну прийшли теорії вільної торгівлі чи фритредерства ( від англ. - free trade - вільна торгівля). Фритредерством називається зовнішньоторговельна політика при який усуваються дискримінаційні обмеження на товари, якi ввезенi з-за кордону. Батькiвщиною цієї політики була Англія, а імпульс розвитку вільній торгівлі дав промисловий переворот.

Першим серйозним досягненням фритредерства був торговий договір, що Англія уклала з Францією в 1786 р. Він ліквідував багато заборон і обмежень, що заважали нормальній торгівлі між країнами. Далі такі договори Англія протягом 18-19 ст. уклала і з іншими країнами. Скасування протекціонізму викликало могутній опір англійських лендлордів, що не бажали зазнавати втрат від зниження внутрішніх цін на продовольство.

Перше теоретичне обґрунтування вільній торгівлі було дано в книзі А.Смiта "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 г). Подальший розвиток ідеї А.Смита одержали в у роботах представників класичної політекономії (Д.Рiкардо, Р.Торренс, Д.С.Милль).

Надалі з приводу переваг двох основних форм зовнішньоторговельної політики йшли дискусії як серед учених, так і в парламентах і урядах. Протягом всієї історії капіталізму протекціонізм був методом створення зовні незалежної економіки, що формує умови для розвитку національної промисловості. Країна ж, яка проголошувала вільну торгівлю, вже мала у своєму розпорядженні досить могутню і сучасну промисловість, що дозволяло не побоюватися іноземної конкуренції. В країнах, що проводять політику відкритої економіки, вже минув інкубаційний період протекціонізму в розвитку промислового потенціалу і вони перейшли в зовнішньоекономічний наступ.

Двохсотлітня історія суперництва ідей фритредерства і протекціонізму від Адама Смiта до наших днів свідчить про те, що прихильниками ідей вільної торгівлі є насамперед економічно розвинуті країни, що вишукують додаткові можливості збуту своєї продукції.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.221.149 (0.012 с.)